Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page
Як абетку, треба знати: про проблему насильства не можна мовчати!

Як абетку, треба знати: про проблему насильства не можна мовчати!

Гендерно зумовлене насильство є порушенням прав людини. За даними міжнародних дослідників, кожна третя жінка або дівчина піддається сексуальному або фізичному насильству протягом свого життя, а 70% жінок зазнають гендерно зумовленого психологічного насильства вдома, на роботі або в громадських місцях.

Також жінки по всьому світу стають жертвами зґвалтувань, до того ж масштаби та істинна природа такого насильства нерідко приховані. Тому уряди країн та громадські організації здійснюють заходи з метою підвищення інформованості суспільства щодо цієї проблематики.

Тому 25 листопада – у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок – у Черкасах було організовано комунікаційний майданчик, на який запросили представників/представниць правоохоронних органів, установ та інституцій, задіяних у питанні запобігання та протидії домашньому насильству.

Під час заходу керівник кіноклубу медіапросвіти з прав людини Docudays UA «ДУМАй!», фундатор громадської ініціативи «Чоловіки проти домашнього насильства» Юрій Чумак розповів про адвокаційну кампанію «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини», реалізовану минулого року в Чугуївській територіальній громаді Харківської області. Також він презентував брошуру «Діти – свідки домашнього насильства. Що робити, щоб на Чугуївщині стали видимими такі діти», видану за підсумками кампанії.

Юрій Чумак наголосив, що ініціативність та наполегливість правозахисників допомогла вирішити проблему, виявлену на Чугуївщині, але значущу для всієї України: змусили Мінсоцполітики розробити документ (форму направлення), який дає можливість постраждалим від домашнього насильства отримувати безоплатну вторинну правову допомогу.

Учасники та учасниці зустрічі переглянули документальний фільм «Абетка» з репертуару кіноклубів Docudays UA та провели активне обговорення стрічки. Кіно оповідає історію юної Веле з Ліберії, яка під час війни була зґвалтована, народила дитину та переживає психологічні труднощі. Але знаходить у собі сили піти навчатися до школи – разом із донькою.

Як зауважила регіональна координаторка взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Черкаській області Людмила Проценко, важливо усвідомити кожному і кожній – про проблему насильства не треба мовчати! Постраждалим слід звертатися за допомогою до поліції та інших компетентних органів.

І добре, що поліцейські принесли правові буклети та пам’ятки, що містять інформацію щодо того, як запобігти насильству та куди звертатися у випадку, якщо воно все ж відбулося. Після комунікаційного майданчику ці матеріали будуть поширені у цільових групах на Черкащині.

P.S. А наприкінці Юрій Чумак запросив усіх охочих долучатися до заходів Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, які, незважаючи на війну, проходитимуть на Черкащині з 30 листопада по 12 грудня. І першим із них стане відкриття фотовиставки «Нескорений Херсон», яке відбудеться 30.11.2022 р. о 15.00 у Хабі «Всі свої».

Георгій Кобзар

Як залишатися у безпеці в Інтернеті?

Як залишатися у безпеці в Інтернеті?

Цьому питанню була присвячена онлайн-зустріч, яку 4 листопада провів для старшокласників/ць Кочетоцької санаторної школи комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, керівник кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак.

На початку учасники/ці зійшлися на думці, що Інтернет дійсно відкриває широкі горизонти для отримання нових знань, самовдосконалення, обміну корисною інформацією тощо. Однак, з іншого боку, світова мережа таїть у собі й численні загрози, про які необхідно бути обізнаним – задля того, щоб бути захищеним.

Правник нагадав про такі небезпеки, як інтернет-залежність, ігроманія, інтернет-шахрайство, кібергрумінг та секстинг тощо.

Також чимало уваги було приділено кібербулінгу. В якості наочної ілюстрації цього поняття та кращого розуміння його різновидів до уваги підлітків було запропоновано мультфільм «10 друзів кібербулінгу».

Анімаційну стрічку створено на основі пошукових запитів підлітків й аналізу найбільш розповсюджених форм маніпуляцій, якими користуються зловмисники, щоб спіймати молодих людей у свої тенета. У формі навігатора віртуального світу показано, які фальшиві «друзі» можуть зустрітися та як розпізнати небезпеку.

Важливо, що наприкінці пізнавального мультфільму даються поради, як позбутися негативного впливу, а також наведені контакти відповідальних інституцій, до яких слід звертатися у разі кібербулінгу. Відео було підготовлене минулого року в межах проєкту «Шерифи для нових громад».

Як зауважила вихователька Кочетоцької санаторної школи Ірина Василевська, захід мав важливий практичний зміст, оскільки під час нього була надана корисна актуальна інформація, яка може стати в нагоді будь-кому, хто користується Інтернетом. Показово, що у зустрічі взяли участь і ті учні/ениці школи, які зараз, через війну, перебувають в евакуації в інших регіонах України та за кордоном.

