Select Page
Стоп стигмі та дискримінації!

Стоп стигмі та дискримінації!

15 листопада у Харківському національному університеті внутрішніх справ були організовані дві інформаційні зустрічі «Подолання стигми та дискримінації стосовно представників вразливих груп населення в діяльності органів поліції».

Бінарні правоосвітні заходи для правоохоронців провели колишній помічник міністра МВС з питань дотримання прав людини, голова Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ Юрій Чумак та професор кафедри конституційного і міжнародного права факультету № 4 ХНУВС Андрій Войціховський.

Під час жвавого обговорення учасники виробили спільне розуміння таких понять як «Верховенство права», «дискримінація» та «стигма».

DSC04462

Переглянули документальний фільм «Білий танець», знятий Асоціацією УМДПЛ та студією Real Srories Production, який правдиво та без прикрас показує життя такої стигматизованої групи суспільства як секс-працівниці.

Також майбутні поліцейські розглянули з низку найбільш типових ситуацій, з якими стикаються представники вразливих груп та проаналізували фактори, що сприяють порушенню прав і свобод.

Наприкінці інформаційно-освітніх заходів учасники дійшли висновку про необхідність толерантного ставлення до різних груп суспільства та неухильного дотримання Закону в роботі поліції.

DSC04484

Тренінги організовано в рамках проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я» за фінансування Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

 

Довідково:

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) – неурядова правозахисна організація, створена колишніми помічниками міністра МВС у 2010 році. Експерти Асоціації беруть участь у розробці змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність правоохоронних органів та є розробниками низки тренінгів, майстер-класів, посібників, аналітично-методичних матеріалів, науково-практичних видань з даної тематики.

Георгій Кобзар

Тростянець: місто, що розвивається

Тростянець: місто, що розвивається

14 листопада представники громад Харківської області в рамках проекту Чугуївської правозахисної групи відвідали унікальне місто Тростянець Сумської області. У чому його особливість? – гостям розповів мер Юрій Бова.

Інформація була дуже об’ємна та цікава, тому передамо її в тезах:

Міський голова наголосив, що в кожному успішному населеному пункті повинні бути створені комфортні умови:
— для роботи;
— для життя;
— для відпочинку.

Що ж втілено в Тростянці?

Для роботи:

— Створили привабливі умови для діяльності Тростянецької шоколадної фабрики «Україна». ПрАТ «Монделіс Україна» – єдина в нашій країні фабрика з повним циклом виробництва шоколаду, також вона виробляє каву. Продукція іде на експорт у багато країн світу. У свою чергу, підприємство не тільки забезпечує містян гарною й добре оплачуваною роботою та значно поповнює міський бюджет, але й приймає участь у підтримці соціальних проектів у Тростянці.

— Робота з фондами та міжнародними організаціями. У структурі апарату міської ради запровадили відділ проектної діяльності та міжнародного співробітництва, який завзято працює над підготовкою різних проектів – протягом поточного року вже залучили близько 30 млн грн грантових коштів. Зараз в Україні дуже мало міст, які вміють готувати проектні заявки на конкурси, що оголошуються Європейським Союзом. Тростянець вчиться цьому та сподівається на значну підтримку з боку ЄС.

— Активно наводиться порядок у сфері торгівлі. Завдяки цьому вдалося значно збільшити надходження від акцизів на алкоголь та цигарки.

— У Тростянецькій міській раді – гендерний баланс: з 26 депутатів, 13 – жінки. Середній вік працівників апарату міськради – 36 років. Вони отримують відповідні заробітні плати (наприклад, зарплата юриста – 10 тис. грн). Працює електронна система «Голос», що дозволяє депутатам отримувати усю документацію на планшети та здійснювати з них голосування. Але не допускає «кнопкодавства».

— Створено комунальну Телерадіокомпанію «Тростянець». В її складі – телеканал «TVT», для якого закупили обладнання, і він скоро приступить до роботи, та «Добре радіо», що вже працює на FM-хвилях.

