Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page
Плануєте  працювати чи навчатися за кордоном?

Плануєте працювати чи навчатися за кордоном?

Тоді ці поради стануть вам у нагоді.

Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини

Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка, на жаль, не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль та експлуатацію інших людей. Ця проблема може торкнутися будь-кого, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу.

У зону ризику потрапляє кожен, хто шукає роботу за кордоном

⁃ Понад 230 000 українців потрапили в тенета торгівлі людьми з 1991 року.

⁃ 51% постраждалих – молоді люди віком до 35 років.

⁃ 61% постраждалих – чоловіки.

⁃ 77% постраждалих мають вищу або технічну освіту.

⁃ 86% постраждалих осіб у 2018 році зазнали трудової експлуатації. Основні галузі цієї експлуатації – будівництво, виробництво, сільське господарство.

⁃ 48% осіб, від загальної кількості постраждалих від торгівлі людьми, перебували на заробітках у Російській Федерації.

Вербувальники найчастіше обіцяють легальне працевлаштування, укладання трудового контракту, допомогу в оформленні візи, проїзних документів, неважку та високооплачувану роботу без вимог знання іноземної мови.

Що трапляється насправді

⁃ Нелегальне працевлаштування.

⁃ Обмеження свободи пересування та контактів із зовнішнім світом, з близькими та друзями.

⁃ Позбавлення паспорту та інших документів – фізичне та психологічне насильство або погрози його застосування.

⁃ Нав’язування боргу, який потрібно «відпрацювати».

⁃ Погрози покарання за порушення міграційного законодавства країни у разі звернення до поліції або міграційної служби.

⁃ Шантаж або маніпулювання (наприклад, погроза насильства над членами родини).

Працюйте безпечно для працевлаштування за кордоном

Ви повинні мати:

⁃ дійсний закордонний паспорт;

⁃ відповідну робочу візу;

⁃ трудовий договір із роботодавцем;

⁃ дозвіл на роботу в країні призначення;

⁃ страховий поліс.

Радимо попередньо подбати про власну безпеку:

⁃ Дізнайтеся яка Вам потрібна віза, зателефонувавши до консульського відділу при посольстві країни, до якої збираєтеся їхати.

⁃ Переконайтеся, що працевлаштування на запропоновану Вам посаду буде законним. Для законного працевлаштування за кордоном необхідно мати дозвіл на роботу, відповідну візу, трудовий контракт.

⁃ Переконайтеся на сайті www.msp.gov.ua, що фірма, яка займається Вашим працевлаштуванням, має відповідну ліцензію. Для цього оберіть на сайті вкладку «Організаціям» далі «Ліцензування» та «Працевлаштування за кордоном».

Або про це можна дізнатися у Державні службі занятості України за тел.: (044) 287-25-95.

⁃ Уважно читайте трудовий договір. Підписувати слід документи, складені зрозумілою для Вас мовою, попередньо вивчивши їх разом з юристом, якому Ви довіряєте.

Які пункти мають бути у трудовому договорі/контракті

Обов’язково!

⁃ Трудовий договір/контракт має бути укладений зрозумілою мовою. Договір може бути двомовним, але у такому випадку у тексті договору має міститися застереження про те, що переклад є ідентичним.

⁃ Чітко названий вид робіт, на який наймається людина. Посада та види робіт мають бути чітко зазначені, зрозумілими для вас та недвозначними словами.

⁃ Договір укладається у двох примірниках. Один залишається у вас.

⁃ Чітко визначені умови роботи (тривалість робочого дня, час відпочинку, відпустка, заробітна плата, спосіб виплати заробітної плати, умови проживання, медичне страхування тощо), а також відповідальність роботодавця за порушення умов роботи.

Запам’ятайте!

⁃ Трудова діяльність за туристичною, діловою (бізнес) або гостьовою візою є порушенням закону!

