Select Page
Смог над містом

Смог над містом

Кілька днів поспіль ЗМІ та Інтернет-простір рясніють інформацією про те, що мешканці м. Чугуєва Харківської області потерпають від смогу. Як слідує з уривчастих повідомлень з офіційних джерел, на даний час під Чугуєвом на території військового полігону горить торфовище. Люди жаліються, що буквально задихаються від диму, втім, будь-яких виразних роз’яснень владників з цього приводу так і не з’явилося. Тому ми вирішили задати кілька питань щодо цієї проблеми знаним фахівцям з громадського сектору.

Олег Перегон, еколог, координатор громадської організації «Зелений фронт»:

– Пане Олеже, чим пожежа на торф’янику є небезпечною?

– Торф’яник утворюється з болотних рослин – моху-сфагнуму та інших, – які за численні роки перетворюються на торф, що містить до 50-60% вуглецю. Він є добривом і добре горить.
Коли горять торфовища, вони палають під землею, тому побачити точно, які там ризики, можливості немає. Тушити їх дуже складно. Пожежна машина може в будь-який момент провалитися в це пекло, оскільки не видно, в якому стані цей торф’яник, наскільки він прогорів. Тому єдиним способом їх гасіння є заливання цілих площ території водою. Швидко погасити таку пожежу неможливо.
На щастя, великих торф’яників на території Харківщини немає – це не Полісся. Але дійсно, якщо торф горить, то виділяє їдкий дим, смог від якого може розноситися на великі відстані.

– А наскільки шкідливими є продукти паління торфу?

– По-перше, допоки що чітко не заявлено, що горить саме торф’яник… Але, маю зауважити, що будь-яка сажа та пил самі по собі є дуже небезпечними, тому що вони інтегрально збільшують шкідливий вплив від всіх інших речовин на здоров’я людини. Скажімо, може бути не така вже й висока концентрація фенолів у повітрі, але сажа подразнює слизові оболонки людини, адже вона адсорбує на своїй поверхні всі інші забруднення та провокує їх більше поглинання організмом людини. І сама по собі сажа може викликати хвороби легенів, серцево-судинної системи та провокувати навіть онкологічні захворювання. Торф – це органічна речовина, при спалюванні якої виділяються й канцерогени.

– Якими будуть Ваші поради в такій ситуації?

– Дітей, людей поважного віку та хворих я б радив взагалі тимчасово перемістити подалі від небезпеки. Провітрювати помешкання тільки тоді, коли вітер дме в протилежну від вашої будівлі сторону.
І ретельно прислухатися до рішень відповідних державних структур – Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) чи органів санітарного контролю.
Зауважу, що ДСНС створена для захисту людей від загрози життю та здоров’ю. Можливо, сьогодні концентрація шкідливих речовин у смозі є меншою, ніж прибори вловлюють. І зараз, на щастя, не горять населенні пункти та люди не «загинаються», як при великій пожежі. Тому ДСНС і не б’є тривогу.
Тут більше питань до санітарних служб та органів охорони здоров’я, оскільки, навіть за умов невеликої кількості токсичних елементів та канцерогенів, накопичення таких факторів може призвести до негативних наслідків.

Андрій Роханський, експерт ГО «Інститут правових досліджень та стратегій», кандидат медичних наук:

– Пане Андрію, наскільки постійний смог над містом є шкідливим для здоров’я?

– Будь-який дим є подразником дихальних шляхів, і його шкідливість залежить від концентрації. Судячи з тих фото, які опубліковані, щільність диму, що накрив населені пункти Чугуївщини, є досить високою.
З медичної точки зору, перша неприємність для здоров’я від їдкого диму – це подразнення дихальних шляхів: люди починають чхати і кашляти. Друга – це токсичний вплив самого диму, до складу якого входять різні продукти горіння.
Першими страждають люди з бронхіальною астмою, в яких починаються приступи – аж до так званого астматичного «статусу», коли вони вже не можуть зупинити напад звичними лікарськими засобами, що може навіть нести загрозу життю.
Зниження концентрації кисню в повітрі веде до ускладнень і в людей, що мають серцево-судинні захворювання, перш за все – серед осіб поважного віку. Дим може призводити до різного роду загострень – аж до інфаркту міокарда, коли недостатньо забезпечується киснем серцевий м’яз.
Часто страждають і діти – при отруєнні продуктами згоряння можливо запаморочення, нудота, блювота. У дітей меншою є маса тіла, менше об’єм легенів і циркулюючої крові, тому їм важче переносити такі токсичні явища.

