Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page
Профілактика медіавірусів в умовах карантину

Профілактика медіавірусів в умовах карантину

Про інформаційну гігієну за часів коронавірусу. Що робити, щоб не пошили в дурні, і не тільки в «день дурня»?

У період поширення COVID-19 не тільки значна частина людської діяльності переходить в онлайн, але й з’являється підґрунтя для появи численних фейків. Якісь із них поширюються через необізнаність, але деякі є навмисною дезінформацією та можуть спричинити паніку та погіршення ситуації.

Отже, що робити, щоб не наразитися на медіавірус, хто може допомогти у проведенні фактчекінгу (перевірці фактів), які існують онлайн-ресурси для цього та яка відповідальність передбачена для тих, хто поширює неправдиві чутки – про це та багато іншого дізналися учасники вебінару «Профілактика медіавірусів», що відбувся 1 квітня 2020 року.

Онлайн-тренером виступив Юрій Чумак – експерт з медіакомунікацій, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», колишній регіональний координатор зв’язків з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Харківській області, інтегратор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

В ході онлайн-заходу Ю. Чумак повідав, яким джерелам новин віддають перевагу українці та кому належать вітчизняні ЗМІ, розповів, чому емоційно забарвлена брехня поширюється швидше, ніж «суха» правда, поділився даними наших та міжнародних досліджень щодо впливу недостовірної інформації на читачів, слухачів та глядачів.

Разом із учасниками були розібрані найбільш поширені фейки про коронавірус, які останнім часом заполонили медіа-простір України.

Експерт зауважив, що є лише 2 ефективні способи протидіяти фейковим новинам та медіавірусам – звертатися за інформацією до офіційних джерел та проводити фактчекінг, тобто перевіряти відомості, отримані деінде.

І повідомив про те, що сучасна фактчекінгова програма від Facebook включає 3 напрямки:
— видаляти облікові записи та контент, що порушує стандарти спільноти чи рекламну політику;
— зменшувати розповсюдження фейкових новин та дезінформації;
— інформувати про них користувачів.

До речі, проєкти VoxCheck та StopFake з 27 березня 2020 року стали партнерами Facebook в Україні та учасниками фактчекінгової програми компанії.

Усі бажаючі учасники вебінару отримали інтернет-адреси офіційних сайтів низки органів влади, задіяних у протидії епідемії, а також українських громадських організацій та ініціатив, що здійснюють фактчекінг.

Наприкінці заходу Юрій Чумак оповів про можливість отримати кваліфіковану юридичну консультацію в умовах карантину за допомогою онлайн-інструментів державної системи безоплатної правової допомоги, зокрема, за телефоном 0-800-213-103.

Зауважимо, що захід було організовано Благодійним фондом «Карітас Харків», в рамках проєкту «Долаючи розломи в громадах».

Словничок:
Фейк (англ. fake) – підробка, фальсифікація.
Фейкові новини (англ. fake news – фальшиві новини) – інформаційна містифікація або навмисне поширення дезінформації в традиційних ЗМІ та соціальних медіа.
Медіа (англ. media – засоби, способи) – це канали та інструменти; їх використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію або дані.
Вірус (лат. virus – отрута) – небактеріальний хвороботворний агент, що має специфіку швидко поширюватися.
Медіавірус – неправдива інформація, що може спричинити шкоду, поширювана в медіа.

Правова пам’ятка:
Не розповсюджуйте неперевірену інформацію. Пам’ятайте, «поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку» тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 173-1 КУпАП (накладення штрафу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку).
А публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту – караються відповідно до ст. 295 Кримінального кодексу України – штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

Георгій Кобзар

Громадський простір

Як не потрапити в трудове рабство

Як не потрапити в трудове рабство

Багато хто досі вважає, що жертвами торгівлі людьми стають тільки люди бідні та малограмотні. Втім, правозахисники та правоохоронці в один голос стверджують, що в цю пастку може потрапити будь-хто.

Попасти у павутиння сучасного рабства  сьогодні, коли кордони стали більш відкритими, стає дедалі простіше. Українці, що їдуть на заробітки за кордон, все частіше страждають від трудового рабства. Як же цього уникнути?

