26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим. 10 років тому під стінами парламенту Криму відбувся масштабний мітинг на підтримку територіальної цілісності України. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян. І того дня у мирний спосіб кримчанам вдалося не допустити позачергового засідання Верховної ради Криму та перегляду статусу автономної республіки у складі України… А вже наступного дня будівлю місцевого парламенту захопили так звані «зелені чоловічки» – російські військові. Так почалася анексія півострова.
Про це молоді м. Золотоноша Черкаської області розповів правозахисник Юрій Чумак (за першою вищою освітою – вчитель історії), який, разом із пересувним кіноклубом Docudays UA «ДУМАй!» завітав до місцевого Молодіжного центру «АртПростір».
27 лютого всі охочі в «АртПросторі» могли подивитись та обговорити відеоролик «Боролися тоді, переможемо зараз» про історію боротьби кримчан проти окупації – від QIRIM Media та Кримськотатарського Ресурсного Центру
Керівниця «АртПростору» Оксана Червякова повідала багато цікавих історичних фактів про Крим та його народи, про видатних постатей Агатангела Кримського та Ісмаїла Гаспринського.
А регіональна координаторка мережі ГО «КримSOS» у Черкаській області Тетяна Кавальчук вчила розшифровувати таємниці кримськотатарського орнаменту орьнек і малювати своє сімейне дерево в кримськотатарському стилі.
Своїми враженнями від заходу поділилася юна активістка Валерія Корженевська: «Ми вшановували мужність і героїзм громадян і громадянок України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. І це варто робити не тільки до 26-го лютого».
Цьогоріч в Україні відбувся 20-й мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «Docudays UA». Його центральна тема – «Образ майбутнього». На Черкащині фестиваль відбувся вдруге після початку повномасштабного вторгнення. Покази фільмів тривали з 30 листопада по 12 грудня в різних громадах області. Підсумок фестивалю підбили в Антикризовому медіа-центрі.
Цьогоріч програма фестивалю нараховувала 20 документальних стрічок. З них для Черкащини обрали 16. У фільмах, які були представлені на «Docudays UA», йшлося про перемогу у війні, правосуддя, екологічні проблеми, збереження культурної спадщини тощо. Кінопокази відбувалися у хабах громадської активності, молодіжних центрах та інших організаціях Черкас, Канева, Золотоноші, Сміли та Вознесенському. Також до переглядів фільмів онлайн долучалися режисери та герої стрічок, з якими могли поспілкуватися глядачі.
Регіональним партнером фестивалю «Docudays UA» на Черкащині стала ГО «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА».
«Розпочалася широкомасштабна агресія рф проти України – і я, як переселенець, виїхав із невеличкого містечка Чугуїв, Харківської області. Коли я опинився в Черкасах торік, вирішив, що потрібно робити щось хороше, позитивне, корисне для суспільства. Вирішив долучитися до організації кінопоказів «Docudays UA». Виявилося, що нема до кого долучатися, бо тут не було регіонального координатора. Торік я проводив кінопокази і в Харківській, і в Черкаській областях», – розповів регіональний координатор «Docudays UA» в Черкаській області Юрій Чумак.
На завершення мандрівного фестивалю на Черкащині в Антикризовому медіа-центрі показали документальну стрічку «Друге дихання». Автором цього фільму є Максим Лукашов, який народжений у Черкасах та зараз несе службу в лавах ЗСУ. «Друге дихання» знята у квітні 2022 року після деокупації Чернігівської області від росіян. Стрічка розповідає про друга автора Микиту, який волонтерив та розвозив допомогу людям у Чернігові.
20 Мандрівний «Docudays UA» відбувся за підтримки Посольства Швеції в Україні, Посольства Швейцарії в Україні, Посольства США в Україні.
Документальну стрічку «Король Лір: як ми шукали любов під час війни» з репертуару Мандрівного міжнародного фестивалю Docudays UA було представлене 5 грудня, у Міжнародний день волонтера, у Чугуєві. Кінопоказ, з міркувань безпеки, відбувався в одному з укриттів міста.