– Що ж робити людям, коли ця пожежа невідомо коли закінчиться, а дихати вже сьогодні немає чим? Як зменшити вплив загрозливих факторів і зберегти своє здоров’я?

– По-перше, за можливості, не виходити без потреби на вулицю, а залишатися в закритих приміщеннях (і бажано їх при цьому кондиціювати). Вікна відкривати можна тоді, коли вітер змінить свій напрямок і не буде нести дим в сторону вашого житла або офісу. Коли все ж на вулицю вийти доведеться, варто використовувати маски, ватно-марлеві пов’язки, можна – просто якісь тканинні ганчірки, які потрібно змочувати і прикривати ними ніс і рот. Це допоможе зменшити вплив дратівливих чинників.

Якщо людині вже стало погано, потрібно, в першу чергу, відвести її в сторону від задимлення, і викликати швидку допомогу або лікаря.

– А щоб Ви порадили робити в цій ситуації представникам владних державних інституцій?

– Зрозуміло, оцінку того, наскільки токсичні і шкідливі елементи, що містяться в димі, повинні давати фахівці структури, яка раніше називалася «СЕС» (зараз вона входить до складу Держпродспоживслужби). Але, судячи з усього, вони ще не вступили в справу і досі мовчать.
Влада повинна не приховувати інформацію про те, що відбувається, а провести належне розслідування (нехай відповідні чини, наприклад, на вертольоті політають, як Зеленський, щоб оцінити масштаби пожежі). І обов’язково потрібно інформувати населення, розповідати про існуючу загрозу і плани щодо її ліквідації.
У нас же все-таки не мільйон гектарів тайги горить. Потрібно об’єднати зусилля всіх відповідних структур і якомога швидше подолати цю проблему.
Якщо ж буде встановлено, що пожежа сталася з вини якоїсь структури, постраждалі зможуть вимагати компенсації збитку для здоров’я в судовому порядку.

Інтерв’ю провів Юрій Чумак

Звільнення бранців: що буде далі?

Звільнення бранців: що буде далі?

1. Відбулося звільнення 35 знакових бранців Кремля, у тому числі – Олега Сенцова. Не вдаючись у подробиці та не поглиблюючись у правові нюанси, зауважу з цього приводу однозначне: то є ДУЖЕ добре. І це точно не останній обмін полоненими.

2. Довелося віддати Росії Цемаха – ключового свідка у справі про збиття малайзійського «Боїнгу». Даний факт демонструє, що українська влада змушена була піти на поступки перед Путіним, який, вірогідно, висунув щодо Цемаха ультиматум. І, незважаючи на заперечення Нідерландів, домігся свого – очільника так званої «протиповітряної оборони» так званої «ДНР» відпустили. То погано.

3. Президент Володимир Зеленський здобув імідж людини та політика, що може домовлятися та добиватися. То є добре, втім, у першу чергу – для самого Зеленського.

4. Обмін полоненими трохи поліпшив репутацію й Путіна. Тому в очах Заходу він вже не виглядає таким кровожерливим. Ніби показує: «Я раніше чому таким капосним був – бо не було з ким в Україні домовлятися. А тепер я одразу добрішати почну». Такі іміджеві бонуси російського самодержця не йдуть на користь Україні, яка й надалі потерпає від російської агресії.

5. З’явилися певні надії на припинення війни на сході України та повернення окупованого Донбасу у достатньо ближній перспективі. Адже, здається, всі гравці зацікавлені в цьому То є напрочуд добре – завжди добре, коли закінчується війна та зупиняється кровопролиття. Єдине, що в кожного лишаються досить різні бачення щодо шляхів реалізації даної задачі.

6. Однак, схоже на те, що процес реінтеграції Донбасу відбуватиметься за Мінськими домовленостями, відповідно до яких окуповані території мають отримати «особливий статус» в України. Маючи у складі держави анклав із таким статусом, годі буде й говорити про якесь просування до ЄС та НАТО. Це не добре.

7. З риторики переговорного процесу фактично випало питання повернення Криму до України. Звісно, з точки зору дипломатії, його оминають як таке, що сьогодні вирішити неможливо. Але існує ризик, що Путіну на міжнародній арені зроблять пом’якшення вже після вороття Донбасу, залишивши на довгі роки Крим «поза дужками» (читай – під контролем РФ) Це є дуже загрозливим.

