Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page
Податкові пільги для підприємств та підприємців, що надають грошову благодійну допомогу

Податкові пільги для підприємств та підприємців, що надають грошову благодійну допомогу

Правове регулювання благодійної діяльності здійснюється Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Податковим кодексом  України та іншими нормативно-правовими актами. Ключовим законодавчим документом, яким регламентуються основні засади благодійної діяльності в Україні, є Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Статтею 1 означеного Закону визначено, що благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Слід зазначити, що благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права, яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Статтею 5 Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації» встановлено, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:

— безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;

— безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;

— безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;

— безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;

— благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;

— публічний збір благодійних пожертв;

— управління благодійними ендавментами;

— виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;

— проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.

Варто зазначити, що отримувачами такої благодійної допомоги можуть виступати фізичні особи, неприбуткові організації, а також юридичні особи для досягнення цілей, передбачених Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Статтею 13 Закону означено, що благодійні організації можуть бути створені відповідно у вигляді:

  • благодійного товариства;
  • благодійної установи;
  • благодійного фонду.

Таким чином, надавати благодійну допомогу (тобто бути благодійником) можуть як благодійні організації, так і інші суб’єкти господарювання, а також фізичні особи. А от перелік отримувачів такої допомоги більш обмежений – ними можуть бути лише фізичні особи, неприбуткові організації та територіальні громади.

Також слід зауважити, що законодавством обмеження на надання благодійної допомоги не встановлені. Можливість та порядок надання такої допомоги визначається відповідно до статуту юридичної особи – благодійника.

Для великих платників податку на прибуток (а також для малих платників, які використовують коригування при складанні податкової декларації) надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, зменшуватиме оподатковуваний прибуток лише в межах 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, відповідно до пункту 140.5.9 Податкового кодексу України.

Як виняток, слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який прийнятий 30 березня 2020 року, внесено зміни до такого правила, та встановлено, що в 2020 році суми благодійної допомоги включались до витрат підприємств у повній мірі, незалежно від річного доходу такого підприємства.

Благодійна допомога, надана фізичним особам та юридичним особам – платникам податку на прибуток, зменшує оподатковуваний прибуток на всю суму. Якщо ж отримувач благодійної допомоги – юридична особа – не є платником податку на прибуток, та не зареєстрований у якості неприбуткової організації, то сума благодійної допомоги не зменшуватиме оподатковуваний прибуток благодійника.

Тобто, для платників єдиного податку надання благодійної допомоги не впливає на суму податку.

Стосовно податкових наслідків для надавача благодійної допомоги, якою є фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, слід зазначити наступне:

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 Податкового кодексу України, згідно з п. 177.2 якої, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 цієї статті визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, яким не передбачено віднесення до витрат сум благодійної (спонсорської) допомоги, яку надає фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування.

Так, відповідно до п. 138.1 Податкового кодексу України, до операційних витрат включаються: витрати, які формують собівартість реалізованих товарів (наданих послуг та/або виконаних робіт), загальновиробничі витрати, адміністративні, витрати на збут й інші витрати операційної діяльності.

Витрати, добровільно перераховані до неприбуткових організацій, відносяться до складу інших витрат, тобто не є витратами операційної діяльності.

Таким чином, сума благодійної (спонсорської) допомоги, яку надано неприбутковій організації фізичною особою – підприємцем не відноситься до витрат такого підприємця.

Одночасно зазначаємо, що дана консультація носить виключно роз’яснювальний та інформаційний характер і не встановлює правових норм.

Для отримання необхідної інформації і вичерпних відповідей з питань податкового законодавства радимо звертатись до Податкової служби України.

Наталія Мазницька, Чугуївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Безпека дітей в Інтернеті або Як врятувати Гуглика

Безпека дітей в Інтернеті або Як врятувати Гуглика

З кожним роком все більше і більше дітей користується мережею Інтернет,бо він надає їм великі можливості для творчості, активного спілкування та відкриттів, але чи так це безпечно як здається на перший погляд?

Про це говорили під час заходу, який провели 24 березня на платформі zoom фахівці Первомайського та Чугуївського місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Анастасія Кушнір та Юрій Чумак.