На початку заходу представник командування 14-ї окремої механізованої бригади вручив відзнаку волонтеру Олегу Майбороді за допомогу Збройним Силам України. А секретар Чугуївської міської ради Євгеній Резченко з нагоди Дня волонтера вручив подяки регіональному координатору Фестивалю Docudays UA в Харківській області Юрію Чумаку та героїні документального фільму «Король Лір…» Юлії Горєлковій – за популяризацію і розвиток документального кіно та активну громадянську позицію.
А потім, власне, відбувся сам перегляд документальної стрічки, яка оповідає дивовижну історію про те, як в Ужгороді під час війни вирішили поставити легендарну п’єсу Шекспіра «Король Лір» силами акторів-аматорів з числа вимушених переселенців. Однією з таких акторок і стала Юлія Горєлкова, яка пройшла відповідний кастинг та зіграла у виставі молодшу доньку короля Ліра принцесу Корделію.
Глядачі та глядачки, затамувавши подих, споглядали на екрані живі історії людей, яких війна змусила покинути власні домівки та шукати прихистку на Заході України. Операторська камера показувала й наслідки рашистської агресії, що окупанти залишили після себе в Ірпіні, Чернігові та Чугуєві. Одночасно розгорталася картина підготовки, репетицій та організації самої вистави «Король Лір», просякнутої ідеєю пошуку любові – навіть в умовах війни.
По завершенні кінопоказу розгорнулося жваве обговорення. Наводимо кілька цитат:
Світлана Лиманська, начальниця відділу у справах молоді та спорту Чугуївської міської ради:
– Незважаючи на те, що Юлія виглядає тендітною, вона є сильною особистістю. Попри багато труднощів у житті, вона призвичаїлась їх долати. Адже Юлія – борець. Вона допомагає іншим, займається спортом, дає мотивацію іншим людям. При цьому – вона прекрасна дружина та мати двох синів.
Сергій Лисенко, директор Чугуївського центру туризму та краєзнавства, колишній тренер Юлії Горєлкової:
– В Юлії є такий стрижень, який вона сама в себе виховала… У цьому фільмі показані наші друзі та наше місто. Особливо зачепили кадри з розбитим російською ракетою Будинком культури. Ми живемо навпроти та пережили всі ці обстріли своїми нутрощами. Вижили та розуміємо, що треба далі жити. І перечитувати «Короля Ліра»… А документальне кіно, звичайно, доносить нам правду – і про Голодомор, і про нинішню війну. Ми будемо й надалі його дивитися та ідентифікувати себе як українців.
Юлія Горєлкова:
– Я ще хочу додати про зйомки в зруйнованому Будинку культури в Чугуєві. Ви бачили, приміром, там лежав чийсь фотоальбом. Це згадки щасливого життя вихованців численних гуртків, робота яких була жорстоко перервана з початком широкомасштабної війни. Мені було досить важко туди йти, але я знала, що фільм буде демонструватися закордоном. І для мене було важливо, щоб у різних країнах побачили правду – що з нами відбувається, з нашим містом. Для мене цей момент є найважливішим у цій стрічці.
Юрій Чумак:
– У репертуарі 20-го Мандрівного фестивалю Docudays UA 20 документальних фільмів. І більша частина з них – або вітчизняні, або зарубіжних режисерів, присвячені Україні. Я вважаю, що це важливо – документувати те, що зараз відбувається в нашій країні. Зауважу, що для мене – це велика честь показувати у своєму рідному місті кіно, однією з героїнь якого є мешканка Чугуєва. Власне, опосередковано і сам Чугуїв став «героєм» цієї стрічки. Наш Мандрівний фестиваль завжди проходить напередодні 10 грудня – Міжнародного дня прав людини. І дуже хочеться вірити, що наступний Фест Docudays UA відбуватиметься у мирній Україні, я привезу до Чугуєва нові документальні фільми, які ми будемо дивитися вже не у бомбосховищі.
2 грудня режисерка Галина Лаврінець у межах Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA» показала у молодіжному центрі «ЙоЙ» свій фільм «Гості з Харкова».
