Select Page
Як голосують у школах Китаю та чому це потрібно знати українцям?

Як голосують у школах Китаю та чому це потрібно знати українцям?

Ці питання обговорювали учасники кінопоказу, що відбувся 21 вересня 2018 року для старшокласників Площанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобурлуцького району Харківської області.

До них у гості завітав пересувний кіноклуб Docudays UA «ДУМАй!». І модератор клубу, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак представив юним глядачам фільм китайського кінорежисера Вейдзюнь Чена «Голосуйте за мене, будь ласка!».

Документальна стрічка дотепно і детально демонструє виборчий процес на прикладі «перших демократичних виборів» старости класу в одній із шкіл КНР.

Троє восьмирічних школярів змагаються за місце старости класу. У ході «передвиборчої кампанії» на них чинять тиск надміру турботливі батьки. Троє головних героїв беруться до справи, використовуючи різноманітні методи: складання стратегії виборчої кампанії, передвиборчі обіцянки та фактичний підкуп виборців.

За кілька хвилин до закінчення фільму, як то кажуть, «на самому цікавому місці», Юрій Чумак застосував техніку «стоп-кадр», запропонувавши учасникам перегляду передбачити, хто ж таки стане переможцем виборчих кіно-перегонів.

І більшість юнаків і дівчат, разом з учителями, – не вгадали. Оскільки сам факт роздачі подарунків напередодні голосування одним із кандидатів було показано у стрічці пізніше. Як виявилося, цей епізод став вирішальним у питанні визначення майбутнього старости в китайській школі.

Чи вплинув би подібний вчинок на волевиявлення юних площанців? Навіщо і як ми голосуємо? І як це пов’язано з демократією?

Обговорення з цих питань виявилося жвавим та активним.

«Ви показали нам фільм про вибори у Китаї, але в ньому ми побачили багато схожого з Україною. Адже і в нашій країні під час виборів нечесні дорослі кандидати намагаються купувати голоси. Переконана, що коли я стану виборцем, голосуватиму через переконання, а не «за гречку», – сказала учениця 9-го класу Аліна.

Отже, можна стверджувати, що цього дня, завдяки мистецтву документального кіно, старшокласники Площанської школи отримали певний урок демократії.

Георгій Кобзар

На фестивалі анімації підлітки дізналися, як з поліцією спілкуватися

На фестивалі анімації підлітки дізналися, як з поліцією спілкуватися

У Бердянську в рамках ІІІ-го всеукраїнського фестивалю анімації «Равлик-фест» було представлено серію анімаційних фільмів «Ти і поліція».

Завданням мультфільмів є навчити дітей старшого шкільного віку поводитись з поліцією в рамках закону, вміти захищати свої права та не стати жертвою свавілля поліцейського.

14 вересня 2018 року учні 8 класів Бердянського муніципального ліцею відвідали фестиваль «Равлик-фест», під час якого мали змогу переглянути всі 7 серій анміційного фільму «Ти і поліція». Мультфільми створені студією Real Stories Production та Асоціацією УМДПЛ (http://umdpl.info/). Головний герой хлопчик Вась-Вась потрапляє із своїм котом Паштетом у різні ситуації, в яких може опинитися будь-який підліток, коли доводиться взаємодіяти з поліцією.

Анімаційну стрічку представив член правління Асоціації УМДПЛ, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.

«Правоохоронці несуть важливу державницьку функцію, адже захищають громадян від протиправних посягань та злочинів. Проте іноді поліцейські порушують права громадян. Висновок? Перед спілкуванням з правоохоронцями треба бути підготовленим до зустрічі з ними», – зауважив правозахисник.

З мультфільму «Ти і поліція» юнаки та дівчата дізналися, як правильно себе поводити в різних ситуаціях, представлених в серіалі: «Пред’явіть документи і виверніть кишені», «Відчиніть – поліція!», «Вам потрібно прибути до відділення поліції» та інших».

Також поради щодо особливостей спілкування підлітків з поліцейськими, поводження дітей у громадських місцях, правах і обов’язках неповнолітніх надала старший інспектор патрульної поліції Наталія Бокова.