⁃ Зазвичай оформити робочу візу через посередників неможливо. Перш ніж погоджуватися на посередництво при оформленні візи, дізнайтесь у відповідному консульстві, чи справді це можливо та яка вартість цієї послуги.

⁃ Як правило, виїхати за кордон за туристичною чи гостьовою візою і вже за кордоном переоформити її на робочу неможливо. У жодному разі не погоджуйтеся надавати фальшиві документи або неправдиву інформацію під час інтерв’ю зі співробітниками консульства.

Чого категорично не повинно бути у трудовому договорі/контракті?

— Іноземних чи незрозумілих для вас слів без пояснень чи перекладу.

⁃ Приписки «виконання інших робіт», «та інше», «виконання робіт за вимогою працедавця» тощо в описі обов’язків працівника/ці.

⁃ вимоги залишати паспорт та/чи інші документи у працедавця.

⁃ Приписки «розклад роботи, заробітна плата, трудові обов’язки тощо можуть змінюватися за вимогою працедавця без погодження із працівником/цею».

⁃ Пункту «договір може бути змінено за ініціативою працедавця. зміна умов договору без згоди працівника/ці не несе визнання його припиненим чи недійсним.

Подорожуйте безпечно!

— Заздалегідь знайдіть та запишіть контактну інформацію посольства України.

— Залиште своїм рідним детальну інформацію про місце свого перебування: адресу, контактний телефон, копії паспорту, візи, робочого контракту.

— Підтримуйте зв’язок з рідними та близькими, повідомляйте відразу про зміну місця перебування. Домовтесь заздалегідь з рідними про кодове слово, яке підкаже їм, що ви опинились у небезпечній ситуації. Не віддавайте документи нікому, окрім працівників правоохоронних органів та прикордонної служби.

— Не залишайте свій паспорт під заставу чи «для оформлення» додаткових документів. Зробіть копії важливих документів та покладіть їх в надійне місце окремо від оригіналів.

Перед виїздом в країну ви можете добровільно зареєструватись онлайн на сайті Міністерства закордонних справ України в системі ДРУГ http://friend.mfa.gov.ua.

Що таке ДРУГ?

— є ефективним інструментом попередження надзвичайних ситуацій;

⁃ надає інформацію громадянам України в разі надзвичайних подій за кордоном – природні катаклізми, соціальні заворушення, військові конфлікти;

⁃ надсилає актуальну інформацію в формі текстового повідомлення на ваш номер телефону або повідомлення на електронну адресу;

⁃ посольство чи консульство України матимуть можливість встановити зв’язки з вами або з особами, яких ви зазначили у анкеті.

На сторінці ДРУГ є корисна інформація для подорожуючих, як то митні правила, культурні, релігійні, побутові рекомендації, корисні телефони, карта розташувань українських посольств/консульств.

Якщо ви потрапляєте в скрутну ситуацію за кордоном – звертайтесь до:

— посольства/консульських установ України за кордоном.

— державних та неурядових організацій;

— організацій української діаспори;

— інших громадських організацій (наприклад, представництв міжнародних організацій, релігійних тощо).

Навчайтеся безпечно

В Європі можна отримати як основну вищу освіту (бакалавр, магістр), так взяти участь у короткотермінових освітньо-культурних програмах (Work&Travel, Au Pair, тощо). Мета їх – познайомити молоду людину з мовою і культурою країни, заробляючи при цьому невеликі кишенькові кошти.

Отримання вищої освіти (бакалавр, магістр) в багатьох європейський країнах є безкоштовною, в тому числі й для українців, за умови здачі мовного іспиту.

⁃ Вивчи уважно умови прийому конкретного навчального закладу. Деякі заклади враховують результати ЗНО, а деякі вимагають вступного тестування.

Є також платні навчальні програми, а є навчальні заклади, які готові доплачувати, щоб в них вчилися. Вибери те, що підходить саме тобі!