До спілкування запросили учнів початкових класів Чугуївського ліцею №5 Чугуївської міської ради, Краснопавлівського ліцею Лозівської міської ради та активних читачів Панютинської бібліотеки.

Говорили про загрози, які чатують в соцмережах, на сайтах, під час онлайн-ігор, адже захід пройшов під назвою: «Безпека дітей в Інтернеті».

На початку Юрій Чумак запитав у дітлахів, чим є корисною «Світова мережа». На що хлопчики та дівчата відповіли, що завдяки Інтернету можна швидко знайти чимало цікавої та важливої інформації, навчатися, відшукати дорогу тощо.

За допомогою яскравої презентації Анастасія Кушнір розповіла дітям про основну небезпеку, яка чатує на них у разі безконтрольного використання Інтернету. Зупинилася на комп’ютерній залежності, доступі до небажаного контенту, ігроманії, зіткненні з гриферами, кібероніоманії, кібербулінгу, кібергрумінгу та інтернет-шахрайстві.

Учні активно допомагали маленькому Гуглику, який заблукав у «Всесвітній павутині», і не знав, як себе вірно поводити. Вони порадили йому не вказувати свою геолокацію на гаджеті, робити так званий «приватний профіль» та ділитися логіном і паролем від персональних сторінок у соцмережах лише з батьками та рідними.

На завершення Юрій Чумак розповів реальну історію з життя про те, як злочинці проникли до домоволодіння після того, як хлопчик в соціальній мережі почав, в режимі реального часу, публікувати фото разом зі своєю сім’єю на відпочинку. Правник побажав завжди бути пильними та зберігати приватність.

Анастасія Кобзар

Що таке права людини та як запобігти психологічному насильству щодо дитини?

Що таке права людини та як запобігти психологічному насильству щодо дитини?

На ці та інші питання шукали відповіді учасники правової зустрічі, що відбулася в Чугуєві 19 березня.

На базі Молодіжного хабу «CITY» зібралися члени та членкині Чугуївського учнівського парламенту. До них завітав комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, модератор кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак.

Під час інтерактивної бесіди було розглянуто, що таке права людини, які права та свободи є в громадян України, яка роль держави в забезпеченні цих прав та що робити в разі, якщо права порушуються.

Правник розповів про Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA та запропонував для перегляду стрічку «Лізо, ходи додому!» (режисерка Оксана Бурая – Литва, Естонія) з репертуару кіноклубів Docudays UA.

Життя маленької Лізи похмуре й жорстоке, вона вимушена переживати нескінченні п’яні вечірки матері та її численних гостей. Утім, у дівчинки настільки багата уява, що вона примудряється шукати прихистку в природи, де в неї свій світ – там панують ігри, музика й магія…

Хоча фізично її ніби ніхто не ображає, але Ліза неодноразово опиняється у ситуаціях психологічного насильства. Про це говорили учасники заходу в ході обговорення фільму.

Модератор запропонував юнакам та дівчатам під час вправи «Займи позицію» кілька ситуацій, в яких учасникам потрібно було визначитися, чи є це домашнім насильством, чи ні. І представники та представниці Чугуївського учнівського парламенту добре впоралися з завданням, надавши аргументовану ідентифікацію випадкам психологічного насильства щодо дітей.

Юрій Чумак зазначив, що зустріч була приурочена до дати 18 березня, яка закарбована в «Календарі прав людини» Ради Європи як перші парламентські вибори із загальним виборчим правом на Європейському континенті (відбулися у Фінляндії в 1907 році). Ця подія стала черговою віхою у відстоюванні прав жінок в усьому світі.

Жінки, діти та чоловіки мають право жити у безпечному просторі. А тому домашньому насильству не має бути місця в Україні!

І у випадках, коли відбувається таке порушення, необхідно звертатися до поліції й центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Також жертви домашнього насильства мають право не тільки на первинну (правові консультації), але й на вторинну (адвокатська поміч та складання процесуальних документів) безоплатну правову допомогу.