Фахівець Чугуївського центру безоплатної вторинної допомоги Юрій Чумак дає такі поради з цього питання:

  1. Дізнайтеся якомога більше інформації стосовно запропонованої вакансії за кордоном або в іншому регіоні України.
  2. Перевірте, чи має фірма, що обіцяє вам омріяну роботу, відповідну ліцензію – для цього перегляньте «Перелік суб’єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» на сайті Міністерства соціальної політики України.
  3. Майте із собою паперові та скан-копії паспорта та решти документів.
  4. У жодному разі не віддавайте свої документи посереднику з працевлаштування, роботодавцю.
  5. Заздалегідь занотуйте контакти посольства чи консульства України в країні призначення, а також правоохоронних органів і профільних правозахисних організацій.
  6. Бажано хоча б у мінімальному обсязі вивчити іноземну мову країни призначення.
  7. Якщо підписуєте договір, написаний іноземною мовою, обов’язково також має бути його офіційний переклад.

Юрист радить також заздалегідь підготувати якусь кодову фразу, яку, в разі небезпеки, навіть перебуваючи під контролем «рабовласників», можна буде промовити по телефону родичам в Україні, що означатиме для них сигнал «SOS» та необхідність бити на сполох.

«Перед підписанням договору з роботодавцем необхідно проконсультуватися з фаховим правником. Для цього можна звернутися до юристів, які працюють у системі державної безоплатної правової допомоги», – говорить Юрій Чумак.

Важливі контакти:

Єдиний контакт-центр БПД: 0 800 213 103.

Безкоштовна національна гаряча лінія із запобігання торгівлі людьми, що адмініструється за підтримки Міжнародної організації з міграції в Україні: 527 та 0 800 505 501.

Цілодобова телефонна лінія організації «Ла Страда – Україна»: 116-123 та 0 800 500 35.

Слобідський край

Експерти досліджували діяльність «шерифів»

Експерти досліджували діяльність «шерифів»

Метою дослідження «Участь громад у забезпеченні правопорядку в Україні», здійсненого Центром політико­правових реформ, було вивчити діяльність місцевих громад та створених ними формувань у забезпеченні правопорядку, визначити проблеми, з якими вони стикаються та можливі шляхи їх розв’язання, а також достатність законодавчого забезпечення їхньої діяльності.

Видання побачило світ наприкінці 2019 року. Нещодавно було представлено в Харкові. У презентації взяв участь координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях Юрій Чумак, який теж працював над даним дослідженням.

Книга включає 3 розділи:
— Громадські формування з охорони громадського порядку.
— Місцеві формування з охорони громадського порядку.
— Інші форми участі громад в охороні правопорядку.

Вона містить висновки й рекомендації, а також додатки, серед яких – методичні рекомендації ГУНП в Одеській області, присвячені організації роботи громадських формувань з охорони громадського порядку в забезпеченні правопорядку та профілактики правопорушень відповідно до Закону України.

У 3-му розділі мова йде й про інспекторів місцевих рад з питань правопорядку («шерифів»). При цьому автори відзначають, що «Шерифами» в Україні називають широке коло осіб, які беруть участь в охороні публічного порядку: від членів ГФ до інспекторів органів місцевого самоврядування з питань правопорядку та благоустрою.

І вказують: «проєкт «Шерифи для нових громад» визначає шерифів як узагальнений образ представників громади, цивільних людей, які уповноважені організовувати безпечне середовище в громаді, профілактику протидії правопорушень, фінансуються з місцевого бюджету та підзвітні громаді».

А далі зазначають, що інспекторів місцевих рад з питань правопорядку та благоустрою найчастіше називають «шерифами». І зауважують, що популяризації цього терміна, зокрема, сприяв вихід у 2015 році фільму «Українські шерифи», який отримав спеціальний приз журі на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA).

Як відмічають дослідники, до завдань інспекторів віднесено різного виду профілактичні, перевірочні дії, заходи з реагування на правопорушення тощо. Наприклад, ведення обліку підприємств на території, роз’яснення їм екологічного законодавства, рейди з метою протидії стихійній торгівлі, незаконному вилову риби чи браконьєрства тощо, складення протоколів про адміністративні правопорушення у сфері благоустрою, складення актів обстеження місця порушення для подальшого передання органам, уповноваженим на притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тощо. Йдеться про адміністративні правопорушення, боротьба з якими віднесена до компетенції органів місцевого самоврядування.