⁃ Закордонні університети шукають студентів і зацікавлені у вступі українців. Вони часто пропонують такі послуги як і посередники, от тільки послуги від університетів безкоштовні.

⁃ Дотримуйся правил безпеки, викладених вище. Шахраї можуть полювати на тебе, розраховуючи на твою недосвідченість. Не бійся звертатись за допомогою до установ, громадських організацій, а, в разі потреби, поліції.

 

Корисні контакти:

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів
527
0 800 505 501
www.527.org.ua

Програма протидії торгівлі людьми Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні
http://www.stoptrafficking.org/

Національна поліція України
102

Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України
+38 063 195-00-58

Цілодобова гаряча лінія департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ
+38 044-238-16-57

 

Підготовлено в рамках проєкту «Поширення Національного механізму взаємодії суб`єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми в Україні», за фінансової підтримки уряду Канади. 

Ольга Білецька, голова Харківської міської організації «Жіноча громада»

«Вони до охорони громадського порядку не залучаються»

«Вони до охорони громадського порядку не залучаються»

Так відповіла Національна поліція на мій запит щодо того, чи долучаються до забезпечення правопорядку в Україні громадські об’єднання, зареєстровані не як громадські формування з охорони громадського порядку.

А питання це виникло не безпідставно. Не раз доводилося чути, що до подібних заходів залучаються громадські організації, які зареєстровані без дотримання вимог Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (тобто, не громадські формування з охорони громадського порядку).

Так, під час презентації в Харкові дослідження «Участь громад у забезпеченні правопорядку в Україні» один із правозахисників задав експертам запитання: «Як ви можете прокоментувати ситуацію, коли представники громадських рухів, які себе позиціонують як захисники, беруть участь у рейдерських захопленнях та навіть вступають у конфлікти з поліцією?».

Тоді очільник громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус громадської безпеки» Володимир Степаненко прямо заявив: «В Україні є Закон «Про громадські об’єднання», яким передбачена діяльність широкого спектру громадських організацій, та спеціальний Закон «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Так от, якщо будь-яка громадська організація, яка заявляє про свій намір наводити лад на вулицях, не зареєстрована у відповідності до останнього Закону, то її «правоохоронна» діяльність є незаконною».

Ця теза здалася мені абсолютно слушною. Однак  вирішив підкріпити цю правову позицію фаховим висновком профільних міністерств. Виходячи з того, що саме до повноважень Міністерства юстиції, згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», входить координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань, а також з того, що Мін’юст здійснює правову освіту населення, я попросив речників Міністерства роз’яснити: чи мають право здійснювати функції з охорони громадського порядку громадські об’єднання, зареєстровані не як громадські формування з охорони громадського порядку?

І хоча Мін’юст повідомив мені, що «питання, порушені у листі, не стосуються надання роз’яснень з питань, які пов’язані з діяльністю Мін’юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства», водночас, «у порядку інформування» зазначив:

«Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об’єднання», громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка…

Засади участі громадян в охороні громадського порядку і державного кордону визначаються Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (далі – Закон)…

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.

Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Повсякденна (оперативна) діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України.

Таким чином, Законом визначено низку особливостей, без дотримання яких неможливо (виділено мною – Юрій Чумак) виконувати функції з охорони громадського порядку».

Отже, Мін’юст підтвердив, що далеко не кожне громадське об’єднання має право здійснювати заходи з охорони громадського порядку. Ці повноваження мають тільки ті, які дотримуються «низки особливостей», встановлених ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Нагадаємо, ст. 6 цього Закону ще на етапі реєстрації громадського формування вимагає, щоб рішення про його створення було підтримане відповідним органом Національної поліції (чи підрозділом Державної прикордонної служби України) а статут або положення були узгоджені з цими органами. Звісно, таких вимог немає при реєстрації «простого» громадського об’єднання, не наділеного функціями з охорони правопорядку.

