Select Page
В Харькове могут появиться гостиницы для преступников

В Харькове могут появиться гостиницы для преступников

Для улучшения ситуации в пенитенциарной сфере в Украине планируют разрешить работу частных следственных изоляторов – эдаких гостиниц с охраной. Не приведет ли создание тепличных условий для богатеньких нарушителей закона к росту преступности?

В Украине планируется создание надлежащих условий для содержания осужденных в учреждениях исполнения наказаний и расширение перечня видов наказаний, не связанных с лишением свободы, сообщает пресс-служба Кабмина. В частности, речь идет также о создании современных тюрем и практике частных СИЗО.

НУЖНО НЕМНОГО ИЗМЕНИТЬ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО

– Попробуем дать возможность работать частным СИЗО. Это будет что-то вроде гостиниц, которые хорошо охраняются. Лица, у которых есть средства, смогут там находиться в ожидании приговора суда, – отметил министр юстиции Денис Малюська.

Кроме того, за счет этих средств можно будет частично покрывать расходы на пребывание лиц, которые находятся в обычных СИЗО.

– Попробуем сделать хотя бы один пилотный проект и посмотрим, как эта бизнес-модель работает. В дальнейшем, если эксперимент окажется успешным, постараемся расширить его на всей территории Украины. Для этого потребуется немного изменить законодательство, но это тоже входит в наши первоочередные планы, – добавил чиновник.

ЧАСТНОЕ БУДЕТ ЛУЧШЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО?

Правозащитник Юрий Чумак оценивает инициативу профильного министерства позитивно.

– Не секрет, что государственная структура у нас неповоротливая, едва живая, коррумпированная. Не так давно по всем новостям прошла информация о том, что сотрудники колонии продавали «налево» продукты, которые были предназначены для осужденных. Что касается частных СИЗО, то есть вероятность, что негосударственное будет лучше, чем государственное. Этот шаг на пути к улучшению условий содержания заключенных, по идее, должен иметь позитивные последствия, – говорит правозащитник.

Речь идет именно о СИЗО, потому что там, по словам Юрия Чумака, самые ужасные условия.

– Я посещал колонии, где условия вполне симпатичные – с зимним садом и зоопарком, чего не скажешь о следственных изоляторах, – говорит Юрий Чумак. – Да, имеются образцово-показательные корпуса, которые, как правило, демонстрируют журналистам и каким-то комиссиям, но есть и совершенно ужасные помещения – переполненные, с отвратительными условиями. Причем зачастую винить в этом представителей администрации язык не поворачивается, потому что им предоставили эти бараки – и управляйте, мол, как хотите. И далеко не всегда есть возможность перестроить, переделать, переоборудовать под количество лиц, которые туда попадают.

ЧАСТНЫЕ СИЗО – НЕ ПАНАЦЕЯ

Правозащитник рассказывает, что когда он был в США, его весьма удивило и даже поначалу покоробило наличие там частных тюрем.

– А потом я подумал: «Почему бы и нет?» Если они работают в рамках законодательства, обеспечивают стандарты, которые определены международными нормами и законами страны, то почему они не могут функционировать, в том числе и в Украине, причем даже лучше, чем государственные? – делится мыслями Юрий Чумак.

То есть, частные СИЗО – это, по словам эксперта, вовсе не панацея, а один из шагов к улучшению пенитенциарной системы в целом.

– Пока же реформы, которые проходят в нашей стране, – это всего лишь попытка понравиться международной общественности: вот, мол, идем в Европу, в том числе и в вопросах прав человека, – говорит Юрий Чумак. – Нужно системно менять подход в правоохранительной, правоприменительной, уголовно-исполнительной системах – они у нас абсолютно старые и продолжают работать по-советски.

СИСТЕМА НЕ ДОЛЖНА БЫТЬ КАРАТЕЛЬНОЙ

По словам Юрия Чумака, Украине, России, США присущи карательные методы. А есть подход, который принято называть скандинавским – например, в Швеции, Дании, Норвегии. Там людей, которые попадают за решетку, стараются не наказать, а перевоспитать.