Для життя:

— Рік тому, після утворення міської об’єднаної територіальної громади (коли до Тростянця доєдналися ще 2 сільські ради), взяли на баланс від району школи та лікарню. Коли побачили, в якому стані вони знаходяться, вирішили, що поки не будуть класти в центрі міста кольорову бруківку та будувати фонтани, а розвиватимуть соціальну сферу.

— Почали ремонтувати школи. Повністю переобладнали терапевтичне відділення лікарні. Зробили гарний ремонт у міській бібліотеці, перетворили її на справжній сучасний хаб.

— Щоб приватні перевізники не диктували свої умови, запустили комунальний автотранспорт у місті. Ввели «картку мешканця Тростянецької міської ОТГ» – для пільговиків на автобусному та приміському залізничному транспорті.

— Тростянець підключено до платформи «Відкрите місто». Громадяни можуть як поінформувати в онлайн-режимі про аварійні чи критичні ситуації, так і отримувати за допомогою SMS повідомлення про важливі місцеві події.

— У місті створено та легалізовано понад 200 органів самоорганізації населення – будинкових та вуличних комітетів, які об’єднані у 7 квартальних комітетів. Вони є справжніми містками між мешканцями та міською радою, впливають на прийняття рішень про благоустрій відповідних територій.

— Попри всі заборони, УВЕСЬ житловий фонд багатоповерхових будинків міста (2171 квартиру) переведено на індивідуальне газове опалення, що дозволяє мешканцям значно економити гроші. Тепер ремонтують у багатоповерхівках дахи – на сьогоднішній день жоден не протікає.

— У Тростянці працює громадське формування з охорони громадського порядку «Сила і честь», що підтримується міською радою. По місту встановлено 23 відеокамери, а диспетчерський пульт виведено на офіс «Сили і честі». І криміногенна ситуація значно покращилася.

Для відпочинку:

— Відреставрували візитівку міста – пам’ятку архітектури «Круглий двір», привели в порядок ще низку старовинних будівель.

— Розбудували міський парк ім. Чайковського (у Тростянці славетний композитор написав свою першу увертюру). У парку – ставок, дитячий майданчик для дітлахів з особливими потребами, тренажери, футбольне поле тощо. Поряд – бесідки з лавками та мангалами. Все – під відеонаглядом, аби вандали не руйнували.

— Допомогли створити Музей шоколаду.

— У теплу пору року у місті постійно вирують фестивалі: у травні – класичної музики «Чайковський Fest», у червні – історичної реконструкції «Стара фортеця», у липні – для любителів велоспорту «Велофест», у серпні – рок-фестиваль «Схід-рок». Це приваблює тисячі туристів, для яких працюють 2 комунальні готелі.

— Зараз опрацьовують проект «Музейно-культурний комплекс «Городище та поселення скифської культури», що теж має збільшити потік туристів.

DSC04311

На фото – делегація з Харківщини разом з міським головою Тростянця Юрієм Бовою.

PS: Звісно, сказати, що в Тростянці вже немає ніяких проблем – буде неправдою. Так, ще не проведено заміну системи водопостачання, яка застаріла та часто нагадує про себе поривами. Далеко не європейської якості й дороги в місті. Але важливим є те, що городяни відчувають постійний поступ вперед. Тростянець розвивається, і це видно неозброєним оком.

Юрій Чумак

«Як ми стали добровольцями»: героїзм, сльози, біль та правда

«Як ми стали добровольцями»: героїзм, сльози, біль та правда

10 листопада у Харкові відбувся кінопоказ документальної стрічки «Як ми стали добровольцями». Організатором виступив «Карітас Харків». Тішуся з того, що мав нагоду бути модератором на цьому пречудовому заході.

Фільм режисерок Лариси Артюгіної та Олександри Чупріної – мозаїка з портретів тих, хто першим став на захист України. Тих, хто вийшов з Іловайського котла і тих, хто назавжди залишиться живим в нашій пам’яті та на екрані. Кіно оповідає про тих, хто добровільно пішов боронити Вітчизну від підступної російської агресії на Сході України.

Стрічку увазі харків’ян представила Лариса Артюгіна – кінорежисерка, керівниця проекту «Платформа документального кіно», голова ГО «Новий Донбас», співзасновниця Творчого об’єднання «Вавілон 13», громадська активістка.