Вона продемонструвала, як правильно повинен поводити себе при контакті з підлітками правоохоронець, повідала цікаві історії з поліцейської практики, відповіла на запитання учасників заходу.

Ю. Чумак вручив парубкам та дівчатам, а також їхнім батькам, що прийшли на перегляд, пам’ятки-порадники від Асоціації УМДПЛ «Підлітку про поліцію».

А «Методичний порадник з використання анімаційного фільму «Ти і поліція» від Асоціації УМДПЛ було презентовано вчителям Бердянського муніципального ліцею та студентам Бердянського державного педагогічного університету.

І наступного дня на фестивалі проходив показ мультфільму «Ти і поліція». Цього разу учасниками перегляду стали всі бажаючі, що завітали до зали для глядачів.

Як зазначила директорка «Равлик-фесту» Алла Мельничук, готуючи третій фестиваль, організатори зрозуміли, що анімація – це не тільки звичні всім мультфільми, це й реклама, концертні та театральні візуалізації, кліпи, комп’ютерні ігри, спецефекти в кіно, соціальні ролики тощо. І дуже добре, що на фестиваль цього року потрапила й правозахисна та правоосвітня мультиплікація «Ти і поліція», яка була особливо прихильно зустрінута юними глядачами.

Довідково:

«Равлик-фест» – всеукраїнський фестиваль анімації, який щороку відбувається в Бердянську. Він збирає представників професійних та аматорських студій з усієї країни. Організатор – Перше Антикафе Бердянська «ЧАС Є».

У Вознесенську шукали шляхи ефективної взаємодії поліції та громади

У Вознесенську шукали шляхи ефективної взаємодії поліції та громади

13 вересня 2018 року у м. Вознесенську Миколаївської області пройшов семінар-тренінг «Взаємодія поліції та громади».

У заході взяли участь представники поліції, громадських організацій, депутати місцевих рад, органів самоорганізації населення та ОСББ м. Вознесенська та ОТГ Вознесенського району.

На початку голова правління благодійної організації «Фонд громади Вознесенська» Вікторія Бальцер підкреслила, що безпека – одна з найважливіших цінностей для людини, а співпраця поліції та громади – найкращий спосіб її гарантувати. Таку взаємодію ще називають англійським терміном «Community Policing», і вона полягає у тому, що поліція працює, зважаючи на думку мешканців щодо питань громадського порядку у кожному конкретному районі, селі, місті тощо. А головна мета такої взаємодії – створення спільного безпечного простору.

В. Бальцер представила результати дослідження по м. Вознесенську: «Публічна безпека та довіра до правоохоронних органів», діяльність міського відділу поліції та гендерні аспекти вчинення правопорушень».

Розвідка, здійснена громадськими активістами, включала проведення соціологічних опитувань та фокус-груп, а також аналіз інформації, отриманої у відповідь на інформаційні запити до поліції. В ході дослідження намагалися знайти відповіді на питання: «Наскільки безпечно почувають себе жителі та які фактори небезпеки присутні в місті? Як оцінюють жителі роботу місцевої поліції та рівень довіри до неї? Наскільки взаємодія поліції та громадськості в місті є ефективною та що заважає досягти порозуміння?

Характерно, що 19% мешканців Вознесенська зазначили, що основним безпековим питанням у місті є зростання наркозлочинності, 16% назвали проблеми з дорогами. Хоча роботою місцевою поліції задоволені далеко не всі, бажання самим долучитися до патрулювання вулиць висловили всього 3% опитаних.

До речі, в ході дослідження була започаткована карта, на якій позначаються основні проблемні точки (місця несанкціонованої торгівлі алкоголем, наркопритони, аварійні дільниці доріг, неосвітлені у вечірній час райони тощо), визначені самими громадянами.

Міський голова Вознесенська Василь Луков високо оцінив проведену громадськістю роботу та наголосив, що з питаннями взаємодії з поліцією вознесенці стикаються щодня. Мер сам мав досвід нереагування поліції на звернення від органів місцевого самоврядування, але при тому неодноразово долучався до громадського патрулювання. За його словами, важливість налагодження горизонтальних зв’язків та подальша співпраця міської влади та громади з правоохоронними органами є вкрай важливою.

