Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page
Крим – це Україна!

Крим – це Україна!

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим. 10 років тому під стінами парламенту Криму відбувся масштабний мітинг на підтримку територіальної цілісності України. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян. І того дня у мирний спосіб кримчанам вдалося не допустити позачергового засідання Верховної ради Криму та перегляду статусу автономної республіки у складі України… А вже наступного дня будівлю місцевого парламенту захопили так звані «зелені чоловічки» – російські військові. Так почалася анексія півострова.

Про це молоді м. Золотоноша Черкаської області розповів правозахисник Юрій Чумак (за першою вищою освітою – вчитель історії), який, разом із пересувним кіноклубом Docudays UA «ДУМАй!» завітав до місцевого Молодіжного центру «АртПростір».

27 лютого всі охочі в «АртПросторі» могли подивитись та обговорити відеоролик «Боролися тоді, переможемо зараз» про історію боротьби кримчан проти окупації – від QIRIM Media та Кримськотатарського Ресурсного Центру

Керівниця «АртПростору» Оксана Червякова повідала багато цікавих історичних фактів про Крим та його народи, про видатних постатей Агатангела Кримського та Ісмаїла Гаспринського.

А регіональна координаторка мережі ГО «КримSOS» у Черкаській області Тетяна Кавальчук вчила розшифровувати таємниці кримськотатарського орнаменту орьнек і малювати своє сімейне дерево в кримськотатарському стилі.

Своїми враженнями від заходу поділилася юна активістка Валерія Корженевська: «Ми вшановували мужність і героїзм громадян і громадянок України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. І це варто робити не тільки до 26-го лютого».

Георгій Кобзар

Про права жінок під час війни – мовою кіно

Про права жінок під час війни – мовою кіно

У межах проведення акції «16 днів проти насильства» працівники кафедри педагогіки та психології факультету № 3 організували та провели зустріч із курсантами всіх курсів факультету № 3 за спеціальністю «Психологія». Вони переглянули документальну стрічку «Абетка», надану кіноклубом Docudays UA «ДУМАй!». До обговорення кінострічки підключився експерт-правозахисник, екс-помічник міністра МВС, голова Центру правових та політичних досліджень «Дума» Юрій Чумак.

Після перегляду курсанти висловили свої думки стосовно порушення прав жінок під час війни та особливостей профілактики та подолання наслідків насильства щодо жінок, відношення до проблеми домашнього насильства та документалістики. Курсантській молоді розповіли про особливості реагування міжнародних і вітчизняних установ на факти порушення прав жінок під час війни.

ВЗГ ХНУВС

Точка відліку у Docudays UA для Черкаської пробації

Точка відліку у Docudays UA для Черкаської пробації

Кіноклубу Docudays UA при філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області – бути!

До такого рішення прийшли працівники/ці Черкаської пробації після того, як на практиці пересвідчилися, наскільки дієвим інструментом впровадження цінностей прав людини та правосвідомої поведінки є документальне кіно від Docudays UA.

До філії Центру пробації в Черкаській області завітав пересувний кіноклуб Docudays UA «ДУМАй!», модератор якого, правозахисник Юрій Чумак представив стрічку польського режисера Міхала Щесняка «Точка відліку».

Головна героїня фільму Анета, що в юності «бунтувала по повній», у 19 років й опинилася у в’язниці за вбивство. Через 9 років їй, на шляху до ресоціалізації, пропонують доглядати за Геленою, яка є важко хворою з дитинства та перебуває у будинку для літніх людей…

Перегляд документального кіно став файною основою для глибокого обговорення. Працівники/ці Черкаської пробації знайшли чимало ключових моментів у стрічці, які можуть відповідати назві фільму – «Точка відліку». І поділилися думками про те, що їх найбільше вразило.

Зокрема, провідна фахівчиня Леся Кикоть зауважила: «Дуже сподобалась сюжетна лінія, збудована на контрасті двох людських історій. Коли показано стареньку з інвалідністю, яка, незважаючи на те, що бачила світ лише з вікна, є «реалістичною» та, фактично, оптимістичною, бо радіє кожному промінчику сонця. І дівчина Анета, яка була оточена рідними й близькими, мала молодість і здоров’я, проте пред’являла претензії до життя та, власне, потрапила за ґрати. Також зацікавило, як у Польщі вирішується питання соціальної адаптації засуджених, коли їх залучають для допомоги особам поважного віку. Творячи добро для інших, такі засуджені самі проходять своєрідну психотерапію».