Сказати, що фільм сподобався учасникам перегляду – нічого не сказати: публіка була просто приголомшена, у багатьох з’явилися сльози на очах. Не пафосне, чесне й щире кіно.

Передати все, що було сказано під час обговорення, яке тривало майже 2 години – неможливо. Тому обмежусь низкою цитат і коментарів:

Лариса Артюгіна

Лариса Артюгіна:
– В результаті Революції Гідності з’явився величезний рух добровольців та волонтерів. Цей рух фактично призвів до народження громадянського суспільства. Все почалось із Євромайдану, коли частина суспільства сказала: «Ні, так більше не буде. Ми не дозволимо бити наших дітей та нищити нас»…
Я вирішила, що просто зобов’язана фільмувати події, що розгорнулися на Донбасі – це є моїм громадянським обов’язком, я просто не могла туди не поїхати.
Ще в травні 2018 року я звернулася до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з проханням підтримати демонстрацію за кордоном вітчизняних документальних фільмів про війну на Донбасі, так само, як МЗС сприяє показам художньої стрічки «Кіборги». На жаль, звернення до Клімкіна залишилося без відповіді.
Але ми мусимо на російську пропаганду знаходити асиметричну відповідь: пропаганду можна перемогти тільки правдою!

Учасник АТО, боєць батальйону «Донбас», позивний «Ахмет»:
– Під Іловайськом, коли нашу колону взяли в оточення регулярні російські війська, добровольці не кинулися навтікача, а контратакували, підбивали танки, самі взяли полонених.

Світлана Галашко, громадська активістка:
– Стрічка демонструє народження після Майдану добровольчого війська, та його поступове перевтілення на українську національну військову еліту. Деякі Герої фільму пішли засвіти під час Іловайського коридору смерті, а дехто загинув пізніше, тому без сліз та болю кіно дивитись неможливо. Закликаю не бути черствими й байдужими та обов’язково подивитися цей фільм!

Марина Краснова, волонтерка, керівниця проекту «Об’єднуючи людей заради миру» Благодійного фонду «Карітас Харків»:
– Мене дуже зворушив цей фільм – ще й тому, що побачила в ньому багатьох знайомих військових, з якими свого часу зустрічалася на фронті, куди волонтери доставляли допомогу. А також «Піаніста» Ігоря Михайлишина, з яким «Карітас Харків» у липні цього року проводив «Живу бібліотеку». Переконана, що задля того, аби розбудувати мир у країні, люди мають знати правду про війну на Донбасі.

Микола Мох, актор та волонтер:
– Сердечна подяка за вечір, за біль, за надію і віру! Запрошуйте на наступні заходи!

Як ми стали добровольцями_колективне

PS: Авторки фільму «Як ми стали добровольцями» зобов’язалися показувати його виключно на некомерційних засадах і навіть нещодавно виклали стрічку в youtube, аби переглянути могли всі бажаючі. Не заперечують вони й проти демонстрації цього документального кіно на телебаченні.

Юрій Чумак

Добрий день у Старосалтівській ОТГ

Добрий день у Старосалтівській ОТГ

— «Доброго дня!»

Ця фраза прозвучала в Старосалтівській загальноосвітній школі від учнів-первачків, які зустріли нас яскравим настроєм в холі першого поверху, коли йшли на подвір’я. Мабуть у них був урок фізкультури. Фраза: «Доброго дня!» звучала навкруги, наче відлуння, від кожного учня, який зустрічався на нашому шляху до класу, де на нас чекав молодіжний актив ОТГ.

Я був дуже вражений ввічливістю та доброзичливістю дітей, які українською мовою, дуже голосно зустрічали гостей. Приємне відчуття задоволення заволоділо мною. Для мене це один із показників комфорту та душевного спокою нашого підростаючого покоління. Дуже добреце означає, що кожен з нас робить правильні речі та йде тим шляхом, який написаний долею.

Власне, дякую правозахиснику Юрію Чумаку за запрошення поспілкуватися з молодіжними лідерами Старосалтівської ОТГ.