В унісон міському голові висловилася одна з учасниць, яка заявила: «Поліція хоч би гопки плигала, без допомоги громади не впорається!».

У другій частині заходу запрошений експерт – голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак поділився практиками розбудови на місцевому рівні «Community Policing» у м. Чугуєві Харківської області.

Також він розповів про різні форми залучення громадськості до вирішення безпекових проблем у громадах. На сьогоднішній день різноманіття «українських шерифів», при узагальненні, можна звести до:

— громадських формувань з охорони громадського порядку;

— спеціалістів, що здійснюють роботи з інформування населення щодо запобігання порушенням громадського порядку від центрів зайнятості;

— інспекторів сільрад або ОТГ з охорони правопорядку.

Ю. Чумак продемонстрував учасникам тренінгу трейлер документального фільму «Українські шерифи», що оповідає про роботу інспекторів сільради села Стара Збур’ївка Херсонської області з профілактики правопорушень, а також ролик про «шерифів» з села Одринка Харківської області.

Експерт звернув увагу на те, що існуючі форми громадської участі доцільно поєднувати, аби бажання громадян долучитися до забезпечення безпеки у своїх населених пунктах, поєднане із можливостями і спроможностями громад підтримувати таких активістів, а також із тісною співпрацею з поліцією давало ефективну синергію на місцевому рівні.

Наприкінці вознесенці обговорили український досвід запровадження програми співпраці поліції та громадськості «Сусідська варта» та механізми забезпечення плідної взаємодії між громадою, владою та поліцією.

Зауважимо, що семінар-тренінг було проведено в рамках проекту Фонду громади Вознесенська «Діалог громадськості, влади та поліції задля безпеки в місті» за підтримки Інноваційного Фонду з питань взаємодії поліції з громадою на засадах партнерства (CPIF) Проекту підтримки підготовки поліцейських (PTAP), що реалізовується в Україні компанією «Агрітім Канада Консалтинг Лтд» за фінансової підтримки уряду Канади. Мета проекту – налагодження ефективної комунікації між поліцією, громадою та місцевою владою задля безпеки в місті та профілактики правопорушень.

Георгій Кобзар

Кіно просто неба: літо в docu/клубах

Кіно просто неба: літо в docu/клубах

Покази на дахах і в полонині, у стінах замку чи на літньому майданчику. Наші невтомні модератори та модераторки діляться своїм досвідом перегляду документального кіно просто неба цього літа!

Юрій Чумак, модератор пересувного кіноклубу медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй!», голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА»:

Пересувний кіноклуб медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй» ще торік започаткував традицію літніх показів просто неба. Разом із партнерами з дружніх організацій ми влаштували низку сеансів на даху Дому проектів у Харкові. Раз на місяць на глядач(ок)ів чекало гарне кіно на висоті 10-го поверху – панорамний вид на місто, дружня атмосфера, вечірнє небо та цікаве обговорення. Ми встигли переглянути фільми «Коли-небудь ми станемо щасливими», «Лізо, ходи додому!» та «Це моя земля». І після кожного з них усі активно включалися в дискусії: і згадували приклади з власного досвіду, і переносили побачене на нашу реальність, і розмірковували щодо розбудови безконфліктного життя в сім’ях і громадах.

У нас ніколи не буває показів за класичним принципом: вимкнули світло, продемонстрували фільм, увімкнули світло, і люди розійшлися – це означало б, що показ не відбувся. Нещодавно я показував кінофільми в одному з харківських вузів, це були стрічки про події на сході країни. Дві дівчини-студентки спитали, чому наприкінці обговорення не було висновку. Але якщо люди замислилися, зацікавилися, значить, усе вийшло. Фільми, які ми обираємо до перегляду, показують життя таким, яким воно є, змушують мозок, серце й душу працювати.