Тому наостанок Юрій Чумак презентував пам’ятки «Твої права – твій надійний захист», підготовлені Координаційним центром з надання правової допомоги, на яких зазначено Єдиний контакт-центр державної системи #БПД: 0 800 213 103.

Як зауважила куратор учнівського парламенту, директорка Чугуївського міського будинку дитячої та юнацької творчості Вікторія Мірошникова, цікавим був «розгорнутий» формат заходу, що передбачав перегляд та обговорення документального фільму, а також «програвання» чутливої теми під час вправи «Займи позицію». Учасники згадали про види домашнього насильства, задумалися про відносини в сім’ях, було цікаво чути їхні думки. Напевно, що діти пішли з зустрічі не «пустими». Захід був вартий того, щоб відбутися!

P.S. Захід пройшов за сприяння Чугуївського міського будинку дитячої та юнацької творчості, у рамках ініціативи «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини», яка впроваджується кіноклубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!» у партнерстві з Чугуївським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Георгій Кобзар

ЄСПЛ підтвердив: громадяни мають право знати, що приховують чиновники

ЄСПЛ підтвердив: громадяни мають право знати, що приховують чиновники

Європейський суд з прав людини 18 березня виніс рішення на користь українського правозахисника у справі “YURIY CHUMAK v. UKRAINE”.

Про це позивач Юрій Чумак повідомив на своїй сторінці у фейсбуку.

«Минуло вже 3 президенти з того часу, як я подав скаргу до Європейського суду з прав людини. І от нарешті – гарна новина прийшла зі Страсбурга», – написав він.

Чумак нагадав, що у 2005 році під час роботи журналістом у виданні “Права людини в Україні” Харківської правозахисної групи, він звертався до президента України Віктора Ющенка із запитом щодо надання назв «закритих» незаконними грифами «опублікуванню не підлягає» та «не для друку» указів. На свій запит він не отримав жодної відповіді.

Чумак подав до суду, і лише за день до ухвалення судового рішення, через 13 місяців після інформаційного запиту, отримав лист із Секретаріату президента про те, що відповідь надіслана йому із запізненням «з технічних причин». Однак назви указів йому так і не надали.

Згідно з рішенням вітчизняного суду, бездіяльність президента України була визнана незаконною, але надати запитувану інформацію главу держави так і не зобов’язали.

Юрій Чумак вирішив оскаржувати відмову «по другому колу», проте суди не задовольняли його вимоги з посиланням на те, що «інформація, запитана скаржником, не стосувалась його особисто, а тому її ненадання не порушувало його прав».

Позивач пройшов всі судові щаблі до Вищого адміністративного суду та, не отримавши справедливого судового рішення в Україні, у 2010 році звернувся до Європейського суду з прав людини.

«ЄСПЛ погодився, що інформація про нормативно-правові акти є такою, що становить суспільний інтерес, оскільки зачіпає велику категорію осіб. По суті спору ЄСПЛ відзначив, що жоден український орган (ані під час відмови у наданні інформації, ані суди, ані Уряд вже під час провадження в ЄСПЛ) не навів будь-якої правової підстави, яка б дозволяла не надавати запитану інформацію. Тобто Уряд не обґрунтував законність обмеження. Тому було зафіксовано порушення статті 10 Європейської Конвенції», – пояснив Чумак.

У коментарі ZMINA він уточнив, що компенсації суд йому не призначив, але гроші й не були принциповим питанням для позивача.

«Свого часу, коли Європейський суд визнав мою скаргу прийнятною й попросив зауваження Уряду, той запропонував мені, в якості мирного урегулювання, одну тисячу євро. Я міг би ще тоді взяти гроші й сказати, що в мене жодних питань більше немає. Але вони були», – розповів Юрій.

Інформація, яку він хотів отримати, його особисто дійсно не торкалася, але була суспільно значущою, тобто фактично стосувалася багатьох громадян, наголосив правозахисник.

Цінність ухваленого на його користь Європейським судом рішення також полягає в тому, що переважна більшість справ ЄСПЛ за 10 статтею Конвенції про права людини — щодо порушення свободи слова, й дуже рідко до його уваги потрапляють порушення права на доступ до інформації.

