Select Page
Как проголосовать и закон не нарушать

Как проголосовать и закон не нарушать

В гостях у Филиппа Диканя правозащитник Юрий Чумак рассказывает о том, как проголосовать и при этом Закон не нарушать:

ТВ-программа «Віддзеркалення» («Отражение»), канал «АТН».

Хто такий громадський омбудсмен із захисту виборчих прав?

Хто такий громадський омбудсмен із захисту виборчих прав?

В Україні є інституція, що здійснює парламентський контроль за дотриманням прав людини – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. За європейською термінологією – «омбудсмен». З ним співпрацюють з питань дотримання прав осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, проблем дискримінації, захисту прав дітей, жінок та ін. Утім, структури, яка б займалася виборчими правами громадян, в омбудсмена на даний момент немає. Тож Громадянська мережа ОПОРА, яка виросла з першого Майдану, та має багаторічний досвід моніторингу дотримання виборчих прав, вирішила допомогти омбудсмену в цьому питанні. Власне більш детально про це спілкуємось з Юрієм Чумаком, відомим правозахисником, громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Харківській області.

Ініціатива на створення Мережі виборчих омбудсменів

Минулого року був укладений Меморандум про співпрацю між ОПОРОЮ та Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, що, зокрема, передбачає взаємодію між регіональними громадськими омбудсменами та працівниками Секретаріату Уповноваженого з прав людини в питаннях, що стосуються захисту виборчих прав.

За рік до загальнонаціональних виборів за підтримки ЄС стартував проект «Виборча реформа задля підсилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу»,  який Громадянська мережа ОПОРА реалізує спільно з Українським католицьким університетом та Європейським центром підтримки виборів. Власне це дало початок створенню Мережі громадських омбудсменів із захисту виборчих прав, яка діє у всіх регіонах України.

Незаангажовані, компетентні, вмотивовані люди виступають комунікаторами між виборцями, кандидатами, медіа та правоохоронними органами.

Я правозахисник, тож для мене поняття «права людини», «демократія», «свобода», «верховенство права» є не просто красивими словами, а цінностями, певними дороговказами у житті. Тому я багато разів долучався до кампаній громадського спостереження за виборами. Адже переконаний, що саме забезпечення проведення чесних виборів, відповідно до законодавства, є основною засадою для розбудови дієвої демократії в Україні.

Коли проходять вибори, щоразу виникають ситуації, пов’язані з різного роду порушеннями, фальсифікаціями, махінаціями, спробами спотворити результати голосування. Але справи до судів доходять  рідко, а якщо і доходять, то, як правило, закінчуються нічим. У кращому випадку – покаранням якихось дрібних виконавців.

В Україні майже немає кейсів, які б говорили, що до відповідальності притягнуто організаторів цих протиправних дій. А безкарність веде до чергових порушень.

Активісти ОПОРИ дійшли висновку, що потрібно зробити все можливе, аби покарання за порушення виборчих прав таки було. Якщо людина не матиме реального права голосу – про яку демократію взагалі можна говорити?

Фахова команда ОПОРИ, політично незаангажована та рівновіддалена від будь-яких кандидатів – є тією громадською організацію, з якою мені за честь спільно працювати задля забезпечення реалізації виборчих прав громадян.

Виборче омбудсменство в деталях

Виборчий омбудсмен повинен тримати руку на пульсі в судах, взаємодіяти з правоохоронними органами, журналістами, громадськими активістами та, в разі виявлення жорстких порушень виборчого права – сприяти доведенню справи до правового рішення суду.

Ми намагаємося співпрацювати з усіма громадськими активістами, журналістами, закликаємо громадян повідомляти про ті порушення, які вони бачать. Зібравши інформацію з різних джерел, я як виборчий омбудсмен, маю можливість бути там, де це необхідно.