У ст. 13 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» виписано спеціальний перелік обов’язків і прав членів громадських формувань, а в ст. 14 – умови та порядок застосування ними заходів фізичного впливу і спеціальних засобів… Підкреслимо, що такі повноваження членам інших громадських об’єднань жодним нормативним актом не надаються.

Паралельно я спрямував запит і до Міністерства внутрішніх справ, адже воно є головним у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики, зокрема, у сфері підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг. Я просив повідомити, чи залучаються до охорони громадського порядку в Україні громадські об’єднання, зареєстровані не як громадські формування з охорони громадського порядку. І, якщо так, то на яких правових підставах відбувається це залучення? Чи існують відомчі нормативні документи МВС та/чи Національної поліції, що регламентують таку діяльність?

Мій запит МВС переслало «за належністю» до Національної поліції. А остання відповіла:

«За результатами розгляду Вашого запиту на інформацію повідомляємо, що органи Національної поліції України уповноважені організовувати, спрямовувати і контролювати діяльність громадських об’єднань, які створені відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

Діяльність інших громадських організацій та добровільних об’єднань, що не зареєстровані як громадські формування з охорони громадського порядку відповідно до Закону, органами Національної поліції не спрямовується, не координується, не контролюється та вони до охорони громадського порядку не залучаються».

І на цьому можна б було поставити жирну крапку. Якби не одне «але». У засобах масової інформації не раз доводилося бачити, читати, слухати про те, як доволі активно про свою діяльність із забезпечення правопорядку заявляють, зокрема, «Національні дружини». «Це організація, метою якої є забезпечення порядку на вулицях українських міст», – значиться на їхньому сайті.

Втім, у Реєстрі громадських об’єднань Мін’юсту дане всеукраїнське об’єднання значиться не як громадське формування з охорони громадського порядку, а як громадська організація. Яка, до речі, наразі налічує 16 зареєстрованих обласних відокремлених підрозділів (див. принтскрин).

На аналітичному сервісі YouControl з 13 знайдених за запитом «Національні дружини» записів, лише 5 значаться як громадські формування, решта 8 – в тому числі й вищезазначені «Національні дружини» з центром у столиці – як громадські організації.

Чи пройшли ці ГО відповідні процедури, визначені ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», чи повсякденна (оперативна) діяльність «Національних дружин» та інших подібних не громадських формувань хоча б якось узгоджується з відповідними органами Національної поліції?

Чи надає Міністерство юстиції рекомендації державним реєстраторам з приводу чіткого розподілу громадських формувань та решти громадських організацій? – Будемо з’ясовувати.

P.S. Хтось із читачів скаже: «Ну то й що з того, що певна організація зареєстрована не як громадське формування та, здійснюючи заходи з охорони громадського порядку, не погоджує свої дії з поліцією? Головне, аби порядок на вулицях наводили». Зауважимо, що, коли діяльність таких самозваних «правоохоронців» не впорядкована, їхнє боріння за «порядок» може перетворитися на банальне самоправство.

І це наочно демонструє ситуація з всеукраїнською громадською організацією «Національні дружини». Вперше Україна дізналася про них у січні 2018 року, коли київським Хрещатиком пройшов «Марш присяги»: у центр міста вийшли понад 600 молодих людей в однакових одностроях. Відео маршу на сторінці НД у Facebook мало назву «Нас багато. Ми не боїмося застосувати Силу, аби встановити на вулицях Український Порядок!».