Узагальнюючи питання роботи «шерифів», дослідники приходять до однозначного висновку: «Підсумовуючи, можна позитивно оцінити діяльність місцевих «шерифів». Зазвичай, хоча вони і не мають поліцейських повноважень, їхня діяльність із розв’язання конфліктів може бути доволі ефективною, адже вони виступають посередниками серед місцевих мешканців. «Шерифи» здатні закрити ті ділянки роботи поліцейських органів, де вони в силу браку ресурсів та централізації управління просто відсутні».

Книга

Характерно, що в книзі 13 разів згадуються «шерифи» та є кілька посилань на видання «Проект «Шерифи»: український масштаб». Приємно відзначити, що поняття «шериф» вже міцно закарбувалося в українському науковому та експертному середовищах.

Юрій Чумак

Шерифи для нових громад

Поліцейські офіцери громад Харківщини: знаннями озброєні та до роботи підготовлені

Поліцейські офіцери громад Харківщини: знаннями озброєні та до роботи підготовлені

На сьогодні в Харківській області створено 23 об’єднані територіальні громади. І на території 13 з них вже працюють поліцейські офіцери громад.

За інформацією ГУНП в Харківській області, на Харківщині реалізується пілотний проєкт «Поліцейський офіцер громади». В його рамках у 14 ОТГ було відкрито конкурс на 37 посад ПОГ. Під час відбору кандидатів працівники поліції подали 69 анкет і відібрано 26 кандидатів – для роботи в 13 об’єднаних громадах.

З 15 вересня по 30 листопада 2019 року ці кандидати навчалися в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ з організації спеціалізації дільничних офіцерів поліції, закріплених за поліцейськими дільницями об’єднаних громад.

З 8 по 30 грудня 2019 року для кандидатів, які успішно пройшли навчання, організували стажування під керівництвом поліцейських офіцерів громад, які закріплені за поліцейськими дільницями в ОТГ Дніпропетровської області.

З 27 по 28 грудня 2019 року проведено семінари-тренінги з питань організації службової діяльності дільничних офіцерів поліції, закріплених в ОТГ у рамках проєкту «Поліцейський офіцер громади» з керівництвом управління превентивної діяльності, особовим складом відділу дільничних офіцерів поліції, іншими досвідченими працівниками поліції.

З 8 по 15 січня цього року за участю речників Національної поліції, керівництва управління превентивної діяльності ГУНП у Харківській області, відділень та відділів поліції проведені зустрічі поліцейських офіцерів громади з керівництвом ОТГ Харківщини, депутатами та іншими представниками органів місцевої влади.

Загалом керівники об’єднаних громад демонстрували зацікавленість щодо продовження участі в проєкті та готовність і в подальшому всіляко допомагати його реалізації.

Зокрема, у Наталинській ОТГ розпочато будівництво Центру безпеки, де передбачена додаткова поліцейська станція та приміщення для працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій та бригади швидкої меддопомоги.

Кожна громада виділила поліцейським приміщення для роботи та оргтехніку.

Національною поліцією та міжнародними партнерами поліцейських забезпечено службовими автомобілями «Рено Дастер», помповими рушницями, планшетними комп’ютерами, бодікамерами, чековими термопринтерами та іншим майном.

Офіційно до виконання обов’язків 26 поліцейських офіцерів громади на Харківщині приступили 20 лютого 2020 року.

Сьогодні проєкт запроваджено на території 13 територіальних громад Харківської області (Великобурлуцька селищна, Золочівська селищна, Коломацька селищна, Малинівська селищна, Малоданилівська селищна, Мерф’янська міська, Наталинська сільська, Пісочинська селищна, Роганська селищна, Старовірівська сільська, Старосалтівська селищна, Циркунівська сільська, Чакалівська селищна ОТГ).

Як зауважують у ГУНП в Харківській області, «показники в роботі поліцейських офіцерів громади відсутні, оскільки головне завдання ПОГ – орієнтуватися на потреби місцевого населення, підтримувати постійний контакт з мешканцями, щоденно забезпечувати порядок на своїй території, своєчасно реагувати на проблеми громади та запобігати правопорушенням».