Разом із головою громади Едуардом Коноваловим згадали, як це бути «школотою-ботанами» й всілися за першу парту. Юрій Чумак організував показ фільму з репертуару кіноклубу Docudays UA «Боротьба Джамали». Стрічка розповідає про те, як після перемоги української співачки кримськотатарського походження на «Євробаченні-2016» світ більше дізнався про події 2014-го року в Криму. Складна історія кримськотатарського народу нікого не залишила байдужим. Після перегляду відбулось обговорення. Фільм нелегкий та дуже глибокий.

Потім мав честь презентувати діяльність Громадської ради при Харківській облдержадміністрації. Але більше задоволення отримав від особистого знайомства з кожним на зустрічі: молоддю, вихователями школи та коледжу.

Плануємо наступні поїздки та готуємо нові історії.

Олексій Курцев, голова Громадської ради при ХОДА

Фото Юрія Зуєва

PS: Захід було проведено в рамках ініціативи «Зустрічі в громадах з видатними людьми», що реалізується Чугуївською правозахисною групою в рамках проекту «Молодь Харківщини – за належне врядування» за підтримки Посольства Фінляндії в Україні.

Чому Вакарчука не пустили до Харківського юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Чому Вакарчука не пустили до Харківського юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Фото з Facebook-сторінки заходу «Верховенство права в Україні. Quo Vadis?»

«Верховенство права в Україні. Quo Vadis?» – таку назву мав захід, який повинен був відбутися 29 жовтня у Науковій бібліотеці Харківського національного юридичного університету ім. Я. Мудрого за участі громадського діяча та рок-музиканта Святослава Вакарчука. Але, через несподівану відмову вишу надати приміщення, був перенесений до одного з виставкових комплексів міста.

Університет розірвав раніше підписаний договір і відмовився надати приміщення для зустрічі лідера «Океану Ельзи» з харків’янами. Як повідомив «Цензор.НЕТ», сам Вакарчук даний ексцес прокоментував так: «Ми отримали відмову в наданні приміщення і проведення зустрічі в стінах вузу. Відмова звучала так: «В силу об’єктивних причин не можемо надати вам приміщення». Мені це нагадало радянські часи, коли все робилося за «вказівкою зверху».

Прес-служба вузу озвучила таку причину відмови: «У нас починає роботу комісія Фонду держмайна з правомірності використання майна. У Законі «Про освіту» говориться, що майно навчального закладу може бути використано тільки в освітніх цілях. А цей захід викликає сумніви, освітній він чи ні, тому керівництво вузу прийняло таке рішення».

Але дану інформацію спростував на своїй сторінці у Facebook в.о. голови Фонду держмайна Віталій Трубаров: «Мовляв, не дозволили виступити перед студентами Юридичного університету, бо Фонд державного майна проводить перевірку. Більшої маячні в юридичному навчальному закладі придумати не змогли. Фондом державного майна України не проводиться перевірка діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого і жодних погоджень чи договорів від Фонду не потрібно для організації зустрічі з тим чи іншим лектором».

У соціальних мережах думки коментаторів розділилися. Прибічники конспірологічної теорії вважають, що Вакарчук – кандидат від влади, тому така заборона – навмисно розіграна політтехнологами вистава, аби додати йому балів як «опозиціонеру». Інші ж переконані, що Святослав – реальний кандидат (хоча на зустрічі в Харкові так і не дав відповіді на питання, чи збирається балотуватися на посаду президента), владники його побоюються, тому й зустріч в універі «зарубили». Мовляв, щоб на собі відчув, чи є в Україні верховенство права.

За інформацією Інтернет-видання «KHARKIV Today», подібні методи в Харкові застосовуються не вперше: у 2017 році до вищих навчальних закладів для спілкування зі студентами не пустили главу фракції «Самопоміч» у Верховній Раді Олега Березюка, а в медіацентрі «Время», де повинна була відбутися зустріч з міським головою Львова Андрієм Садовим, захід скасували через те, що там «раптом загорілася проводка».

Зауважимо, що відповідно до результатів опитування, проведеного 30 серпня – 9 вересня дослідницькими центрами КМІС, Центр Разумкова та «СОЦІС», Святослав Вакарчук посідає четверте місце в рейтингу потенційних кандидатів на пост президента. За нього готові віддати свої голоси 6,5% опитаних.