– Дать им новые знания, новые навыки, то, чего у них не было на свободе, – чтобы они могли выйти, адаптироваться в обществе и стать законопослушными, – продолжает правозащитник. – Не зря говорят: «Как вы яхту назовете, так она и поплывет». Сначала систему исполнения наказаний переименовали в пенитенциарную и поставили задачу перевоспитывать людей, попавших за решетку. А сейчас это уголовно-исполнительная система – то есть исполняет уголовные наказания. Основная ее функция на сегодняшний день – снова наказание. Да, преступников нужно наказывать, но если при этом не пытаться что-то поменять в их сознании, они выйдут из тюрьмы с такими же убеждениями, с которыми пришли, а то и хуже.

Правозащитник подчеркивает: нужно стремиться к тому, чтобы эта система не была карательной, чтобы торжествовало правосудие.

– Неслучайно в народе говорят: «Если украл курицу, садишься в тюрьму, а если железнодорожный состав, садишься в Верховную Раду», – говорит Юрий Чумак. – И это, к сожалению, отвечает реалиям сегодняшнего дня.

САМОЕ СТРАШНОЕ НАКАЗАНИЕ – ЛИШЕНИЕ СВОБОДЫ

Между тем многие харьковчане воспринимают перспективу появления частных СИЗО без особого энтузиазма.

– Если СИЗО превратятся в гостиницы, а колонии – в райские уголки с зимним садом и зоопарком, это только спровоцирует рост преступности. А чего грабителю, убийце или насильнику, собственно, бояться? Условия за решеткой комфортные, за квартиру платить не нужно, еда – по расписанию, на производстве гнуть спину никто не заставит – как на курорте побывал, – высказывает мнение харьковчанка Светлана. – Лучше бы деньги в современные больницы и садики для наших детей вкладывали.

По словам правозащитника, люди, которые так говорят, не понимают, что самое страшное наказание для любого человека –  лишение его свободы.

– Пусть даже клетка будет «золотой», она все равно останется клеткой, – считает Юрий Чумак. – В каких бы хороших условиях ни находился человек, но если он лишен свободы – это и есть наказание. При этом нельзя лишить его права на охрану здоровья, надлежащие условия работы, нормальные условия проживания. И многие не понимают или не хотят понять, что лица, которые находятся в нечеловеческих условиях, выходят на свободу еще большими злодеями. И для нас как обывателей ничего хорошего в этом нет. Наоборот, мы должны быть заинтересованы в том, чтобы они жили как люди – это как раз шанс, что они вернутся на свободу с успокоившейся душой и не станут совершать преступления.

Ирина Стрельник

Вечерний Харьков

На Харківщині присяжні масово не подавали електронні декларації

На Харківщині присяжні масово не подавали електронні декларації

За результатами моніторингу виконання присяжними Харківської області вимог законодавства щодо подання електронних декларацій про доходи, що здійснюється Мережею антикорупційних центрів, виявлено понад 50 випадків неподання присяжними даних декларацій.

Законодавство передбачає, що присяжні під час виконання своїх обов’язків у суді (тобто, під час залучення до розгляду конкретної справи) стають суб’єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

І на присяжних поширюється обов’язок у порядку і строки, визначені розділом 7 (ст.ст. 45-52) вказаного Закону, подати електронну декларацію. У разі, якщо в 2018 році особа брала участь у розгляді справ в суді як присяжний, вона повинна подати декларацію за минулий рік шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, за формою, що визначається Національним агентством.

Звертаємо увагу на те, що порушення вимог фінансового контролю, умисне недекларування або декларування недостовірної інформації є корупційними правопорушеннями, за які передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю визначена у статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а декларування недостовірної інформації або умисне неподання декларації суб’єктом декларування карається за статтею 366-1 Кримінального кодексу України.

Довідково: Мережа антикорупційних центрів – громадська платформа, засновниками якої стали: Чугуївська правозахисна група, Центр правових та політичних досліджень «ДУМА», Приазовська правозахисна група, а також низка ініціативних груп, громадських активістів і журналістів-розслідувачів.

Роман Лихачов

Безоплатна правова допомога та Docudays UA на Харківщині стали добрими партнерами

Безоплатна правова допомога та Docudays UA на Харківщині стали добрими партнерами

Цього року Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA на Харківщині плідно взаємодіяв із державною системою безоплатної правової допомоги.