Як наголосила заступниця начальника філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області Оксана Кирей, демонстрація документального кіно від Docudays UA працівникам/цям і суб’єктам пробації має важливе значення. Адже документальні фільми показують реальні історії, розкриваючи культурні реалії та соціальні проблеми, порушення прав людини. Це сприяє формуванню більш глибокої соціальної свідомості та спонукає до роздумів про можливі шляхи подолання таких проблем. Також такі правові кінозали сприятимуть підвищенню правової свідомості та культури серед клієнтів пробації, надихатимуть їх на дотримання закону та повагу до прав і свобод кожної людини.

Враховуючи це, і було прийнято рішення створити найближчим часом кіноклуб Docudaya UA при філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області. А Юрій Чумак пообіцяв методично сприяти його становленню та розвитку.

Георгій Кобзар

Шлях до свободи

Шлях до свободи

24 липня на базі Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відбувся онлайн правовий кінозал на тему «Шлях до свободи». Захід був приурочений до Дня Української державності.

Керівник кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак представив глядач(к)ам документальну стрічку «Від шепоту до крику» режисера Бена Мозеса (США).

У ній переплітаються 5 сюжетних ліній:

1. Україна. Вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Вибори 2004 року та Помаранчева революція.

2. Венесуела. Узурпація влади революціонером Уго Чавесом.

3. Єгипет. 30 років президентства Хосні Мубарака та «Арабська весна» 2011 року.

4. Малайзія. Протистояння з владою колишнього віце-прем’єра Анвара Ібрагіма.

5. Зімбабве. Як борець з колоніалізмом Роберт Мугабе перетворився на диктатора.

Як зауважив Юрій Чумак, всі 5 показаних країн мають багаті природні ресурси, більшість із них – вигідне географічне становище, але населення зазнавало значних економічних труднощів через корупцію владників. Герої стрічки – це студентські лідери (Венесуела), молоді фахівці (Єгипет), політики-опозиціонери (Малайзія та Зімбабве) та колишній президент (Україна). Усі вони живуть на різних континентах і належать до різних культур, але всі прагнуть справедливості та свободи. І за цю свободу доводиться боротися.

Під час обговорення фільму, директорка Чугуївського Місцевого центру з надання БВПД Уляна Кудрик звернула увагу на слова колишнього журналіста Андрія Шевченка (сьогодні він– заступник міністра оборони України): «Дорога від свободи набагато коротша, ніж дорога до свободи». Бо дійсно, велику загрозу несуть ситуації, коли владу узурпують авторитарні правителі або диктатори. Приміром, як це сталося у сусідній росії, яка не тільки перетворилася на тюрму для власного народу, але ще й намагається військовим шляхом загарбати Україну.

Одначе учасники/ці правового кінозалу зійшлися на думці, що всі диктатори зрештою погано закінчують, і Україна обов’язково переможе у своєму борінні з агресором.

Наприкінці Юрій Чумак нагадав, що наша держава в новітній історії пройшла довгий та важкий шлях до свободи. Ось деякі ключові етапи цього шляху:

1. Незалежність 1991 року: Після розпаду Радянського Союзу, Україна оголосила свою незалежність 24 серпня 1991 року. Цей крок був кульмінацією довготривалих зусиль українського народу за право визначати свою долю.

2. Конституційний процес: Конституція України була прийнята в червні 1996 року та закріпила принципи демократії, прав людини, правової держави й розподілу влади.

3. Помаранчева революція: Майдан 2004 року став символом мирного народного протесту та прагнення українського народу до свободи, демократії та справедливості. Він заклав основу для подальшого розвитку народовладдя та зміцнення незалежності України.

4. Революція гідності 2013–2014 років, також відома як Євромайдан, стала ключовою точкою в історії сучасної України. Масові протести на підтримку євроінтеграції та проти корупції й авторитаризму призвели до падіння проросійського уряду і зміни курсу країни.

5. Боротьба з російською агресією. З 2014 року Україна зіткнулася з озброєним конфліктом на сході країни, де російські війська та проросійські сепаратисти оголосили так звані «ДНР» і «ЛНР». А з лютого 2022 року росія перейшла до відкритого широкомасштабного вторгнення в Україну. Ця війна стала складним та трагічним періодом для України, проте наш народ продовжує вести активну оборонну боротьбу за територіальну цілісність і суверенітет держави.

Зауважимо, що розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France. Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/цям цієї публікації та не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/ці.

