Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page
«Роботи Тітова, як афоризми – стислі, миттєві, влучні»

«Роботи Тітова, як афоризми – стислі, миттєві, влучні»

«Фантастичний», «неймовірний», «геній» – мало не під кожним твором художника і плакатиста Нікіти Титова пишуть користувачі в Facebook, щоразу захоплюючись ідеями живописця та їх втіленням. Роботи Титова репостять і розбирають на аватарки. Малюнки такі різні за тематикою і оформленням, що кожен може знайти щось для себе і про себе.

21 лютого 2020 року в Харківському прес-клубі відбулася «Жива бібліотека» (а фактично – творча зустріч) з художником Нікітою Тітовим.

Вона супроводжувалася презентацією його робіт, які експонувалися на екрані.

Передати словами ту душевну атмосферу, що царила під час зустрічі – неможливо. Але наведемо кілька цитат, які передадуть основні меседжі, що прозвучали:

– Я поступив на харківський Худграф (художньо-графічний факультет педінституту Сковороди). Це було чудове місце.

– Так вийшло, що я «заробив» алергію на олійні фарби. Ось так «бахнуло» і я не зміг писати фарбами далі. Почав працювати в графічних редакторах – на планшеті.

– Вирішив податися до столиці. Коли я їхав на першу співбесіду (а це був початок 2000-х років), друзі порадили: «говори 600 доларів». Я думаю, ну як таке можна сказати? Приїхав і сказав: «300». Мені відповіли: «Коли ти можеш вийти на роботу?». І я потім працював у крутій рекламній агенції в Києві 13 років.

– На Майдан у 2004 році я йти не хотів. Коли пішли чутки, що буде силовий розгін, відправився туди, аби забрати свою подругу. І залишився. Адже мене вразили ті, хто зібралися там. Тоді я відчув, що Україна – країна, де живуть сильні духом і справжні люди.

– Я став спілкуватися з художниками, які просувають нашу Вітчизну. Поїхав на Західну Україну, розмовляв із людьми, чиї батьки та діди воювали в лавах УПА. Там я почув зовсім інші історії – не такі, якими нас «годували» зі сторінок радянських підручників.

– 1-й свій плакат зробив під час Євромайдану. Я був російськомовним, але вперше відчув себе українцем. І плакат назвав «Країна народжується». На прохання маленького сина сам почав говорити українською.

– Потім так вийшло, що я дуже сильно захворів. Настільки сильно, що мені довелося залишити роботу, Київ і повернутися до Харкова… Став робити малюнки для журналів, вистав. Мені було настільки погано, що роботи вийшли дуже гарними.

– Я не міг написати словами те, що хотів. Але міг це намалювати. Плакат – найкраща форма донесення інформації, концентрована думка.

– Зараз я роблю приблизно по одній роботі на день. Я викладаю їх на Facebook. Як правило, твори пов’язані з тим, що відбувається в країні. Або ж це просто якісь власні переживання або спогади.

– У мене є плани деякі роботи перевести в матеріал і вже з цим робити подальші кроки. Але для цього потрібні кошти…

І завершимо коментарем з вуст однієї з учасниць зустрічі: «Роботи Тітова – як афоризми: стислі, миттєві, влучні. Заходять у саме серце, у саму душу».

Зауважимо, що захід відбувся в рамках проєкту Карітаса Харкова «Долаючи розломи в громадах».

Юрій Чумак, модератор зустрічі

85118457_511388739513267_7391577912563990528_o

На Харківщині поліцейські офіцери громади приступили до виконання обов’язків

На Харківщині поліцейські офіцери громади приступили до виконання обов’язків

Сьогодні на території Харківської області створено 23 об’єднані територіальні громади. 13 з них беруть участь у проєкті «Поліцейський офіцер громади». На території цих ОТГ вже почали працювати 26 поліцейських офіцерів громад.

На плацу Харківського національного університету внутрішніх справ 20 лютого ключі від автівок отримали поліцейські офіцери громад з 13 ОТГ. Також офіцерам вручили сертифікати про завершення навчання та стажування за програмою спеціалізації дільничних офіцерів поліції, закріплених за об’єднаними громадами.

«Проєкт «Поліцейський офіцер громади» – це новий рівень комунікації та поліцейського сервісу. Офіцер громади мешкає на території громади, він доступний для населення, готовий вирішувати всі безпекові питання і завжди перебуває поруч з людьми. Його завдання зробити все можливе, щоб кожний мешканець почував себе захищеним і в безпеці», – зазначив начальник ГУНП в Харківській області Валерій Сокуренко.