Так, Центр правових та політичних досліджень «ДУМА», який є одним із співорганізаторів Фестивалю в Харківській області, нещодавно уклав Меморандум про співпрацю з Чугуївським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

І в рамках реалізації даного Меморандуму фахівці Чугуївського МЦ у грудні 2019 року організували та провели низку кінопоказів фільмів з репертуару Docudays UA («Дівчина проти гравітації», «Послухай» і «Чемпіонка») в школах Чугуєва, Чугуївського та Куп’янського районів.

Також 10 грудня, у Міжнародний день прав людини, коли Чугуївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги влаштував День відкритих дверей, відвідувачі та працівники Центру мали змогу переглянути документальну правозахисну стрічку «Ілюзії на дні».

Окремо слід відмітити показ та обговорення, що відбулися 13 грудня у правовому клубі «PRAVOKATOR». Тоді, за сприяння Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, юристи та студенти низки вишів Харкова дискутували щодо фільму «Окупований кінотеатр».

Як зауважив директор Регіонального центру Анатолій Бородавка, система державної безоплатної правової допомоги зараз є рушієм підвищення правової свідомості громадян, а документальне кіно з прав людини від Мандрівного фестивалю Docudays UA виконує ту ж важливу правопросвітницьку функцію. Тому цілком природно, що на Харківщині Регіональний центр та Docudays UA стали добрими партнерами.

Георгій Кобзар

За круглим столом обговорювалась проблема торгівлі людьми

За круглим столом обговорювалась проблема торгівлі людьми

29 листопада 2019 року в рамках проведення Всесвітньої кампанії «16 днів проти насильства» в приміщенні управління соціального захисту населення Первомайської міської ради відбувся круглий стіл за участю першого заступника міського голови Антона Орєхова, голови Харківської обласної громадської організації «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрія Чумака, фахівців управління соціального захисту населення Первомайської міської ради та Первомайського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

За круглим столом обговорювалась проблема торгівлі людьми, яка залишається актуальної для Харківського регіону. Так, згідно з «Дослідженням з питань міграції та торгівлі людьми в Україні, 2017», яке було проведене GFK Ukraine на замовлення Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, 10% від загальної кількості населення Харківської області є потенційними трудовими мігрантами, 22% населення належить до уразливої групи. Проте заходам з протидії сучасному рабству нерідко не приділяється достатньої уваги. Це питання особливо гостро постає в умовах децентралізації та потребує підтримки з боку місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Тому проблематику торгівлі людьми було вирішено включити до правозахисного порядку денного Харківщини.

А з 2020 року вступає в силу Закон України «Про соціальні послуги», який встановлює, що до відання, зокрема, виконавчих органів міських рад міст обласного значення належатиме забезпечення надання соціальних послуг. У тому числі, визначення потреб населення у соціальних послугах, інформування про їх перелік, забезпечення їхнього фінансування. Однією з категорій отримувачів таких послуг Законом визначено осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Виходячи з того, реалізацію цілого комплексу заходів у сфері надання соціальних послуг, відповідно до ч. 4 ст. 11 зазначеного Закону, покладається саме на виконавчі органи міських рад міст обласного значення.

Первомайська міська рада

Запрошуємо на Марафон документального кіно про права людини

Запрошуємо на Марафон документального кіно про права людини

Протягом Всеукраїнського тижня права, з 9 по 13 грудня, у DZHERELO HUB (Харків, вул. Сумська, 1, 3-й поверх) відбудеться Марафон документального кіно про права людини.

Заходи проводитимуться в рамках XVІ Міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, за підтримки регіонального представництва Уповноваженого Верховної Ради України в Харківській області.

Провідна тема цьогорічного Фестивалю сформульована через питання: «Дозволити програмі змінити вашу свідомість?» Docudays UA пропонує поміркувати над тим, як змінюється наше повсякдення, звички та способи комунікації з появою цифрових технологій, які нові можливості вони відкривають для дослідження реальності та які загрози, пов’язані з контролем та інформаційною безпекою, криються в цифровій мережі.