Фото – Денис Колесніченко

Docuclub

Як започаткувати «шерифів» у своїй громаді? – Мешканці Циркунів отримали інформацію для роздумів

Як започаткувати «шерифів» у своїй громаді? – Мешканці Циркунів отримали інформацію для роздумів

У Циркунівській ОТГ пройшов захід, присвячений механізмам залучення цивільних осіб до вирішення безпекових проблем у громадах.

Циркунівська сільська об’єднана територіальна громада Харківської області утворилася цього року. До її складу увійшли 9 сіл, в яких разом проживає понад 9 тис. населення. 29 квітня 2018 року відбулися перші вибори до ради ОТГ, в результаті яких сільським головою було обрано Миколу Сікаленка.

А незадовго до цього, 28 лютого, у Харкові пройшов круглий стіл, в ході якого команда «Фонду милосердя та здоров’я» спільно з Інформаційним ресурсним центром «Правовий простір» представили проект «Шерифи для нових громад», покликаний розповісти про успішний досвід територіальних громад пілотних областей у самостійному вирішенні безпекових проблем.

Одним із активних учасників круглого столу був Андрій Сікаленко – старший інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області. Його зацікавила ідея проекту і він розповів про неї своєму батькові. Коли того обрали сільським головою Циркунівської ОТГ…

І на запрошення Миколи Сікаленка 15 серпня 2018 року до Циркунів завітав координатор проекту «Шерифи для нових громад» Юрій Чумак.

Гість наголосив, що у новостворених спроможних об’єднаних територіальних громадах є можливість самостійно визначати пріоритети розвитку, і при цьому приділяти більше уваги забезпеченню громадської безпеки.

Він нагадав про те, що небайдужі громадяни можуть долучатися до громадських формувань з охорони громадського порядку, а також виконувати громадські роботи за видом інформування щодо запобігання порушень громадського порядку від центрів зайнятості – за умови вибору такого виду робіт відповідною місцевої радою. Також територіальні громади можуть знаходити способи мотивації праці таких активістів, зокрема, призначаючи їх на посади інспекторів сільрад або рад ОТГ з охорони правопорядку.

Розповідаючи про це, Юрій Чумак представив стрічку «Українські шерифи» (режисер Роман Бондарчук), що повідує про цікаву практику села Стара Збур’ївка Херсонської області, де двоє чоловіків за підтримки сільради взяли на себе функції охорони громадського порядку. А в якості демонстрації досвіду Харківщини правозахисник показав сюжет «На Харківщині нічний спокій бережуть шерифи», нещодавно знятий у с. Одринка Нововодолазької ОТГ журналістами «Вісті Ньюс».

По закінченні перегляду відбулося жваве обговорення побаченого та почутого.

Ось як про це написав циркунівський активіст Михайло Ігнатов:

«Найбільш активна частина депутатів і членів виконкому Циркунівської ради, голова Циркунівської ОТГ Сікаленко М.В. прослухали інформацію на предмет організації на території ОТГ системи, що допомагає поліції наводити лад і відповідати за внутрішній суспільний порядок у населеному пункті. Ми дізналися про те, що в деяких ОТГ, селах і селищах України для забезпечення порядку люди самоорганізовано, на засадах, що не суперечать законодавству України, створили – де громадське формування з відставних пенсіонерів системи МВС, де козацьку групу, де просто охоронне співтовариство…

Задавалися питання, одержувалися відповіді, вносились пропозиції. Отримана інформація до роздумів, обробки, а, можливо, до подальшої розробки та затвердження у всіх необхідних інстанціях.

Радує те, що тема забезпечення правопорядку в нашій ОТГ не залишається без уваги сільради і більшої частини активу ОТГ».

Зауважимо, що захід було проведено в рамках проекту «Шерифи для нових громад», що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта.

DSC01832

Георгій Кобзар

Майже 2,5 тисячі підлітків тепер знають, як правильно спілкуватися з поліцією

Майже 2,5 тисячі підлітків тепер знають, як правильно спілкуватися з поліцією

За десять місяців у 24-х областях України пройшли майстер-класи для підлітків про те, яким чином можна запобігати порушенням їхніх прав з боку працівників поліції. Такі тренінги відбулися завдяки залученню регіональних тренерів в межах проекту «Підвищення рівня правоосвіти і здатності захищати свої права під час спілкування з поліцією», що реалізовувався Асоціацією УМДПЛ.