Національною поліцією та міжнародними партнерами поліцейських забезпечено службовими автомобілями «Рено Дастер», помповими рушницями, планшетними комп’ютерами, бодікамерами, чековими термопринтерами, тощо. Кожна громада надала поліцейським приміщення для роботи, оргтехніку.

А координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях Юрій Чумак вручив поліцейським книжки «Успішні практики безпеки. Український масштаб», в яких зібрано вітчизняний та зарубіжний досвід налагодження співпраці в громадах між поліцією, місцевою спільнотою та муніципалітетами.

Харківщина стала четвертим регіоном України, де поліцейські офіцери громади приступили до роботи. Перед початком служби кожен із них пройшов ретельний відбір та курс підготовки за участю українських та іноземних фахівців.

Протягом року діяльність поліцейських офіцерів громади планується поширити на всі ОТГ області.

Шерифи для нових громад

22

Правник і патрульний поліцейський навчили школярів запобігати булінгу та кібербулінгу

Правник і патрульний поліцейський навчили школярів запобігати булінгу та кібербулінгу

Для учнів 6-В класу Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №75 було проведено правовий урок, присвячений тематиці профілактики булінгу в освітньому середовищі та попередження кібербулінгу.

19 лютого до школярів завітали представник Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак і працівник Управління патрульної поліції в Харківській області, шкільний офіцер поліції Індустріального району м. Харкова Микита Мамоненко.

Виявилося, що 6-класники добре обізнані у тому, що таке булінг та розуміються, як розрізнити звичайний конфлікт від цькування.

Втім, їм цікаво було дізнатися від Ю. Чумака про види та ознаки булінгу. Учасники правопросвітницького заходу запам’ятали 3 важливі кроки, що дозволяють протидіяти булерам: STOP (зупиніть кривдника), TALK (скажіть агресору, що в разі неприпинення, ви будете змушені повідомити вчителям, батькам, поліції) та WALK (зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть).

Також правник представив увазі дітей анімаційні ролики, підготовлені в рамках «Кампанії проти кібербулінгу» Docudays UA: «Mr. Nox», «Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою» та «Як я став кіберсупергероєм». Під час обговорення учні отримали рекомендації щодо того, як безпечно користуватися Інтернетом та як себе поводити в разі появи кіберзагроз.

Звісно, для припинення незаконних дій та притягнення винних до відповідальності, необхідно звертатися до поліції.

М Мамоненко повідав дітям про особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх, нагадав про те, що учасниками освітнього процесу, а отже, й постраждалими від булінгу, можуть бути не тільки школярі, але й педагоги. І порадив: «Щоб не було кривди, ставтеся до інших так, як би ви хотіли, щоб оточуючі поводилися з вами!».

Наприкінці шкільний офіцер поліції відповів на запитання учнів, а правник презентував пам’ятки «Паспорт прав дитини» з номером контакт-центру безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Як зауважила класна керівниця 6-В класу Владислава Ільгова, даний захід був дуже корисним, адже діти, що перебувають на порозі підліткового віку, знаходяться у зоні ризику потрапляння в кризові ситуації, в тому числі, й пов’язані з булінгом та кібербулінгом. Тому інформація від фахівців з даних питань, подана в дуже доступній та наочній формі, напевно закарбується у пам’яті школярів та має стати надійним запобіжником від небезпек на майбутнє.

Георгій Кобзар

«Українські шерифи» в гостях у студентів ХНУВС

«Українські шерифи» в гостях у студентів ХНУВС

Для студентів факультету №6 (права та масових комунікацій) Харківського національного університету внутрішніх справ пройшов кінопоказ документального фільму «Українські шерифи». Стрічку представив Юрій Чумак – координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях», модератор пересувного кіноклубу медіа-просвіти Docudays UA.

Як зазначила декан факультету Оксана Брусакова, в жодній країні поліцейські не в змозі самотужки ефективно забезпечувати публічний порядок без активної допомоги з боку громадян. При цьому співпраця повинна бути інноваційною, відповідати запитам та викликам сучасного суспільства.

Майбутнім правоохоронцям, юристам, психологам та спеціалістам з фінансів і кібербезпеки Юрій Чумак нагадав, що зараз у новостворених об’єднаних територіальних громадах є можливість самостійно визначати пріоритети розвитку, і при цьому приділяти більшу увагу забезпеченню громадської безпеки, поєднуючи зусилля поліції та різні моделі вирішення безпекових питань за участі цивільних.