Нагадаємо, згідно з законодавством, вибори президента України проводяться в останню неділю березня на п’ятий рік повноважень чинного глави держави. Таким чином, дата чергових виборів – 31 березня 2019 року. Не пізніше, ніж за 90 днів до вищевказаної дати, повинна початися виборча кампанія.

Юрій Чумак

Рубрика

«Коли говориш людям правду про корупцію – в них «башню» зносить»

«Коли говориш людям правду про корупцію – в них «башню» зносить»

23 жовтня у Харкові відбувся Форум «Антикорупція: перемога чи зрада?», модератором якого виступив голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.

Після Революції Гідності в Україні суспільство вимагало активізації боротьби з корупцією, яка, неначе іржа, роз’їдала державу. Що вдалося вдіяти на цьому шляху, які є проблеми на регіональному та локальному рівнях, що необхідно зробити, аби очистити країну від «іржі» – обговорювали в Харкові 23 жовтня 2018 року під час Антикорупційного форуму «Антикорупція: #перемога чи #зрада?».

Метою Форуму було визначення основних проблем, які породжує корупція і які перешкоджають регіональному та міжрегіональному розвитку, а також налагодження зв’язків та обмін досвідом між активістами, журналістами, органами влади й місцевого самоврядування та органами, уповноваженими на боротьбу з корупцією – задля вироблення механізмів протидії корупції на регіональному та локальному рівнях.

Учасники мали унікальну можливість поділитися практиками антикорупційних практик, задати питання експертам та напрацювати антикорупційну стратегію для власного населеного пункту чи регіону.

У вітальному слові ініціатор Форуму Роман Лихачов зауважив: «В Україні є три проблеми: корупція, корупція й ще раз корупція. Тому ми зібрали в Харкові топових антикорупціонерів, представників молодіжних антикорупційних організацій, журналістів-розслідувачів, щоб обмінятись досвідом та продемонструвати, що у нас не суцільна зрада, а є певні перемоги».

Темами виступів стали непрозоре партійне фінансування, приховані статки держслужбовців, закупівлі за завищеними цінами і неврахування конфлікту інтересів при голосуванні місцевих депутатів.

Але проблема в тому, що тих, хто усвідомлює необхідність громадського контролю, вкрай мало, адже більшість населення не розуміє, що з бюджету викрадаються саме їхні гроші, які вони сплачують не тільки як податки з зарплати, але і як ПДВ при придбанні товарів і послуг.

Голова ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін підкреслив: «В Україні працюючий громадянин віддає державі стільки ж, скільки витрачає на себе. У середньому 63 тисячі гривень на рік людина сплачує державі – на двох працюючих це складає 5 тисяч «баксів». Тобто, бюджет в основному наповнюють не промисловість та олігархи, а ми з вами! Як тільки це говориш людям – у них «башню зносить». З’являється прив’язка між своєю кишенею и вкраденими державними грошима».

Саме тому антикорупціонери зазначали, що зараз вкрай важливо сконцентруватися на просвітницькій діяльності, залучати максимальну кількість активістів, журналістів та юристів, які працюватимуть на відкритих громадських антикорупційних платформах.

«Кожен громадянин має відчувати відповідальність за майбутнє своєї держави і бути готовим власними зусиллями змінювати її вже сьогодні», – наголосив директор Харківського територіального управління Національного антикорупційного бюро України Юрій Кравченко. Він розповів учасникам Форуму про особливості діяльності Національного бюро, його завдання, повноваження та здобутки. Окремо Ю. Кравченко акцентував увагу на способах повідомити Бюро про факти можливих корупційних правопорушень.

На завершення заходу Роман Лихачов представив Аналітичний звіт за результатами вивчення судової практики у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, підготовлений ЧПГ, та Аналітичний звіт «Основні типи корупційних правопорушень», виданий ГО «Мережа антикорупційних центрів».

Форум проводився «Мережею антикорупційних центрів» та Чугуївською правозахисною групою в рамках проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015-2018 рр.

DSC04972

Георгій Кобзар