За оцінками фахівців, підлітки вважаються однією з найвразливіших категорій населення у діяльності правоохоронних органів. До прикладу, за результатами опитування молоді проекту ЮНІСЕФ «U-Report», «Права дітей, жовтень 2016», 40% репортерам було важко відповісти на запитання «На Вашу думку, чи дотримуються у Україні права дітей та підлітків (до 18 років)?». Підлітки не знають, які мають права, тому не вміють реагувати на їхнє порушення.

Якимось чином змінити такий порядок денний в кращу сторону і був покликаний проект «Підвищення рівня правоосвіти і здатності захищати свої права під час спілкування з поліцією», що реалізовувався Асоціацією УМДПЛ (Асоціацією українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів) у період з 15 листопада 2017 – 15 серпня 2018 рр. На виконання проекту організацією були залучені тренери у 24-х регіонах, які, в цілому, провели 75 тренінгів про основи спілкування з поліцією.

Основною аудиторією майстер-класів стали підлітки 14-18 років, які перебувають у конфлікті із законом, або можуть мати (в т.ч. негативний досвід) спілкування з працівниками поліції/ чиї права можуть бути порушеними. В цілому, такі тренінги відбувалися для вихованців таких навчально-виховних закладів, як: школи-інтернати, притулки, установи виконання покарань, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, дитячі будинки, центри соціального проживання для неповнолітніх та підлітків та ін.

За словами Юрія Чумака, голови Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ, особливістю проведених тренінгів у Харківській області було те, що вдалося залучити до них працівників поліції. «Раніше неодноразово доводилося чути від представників адміністрацій шкіл: мовляв, навіщо ви дітям все про їх права розповідаєте, адже вони й так занадто «грамотні», краще розкажіть їм про обов’язки. На що я, зазвичай, відповідав, що кожен мусить займатися своєю справою: правозахисники інформують про права, а про обов’язки нехай оповідають працівники прокуратури чи поліції», – ділиться враженнями пан Чумак.

Тренер розповідає, що в межах проекту вдалося провести конвергентні заходи, коли правозахисник спілкувався з підлітками разом із поліцейськими.

«У Харкові ми зробили це разом із Патрульною поліцією, яка працює з освітніми закладами в рамках свого проекту «Шкільний офіцер поліції», а в області – спільно з офіцерами ювенальної превенції та іншими працівниками поліції», – ділиться досвідом пан Чумак.

Крім того, тренер зазначає, що це мало гарний результат: представник Асоціації УМДПЛ, що має чималий тренерський досвід, в інтерактивній манері спілкувався з підлітками, відповідаючи на їх питання, пов’язані з сюжетами мультфільмів, у першу чергу – присвячені спілкуванню неповнолітніх із поліцейськими; а правоохоронці розповідали юнакам та дівчатам про особливості правового статусу підлітків, наводили цікаві приклади з поліцейської практики.

«І разом ми «програвали» сценки зустрічі молодої людини з правоохоронцем на вулиці. Вийшло файно!», – додає пан Чумак…

На жаль, за оцінками експертів Асоціації УМДПЛ, на сьогодні філософія ставлення оновленої поліції до підлітків концептуально майже не відрізняється від тієї, яку МВС сповідувало ще за часів СРСР – пріоритет завдань з протидії злочинності над вихованням, котре, як правило, зводиться до проведення формальних і суто іміджевих заходів.

Тому за результатами проекту організацією було також розроблено шість базових рекомендацій для Національної поліції України. До таких рекомендації, серед іншого, увійшли: потреба оновити та осучаснити нормативно-правову базу діяльності підрозділів ювенальної превенції та шкільних офіцерів поліції, а також розширити формат взаємодії поліції і Міністерства освіти в питаннях здійснення виховної та просвітницької роботи у молодіжному середовищі.

Асоціація УМДПЛ