Select Page
На фестивалі анімації підлітки дізналися, як з поліцією спілкуватися

На фестивалі анімації підлітки дізналися, як з поліцією спілкуватися

У Бердянську в рамках ІІІ-го всеукраїнського фестивалю анімації «Равлик-фест» було представлено серію анімаційних фільмів «Ти і поліція».

Завданням мультфільмів є навчити дітей старшого шкільного віку поводитись з поліцією в рамках закону, вміти захищати свої права та не стати жертвою свавілля поліцейського.

14 вересня 2018 року учні 8 класів Бердянського муніципального ліцею відвідали фестиваль «Равлик-фест», під час якого мали змогу переглянути всі 7 серій анміційного фільму «Ти і поліція». Мультфільми створені студією Real Stories Production та Асоціацією УМДПЛ (http://umdpl.info/). Головний герой хлопчик Вась-Вась потрапляє із своїм котом Паштетом у різні ситуації, в яких може опинитися будь-який підліток, коли доводиться взаємодіяти з поліцією.

Анімаційну стрічку представив член правління Асоціації УМДПЛ, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.

«Правоохоронці несуть важливу державницьку функцію, адже захищають громадян від протиправних посягань та злочинів. Проте іноді поліцейські порушують права громадян. Висновок? Перед спілкуванням з правоохоронцями треба бути підготовленим до зустрічі з ними», – зауважив правозахисник.

З мультфільму «Ти і поліція» юнаки та дівчата дізналися, як правильно себе поводити в різних ситуаціях, представлених в серіалі: «Пред’явіть документи і виверніть кишені», «Відчиніть – поліція!», «Вам потрібно прибути до відділення поліції» та інших».

Також поради щодо особливостей спілкування підлітків з поліцейськими, поводження дітей у громадських місцях, правах і обов’язках неповнолітніх надала старший інспектор патрульної поліції Наталія Бокова.

Вона продемонструвала, як правильно повинен поводити себе при контакті з підлітками правоохоронець, повідала цікаві історії з поліцейської практики, відповіла на запитання учасників заходу.

Ю. Чумак вручив парубкам та дівчатам, а також їхнім батькам, що прийшли на перегляд, пам’ятки-порадники від Асоціації УМДПЛ «Підлітку про поліцію».

А «Методичний порадник з використання анімаційного фільму «Ти і поліція» від Асоціації УМДПЛ було презентовано вчителям Бердянського муніципального ліцею та студентам Бердянського державного педагогічного університету.

І наступного дня на фестивалі проходив показ мультфільму «Ти і поліція». Цього разу учасниками перегляду стали всі бажаючі, що завітали до зали для глядачів.

Як зазначила директорка «Равлик-фесту» Алла Мельничук, готуючи третій фестиваль, організатори зрозуміли, що анімація – це не тільки звичні всім мультфільми, це й реклама, концертні та театральні візуалізації, кліпи, комп’ютерні ігри, спецефекти в кіно, соціальні ролики тощо. І дуже добре, що на фестиваль цього року потрапила й правозахисна та правоосвітня мультиплікація «Ти і поліція», яка була особливо прихильно зустрінута юними глядачами.

Довідково:

«Равлик-фест» – всеукраїнський фестиваль анімації, який щороку відбувається в Бердянську. Він збирає представників професійних та аматорських студій з усієї країни. Організатор – Перше Антикафе Бердянська «ЧАС Є».

У Вознесенську шукали шляхи ефективної взаємодії поліції та громади

У Вознесенську шукали шляхи ефективної взаємодії поліції та громади

13 вересня 2018 року у м. Вознесенську Миколаївської області пройшов семінар-тренінг «Взаємодія поліції та громади».

У заході взяли участь представники поліції, громадських організацій, депутати місцевих рад, органів самоорганізації населення та ОСББ м. Вознесенська та ОТГ Вознесенського району.

На початку голова правління благодійної організації «Фонд громади Вознесенська» Вікторія Бальцер підкреслила, що безпека – одна з найважливіших цінностей для людини, а співпраця поліції та громади – найкращий спосіб її гарантувати. Таку взаємодію ще називають англійським терміном «Community Policing», і вона полягає у тому, що поліція працює, зважаючи на думку мешканців щодо питань громадського порядку у кожному конкретному районі, селі, місті тощо. А головна мета такої взаємодії – створення спільного безпечного простору.