Оскільки поліцейський офіцер стане повноправним представником своєї громади, то й звітуватиме він не тільки перед керівництвом відділу поліції, але й перед громадою. Тому оцінку роботи поліцейських даватимуть територіальні громади, дільниці яких вони обслуговують.

А ми в рамках проєкту «Шерифи для нових громад» відстежуватимемо діяльність ПОГів на Харківщині, збиратимемо інформацію про їхні досягнення та відгуки громадян, готувати рекомендації. Щоб робота місцевих «шерифів» була якомога ефективнішою та сприяла безпеці в громадах.

Юрій Чумак, координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА»

Шерифи для нових громад

Чи повинні повнолітні діти утримувати своїх батьків

Чи повинні повнолітні діти утримувати своїх батьків

Про обов’язки дітей щодо непрацездатних батьків розповідає наш юридичний консультант.

У ч. 2 ст. 51 Конституції України зазначено, що не тільки батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття, але й повнолітні діти мають піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Відповідно до ст. 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

«При цьому обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей; потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку з відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв’язку з відсутністю у них інших джерел існування; непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку, та особи з інвалідністю», – розповідає фахівець Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак.

«Якщо діти забувають про свої обов’язки, може бути пред’явлений позов про стягнення аліментів: до одного з дітей; до кількох з дітей; до всіх дітей разом. Якщо позов пред’явлений до одного з дітей, суд за власною ініціативою має право притягнути до участі у справі інших дітей», – додає він.

Розмір аліментів

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. Водночас судом ураховуються всі інтереси сторін, які заслуговують на увагу: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо.

Розмір аліментів може бути встановлений судом повністю чи частково, як у твердій грошовій сумі, так і в частці від заробітку (доходу). На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: мінливість і нестабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо.

Додаткові витрати

«Тяжка хвороба, інвалідність або немічність батьків можуть потребувати значних додаткових витрат, які не покриваються сумами сплачуваних дітьми аліментів. Саме з метою уникнення випадків матеріальної незахищеності батьків ст. 203 СК України встановлює обов’язок дітей брати участь і в додаткових витратах на батьків», – говорить Юрій Чумак.

Юрист наголосив, що при невиконанні дітьми обов’язку зі сплати додаткових витрат, батьки мають право звернутися за захистом своїх прав до суду. У випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, людьми з інвалідністю, а повнолітні дочка (син) мають достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з них одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за батьками (ст. 206 СК України).

До речі: дорослі діти можуть бути і звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що останні ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків. «Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, відповідно до ст. 166 СК України, не виникає», – підкреслив Юрій Чумак.

Слобідський край

Правопросвітництво – спільно з патрульною поліцією

Правопросвітництво – спільно з патрульною поліцією

У межах правопросвітницької діяльності системи безоплатної правової допомоги та взаємодії з Патрульною поліцією України, фахівець Чугуївського місцевого центру з надання БВПД Юрій Чумак провів спільно з працівником Управління патрульної поліції в Харківській області Денисом Чайковським 3 правові уроки для школярів ліцею №149 м. Харкова.

10 березня правник та правоохоронець зустрілися з учнями 5-«Б», 9-«А» та 9-«Б» класів ліцею та нагадали їм про права дітей, розповіли про запобігання та протидію булінгу й кібербулінгу.

Д. Чайковський, який закріплений за даним ліцеєм як шкільний офіцер поліції, повідав про правила спілкування з поліцейськими, навів показові приклади з практики роботи правоохоронців Харківщини, відповів на численні питання дітей.

Учням цікаво було дізнатися від Ю. Чумака про 3 важливі кроки, що дозволяють протидіяти булерам: STOP (зупиніть кривдника), TALK (скажіть агресору, що в разі неприпинення його протиправних дій, ви будете змушені повідомити вчителям, батькам, поліції) та WALK (зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть).

Також правник представив увазі дітей анімаційні ролики, підготовлені в рамках «Кампанії проти кібербулінгу» Docudays UA: «Mr. Nox» та «Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою». Під час обговорення учні отримали рекомендації щодо того, як безпечно користуватися Інтернетом та як себе поводити в разі появи кіберзагроз. Звісно, для припинення незаконних дій та притягнення винних до відповідальності, необхідно звертатися до поліції.

Георгій Кобзар

Громадський простір