Фестиваль пропонує відвідувач(к)ам подивитись на питання прав людини з різних позицій – і не лише через кіно, а й через правопросвітницькі та правозахисні заходи та дискусії.

 

Програма Марафону документального кіно про права людини:

9 грудня, 18.00: Фільм «Bellingcat: Правда в світі постправди» (Нідерланди, режисер Ганс Пул). Презентація віртуального правового міста «Правопіль» (Асоціація УМДПЛ).

https://www.facebook.com/events/1479340548907078/

10 грудня, 18.00: Фільм «Ти, б***, рота закрий!» (Україна, режисерка Таїсія Кутузова). Дискусія «Беззахисні правозахисники» (WikiInvestigation-Харків, Харківський антикорупційний центр).

https://www.facebook.com/events/3047179071969619/

11 грудня, 18.00: Фільм «Коли ягнята стають левами» (США, режисер: Джон Касбе). Представлення проєкту «Шерифи для нових громад» (ІРЦ «Правовий простір»).

https://www.facebook.com/events/568592350638772/

12 грудня, 18.00: Фільм «Чистильники» (Німеччина, Бразилія, режисери Ганс Блок та Моріц Різевік). Дискусія «Де робиться вибір: на дільниці чи в соцмережах?» (Громадянська мережа ОПОРА, ГО «СМАРТ МЕДІА»).

https://www.facebook.com/events/2215792672054841/

13 грудня, 18.00: Фільм «Навмисна смерть» (США, режисерка Сью Вільямс). Перед фільмом – «Жива бібліотека» (БФ «Карітас Харків»).

https://www.facebook.com/events/432024957464454/

Вхід на всі заходи – вільний!

Більш детально про події Мандрівного Docudays UA на Харківщині – на Facebook-сторінці: https://www.facebook.com/DOCUDAYSinKHARKIV/

Довідково: Docudays UA – єдиний в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. Входить до Міжнародної мережі правозахисних кінофестивалів Human Rights Film Network. Відбувається щороку в Києві впродовж останнього тижня березня. Після завершення Docudays UA традиційно презентує найкращі фільми в регіонах України під час Мандрівного фестивалю. Фестиваль – неполітичний і некомерційний. Мета Мандрівного фестивалю – сприяти популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.

Юрій Чумак, регіональний координатор Docudays UA на Харківщині

марафон

«Якщо ти не такий, як усі, це не означає, що ти гірший»

«Якщо ти не такий, як усі, це не означає, що ти гірший»

22 листопада у Чугуєві відбувся семінар для працівників освіти «Як протистояти кібербулінгу».

З практичними психологами та соціальними педагогами Чугуївщини зустрівся правозахисник, регіональний координатор Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Харківській області Юрій Чумак.

Він нагадав про новели законодавства України щодо попередження булінгу та особливі загрози, які несе кібербулінг. Правозахисник розповів про Всеукраїнську кампанію проти кібербулінгу, започатковану Docudays UA, та поділився інформаційними пам’ятками, підготовленими в рамках Кампанії.

Увазі освітян була представлена стрічка «Булер» американського режисера Лі Гірша, що оповідає про долю школярів, які стають жертвами цькування через свою «інакшість».

Понад 13 мільйонів дітей в Америці стають жертвами булінгу, що робить його найпоширенішою формою насильства, з яким стикаються молоді люди. І фільм відкриває глядачам болісне і часто небезпечне життя жертв булінгу, демонструючи проблему, що перетинає географічні, расові, етнічні та економічні межі.

По завершенні перегляду відбулося жваве обговорення, яке тривало понад годину. Адже стрічка викликала неабиякий емоційний відгук в учасників семінару. Вони говорили про те, що велике значення стосовно попередження булінгу має виховання в сім’ях, зазначали, що насильство у відповідь на насильство не є виходом із ситуації, підкреслювали, що важливою має бути довіра між учнями та педагогами.

А педагог-організатор Мосьпанівського навчально-виховного комплексу Тетяна Нємикіна, яка сама є матір’ю п’ятьох дітей, наголосила, що підліткам необхідно роз’яснювати: «Якщо ти не такий, як усі, це не означає, що ти гірший»! Всі ми різні, і до інших треба ставитися толерантно.

Георгій Кобзар