Координатор проєкту «Шерифи для нових громад» розповів про те, що небайдужі громадяни можуть долучатися до громадських формувань з охорони громадського порядку, а також виконувати громадські роботи щодо інформування для запобігання порушенням громадського порядку від центрів зайнятості. Територіальні громади також мають можливість знаходити способи мотивації праці таких активістів, призначаючи їх, зокрема, на посади інспекторів сільрад або рад ОТГ з охорони правопорядку.

Саме такий спосіб було обрано у селі Стара Збур’ївка Херсонської області, де двоє чоловіків за підтримки сільради взяли на себе функції охорони громадського порядку. Ним і присвячено фільм «Українські шерифи», знятий Романом Бондарчуком у копродукції (співпраці) України, Латвії та Німеччини. Кіно навіть висувалося Україною на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.

Після перегляду кінострічки студенти поспілкувалися з правозахисником, обговорили фільм та поставили багато запитань щодо проєкту «Шерифи для нових громад».

Юрій Чумак поділився пам’ятками «Що таке громадське формування та як його зареєструвати», а також подарував факультету № 6 книгу «Успішні практики безпеки. Український масштаб», видану в рамках проєкту.

ХНУВС

Співпраця військових та громади – необхідна

Співпраця військових та громади – необхідна

12 лютого 2020 року у м. Чугуєві Харківської області відбувся семінар з розбудови ефективної взаємодії між військовими та громадою.

Навчальний захід проходив на базі Чугуївського об’єднаного районного військового комісаріату за участі військовослужбовців, депутатів, журналістів та громадських активістів Чугуївщини.

В якості тренера виступив голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», експерт з питань комунікації Юрій Чумак.

У ході заходу були розглянуті наступні питання:

— Співпраця військових та громади. Навіщо вона потрібна?

— Засади взаємодії військових з цивільним населенням.

— Форми залучення населення до співпраці зі Збройними Силами України.

Тренер наголосив, що жодна армія не в змозі самотужки ефективно забезпечувати охорону держави від зовнішніх загроз – без забезпечення надійного тилу, активної допомоги з боку місцевих влад та громадян.

Ця взаємодія має бути систематичною та планомірною. З залученням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, державної мережі безоплатної правової допомоги та центрів зайнятості, ветеранських об’єднань та неурядових громадських організацій, засобів масової інформації та блогерів, волонтерів та активних громадян – з метою формування позитивної громадської думки і забезпечення сприятливих умов для виконання Збройними Силами України покладених на них завдань.

Наприкінці Ю. Чумак вручив працівникам Чугуївського об’єднаного районного військового комісаріату правові плакати та пам’ятки.

Зауважимо, що захід проводився Чугуївською правозахисною групою за фінансової підтримки Європейського Союзу через International Alert у партнерстві з Thomson Media.

Георгій Кобзар

Чи дотримувалися виборчі стандарти у місцях несвободи

Чи дотримувалися виборчі стандарти у місцях несвободи

30 січня 2020 року в Харківському прес-клубі відбулося публічне обговорення на тему: «Дотримання виборчих стандартів у місцях позбавлення волі та на інших спеціальних виборчих дільницях».

У дискусії взяли участь юридичний радник Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк, координатор ОПОРИ в Харківській області Микола Зінченко, регіональний координатор зв’язків з громадськості Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександр Міненков, представник Харківської правозахисної групи Павло Шваб, начальник відділу організації діяльності місць тимчасового тримання осіб Головного управління Національної поліції в Харківській області Олександр Соляник, заступник начальника Харківського слідчого ізолятору Дмитро Холод та виконуючий обов’язки заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Юрій Мосійчук.

Модератором зустрічі виступив виборчий омбудсмен ОПОРИ, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.

До обговорення також долучилися представники громадських організацій Харкова, науковці, журналісти.

Павло Романюк презентував результати експертного опитування щодо ймовірного використання адміністративного ресурсу під час голосування в місцях несвободи на останніх президентських і парламентських виборах, яке проводилось з 26 серпня по 26 вересня 2019 року (в якому взяли участь 77 правозахисників).

За даними опитування, 88,3% експертів вважають відсутніми випадки, коли виборці у місцях несвободи не мали можливості ознайомитись з інформаційними плакатами та програмами кандидатів і політичних партій у приміщенні дільничної виборчої комісії. Разом з тим, 5,2% опитаних повідомили про поодинокі такі випадки, а 2,6% респондентів розповіли про такі випадки під час виборчих кампаній минулого року.