Після того у ЗМІ регулярно з’являються повідомлення про акції «Національних дружин» та їхні сутички з поліцією. Так, у червні 2018 року НД погромили табір ромів у Голосіївському парку Києва. У кінці липня 2018-го вони билися з поліцією під час мітингу проти будівництва житлового комплексу на столичних Осокорках. У грудні 2018 року брали участь у конфлікті орендарів та власників торгового центру «Дарниця» і борсалися з поліцією у Кременчуці. У січні 2019-го у Facebook з’явилось відео, на якому молодик у формі «Національних дружин» виголошує відверто антисемітські гасла. У березні того ж року НД разом із «Національним корпусом» неодноразово намагалися зривати мітинги кандидата у президенти Петра Порошенка. У листопаді 2019-го пікет «Нацдружин» біля обленерго у Вінниці завершився сутичками з поліцією. А напередодні Нового року НД розгромили кілька кафе у Маріуполі. Вже в лютому 2020 року чоловіки в масках і уніформі «Нацдружин» увірвалися в приміщення Жмеринської міськради та намагалися завадити проведенню чергової сесії. Ця історія мала продовження, коли на суді щодо нападу на Жмеринську раду сталася сутичка. І, на жаль, це далеко не повний перелік.

Юрій Чумак

Шерифи для нових громад

«Шерифів» від центрів зайнятості на початку 2020 року поменшало

«Шерифів» від центрів зайнятості на початку 2020 року поменшало

Можливо, зменшення безробітних, які залучаються до профілактичної роботи з населенням, викликане карантинними обмеженнями.

Проєкт «Шерифи для нових громад» збирає інформацію про успішний досвід містечок та міст України у дотриманні публічної безпеки в громадах.

Як відомо, Державним центром зайнятості в деяких областях України запроваджено громадські роботи за видом «Інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку» («шерифи»).

Це окремий вид громадських робіт, який спочатку ввели на Херсонщині, а потім і в ряді інших регіонів України. До робіт запрошують безробітних місцевих жителів і залучають їх до охорони правопорядку в своєму селі або місті. Як правило, така діяльність організовується за паритетності фінансування, тобто 50% коштів виділяє місцева рада, і 50% – відповідний центр зайнятості. Офіційною мовою задіяна до таких громадських робіт особа називається «інструктор з інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку».

І проєкт «Шерифи для нових громад» докладно вивчав досвід роботи «шерифів» від Центрів зайнятості. Цей вид діяльності наші експерти відносять до однієї з 7-ми форм організації безпеки в громадах.

Тому й цього року ми вирішили дізнатися в Державного центру зайнятості та центрів зайнятості в Дніпропетровській та Харківській областях, як сьогодні працюють їхні «шерифи».

Державний центр зайнятості повідомив нам, що відтепер такий вид громадських робіт за їх класифікацією називається «Профілактична робота з населенням».

Відповідно до статті 21 Закону України «Про зайнятість населення», фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, у тому числі на організацію громадських робіт, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. При цьому, згідно зі статтею 8 вищевказаного Закону, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Також Державний центр зайнятості люб’язно надав статистичну інформацію щодо кількості осіб, які брали участь у громадських роботах у 2018-2019 роках та у січні-квітні 2020 року, зокрема за видом «Профілактична робота з населенням» (див. таблицю):

З неї виходить, що до таких робіт у 2018 році було залучено 371 безробітного, у 2019 – 418, а за перші 4 місяці 2020 року – наразі лише 72. Географія роботи «шерифів» від центрів зайнятості у 2018 році поширювалася на Донецьку (2 особи), Миколаївську (4), Сумську (63), Харківську (65), Херсонську (237) області. У 2019 році такі «шерифи» працювали в тих же регіонах: Донецька (97), Миколаївська (2), Сумська (15), Харківська (112) та Херсонська (192). У січні-квітні 2020 року з ареалу «шерифів» від центрів зайнятості випала Сумська область, та й інші зараз не можуть похвалитися значними «показниками»: Донецька (13), Миколаївська (1), Харківська (41), Херсонська (17).

Можливо, певне зменшення безробітних, що займаються профілактичною роботою з населенням, цього року викликано карантинними заходами. Адже активне спілкування між громадянами в режимі «офлайн» було значно обмежено. Об’єктивно дослідити цю динаміку ми зможемо тільки за підсумками року.