Нова українська влада хоче закарбуватися в народній пам’яті як миротворці. Росія прагне звести нанівець санкції проти неї, запроваджені через анексію Криму та війну на Донбасі. Європа напередодні «брексіту» воліє знайти можливості попередити економічне падіння, тому не дуже пручається компромісу з Путіним. США під керівництвом Трампа, щодо якого ніяк не доведуть співпрацю з Росією під час минулих президентських перегонів… Ну, ви зрозуміли?

Ймовірно, більш сильні гравці на сучасній світовій шахівниці вже рішили, як саме слід вирішувати питання України. Хоча б тимчасово.

Але немає нічого вічного під місяцем…

Юрій Чумак, голова Громадського Центру «ДУМА»

Рубрика

Фото Reuters

Стокгольмський синдром українських виборів

Стокгольмський синдром українських виборів

Клептократи, що під різними личинами та партійними стягами пролазять до парламенту та успішно реалізовують схему «гроші-влада-гроші», під час кожної виборчої кампанії намагаються підкупити виборців. А ті з радістю підкуповуються.

Якось на виборах я спостерігав за процесом голосування в одному з міст Харківщини. І помітив чоловіка, який о 8 ранку, вже будучи напідпитку, характерним зигзагоподібним кроком ішов до виборчої дільниці. Мимоволі зацікавившись такою «ходою», я спитав дядька, нащо він так ризикує здоров’ям, адже міг би принаймні проспатися, а вже потім іти на вибори, бо часу до закриття дільниці ще чимало. На що отримав конкретну відповідь: йому заплатили за те, щоб віддав голос за певного кандидата та ще й добряче пригостили оковитою, отже, він тепер мусить «виконати свій обов’язок». На моє зауваження, а чи може він не голосувати за того, за кого йому налили, адже це був фактично підкуп виборця, чолов’яга гордо відповів: «Та Ви що, звісно, ні! Я ж чесний».

І от на таких горе-«чесних» тримається вся схема підкупу на вітчизняних виборчих перегонах. Такий собі «стокгольмський синдром» українських виборів: розкрадачі бюджету та олігархи, що тримають народ у заручниках бідності й поневірянь, під час виборчої кампанії діляться з барського плеча часткою накраденого, за що отримують голоси виборців, а завдяки ним – теплі крісла у Верховній Раді та можливість дерибанити країну й надалі.

Нагадаємо, стокгольмський синдром – це психологічний стан, що виникає при захопленні бранців, коли ті починають співчувати своїм загарбникам або ототожнювати себе з ними. Авторство терміну приписують криміналісту Нільсу Біджероту, який ввів цю дефініцію після захоплення заручників у Стокгольмі в серпні 1973 року. Тоді два рецидивіста захопили в банку чотирьох заложників – чоловіка і трьох жінок. Коли ж злочинці були посаджені за грати, бувші їхні жертви стали просити для них амністії, а згодом дві жінки з числа заручників побралися з колишніми викрадачами.

Так і значна частка українських виборців готова «одружитися», принаймні, років на 5, з тими політиками, які, всупереч законодавству, під час виборів проводять «аукціони небувалих щедрот» та роздають гречку, ліки, цукерки, організовують безкоштовні концерти та «благодійні» розважальні заходи, ремонтують під’їзди та облаштовують дитячі майданчики…

І те, що ці кандидати та їх команди здійснюють таким чином непрямий підкуп (а в разі, якщо «роздача слонів» пов’язується з вимогою проголосувати за певного кандидата – підкуп прямий), багатьох виборців особливо не бентежить. Мало того, дехто навіть лається, коли спостерігачі чи інші активні громадяни викликають у таких випадках поліцію. Мовляв, заважають хоч трохи «розбагатіти» під час виборів.

Шановні виборці! Знайте: порушуючи Закон та використовуючи чималі кошти на підкуп, кандидати-«благодійники», прийшовши до влади, теж будуть нехтувати законами та крастимуть, аби відбити свої витрати сторицею. Крастимуть у нас з вами, з державного бюджету.

Тому ваш вибір має бути усвідомленим. Голосуйте не шлунком і не кишечником, голосуйте розумом!

Юрій Чумак, голова Громадського Центру «ДУМА»

Рубрика

Благодійники? – Геть від політики!

Благодійники? – Геть від політики!

Благодійники-кандидати чи непрямий підкуп виборців?