Георгій Кобзар

Кінопоказ до Всесвітнього дня біженців

Кінопоказ до Всесвітнього дня біженців

Відбувся 23 червня у Канівському молодіжному центрі «ЙоЙ», що на Черкащині.

Відвідувачі/ки мали можливість побачити короткометражну стрічку «Хамама та Калуна» з репертуару кіноклубів Docudays UA, яку представив голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.

Під час обговорення правозахисник запропонував глядачам/кам взяти участь у вправі, спрямованій на розвінчання стереотипів та подолання дискримінації в суспільстві.

А регіональна координаторка ГО «КримСОС» у Черкаській області Тетяна Кавальчук провела пізнавальну вікторину, присвячену відомим історичним постатям, які були біженцями. Зокрема, згадали й про народжену у Києві прем’єрку Ізраїлю Голду Меїр.

Запрошена експертка – юристка Благодійного фонду «Право на захист» Ірина Дудник – розповіла про відмінності статусів біженця та внутрішньо переміщеної особи (ВПО), повідала про правові засади перебування українців, що отримали тимчасовий захист, у країнах Європи.

«Коли людина є біженцем або внутрішньо переміщеною особою, вона проживає у новому місці, де не має звичних для неї соціальних зв’язків, тому відчуває самотність. Яку важко пережити, навіть у мирному житті. Під час війни від обстрілів та руйнувань втікають усі – і дорослі, і діти, і багаті, і бідні. І людина може мати дорогі автівку та смартфон, але це аж ніяк не означає, що вона ні в чому не є нужденною, бо, можливо, в неї вдома «асвабадітєлі» знищили все інше майно. Тому жителі приймаючих громад мають із розумінням ставитися до вимушених переселенців. І наше завдання – допомогти цим людям. Тоді постраждалі від війни співвітчизники поступово адаптуються до нового життя, і вже нове оточення їх підсилить і дасть наснаги жити далі», – наголосила пані Ірина.

По завершенні заходу вона провела безкоштовні правові консультації для бажаючих осіб.

Нагадаємо, що подібні кінопокази, приурочені до Всесвітнього дня біженців, відбулися 20 червня в Золотоноші та 21 червня – у Черкасах.

Зауважимо, що мережа DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France. Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.

Георгій Кобзар

«У фільмі побачила історію, схожу зі своєю»

«У фільмі побачила історію, схожу зі своєю»

Нещодавно молодь Височанської громади була запрошена в правовий кінозал. За сприяння Молодіжного центру High у будинку культури смт Покотилівка було організовано показ документальної стрічки з репертуару кіноклубів Docydays UA «Таткова донечка».

Цей фільм про кохання, стосунки батьків і дітей та традиціоналізм у суспільстві.

Після перегляду пройшло обговорення, модератором якого виступив правозахисник, керівник пересувного кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак.

Ось деякі думки глядачів/ок:

Настя, 13 років: «Напрочуд важко, коли ти постійно стикаєшся з тим, що тебе оцінюють батьки і порівнюють з однокласниками, які, з їхнього погляду, краще, ніж ти. У фільмі побачила історію, схожу зі своєю».

Ксюша, 15 років: «Мені сподобалося дивитися фільм у компанії друзів та потім його обговорювати. Це новий для мене досвід».

Наталія, 41 рік: «Я дуже задоволена, що прийшла на перегляд фільму разом зі своїм сином, це допоможе мені зрозуміти, що я роблю не так при його вихованні – особливо після обговорення з сином цієї картини».

Особливу увагу запрошеної  експертки з безпечної міграції та гармонійного розвитку особистості, голови ГО «Соціальна Організація Студентів» Юлії Тарасенко-Баландіної було приділено питанням аб’юзу, що зображався у даній стрічці.

Присутні розібрали сцени з фільму, які яскраво показували наявність психологічного насильства та маніпуляцій одних героїв стрічки по відношенню до інших у певних ситуаціях.

Також експертка запропонувала учасникам/цям подумати, чи були вони коли-небуть у схожих з героями/їнями ситуаціях та надала кілька порад щодо того, як вийти з аб’юзивних стосунків.

Окремо було обговорено питання особистих кордонів і можливість отримання конфіденційних медичних, психологічних та соціально-педагогічних консультацій через мережу «Клінік, дружніх до молоді», що є надзвичайно актуальним в умовах війни і особливо для підлітків з числа ВПО.

Зауважимо, що мережа DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France. Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.

Георгій Кобзар