Select Page
Заради розбудови миру – запобігаємо «мові ворожнечі»

Заради розбудови миру – запобігаємо «мові ворожнечі»

«Чому переселенці не хочуть працювати?», «Переселенец украл у товарища 80 тыс. грн», – подібними заголовками рясніють вітчизняні видання останнім часом.

У даному випадку ми маємо приклади використання мови ворожнечі.

Мова ворожнечі (англ. «hate speech»), за визначенням організації «Міжнародна Амністія» – це будь-яке вираження з елементами заперечення принципу рівності всіх людей у правах. Її поширення фактично є проявом дискримінаційного відношення до певних груп та категорій осіб. І може спричинити конфлікти та агресію.

Саме питанням того, як вирізняти «мову ворожнечі» та як, заради розбудови миру, запобігати її використанню, був присвячений семінар-тренінг для громадських активістів, журналістів та блогерів, що відбувся 2 вересня 2017 року в «Kharkiv Today».

Тренером виступив Юрій Чумак, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», експерт з питань попередження ксенофобії, член правління Харківської обласної організації Національної спілки журналістів України, колишній регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по Харківській області. У співпраці з Харківською правозахисною групою він здійснював моніторинг порушень прав людини на ґрунті расизму та дискримінації на Слобожанщині.

Як підкреслив експерт, мова ворожнечі оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їх належності до тієї або іншої групи, нівелюючи при цьому індивідуальність людини.

Учасники тренінгу дізналися, що об’єктами ксенофобії, в тому числі і мови ворожнечі як її прояву, можуть виступати різноманітні особи або групи, обрані за такими критеріями розрізнення: етнічні (раса, нація), регіональні (наприклад, прояви ксенофобії на основі розподілу на східну і західну Україну), лінгвістичні (наприклад, прояви ксенофобії на основі виділення груп російськомовних та українськомовних українців), приналежність до маргінальних груп (наприклад, прояви ксенофобії до осіб без місця проживання, хворих на алкоголізм, СНІД, наркоманію тощо), сексуальна орієнтація тощо.

З умовною долею відносності, можна виділити види мови ворожнечі, поділивши їх за спектром поширення (публічна та непублічна) та за ступенем жорсткості (можна сказати – суспільної небезпечності): від відвертих закликів до насилля та дискримінації до обмовлень та незначних порушень коректності (жорстка, середня, м’яка).

Існує і ст. 161 Кримінального кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії», що встановлює кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Однак у ході обговорення учасники дійшли висновків, що у більшості випадків мова ворожнечі є скоріше не правопорушенням, що підпадає під кримінальну, адміністративну чи цивільну відповідальність, її використання є наслідком невміння чи нездатності передчувати реакцію тих, до кого спрямовані газетні чи телевізійні матеріали.

На практиці було розглянуто кілька таких випадків з реальних «кейсів», проведено вправи на чутливість щодо «мови ворожнечі», розглянуто «рецепти» стосовно її попередження.

Захід було організовано «Карітас Харків», у рамках реалізації проекту «Об’єднуючи людей заради розбудови миру» за підтримки Caritas Germany та GFFО.

http://caritas.kharkiv.ua/2017.09/zarady-rozbudovy-myru-zapobigayemo-movi-vorozhnechi/

Подальше от народа. Как попасть на прием в ХОГА?

Подальше от народа. Как попасть на прием в ХОГА?

Харьковчанин подал в суд на главу ХОГА Юлию Светличную за то, что она отказала ему в личном приеме. Виктор Скрынников – не единственный, чью просьбу о встрече с губернатором проигнорировали. Глава ХОГА предпочитает не встречаться с народом.

Этим летом харьковчанин Виктор Скрынников стал завсегдатаем приемных помещений облгосадминистрации на Сумской, 64. Он неоднократно обращался к чиновникам всех уровней, но ему так и не удалось ни решить свою проблему, ни добиться встречи с губернатором.

«В приеме не нуждается»

Обращения Виктора Скрынника касаются системы распределения путевок в лагеря и санатории среди детей льготных категорий. Харьковчанин подозревает, что действия сотрудников облгосадминистрации, которые отвечают за это, неправомерны. Он решил пожаловаться руководству.

Я был у Беккера, Бабичева, Черняка (заместители Светличной – ред.), но они не решили мой вопрос, ведь речь там идет о привлечении к ответственности их же подчиненных. В ХОГА работает коррупционная схема, из года в год путевки для оздоровления детей льготных категорий распределяются в ручном режиме, там работают откаты. Я эту схему раскопал и хотел бы детально изложить на личном приеме губернатору, – рассказал «ХН» Виктор Скрынников.

Однако попасть на прием к руководителю ХОГА не вышло – пришло письмо с отказом, поскольку, по мнению сотрудников отдела работы с обращениями граждан, Скрынников получил ответ на свой вопрос и в личном приеме у губернатора не нуждается.

В результате Виктор Скрынников вынужден был обратиться в Харьковский окружной административный суд, но там ему отказали в приеме иска, сейчас дело находится в Харьковском областном апелляционном суде. Харьковчанин не впервые судится с органами власти за отказ принять его. В прошлом году он выиграл суд против горсовета – Геннадия Кернеса обязали провести прием гражданина, в котором ему отказывали.