Під час позачергових виборів народних депутатів України на Харківщині та й в цілому по країні знову пишним цвітом розцвіло так зване «політичне благодійництво». Коли від виглядом доброчинної діяльності фактично відбувається непрямий підкуп виборців.

До мене як до громадського омбудсмена із захисту виборчих прав громадян Громадянської мережі ОПОРА нерідко звертаються громадяни з питаннями щодо того, чи мають право чинні народні депутати та за сумісництвом кандидати в нардепи під час виборчого процесу робити подарунки виборцям від імені своїх благодійних фондів.

Давайте разом розбиратися, чи немає тут, часом, порушення законодавства.

1. У Законі України «Про статус народного депутата України» не міститься жодного слова про те, що нардепи виступають у ролі «снабженців» чи то завгоспів, працюючи на своїх округах. Народний депутат – це законотворець та законодавець (і законопроекти, подані певним нардепом, в ідеалі, повинні сприяти розвитку України та її регіонів). А розбудова мережі дитячих майданчиків, ремонт доріг, облаштування під’їздів тощо є предметом турботи органів місцевого самоврядування, тому така діяльність не відноситься до повноважень і компетенції народних депутатів України.

2. Коли нардепи, які прагнуть знову посісти місця у Верховній Раді, та інші кандидати влаштовують «аукціони небувалих щедрот», роздаючи від своїх благодійних фондів гречку, цукерки, організовуючи безкоштовні концерти та інші видовищні заходи, урочисто відкривають пісочниці та дитячі гойдалки, чи мають такі діяння ознаки агітації? Закон України «Про вибори народних депутатів України» (ч. 1 ст. 68) визначає, що «передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію – суб’єкта виборчого процесу». Спитаємо себе і відповімо чесно: чи подарунки під час виборчого процесу можуть спонукати обдарованих проголосувати за дарувальника? – напевно, що так.

3. «Добродії» часто підкреслюють, що подарунки вручаються не від кандидатів у народні депутати, а від їхніх благодійних фондів. Проте «благодійні організації не мають права надавати благодійну допомогу політичним партіям або від імені політичних партій, а також брати участь у виборчій агітації» (ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

4. При цьому ч. 8 ст. 74 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» забороняє розміщення політичної реклами в одному блоці з комерційною чи соціальною рекламою. Під час виборчого процесу забороняється використання у комерційній та соціальній рекламі:

1) прізвищ чи портретів кандидатів у депутати;

2) назв чи символіки партій – суб’єктів виборчого процесу.

5. Більше того, згідно з ч. 14 ст. 74 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» «передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується… згадуванням назви партії чи імені кандидата, є непрямим підкупом виборців».

6. Отже, маємо, по суті, не благодійництво, а здійснення передвиборної агітації в формах і засобами, що суперечать Конституції або Законам України. А такі дії підпадають під санкцію статті 212-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

7. Дехто з «благодійників» може сказати, що вони не певним виборцям роздають презенти, а обдаровують бюджетні організації, дитячі будинки тощо. У такому разі хочеться нагадати, що ч. 3 ст. 160 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за «здійснення передвиборної агітації шляхом надання підприємствам, установам, організаціям неправомірної вигоди або надання безоплатно товарів». Крім товарів, що містять візуальні зображення найменування, символіки, прапора політичної партії, вартість яких не перевищує розміру, встановленого законодавством. На сьогоднішній день цей розмір складає 125 грн 19 коп. Тому брендований партійним логотипом блокнот подарувати школі можна, а от все інше…

Підсумовуючи, порадимо виборцям: якщо бачите, як під час виборчого процесу хтось, прикриваючись личиною «благодійника», роздає «подарунки», не спішить ставати за ними в чергу, адже вас намагаються просто підкупити, дати передвиборчого хабара. Краще покваптеся викликати поліцію, яка дасть правову кваліфікацію діям таких «добродійників».

А тим, хто пояснює кампанію з «роздачі слонів» щедрістю, яка різко «прокинулася» під час виборів, нагадаємо: хочеш бути благодійником – будь ним! Але для цього не потрібно ставати народним депутатом.