Дніпропетровський центр зайнятості відповів нам дуже стисло: такі громадські роботи в цій області не запроваджувалися.

А з Харківщини поінформували, що, відповідно до рішень, прийнятих місцевими органами влади, у Харківській області громадські роботи за участі «шерифів» здійснювалися у Лозівському (2018–2019 роки) та Красноградському (2018 році) районах. У 2020 році вони проводяться у Лозівському районі (м. Лозова, Лозівська ОТГ).

Особи залучалися в періоди: серпень – грудень 2018 року; березень – липень 2019 року; лютий – квітень 2020 року.

За сприяння служби зайнятості в громадських роботах за вищезазначеним видом брали участь 95 безробітних осіб, з них: у 2018 році – 40, 2019 році – 38, за 4 місяці 2020 року – 17.

Як бачимо, кількісні дані щодо місцевих безробітних, які працювали «шерифами», надані Харківським обласним центром зайнятості, суттєво менші від тих, що надіслав по цьому регіону Державний центр зайнятості. Ймовірно, це пов’язане з різними підходами у статистичних підрахунках.

Отже, проєкт «Шерифи для нових громад» буде й надалі вивчати питання роботи «шерифів» від центрів зайнятості. Та одночасно інформуватиме широкий загал про можливості використання такого виду діяльності задля покращення ситуації з дотриманням публічної безпеки у невеликих громадах.

Юрій Чумак

Шерифи для нових громад

За 2019 рік – майже 110 тисяч адміністративних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством

За 2019 рік – майже 110 тисяч адміністративних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством

Відмічається певна динаміка зростання кількості даних порушень, що фіксуються Нацполіцією.

На мій запит на інформацію Національна поліція повідомила:

За 2019 рік в Україні виявлено 76186 осіб, які вчинили 109345 адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173-2 (Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) Кодексу України про адміністративні правопорушення, з яких випадки психологічного насильства – 102740, фізичного – 8862 та економічного – 728.

Водночас, із загальної кількості осіб, які вчинили адміністративне правопорушення за статтею 173-2 KУпAП за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника до відповідальності притягнуто 335 осіб та у зв’язку з неповідомленням уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування 26 осіб.

Поліцейськими уповноважених підрозділів органів Національної поліції України 15878 особам винесено термінові заборонні приписи стосовно кривдника.

Станом на 01.01.2020 на профілактичному обліку перебувало 72994 особи, з яких 66043 – чоловічої статі.

ДН_img20200306_09314102_0981_page-0001

Нагадаємо, поліцейська статистика щодо домашнього насильства у 2018 році виглядала наступним чином: було виявлено 73,3 тис. осіб, які вчинили 101,9 тис. адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173-2 КУпАП. З них: психологічне – 71,5 тис., фізичне – 6,3 тис. та економічне – 345, невиконання термінового заборонного припису – 0, неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення заборонного припису – 0.

Як бачимо, відмічається певна динаміка зростання кількості даних правопорушень, що фіксуються Нацполіцією. Втім, це може свідчити й про те, що поліцейські стали краще реагувати на прояви домашнього насильства. Крім того, в 2019 році нарешті запрацював такий інструмент в арсеналі правоохоронців як терміновий заборонний припис.

Юрій Чумак, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА»

У Чугуєві відбувся ІІІ Форум громадянського суспільства Харківщини

У Чугуєві відбувся ІІІ Форум громадянського суспільства Харківщини

31 жовтня 2019 року у Чугуєві Харківської області проходив Форум «Зміни починаються з тебе».

На захід завітали 62 учасники – представники 28 громадських організацій та ініціатив, 9 органів місцевого самоврядування, експерти, судді, правоохоронці, журналісти та блогери.