Юридичний радник ОПОРИ зазначив, що 77,9% опитаних вважають, що під час останніх президентських і парламентських виборів були забезпечені умови для здійснення таємного голосування для виборців, які перебувають у місцях несвободи. 2,6% експертів зауважили, що належні умови не були забезпечені, стільки ж опитаних – заявили про поодинокі випадки порушень.

87% експертів повідомили, що їм не відомі випадки застосування насильства, погроз, обману чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному голосуванню виборців. Водночас, 5,2% респондентів заявили про окремі подібні випадки. Разом з тим, 98% експертів зазначили, що їм не відомі випадки матеріального заохочення (підкупу) ув’язнених та засуджених з метою змусити їх голосувати за певного кандидата чи політичну партію.

За інформацією Юрія Чумака, впродовж двох виборчих кампаній 2019 року громадські омбудсмени з захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА здійснили 172 візити до установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, військових частин, лікарень, в тому числі психіатричних, з метою проведення моніторингових та просвітницьких заходів щодо дотримання та забезпечення виборчих прав громадян. Левову частку візитів – 129 – здійснено до установ кримінально-виконавчої системи, 36 – до закладів охорони здоров’я, 7 – до військових частин. Значна частка таких візитів здійснювалася у співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та його представниками в областях.

Як наголосив Олександр Міненков, у Харківській області суттєвих проблем, які могли б вплинути на результати голосування на виборчих дільницях у місцях несвободи та на інших спеціальних дільницях, зафіксовано не було. Однак залишаються нагальними питання врегулювання окремих організаційних моментів забезпечення виборчого процесу.

Так, Павло Шваб, який був офіційним спостерігачем від ОПОРИ на спеціальній виборчій дільниці у Харківському СІЗО на позачергових виборів народних депутатів України, розповів про те, що йому намагалися чинити перешкоди члени ДВК. Крім того, голосування відбувалося одночасно у кількох місцях (приміщеннях), що не передбачено законодавством.

Неможливість проведення голосування в одному приміщенні Дмитро Холод пояснив вимогою щодо роздільного тримання осіб у місцях попереднього ув’язнення відповідно до ст. 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення». Раніше у СІЗО було дві тимчасові виборчі дільниці, але в 2019 році залишилася лише одна. І, за словами Юрія Мосійчука, адміністрація установи зверталася до відповідних інституцій щодо створення ще однієї виборчої дільниці, втім, це зробити не вдалося. Можливо, через швидкоплинність парламентської кампанії.

Натомість, за інформацією Олександра Соляника, в ізоляторах тимчасового тримання, підпорядкованих ГУНП в Харківській області, вибори не проводяться. Тому працівники поліції намагалися, відповідно до законодавства, якомога оперативніше конвоювати затриманих за кримінальні правопорушення осіб до СІЗО. Аби їх там встигли внести до списків для голосування.

Як свідчать дані аналітичного звіту ОПОРИ, під час минулих президентських та парламентських виборів на окремих дільницях у місцях несвободи міг бути застосований адміністративний тиск до ув’язнених для того, щоб вплинути на результати їхнього волевиявлення. Хоча прямих доказів цього немає, у всеукраїнському вимірі експерти виокремили 3 виборчі дільниці з аномальними результатами: це Первомайська виправна колонія (Харківська обл.), Літинська виправна колонія (Вінницька обл.) та Дружелюбівський виправний центр (Запорізька обл.).

Певні порушення фіксувалися в Україні і в геріатричних пансіонатах та лікувальних закладах, де розміщувалися спеціальні виборчі дільниці: недотримання таємниці голосування, вплив адміністрації та працівників на волевиявлення підопічних, видачу бюлетенів особам без пред’явлення ними паспорта тощо.

Вагомим запобіжником для таких порушень є здійснення незалежного спостереження за голосуванням та підрахунком голосів. Тому, як наголосив Микола Зінченко, Громадянська мережа ОПОРА буде й надалі приділяти значну увагу спостереженню за виборчим процесом, зокрема, й на спеціальних виборчих дільницях.

Висловлені учасниками публічного обговорення думки й зауваження будуть узагальнені, проаналізовані, а їх результати – додані до висновків і рекомендацій, що готує ОПОРА для законодавців та Центральної виборчої комісії.

Георгій Кобзар