Георгій Кобзар

Ми не раби, і не маємо потрапляти в рабство

Ми не раби, і не маємо потрапляти в рабство

27 липня та 2 серпня до Черкаського обласного молодіжного ресурсного центру завітав пересувний кіноклуб медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй!». Модератор кіноклубу Юрій Чумак представив увазі черкаської молоді документальну стрічку «Раби».

«Усіх нас викрали: маму, батька, сестру та мене. Потім батьків убили, а нас із сестрою розлучили», – розказує факти, що леденять душу, маленька героїня фільму Абук.

«Раби» – це анімаційне кіно про дев’ятирічну Абук та п’ятнадцятирічного Мачіка. Суданська «міліція», яку фінансує уряд, забрала їх, як і тисячі інших дітей, у рабство… Сюжет фільму «Раби» заснований на інтерв’ю цих діточок 2003 року.

Глядачів та глядачок зворушила не тільки сама показана історія, але й формат її подачі. Так, керівниця молодіжного ресурсного центру Олена Левченко зазначила, що мультфільм чимось схожий на комікс, адже дозволяє включити власну уяву та змалювати для себе якісь додаткові деталі й нюанси. Завдяки цьому й сприйняття доволі трагічного за змістом сюжету трохи полегшується.

А експертка з питань протидії торгівлі людьми Благодійної організації «100% ЖИТТЯ ЧЕРКАСИ» Марина Стадник відмітила, що анімаційний фільм створено на основі реальних історій, які актуалізують проблему сучасного рабства. Зараз, через війну в країні, українці перебувають у постійному стресі, тому стають уразливими до ситуацій торгівлі людьми.

Експертка нагадала про 5 МАРКЕРІВ БЕЗПЕКИ для запобігання торгівлі людьми під час війни

— Надавайте документи лише офіційним особам, зберігайте їх електронні копії.

— Знайте, куди їдете, та повідомляйте про поїздку рідним чи друзям.

— Приймайте допомогу лише від людей та організацій, що заслуговують на довіру.

— Будьте насторожі з незнайомцями, не віддавайте нікому мобільний телефон.

— Повідомляйте рідним чи друзям про зміни щодо місця перебування та роботи.

Зауважимо, що заходи було приурочено до Всесвітнього дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначається 30 липня.

Георгій Кобзар

Екосвідомість ніколи не «вийде з моди»

Екосвідомість ніколи не «вийде з моди»

Світ живе в еру глобального споживацтва, коли темпи споживання ростуть, як на дріжджах. І не таємниця, що індустрія моди є безперечним лідером у цих «перегонах». Тисячі фабрик у країнах «третього світу» виробляють не лише одяг для великих корпорацій, але й тони токсичних відходів.

Дизайнерка Реїт Аус має амбітний план щодо зміни світу, який базується на «Upcycling або Creative Reuse» – одній із форм екологічної моди (це коли нові речі шиють з клаптиків, що залишилися від текстильного виробництва, переробляють із дрантя або того, що було зшито, але не продано). Вона усвідомлює, що єдиний спосіб боротися з вадами індустрії моди – робити це зсередини.

Документальний фільм «Вийшло з моди» естонських режисерів Яаака Кільмі та Леннарта Лаберенц розповідає цю історію. Перегляд стрічки з репертуару кіноклубів Docudays UA відбувся в онлайні 8 липня. Участь у правовому кінозалі взяли слухачі та слухачки ZERO WASTE Academy – екоактивісти/ки з усієї України, представники/ці місцевого самоврядування, які прагнуть впроваджувати кращі практики управління відходами у своїх громадах.

Під час обговорення модератор заходу, правозахисник, керівник кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак звернувся до всіх із питанням: «Говорять, що в роки війни тема екології опинилася «не на часі», зараз багато більш нагальних проблем: як нам вистояти, як нам перемогти. Однак, як все ж таки зробити так, щоб ми навіть сьогодні не забули про екологічну проблематику, яка, через російську агресію, тільки підсилюється?».

На що учасники/ці відповіли, що на першому місці має бути інформаційна складова: треба вчити людей, роз’яснювати, наводити приклади екосвідомої поведінки.

А екоактивістка з Києва Марина Казаченко наголосила: «Бути екологічним – це має стати трендом. «Зірки», лідери думок, всі активні громадяни мають своїм прикладом мотивувати людей до цього!».

«Ми всі з вами є зірками, які накреслюють дороговказ для нашої країн Я цей фільм побачила вперше, і він дуже класний, бо сприяє активному формуванню екосвідомості. Це коли в людини певне зведення правил, через які вона пропускає кожне своє рішення, пов’язане з можливим впливом на довкілля», – зауважила екологиня, координаторка ZERO WASTE Academy Анна Прокаєва.

На завершення всі зійшлися в думці, що, рано чи пізно, але російську агресію ми зупинимо, і тоді нам доведеться розбудовувати нову Україну. Яка ґрунтується на засадах прав людини, на дотриманні, в тому числі, й екологічних прав. Ми побудуємо сильну, вільну та екологічно чисту Україну!