У сільській хаті в Полтавській області, рятуючись від російського повномасштабного вторгнення, поселилася група переселенців. Надію, що війна швидко закінчиться і можна буде повернутися додому, руйнує реальність. Час йде. Сподіваючись, що за рахунок городу можна прогодувати себе, переселенці саджають картоплю та інші овочі. Проте, як пізніше з’ясувалося, доглядати за городом не так легко…
У своєму виступі перед глядачами молодіжного центру Галина Лаврінець наголосила, що, незважаючи на нелегкі умови життя переселенців, у фільмі на них слід дивитися «під кутом любові»:
— Я вибрала город, як «поле битви», де переселенці показували своє внутрішнє життя. Я їх усіх люблю, – зізналася режисерка.
Фільм викликав жваву дискусію у глядачів.
Галина Лаврінець у 2010 році завершила навчання у Канівському фаховому коледжі культури і мистецтв. У 2014 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого за спеціальністю режисура документального кіно. Вчилася режисурі документального кіно у Польщі.
Попри війну, ХХ ювілейний Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA подорожує країною. Зокрема, у Харківській та Черкаській областях фестиваль триватиме з 30 листопада по 12 грудня. Центральна тема 20 Docudays UA – «Образ майбутнього» – це те, що нам варто уявляти і починати втілювати вже зараз. Це розмова про справедливість – невідворотнє покарання винних у воєнних злочинах, документування свідчень їхніх жертв і руйнувань. І про відбудову після нашої Перемоги.
Подробиці розповіли представниця Харківської правозахисної групи, регіональна координаторка Мандрівного фестивалю Docudays UA в Харківській області Ольга Солапанова та голова «Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», регіональний координатор Мандрівного фестивалю Docudays UA в Харківській та Черкаській областях Юрій Чумак у Харківському прес-клубі.
Усього в програмі цьогорічного Мандрівного фестивалю 20 документальних стрічок із 13 країн світу: України, Швейцарії, Франції, Бельгії, Німеччини, Польщі, Італії, Данії, Чехії, Ірландії, Великої Британії, США, Канади. 8 українських та 12 зарубіжних стрічок, 10 повнометражних і 10 короткометражних. При цьому 6 фільмів міжнародного авторства мають спільне коріння з нашим контекстом.
Важливо, що значна частка фільмів пов’язані саме з Харківською та Черкаською областями
– Є фільм Максима Лукашова, який називається «Друге дихання», – розповідає Юрій Чумак. – Максим народився у Черкасах і зняв фільм про перші тижні війни, про діяльність волонтерів у Чернігові. На жаль, ми не зможемо запросити Максима Лукашова на зустріч із глядачами, бо він нині воює у ЗСУ, до речі, як і головний герой його картини. Але ми обов’язково покажемо фільм 5 грудня у День волонтера у черкаському хабі «Халабуда», який евакуювався з Маріуполя.
Спеціальною подією є покази стрічки «Нескорений Херсон» від партнера Docudays UA – Медіаплатформи «Вгору».
— Це фільм про мужніх херсонців, які окупантів зустрічали протестними пікетами, витримали місяці окупації, а потім радісно зустрічали ЗСУ, – наголосив Юрій Чумак. – І коли фільм був майже готовий, сталася страшна трагедія на Каховській ГЕС і епілогом картини стали події, які ніхто передбачити не міг. І вони теж увійшли до стрічки.
Довідка «Громади»
Фотографії кореспондента «Вгору» Олександра Корнякова з херсонських протестів проти російської окупації облетіли відомі світові інформаційні агенції – Reuters, The Times, The Guardian, BBC, Aljazeera та багато інших. Світ побачив те, що відбувається у Херсоні, саме очима Олександра.
— Фотовиставку «Нескорений Херсон, що пройшла 17 містах України, побачили понад 20 тисяч відвідувачів. Свого часу ми показували у хабі «Всі свої» фотовиставку фоторепортера Олександра Корнякова. І мені кажуть: як же так? Фотовиставку привіз, а фільм не привезеш? І ми покажемо фільм «Нескорений Херсон» 1 грудня у тому самому приміщенні, що й фотовиставку. Онлайн к нам приєднається команда фільму.