Якщо хочеш щось змінити – бери й роби! Саме так перетворюють на краще рідне місто представники Реформаторської коаліції Чугуївщини. Молоді, амбітні, активні – вони поділилися здобутками, розповіли історії успіху, розкрили «рецепти» того, як зусиллями громадськості можна просувати реформи на місцевому рівні.

Під час Форуму учасники Реформаторської коаліції Чугуївщини та партнерські організації представили результати роботи впродовж 2018-2019 років за напрямками «Прозорість судової влади», «Прозоре місто», «Безпечне місто», «Комфортне та екологічне місто» та «Незалежні ЗМІ»

Лідери неурядових організацій, працівники місцевих рад, активісти, волонтери та блогери обмінялися думками, обговорили можливості і перспективи співпраці в сучасних умовах реформування України.

«Щоб посилити взаємодію між організаціями громадянського суспільства, а також між громадою та владою, необхідно мотивувати мешканців до громадської активності, задіювати всі можливі типи комунікації – обмінюватися інформацією різними каналами, налагоджувати спілкування та розробляти спільні проєкти», – порадила учасникам Форуму Олена Рибій, програмна менеджерка з розвитку мереж та коаліцій програми сприяння громадській активності «Долучайся!», (USAID/ENGAGE).

Показово, що слово «долучилися» звучало в якості рефрену ледь не в кожному виступі на Форумі, оскільки саме завдяки практиці залучення, мережування та об’єднання всіх небайдужих часто вдавалося вирішувати проблеми на місцевому рівні.

І Реформаторська коаліція Чугуївщини – гідний приклад для наслідування таких спільних ініціатив. (Докладніше про роботу РКЧ див. ТУТ).

Підводячи підсумки, співголова Коаліції Роман Лихачов зазначив: «Рівно 2 року тому у Чугуєві відбувся Регіональний форум громадської активності, який поклав початок об’єднанню зусиль громадськості з невеликих міст і селищ Харківської області. Минулого року проходив ІІ-й Форум, отже, нинішній, ІІІ-й, вже дає підстави говорити про певну традицію. І виразну тенденцію до зростання потенціалу громадянського суспільства Харківщини. Нині організації, що вже набули дієвих навичок діяльності, самі проводили майстер-класи для колег з інших громад. І надбання Реформаторської коаліції ми будемо поглиблювати на Чугуївщині, а досвідом плануємо ділитися з усією Україною – задля довготривалих та сталих демократичних перетворень».

Юрій Чумак, модератор Форуму

Закон охороняти, дискримінацію – уникати

Закон охороняти, дискримінацію – уникати

«У діяльності поліції забороняються будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками».
Ч. 5 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію»

У Харківському національному університеті внутрішніх справ відбулися два інформаційно-освітні заходи «Подолання стигми та зменшення рівня дискримінації стосовно представників вразливих груп населення в діяльності органів поліції».

14 вересня до співробітників Національної поліції, що підвищують свою кваліфікацію на базі Інституту післядипломної освіти ХНУВС, завітав голова Харківського обласного осередку Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціації УМДПЛ), керівник Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.

Що таке «верховенство права», «дискримінація» та «стигма», хто відноситься до вразливих груп суспільства? – на ці та інші запитання шукали відповіді учасники інформаційних зустрічей. Поліцейські заповнили анкети, присвячені проблемним питанням регулювання комерційного сексу в Україні. Було розглянуто низку практичних ситуацій, в яких працівникам поліції необхідно було знайти такий алгоритм дій, який би дозволив виконати свій службовий обов’язок і при цьому не порушити права людини.

І правозахисник, і правоохоронці дійшли спільного висновку щодо необхідності толерантного ставлення до різних груп населення та неухильного дотримання чинного законодавства, що регламентує діяльність Національної поліції України.

Зауважимо, що заходи організовано БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА» у рамках проекту «Шлях до змін» за фінансової підтримки The Global Fund to Fight AIDS, Tuberculosis and Malaria та БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ».

DSC05515

Георгій Кобзар