В. Бальцер представила результати дослідження по м. Вознесенську: «Публічна безпека та довіра до правоохоронних органів», діяльність міського відділу поліції та гендерні аспекти вчинення правопорушень».

Розвідка, здійснена громадськими активістами, включала проведення соціологічних опитувань та фокус-груп, а також аналіз інформації, отриманої у відповідь на інформаційні запити до поліції. В ході дослідження намагалися знайти відповіді на питання: «Наскільки безпечно почувають себе жителі та які фактори небезпеки присутні в місті? Як оцінюють жителі роботу місцевої поліції та рівень довіри до неї? Наскільки взаємодія поліції та громадськості в місті є ефективною та що заважає досягти порозуміння?

Характерно, що 19% мешканців Вознесенська зазначили, що основним безпековим питанням у місті є зростання наркозлочинності, 16% назвали проблеми з дорогами. Хоча роботою місцевою поліції задоволені далеко не всі, бажання самим долучитися до патрулювання вулиць висловили всього 3% опитаних.

До речі, в ході дослідження була започаткована карта, на якій позначаються основні проблемні точки (місця несанкціонованої торгівлі алкоголем, наркопритони, аварійні дільниці доріг, неосвітлені у вечірній час райони тощо), визначені самими громадянами.

Міський голова Вознесенська Василь Луков високо оцінив проведену громадськістю роботу та наголосив, що з питаннями взаємодії з поліцією вознесенці стикаються щодня. Мер сам мав досвід нереагування поліції на звернення від органів місцевого самоврядування, але при тому неодноразово долучався до громадського патрулювання. За його словами, важливість налагодження горизонтальних зв’язків та подальша співпраця міської влади та громади з правоохоронними органами є вкрай важливою.

В унісон міському голові висловилася одна з учасниць, яка заявила: «Поліція хоч би гопки плигала, без допомоги громади не впорається!».

У другій частині заходу запрошений експерт – голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак поділився практиками розбудови на місцевому рівні «Community Policing» у м. Чугуєві Харківської області.

Також він розповів про різні форми залучення громадськості до вирішення безпекових проблем у громадах. На сьогоднішній день різноманіття «українських шерифів», при узагальненні, можна звести до:

— громадських формувань з охорони громадського порядку;

— спеціалістів, що здійснюють роботи з інформування населення щодо запобігання порушенням громадського порядку від центрів зайнятості;

— інспекторів сільрад або ОТГ з охорони правопорядку.

Ю. Чумак продемонстрував учасникам тренінгу трейлер документального фільму «Українські шерифи», що оповідає про роботу інспекторів сільради села Стара Збур’ївка Херсонської області з профілактики правопорушень, а також ролик про «шерифів» з села Одринка Харківської області.

Експерт звернув увагу на те, що існуючі форми громадської участі доцільно поєднувати, аби бажання громадян долучитися до забезпечення безпеки у своїх населених пунктах, поєднане із можливостями і спроможностями громад підтримувати таких активістів, а також із тісною співпрацею з поліцією давало ефективну синергію на місцевому рівні.

Наприкінці вознесенці обговорили український досвід запровадження програми співпраці поліції та громадськості «Сусідська варта» та механізми забезпечення плідної взаємодії між громадою, владою та поліцією.

Зауважимо, що семінар-тренінг було проведено в рамках проекту Фонду громади Вознесенська «Діалог громадськості, влади та поліції задля безпеки в місті» за підтримки Інноваційного Фонду з питань взаємодії поліції з громадою на засадах партнерства (CPIF) Проекту підтримки підготовки поліцейських (PTAP), що реалізовується в Україні компанією «Агрітім Канада Консалтинг Лтд» за фінансової підтримки уряду Канади. Мета проекту – налагодження ефективної комунікації між поліцією, громадою та місцевою владою задля безпеки в місті та профілактики правопорушень.

Георгій Кобзар

Від «районних спостерігачів» – до дільничних офіцерів поліції

Від «районних спостерігачів» – до дільничних офіцерів поліції

16 червня 2018 року в Харківському національному університеті внутрішніх справ відбулися урочистості з нагоди 95-ї річниці з дня створення служби дільничних інспекторів. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і голова Нацполіціі Сергій Князєв привітали інспекторів і передали їм нові службові автомобілі. Про це повідомили у відділі комунікації ГУНП в Харківській області.