Юрій Чумак звертає увагу, що велика кількість вітчизняних фільмів є своєрідною родзинкою фестивалю та є можливість запросити режисерів та режисерок.
Існує також фільм «В Україні», який зняли польські режисери. Показ його запланувати в Харкові і є висока ймовірність, що принаймні один із творців фільму приєднатися до нас онлайн.
Ольга Солапанова вже переглянула всі фестивальні фільми. І серед тих, які справили найбільше враження, називає «Зерна голоду. Україна 1933». Його особливість у тому, що він повністю складається із архівних кадрів.
Їй також дуже сподобався фільм «Юний Платон».
– Мені здається, він дуже близький нам, – каже Ольга, – тому що стрічка розповідає про директора школи на території збройного конфлікту. І тоді педагог через відкриття дітям філософії допомагає їм зрозуміти та відчути себе та інших. І тим самим він спонукає дітей не йти шляхом злочинності та наркоманії, які поширені в регіоні.
— Цьогорічний Docudays UA – ювілейний, і було б просто нечесно, якщо б він не «замандрував» до Харкова – міста, в якому фестиваль фактично народився, – зазначила Ольга Солопанова. – Тому Мандрівний у Харкові відбудеться, часто офлайн і з відкритими подіями.
Окрім показів фільмів, на подіях будемо проводити обговорення стрічок, дискусії з проблем, що порушуються у фільмах або мають бути підняті в громаді. Також організуємо майстер-класи, тренінги і найголовніше – зустрічі з режисер(к)ами!
Незвичайною подією стане захід, присвячений інклюзії: під час нього буде проведений тренінг, де гості зможуть наочно зрозуміти важливість елементів інклюзії, а також навчитись допомагати людям, що мають інвалідність.
А другий незвичний захід присвячений освіті, його особливість у тому, що цільова авдиторія починається з 6 років. До цієї події доєднається благодійний реабілітаційний центр «Kinder Velt», щоб провести терапевтичне заняття з дітьми та показати батькам нові шляхи для гарної комунікації в родині.
Ці дві події виокремлюються своєю однозначною практичною користю, проте, насправді кожна подія буде корисна глядачам, адже ми будемо завжди намагатися подивитися на тему обговорення під різними кутами й відкрити для себе нову точку зору.
Центр «ДУМА» цього року вдруге організовує кінопокази Мандрівного фестивалю як на Харківщині, так і на Черкащині. Це, в основному, будуть виїзди до невеликих міст/містечок та заходи у молодіжних центрах і хабах.
Важливо, що документальні фільми подивляться й курсанти/ки Харківського національного університету внутрішніх справ, працівники та клієнти філій Центру пробації 2-х областей, а також персонал і засуджені виправних установ, що підпорядковані Північно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань.
Білий лист – до такого образу звернувся Юрій Чумак, описуючи наше майбутнє після Перемоги. І кожен з нас може написати або намалювати на цьому аркуші свої барвисті уявлення, уподобання та мрії.
За подіями Мандрівного фестивалю Docudays UA! можна стежиті на FB-сторінці.
У межах проведення акції «16 днів проти насильства» працівники кафедри педагогіки та психології факультету № 3 організували та провели зустріч із курсантами всіх курсів факультету № 3 за спеціальністю «Психологія». Вони переглянули документальну стрічку «Абетка», надану кіноклубом Docudays UA «ДУМАй!». До обговорення кінострічки підключився експерт-правозахисник, екс-помічник міністра МВС, голова Центру правових та політичних досліджень «Дума» Юрій Чумак.
Після перегляду курсанти висловили свої думки стосовно порушення прав жінок під час війни та особливостей профілактики та подолання наслідків насильства щодо жінок, відношення до проблеми домашнього насильства та документалістики. Курсантській молоді розповіли про особливості реагування міжнародних і вітчизняних установ на факти порушення прав жінок під час війни.