К Светличной не прорваться

Случай Виктора Скрынникова – не единичный. Попасть на прием к губернатору невозможно даже в том случае, если ты – академик. Больше года добивается ответа на свой вопрос вице-президент Украинской Ассоциации ветеринарных врачей мелких животных Алим Заволока…

«Ужасная система» существует благодаря с подвохом выписанному Порядку проведения личного приема граждан, который был придуман еще во времена Михаила Добкина, в 2012 году, и с тех пор остался без изменений.

«Запись на личный прием к председателю облгосадминистрации проводится в том случае, если поставленный гражданином вопрос остался не решенным после личного приема граждан заместителями председателя ХОГА и если решение данного вопроса принадлежит к компетенции облгосадминистрации», – говорится в Порядке.

Именно в этих деталях и кроется дьявол, поскольку взгляды на то, решена проблема или нет, у чиновников и граждан могут очень отличаться.

В законе есть норма о том, что не рассматривается обращение граждан, проблема которых была уже решена, и эта норма – очень сложная. Гражданин считает, что он получил отписку, а чиновники полагают, что они все сделали в рамках своих полномочий, – рассказал «ХН» правозащитник Юрий Чумак. – С точки зрения верховенства права это Положение облгосадминистрации я считаю неправильным. Что, например, делать человеку, который хочет пожаловаться главе облгосадминистрации на его заместителя? Отправлять его к заму – нелепо.

Право на обращение является одним из конституционных прав граждан Украины, хоть конкретно приемы глав облгосадминистраций и не регламентируются законодательством. Тем не менее, руководствуясь Конституцией, человек имеет право обратиться в суд с жалобой на чиновников. Юрий Чумак советует также пожаловаться омбудсмену – уполномоченному парламента по правам человека. Он может разъяснить, нарушает ли отказ в приеме право гражданина, и, в случае нарушения закона, повлиять на чиновников.

Елена Павленко, «KharkivToday»

https://2day.kh.ua/podalshe-ot-naroda-harkovchanin-podal-v-sud-svetlichnuyu/

«Літній кінотеатр» документального кіно приїхав у село

«Літній кінотеатр» документального кіно приїхав у село

19 серпня до мешканців села Мосьпанове Чугуївського району завітало документальне кіно з прав людини.

Вперше з тих пір, як розвалилася система кінофікації, що була створена ще за радянських часів, селяни мали можливість переглянути якісне кіно світового масштабу на великому екрані. Ввечері, під зоряним небом, на стіні місцевого клубу культури демонструвалися кращі короткометражні стрічки.

Фільми з репертуару кіноклубів Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA презентував голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.

Спочатку підліткам та молоді було запропоновано перенестися до Бразилії, «повболівати» за юного героя фільму «Габріель повідомляє з чемпіонату світу» (режисер Ельс ван Дріль, Нідерланди). У цьому кіно розповідається про те, як напередодні чемпіонат світу з футболу владники вирішили прокласти залізницю через квартал, де живе Габріель. Будинки зносять, сім’ї змушені переїжджати, і навіть майданчик, на якому місцеві діти ганяють м’яча, скоро зникне. Хлопчик обурений нерівністю в своєму місті і викладає у блог відеозапис того, як бульдозери руйнують його район.

Дехто з тих, хто переглянув фільм, зазначали, що подібні явища, на жаль, нерідко відбуваються і в нашій державі. Тому наступною стрічкою стали «Нові герої» (Роман Бондарчук, Україна). Це портрети звичайних українців. У кожного з них своя історія, проте є й спільне – їхня боротьба з несправедливістю у країні. Кіно викликало жвавий відгук у мосьпанівців.

І на завершення кіновечора їм було представлено фільм «Лізо, ходи додому!» (Оксана Бура, Литва/Естонія). Маленька Ліза постійно тікає з дому. Її життя похмуре й жорстоке, тому вона шукає прихистку в природи, де в неї свій світ. У дівчинки настільки багата уява, що вона примудряється переживати нескінченні запої матері.

Глядачі зауважили, що пияцтво та насильство в сім’ї є дуже поширеними явищами сьогодення. Фільм спричинив активне обговорення. Правозахисники та селяни зійшлися у думці, що тільки любов та належна увага можуть стати запорукою доброго виховання, яке допоможе розкритися здібностям будь-якої дитини.

Наприкінці заходу провідний аналітик Чугуївської правозахисної групи Роман Лихачов запропонував усім бажаючим звертатися до організації за безоплатною правовою допомогою, та наголосив, що ЧПГ буде й надалі сприяти правоосвітнім заходам у Чугуївському районі.

Кінопоказ був організований пересувним кіноклубом Docudays UA «ДУМАй!», що діє на базі громадської організації «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА» – за підтримки Чугуївської правозахисної групи. Окрема подяка директорці Мосьпанівського будинку культури Катерині Спіріній, без якої даний захід був би неможливим!

DSC08971

Георгій Кобзар