«Днем народження» служби дільничного інспектора стало 18 червня 1923 року, коли народний комісар внутрішніх справ УРСР підписав наказ «Про затвердження інструкції для районних спостерігачів міських відділів».

Сьогодні важко уявити, які завдання ставилися перед «районними спостерігачами» майже сторіччя тому. А от у незалежній Україні в 2015 році тодішній прем’єр-міністр Яценюк обіцяв перетворити дільничних міліціонерів на «шерифів». Тоді він зазначив, що нова програма «українського шерифа» дозволить «не просто привести нових поліцейських в новій формі і з новим транспортом, а й впровадити нову філософію ставлення до кожного громадянина». Та ще й пообіцяв, що в кожному селі з’явиться свій шериф.

Однак цього не сталося. І тепер поліцейське керівництво ставить вже менш амбітні завдання – нині, як заявив заступник голови Нацполіціі Олександр Фацевич, вже планується «закріпляти дільничного офіцера поліції за кожною територіальною громадою» (до якої можуть входити й по кілька сіл).

При цьому, одним з пріоритетних питань роботи підрозділів превентивної діяльності в 2018 році поставлено впровадження в роботу поліцейської концепції «Сommunity policing» (діяльність поліції, орієнтована на громаду). За словами Фацевича, подальше впровадження «Сommunity policing» полягає в тісній роботі з об’єднаними територіальними громадами для спільного вирішення проблем і співпраці практично у всіх сферах життєдіяльності.

«На початок 2018 року існує понад 650 об’єднаних територіальних громад, і до кінця року буде додатково створено ще близько 700. Ідея полягає в тому, що за кожною з територіальних громад буде закріплений дільничний офіцер поліції. Таким чином робота поліції в регіонах буде максимально наближена до громадян», – наголосив Фацевич.

Відроджувати інститут дільничних почали в жовтні 2017 року. Тоді штат дільничних офіцерів поліції розширили на 561 місце. При цьому більшу частину доданих посад розподілили в села, де немає патрульних.

За відомостями ГУНП в Харківській області, отриманими на наш інформаційний запит, станом на 01.08.2018 штат служби дільничних офіцерів поліції складає 468 посад (з них по Харкову – 233, по області – 235). Одночасно чисельність громадських помічників ДОП на Харківщині складає 57 осіб (11/46). Але, як ми вже писали раніше, останні ще існують фактично, але їх вже немає юридично (див. «Громадських помічників дільничних «помножили на нуль»). А штат служби помічників дільничних офіцерів поліції, які відносяться до поліцейських посад, складає 5 (5/0).

Щоб заощадити час дільничних, ввели електронний рапорт, а частина їх повноважень (нагляд за порядком на масових заходах і патрулювання) передали новоствореному тактичного підрозділу. Дільничні спілкуються з громадянами, роздають візитки, встановлюють проблеми, які виникають у населення і стосуються правопорядку. Особливу увагу поліцейські приділяють особам, схильним до девіантної поведінки, раніше судимих, сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах та… особам поважного віку.

«Пенсіонери, які, в силу віку, часто потерпають від злочинців, потребують особливої уваги. У зв’язку з цим дільничні роз’яснюють їм заходи безпеки, яких слід дотримуватися, щоб не стати жертвою зловмисників та шахраїв», – розповів заступник начальника Основ’янського відділу поліції (м. Харків) Євген Іващенко.

Також дільничні співпрацюють з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку. На Харківщині найбільш активно співпрацю між ДОП та громадськими формуваннями налагоджено у Київському районі м. Харкова, Богодухівському, Красноградському та Нововодолазькому районах Харківської області.

За даними Нацполіції, в середньому по країні дільничні офіцери поліції в 2017 році розкрили близько 28% кримінальних правопорушень, а в Луганській і Харківській областях дільничними розкрито кожен другий злочин. Ще більше розкривається злочинів при взаємодії різних підрозділів, але за участі дільничних.

Як нам повідомили у ГУНП в Харківській області, в регіоні протягом 2017 року дільничними офіцерами поліції особисто розкрито 6 129 кримінальних правопорушень (3 622/2 507); за їх участі розкрито 9 296 кримінальних правопорушень (7 849/6 032), що складає 95% від їх загальної кількості. Також виявлено 30 792 адміністративних правопорушень (19 725/18 208).