Георгій Кобзар

Наше життя – це боротьба

Наше життя – це боротьба

Сусанна Джамаладінова (Джамала) народилася в кримськотатарській сім’ї, яка жила в Киргизії після депортації, проведеної сталінським режимом у 1944 році. Її родина змогла повернутися до Криму лише в 1989 році. А в 2014-му російські нащадки сталіністів знову вдерлися на сонячний півострів та поновили утиски й репресії щодо кримських татар.

Щоб привернути увагу всього світу до цієї трагедії, Джамала в 2016-му році виступила на конкурсі Євробачення з піснею «1944». Виступила – й перемогла. Тоді російська пропаганда заходилася піною ненависті, поширювала всілякі фейки щодо мужньої співачки. Але Джамала не зупинилася та продовжила свою боротьбу за права кримськотатарського народу, виступаючи проти незаконної анексії Криму російськими загарбниками.

Цій історії присвячений документальний фільм «Боротьба Джамали» шведської режисерки Елін Йонссон, перегляд якого відбувся 1 липня на базі Молодіжного простору «STREAM» Лозівської громади Харківської області.

Показ було організовано пересувним кіноклубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!», керівник якого Юрій Чумак і представив стрічку дітям і підліткам.

Правозахисник наголосив, що непокарані за злочини в Криму 1944-го та за агресію щодо України 2014-го рашисти зараз перейшли до відкритої війни проти нашої країни. І дуже приголомшливо та, на жаль, актуально звучать слова пісні «1944» сьогодні:

«Коли чужинці приходять,

Вони приходять у ваш будинок,

І вбивають всіх вас, і кажуть:

«Ми не винні, не винні».

Де ж ваш розум?»…

Під час обговорення кураторка Молодіжного простору «STREAM» Катерина Бурлєєва зауважила: «Я пам’ятаю, як Джамала починала свою співочу кар’єру. Тоді в її репертуарі не було гостро соціальних творів. І перемога на Євробаченні з такою потужною піснею перетворила її на справжню діячку не тільки кримськотатарського народу, але й усієї України. Я сподіваюсь, що цей фільм став для кожного певним дороговказом у нове майбутнє, бо він демонструє, як людина сама себе творить своїми вчинками».

На завершення Юрій Чумак побажав усім учасникам та учасницям заходу мирного неба над головою та висловив упевненість, що боротьба кримських татар та усього народу України з загарбниками завершиться перемогою сил добра.

Георгій Кобзар

Як захистити дитину у військову «годину»

Як захистити дитину у військову «годину»

Коли ви виховуєте жінку – ви виховуєте сім’ю, коли ви виховуєте дівчат – ви виховуєте майбутнє.

Епіграф до фільму «Абетка»

26 травня, напередодні Міжнародного дня захисту дітей, представники 16 молодіжних центрів з усієї України зустрілися у правовому кінозалі, організованому клубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!».

І переглянули в онлайні зворушливу стрічку з репертуару кіноклубів Docudays UA «Абетка» режисерки Мадлі Ляене (Німеччина). Фільм оповідає про нелегку долю дівчини Веле, яка навіть не знає, скільки їй років. Вона навчитися читати й писати, щоб не відставати від своєї 7-річної доньки.

Під час обговорення модератор кіноклубу, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання БВПД Юрій Чумак зауважив, що й під час війни права дітей мають дотримуватися. Проте Веле стала жертвою злочину (згвалтування), коли дівча була незахищена, і коли не працювали жодні державні або міжнародні інституції, які б мали її захистити.

А запрошена експертка – кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри криміналістики, судової експертології та домедичної підготовки Харківського національного університету внутрішніх справ Тетяна Матюшкова зазначила: «Незважаючи на те, що в стрічці показана особиста людська трагедія та трагедія цілої країни Ліберії, яка потерпає від війни, фільм залишає післясмак надії. Назва фільму «Абетка» не є випадковою, і не тільки тому, що головна його героїня зараз вивчає «Абетку» з грамоти, Веле вчить абетку добра й розвитку, і вірить у здійснення своєї мрії».

Також пані Тетяна поділилася порадами та контактами щодо того, де можуть шукати допомогу діти (та їхні батьки), які постраждали від злочинів російських окупантів.

Куди звертатися жертвам сексуального насильства під час війни в Україні:

Національна поліція України – 102 (за регіонами);

Органи прокуратури (за регіонами);

Військова адміністрація – за місцем вчинення злочину або за місцем перебування;

Медична допомога – 103;

Безоплатна правова допомога – 0 800 213 103;

Національна гаряча лінія з питань попередження ґендерно зумовленого насильства – 116 123.

Психологічна допомога під час війни: де і як отримати

Telegram-канали:

@stop_russian_war_bot

@ukraine_avanger_bot

@police_helpbot (#ДійПротиНасильства)

Георгій Кобзар