Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page

Як досягти гендерної рівності в українському політичному житті? Наскільки гендерні квоти є ефективними? Що продемонстрували минулі місцеві вибори в Україні та, зокрема, на Харківщині. Відповіді на ці питання в нашому матеріалі.

Ефективність гендерних квот

На місцевих виборах 2015 року в законодавстві України вже були запроваджені гендерні квоти, які передбачали, що партії мають до своїх списків зараховувати не менше 30% членів іншої статі, але ці норми не забезпечувалися жодними санкціями.

У Верховній Раді України, обраній у 2019 році, 20% становлять жінки. За даними ЦВК, нововведення збільшили частку жінок – депутатів місцевих рад до 44%, у порівнянні, у 2015 році їх було 35%.

Аналітики Українського жіночого фонду стверджують, що гендерні квоти можна було обійти, і деякі партії це робили. Вимога щодо відсотків діє на момент подання списків, а далі кандидати можуть змінюватися.

Ситуація в Україні

Згідно з аналізом місцевих виборів, що здійснив рух ОПОРА, серед усіх обраних депутатів 64,1% становлять чоловіки, 35,9% – жінки.

Як зазначає Юрій Чумак, виборчий омбудсмен ОПОРИ в Харківській області: «Гендерна квота на етапах подання списків була забезпечена, але до голосування дещо зменшилася. Відповідно до аналізу даних ЦВК, оприлюднених на кінець грудня, чим нижчий рівень ради, тим більше там жінок. Наприклад, у сільських радах відсоток жінок 42,17%, в обласних – лише 27,85%».

6047909723c3d

Така ситуація є не лише у виборних органах влади, а й на державній службі. За словами Юлії Біденко: «При більшій кількості жінок на державних службах, посади категорії А все одно частіше обіймають чоловіки. Бачимо ми це на прикладі невтішної ситуації в міністерствах».

Як зауважує Юрій Чумак: «Попри певні позитивні зрушення щодо збільшення кількості жінок у міських радах, було помічено, що кандидатки зустрічалися з певним булінгом у соціальних мережах більше, ніж чоловіки. Наприклад, казали, що одна кандидатка не має дітей і тому вона не зможе розумітися на міській політиці».

Що на Харківщині?

Якщо говорити про Харківську обласну раду, то наразі там 28% депутатів – жінки. Харківська міська рада має 33% жінок. Чугуївська районна рада – 45% жінок.

Юрій Чумак наголошує: «Ми маємо гендерний ейджизм на теренах Харківщини. Виборці не звикли, що молоді жінки можуть реалізовувати себе не тільки в сімї, але і в політиці, бізнесі тощо. Жінки можуть народжувати не тільки дітей, а також нормальні реальні позитивні рішення, які потім спрацюють на поліпшення життя в громаді».

Юлія Біденко, у свою чергу, звернула увагу на проблему розподілу кадрів: «На жаль, немає жодної міської голови обласного центру, але при цьому доволі багато, понад 200, тих, які очолюють сільські та селищні громади».

Проблемою, за словами експертів, є також те, що більшість партій створюються на виборчий період п’яти років, а тому не можуть ухвалювати та реалізовувати далекоглядні політичні рішення. Одним із таких рішень є впровадження та забезпечення рівності чоловіків і жінок. За словами Юлії, подібну проблему має і влада на місцях:

Олена Недайборщ

Gromada Group