Справу Юрія Чумака Європейський суд розглядав впродовж кількох років.

«За цей час під впливом широкої кампанії про право громадян на доступ до прихованої владою інформації, що проводилася ще з 2005 року, суду, який я виграв у президента України, суспільного розголосу, під тиском громадськості Ющенко відмовився від практики застосування грифів «опублікування не підлягає» та «не для друку», його наступники вже їх не використовували», – пояснив він.

За часів Ющенка було знято відповідні грифи з понад 40 його указів, а також з урядових постанов і розпоряджень.

У 2015 році президент Петро Порошенко нарешті зняв ці грифи з чималої кількості розпоряджень Леоніда Кучми, хоча оприлюднили їх не всі, закривши частину позначкою «для службового користування».

«На сьогодні в Україні вже діє прогресивний закон «Про доступ до публічної інформації», де вказано, що відповідь на інформаційний запит має бути надана впродовж п’яти робочих днів, що не потрібно розписувати, навіщо ця інформація тому, хто звертається за нею. Будь-хто може запросити її в будь-якого органу влади, місцевого самоврядування або в певних структур, які мають монопольне становище на ринку країни або використовують бюджетні кошти», – зауважив правозахисник.

Попри все, є площина юридична, а є практична – і навіть сьогодні далеко не всі чиновники виконують норми, прописані у вітчизняному законодавстві щодо доступу громадян до інформації, наголосив він.

«Важливість цього рішення Європейського суду полягає в тому, що воно ще раз підтвердило: інформація, навіть та, яка не стосується людини безпосередньо, але є предметом суспільного інтересу й не віднесена до державної таємниці, повинна бути відкритою, а доступ до неї має бути гарантований громадянам», – наголосив Юрій Чумак.

Юрій Чумак

ZMINA

Як розв’язуються ключові правові проблеми клієнтів системи БПД на Харківщині

Як розв’язуються ключові правові проблеми клієнтів системи БПД на Харківщині

Усі місцеві центри системи безоплатної правової допомоги надають клієнтам безоплатну первинну правову допомогу (правову інформацію, юридичні консультації, допомогу у складенні заяв, скарг та інших документів правового характеру). Їм також забезпечується доступ до безоплатної вторинної правової допомоги (захист, здійснення представництва, складення документів процесуального характеру). Та в кожному місцевому центрі є й свої особливості. У одних – певна категорія клієнтів, у інших – певні питання, з якими клієнти найбільше звертаються.

Про своїх клієнтів та їхні потреби розповідає Юрій Чумак, фахівець Чугуївського місцевого центру Харківської області:

Найчастіші питання, з якими останнім часом зверталися громадяни за безоплатною як первинною, так і вторинною правовою допомогою, стосувалися цивільного процесу та цивільного права. Найрідше – з питань податкового права.

chuguiv-350x271

Стосовно безоплатної вторинної правової допомоги, на першому місці також питання цивільного процесу та цивільного права, а найменше зверталися щодо захисту трудового права.

Останнім часом ключові правові проблеми клієнтів Чугуївського місцевого центру дещо змінилися, що пов’язано з низкою факторів.

У зв’язку з карантинними заходами змінився доступ до правосуддя (ще рік тому Рада суддів України звернулася з листом до громадян, які є учасниками судових засідань, з проханням утримуватися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов’язкової присутності учасників сторін). І зараз більшість цивільних і адміністративних справ судді розглядають без запрошення учасників, за письмовими доказами. А громадяни, які бажали прийти до суду та викласти свої зауваження по справі, відтепер часто не мають такої змоги. Тому юристам місцевого центрудоводиться більш розлого та докладно виписувати всі нюанси в позовах і відзивах.

У с. Клугино-Башкирівка (входить до Чугуївської міської територіальної громади) дислокується 92 окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка. А наприкінці 2020 року і 54 окрему механізовану бригаду імені гетьмана Івана Мазепи вивели із зони проведення ООС на Чугуївський полігон. Тому збільшилася кількість військовослужбовців, зокрема, учасників бойових дій, які адресуються до місцевого центру за правовою допомогою. Так, вони нерідко позиваються до державних структур щодо того, що отримують певні соціальні виплати (приміром, щорічну разову виплату учасникам бойових дій до 5 травня) не в повному обсязі.