Юрій Чумак, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА у Харківській області

Громадянська мережа ОПОРА

Доступність: як вона реалізується у Чернівцях та повинна забезпечуватися повсюдно в Україні

Доступність: як вона реалізується у Чернівцях та повинна забезпечуватися повсюдно в Україні

«Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах».
(Ст. 21 Конституції України)

Для людей, що мають певні фізичні ускладнення, у цивілізованих країнах світу створені всі необхідні умови для відвідування публічних закладів, шкіл, магазинів, бібліотек, користування транспортом, туалетами тощо. Особи з інвалідністю, вагітні жінки, батьки з дитячими колясками, люди поважного віку соціалізовані та мають можливість користуватися усією інфраструктурою, беруть участь у громадському житті, навіть обираються депутатами. Словом, вони не почувають себе уразливими.

Україна в цьому питанні, на жаль, досі «пасе задніх». Незважаючи на прийняті закони та підзаконні акти, проблема забезпечення прав представників маломобільних груп населення досі залишається нагальною. Отримати інформацію про позитивний досвід запровадження інклюзивності (доступності) у місцевому середовищі я мав змогу, відвідавши красиве та старовинне місто Чернівці.

В рамках прес-туру «Досвід реформ на Буковині», організованого Харківським прес-клубом, мені довелося побувати у Чернівцях та, зокрема, поспілкуватися з письменницею Оксаною Драчковською.

Оксана має дитину з обмеженими можливостями. Через особливості малюка їй доводиться постійно возити його на колясці. Активістка ставить питання доступності у своїх повідомленнях в соцмережах. Вона створила окрему сторінку з цієї тематики у Facebook «Зайка на візку».

Оксана розповідає, що через «Комітет забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктур при Чернівецькій міській раді» (подібні структури мають працювати на громадських засадах при органах влади) їй, разом із іншими громадськими активістами, вдається просувати ідею доступності та інклюзивності в місті.

Адже, про яку рівність можна говорити, коли значна частка населення просто не має фізичного доступу до закладів освіти, культури, медичних установ, виборчих дільниць тощо?

Тому керівники кафе й ресторацій, аптек, банківських структур ідуть назустріч побажанням громадськості та встановлюють пандуси й інші пристосування для забезпечення безперешкодного доступу різних категорій громадян. Зараз стоїть питання обладнання ліфту в будівлі Чернівецької облдержадміністрації. Маючи підтримку з боку засобів масової інформації та небайдужих громадян, Оксані та її союзникам вдається просувати ідею доступності в усьому місті.

Зараз до друку готується дитяча книжка «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама», автором якої виступила Оксана Драчковська.

«Я хочу донести простою незарозумілою мовою для дітлахів інформацію про те, що світ є різноманітним і різнобарвним, і в ньому є діти з особливими потребами, до яких слід ставитися як до рівних. Вірю, що нинішні діти, які з малечі матимуть розуміння інклюзивності, зможуть розбудувати Україну, доступну для всіх категорій людей», – підкреслила Оксана.

Юрій Чумак

Щоб потім не було нестерпно боляче за безцільно прожиті в тюрмі роки

Щоб потім не було нестерпно боляче за безцільно прожиті в тюрмі роки

Голос молоді на виборах визначає майбутнє України. При цьому, до свого вибору молодим людям потрібно підходити сумлінно, читати програми кандидатів і партій, вивчати інформацію про їх діяльність (а не тільки передвиборчі обіцянки).

І ні в якому разі не брати «подарунки» чи гроші за того чи іншого кандидата, оскільки за підкуп виборців передбачена кримінальна відповідальність – як для тих, хто покупає голоси, так і для тих, хто купується на таке.

Крім того, слід розуміти, що «безкоштовний сир буває тільки в мишоловці». Якщо кандидат прийде до влади, використовуючи підкуп виборців, обман і маніпуляції – так само він і країною управляти буде: красти й брехати, податки й тарифи піднімати – щоб витрати на підкуп з лишком «відбити».

Через те ідея конкурсу соціальних відеороликів «Ціна голосу», ініційована «СМАРТ МЕДІА», є напрочуд нагальною. Завдяки наочному та яскравому відео легше «достукатися» до молоді, тому я певен, що правоосвітні ролики, які «народяться» в результаті, зіграють свою важливу роль. Радий, що мав змогу долучитися до проекту та дякую за високу довіру, що виявилася у запрошенні мене до журі конкурсу.

Довідково:

Проект «Ціна голосу» спрямований на посилення активності громадян, відповідального ставлення до свого голосу на виборах. Ролики повинні вмотивовувати громадян не продавати свій голос, показувати наслідки підкупу та викривати тих, хто отримує реальну вигоду з проданих голосів. Фінальна частина конкурсу пройде у Харкові наприкінці червня.

 Юрій Чумак, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Харківській області