Протягом І півріччя 2018 року дільничними офіцерами поліції Харківщини особисто розкрито 3 721 кримінальне правопорушення (2 360/1 361), за їх участі розкрито 8 094 кримінальних правопорушень (4 848/3 246), що складає 95% від їх загальної кількості. Крім того, виявлено 26 704 адміністративних правопорушень (13 595/13 109).

Отже, на сучасних дільничних нині покладаються важливі завдання щодо протидії злочинності, в першу чергу, здійснення профілактичної роботи, спрямованої на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень. І ця діяльність відбувається ефективно лише за умови активної взаємодії з населенням у територіальних громадах.

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров’я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір». Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Юрій Чумак

Якщо вам у закладі харчування кажуть, що в них немає туалету – відсилайте їх на три букви!

Якщо вам у закладі харчування кажуть, що в них немає туалету – відсилайте їх на три букви!

І ці літери – ДБН.

Неодноразово стикаючись із ситуаціями, коли в закладах громадського харчування, (наприклад, у мережі «Кулиничі») відвідувачам заявляють, що в них ніде руки помити, оскільки туалет відсутній, я вирішив розібратися у ситуації та отримати правову оцінку таких дій.

Тому звернувся до Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з таким інформаційним запитом:

На наше переконання, заклади громадського харчування (принаймні ті з них, де здійснюється харчування клієнтів «на місці») мають бути обладнані туалетами. Оскільки, відповідно до п. 3.6. «Санітарних правил для підприємств громадського харчування», підприємства громадського харчування «повинні бути обладнані двома системами каналізаційних труб: для виробничих стічних вод і для фекальних вод (з туалету, душа)».

При цьому, наявність цих туалетів повинна гарантувати не тільки дотримання санітарних норм з боку персоналу, але й доступність для відвідувачів можливості помити руки перед їжею та здійснити інші свої потреби. Що має убезпечити людей від харчових отруєнь та заражень інфекційними хворобами.

На жаль, така доступність забезпечена далеко не скрізь. Крім вищенаведеного уривку з «Санітарних правил для підприємств громадського харчування», нам не вдалося відшукати законодавства України в даній сфері. Але ми певні, що існують нормативно-правові документи, які регулюють дану діяльність.

З огляду на те, що саме на очолювану Вами Службу покладено організацію діяльності з дотримання безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, та відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо надати інформацію: Чи мають заклади громадського харчування (принаймні ті з них, в яких здійснюється харчування клієнтів «на місці») бути обладнані туалетами?

На днях отримав відповідь. У ній перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук дає чітку й недвозначну резолюцію: ДБН В.2.2 25:2009 ВСТАНОВЛЕНО ВИМОГИ ЩОДО НАЯВНОСТІ ТА ОБЛАШТУВАННЯ В ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА ТУАЛЕТІВ!

40257889_10212248796190397_8394715237336481792_n

40158664_10212248797030418_1096230131027935232_n

«Вимоги до проектування нових і тих, що реконструюються, підприємств харчування (закладів ресторанного господарства), які знаходяться у будинках, що стоять окремо, входять до складу багатофункціональних будинків і будинків іншого призначення, вбудовуються та прибудовуються до житлових будинків встановлено Державними будівельними нормами України «Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)» ДБН В.2.2 25:2009, вимоги яких поширюються на проектування всіх типів підприємств харчування (закладів ресторанного господарства), незалежно від їх організаційно правової форми і форми власності. Зазначеними ДБН В.2.2 25:2009 також встановлено вимоги щодо наявності та облаштування в закладах ресторанного господарства туалетів».

Отже, якщо Вам будуть щось мугикати про відсутність санвузлу у закладі харчування – відсилайте їх на три букви! І ці літери – ДБН. Тобто, Державні будівельні норми.

Юрій Чумак

У Харкові сусіди забороняють дівчині з інвалідністю побудувати у під’їзді пандус

У Харкові сусіди забороняють дівчині з інвалідністю побудувати у під’їзді пандус

Із дискримінацією зіткнулась бронзова призерка чемпіонату світу Анна Пашкова.

Через ґвалт, який зчинили сусіди спортсменки Анни Пашкової, будівники відклали встановлення пандусу. Дівчина – член Національної параолімпійської збірної з фехтування на візках, вона виборола чимало нагород, серед яких і бронза Чемпіонату світу. Зараз вона також активно готується до чергового чемпіонату Європи, який відбудеться у вересні. Але через інвалідний візок, до якого вона прикута вже понад 4 роки, жінка не може вільно спускатися зі сходів у будь-який час. Здатність ходити Анна втратила через важку хворобу – у неї була пухлина спинного мозку. З того часу Анна, яка живе на 8 поверсі, щоб виїхати із під’їзду, покладається на підтримку рідних або просить перехожих про допомогу.