Також останнім часом збільшилися випадки, коли військовослужбовці – клієнти БПД, оскаржують винесені щодо них протоколи про адміністративні правопорушення. Приміром, за ст. 172-10 КУпАП…

Раніше існувала правова практика, яка передбачала, що в боржника (з аліментів, комунальних платежів тощо) державними та приватними виконавцями не арештовувались зарплатні, соціальні, пенсійні рахунки, з них лише вираховувались певні суми в рахунок погашення боргу. Зараз накладати на такі рахунки арешт можна (Рішення Касаційного Цивільного Суду у Складі Верховного Суду від 3 лютого 2021 р. у справі № 756/1927/16-с визначає, що після зарахування коштів на рахунок одержувача вони є його власністю та втрачають свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат і т. ін.), і набувають статусу вкладу.) І клієнти звертаються до Чугуївського МЦ з проблемою, коли через арешт їх рахунків вони не в змозі купити собі продукти, ліки, одяг та взагалі позбавлені засобів існування.

Чугуївський місцевий центр з надання БВПД постійно підтримує зворотний зв’язок з громадянами.

Координаційний центр з надання правової допомоги

Про рівноправність жінок і чоловіків

Про рівноправність жінок і чоловіків

Говорили у Чугуївській міській раді 12 березня.

Модератор кіноклубу медіа-просвіти з прав людини Docudays UA «ДУМАй!», комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак представив до уваги працівників і працівниць виконавчих органів Чугуївської міськради документальну стрічку з репертуару Docudays UA «Домашні ігри» (режисерка Аліса Коваленко, Україна).

Фільм зображує життя юної киянки Аліни, яка захоплюється футболом. Однак раптово помирає її мати, і на руках у головної героїні лишаються малолітні брат і сестра. Уся їхня сім’я мешкає в тісній однокімнатній квартирі. Аліна хоче для братика й сестрички кращого дитинства, ніж було в неї. Кіно ставить гостре питання: як виграти матч свого життя, коли можливості й обставини проти тебе?

Під час обговорення стрічки начальниця відділу внутрішньої політики та організаційної роботи апарату виконавчого комітету Чугуївської міської ради Юлія Сосницька зазначила, що фільм черговий раз підтвердив колосальну відповідальність жінки і готовність до самопожертви заради рідних людей.

Як зауважив Юрій Чумак, на шляху до встановлення рівноправності жінок і чоловіків в українському суспільстві наразі стоять наступні чинники:

— стереотипи масової свідомості, які й досі розглядають жінку як слабку у порівнянні з чоловіком істоту, що займає нижчу сходинку в суспільному, політичному та економічному житті;

— нерівний розподіл репродуктивної праці між жінками та чоловіками;

— жінки найчастіше стають жертвами домашнього та гендерно зумовленого насильства;

— кризова економічна ситуація, від якої жінки страждають більше, ніж чоловіки, зокрема – на ринку праці.

Правник відмітив, що принцип гендерної рівності закріплений у Конституції України: частина 3 ст. 24 Основного Закону безпосередньо присвячена подоланню дискримінації стосовно жінок та наголошує на тому, що рівність прав жінок і чоловіків забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо.

Як підкреслила керуюча справами виконавчого комітету – заступник міського голови Людмила Макаренко, роль жінки в сучасній Україні неможливо переоцінити, адже на жінках здебільшого тримається бюджетна сфера – особливо в невеликих містах і містечках. Жінки складають 54% населення України, і роль жінки в економічному та суспільно-політичному житті держави поступово підвищується.

Наостанок Юрій Чумак повідав про адвокасі-проєкт кіноклубу «ДУМАй!», спрямований на запобігання психологічному насильству щодо дітей у Чугуївській міській територіальній громаді.

????????????????????????????????????

P.S. Що слід робити у разі, якщо зіткнулися з дискримінацією за ознакою статі, читайте ТУТ:

Георгій Кобзар