Аби мати можливість виходити з багатоповерхового будинку, декілька місяців тому жінка власним коштом встановила пандус на сходах. Але через надзвичайно гострий кут спускатися ним було неможливо. Тоді жінка звернулася по допомогу до громадської організації «Креавіта», яка встановлює в Харкові пандуси. Архітектор громадської організації розробив проект, закупили матеріали та майстри мали розпочати будівництво.

«Пандус має бути під дуже низьким нахилом. Він із сітки, яка пропускатиме дощ і сніг, клумбу не пошкодять, усі квіти під ним жити зможуть. А люди почали кричати», – ледве стримує сльози жінка.

Сусіди Анни почали лаятися і не дозволили майстрам розпочати будівництво пандуса. Жінці закидали, що пандус вплине на вартість квартир на низьких поверхах, що на ньому спатимуть бомжі, що жінка буде з пандуса заглядати у вікна до сусідів. Головним аргументом проти була відсутність паперів, які б офіційно дозволяли встановити конструкцію.

Документи отримати й дійсно важко – колишній кооперативний будинок ще не є юридично ОСББ і не стоїть на балансі у Харкові. Але навіть це не може стояти на заваді законів України, вважає правозахисник Юрій Чумак.

«Відповідно до законодавства України, входи повинні бути обладнані пандусами для пересування дитячих та інвалідних колясок. (ДБН – Державні будівельні норми). Необхідно забезпечити рівність не лише прав, а й можливостей. Усі люди мають право на вільне пересування, не важливо – живуть вони у цьому будинку, чи хтось із обмеженими можливостями приїхав в гості до мешканців», – підкреслив правозахисник.

«КОМЕНТАРІ. Харків»

Газовые вымогатели

Газовые вымогатели

Сижу, никого не трогаю… Открываю свою электронну почту. А там – от «Харьковгаза» ЭТО: ВИМОГА-ПОВІДОМЛЕННЯ про сплату заборгованості за спожитий природний газ.

Думаю: какая-такая «несплата», я вовремя плачу за коммуналку, у меня все ходы записаны!

А там – страшное: многабукафф с упоминанием условий «Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам».

И грозное:

«У зв’язку з порушенням вказаних строків розрахунків за природний газ, станом на 10.08.2018 за Вашим особовим рахунком накопичена заборгованість в сумі 294,8 грн… Якщо заборгованість в сумі 294,8 грн. не буде погашена в строк до 01 серпня 2018 року, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу Споживачу…».

Дальше – перечисление всяческих «кар небесных», которые мне вскоре грозят, если не метнусь срочно платить 294,8 грн:

— на меня подадут в суд и потом еще и взыщут 1762 грн судебного сбора;

— сдерут с меня пеню;

— еще и начислят «інфляційні нарахування за порушення боржником грошового зобов’язання»…

В общем, я бы, наверное, тут же в страхе кинулся в банк погашать сию «задолженность», если бы не а) был уверен, что никакой задолженности у меня нет; б) на календаре уже 14 августа, и до 1 августа мне ну никак не успеть.

И тогда я обратился к своему другу – «Гуглу», дабы спросить у него, как на языке уголовного права называется, когда с человека что-то требуют безосновательно, еще и угрожая поражением в правах. И – «эврика!» – нашел 189 статью Уголовного кодекса Украины. Что и помогло мне написать ответ вымогателям:

Доброго дня!

Вочевидь, сталася якась помилка!

За червень ми розрахувалися.

А за липень платіжка ще не надходила.

Отже, прошу мені безпідставні ВИМОГИ не надсилати.

У протилежному випадку буду змушений звернутися до правоохоронних органів щодо відкриття до винних осіб кримінального провадження за ст. 189 Кримінального кодексу України (вимагання):

«Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою… обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб (вимагання), – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк».

З повагою,

Юрій Чумак, правозахисник.

 

И буквально через пару часов имел удовольствие прочитать следующее письмо:

«Добрий день, шановний клієнт!

Приносимо вибачення за некоректну інформацію, зазначену в попередньому листі…

З повагою,

Центр обслуговування клієнтів».

Юрий Чумак

«Вгору»