Звертаємося до правоохоронних органів, щоб не дати їм «розслабитися». В Україні склалася хибна «традиція», що за будь-якої влади правоохоронці під час виборів більш прискіпливо ставляться до порушників від представників опозиції, і часто не бачать порушення, які здійснюють провладні кандидати. Ось нашим завданням є «підштовхувати» працівників поліції та інших правоохоронних структур до того, аби вони приділяла абсолютно однакову увагу всім порушенням виборчого законодавства. Ми повинні постійно «торсати» відповідні органи, щоб ті виконували свої обов’язки відповідно до закону

Будемо відвідувати й судові засідання. Адже як часто буває: вибори закінчилися — і всі забули, що десь проходять суди щодо виборчих порушень, і в якому режимі вони проходять. Чи вислуховуються усі сторони, чи приймаються до уваги показання свідків… Так, омбудсмен не має можливості впливати на думку судді, але забезпечити, щоб судові слухання проходили гласно і публічно, із залученням громадськості, ми не тільки можемо, але й повинні.

Крім того, до завдань омбудсменів входить розбір правозастосовної практики під час виборів, в тому числі судової. Щоб на основі цього аналізу Громадянська мережа ОПОРА зверталася до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та до інших інстанцій – з тим, щоб змінювалась навіть нормативна база в тих випадках, де це необхідно.

Взаємодія в рамках Мережі омбудсменів

Одна людина не може опрацювати такий великий масив роботи, спрямованої на запобігання виборчим порушенням прав громадян. Тому в ОПОРИ у кожній області працюють не тільки виборчий омбудсмен, а й координатор громадського спостереження та довготермінові спостерігачі. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні.Допомогу з правових питань надають юридичні радники. А в день виборів Президента 31 березня 2019 року та, в разі проведення другого туру, до них долучаться ще понад 1 500 офіційних спостерігачів, які здійснюватимуть моніторинг ходу голосування та підрахунку голосів безпосередньо на дільницях. Отже, задіяна ціла команда активних та відповідальних людей.

Правники ОПОРИ виділяють 3 види порушень виборчих прав:

  1. Порушення, за які не передбачена відповідальність. Тобто, в Законі «Про вибори Президента України» проголошена певна норма, однак санкцій, в разі виявлення її недотримання, не прописано. Наприклад, щодо необхідності заповнення виборчого бюлетеню саме в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.
  2. Адміністративні правопорушення. Ціла низка статей Кодексу України про адміністративні правопорушення (від 212-7 до 212-21) передбачають відповідальність за різного роду порушення, що суттєво не впливають на результати волевиявлення та не становлять значної суспільної небезпеки. Отже, й відповідальність за них передбачена невелика – штрафи від 85 грн та вище.
  3. Кримінальні правопорушення (злочини). Статті Кримінального кодексу України №№ 157, 158, 158-1, 158-2, 159, 159-1 та 160 законодавці виписали для тих осіб, які намагаються здійснювати фальсифікації, підкуп виборців тощо. За них передбачена вже значно суворіша відповідальність, починаючи від обмеження волі та громадських робіт і закінчуючи позбавленням волі строком до 7 років.

До речі, громадяни мусять знати про те, що кримінально караним є і порушення таємниці голосування, і «прийняття пропозиції» та одержання неправомірної вигоди за умови голосування за певного кандидата. А можновладці повинні пам’ятати, що евфемізм, який так часто використовують у ЗМІ – «адміністративний ресурс» – має свою чітку кваліфікацію в Кримінальному кодексі та називається «Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права» (ст. 157 ККУ).

Яскравий приклад порушень під час виборів

Порушення, зафіксовані спостерігачами ОПОРИ, наприклад, на виборах Президента в 2014 році, суттєво відрізнялись від практик виборчих перегонів 2004 та 2010 років. Якщо раніше серед найбільш системних порушень фіксувалися зловживання адміністративним ресурсом та підкуп виборців, то в 2014 – недотримання правил передвиборчої агітації. Останнє не мало визначального впливу на результати голосування.

Нерідко порушення відбувалися через недостатню кваліфікацію самих членів виборчих комісій. Так, у м. Чугуєві Харківської області на президентських виборах – 2014 на одну з виборчих дільниць в день голосування не пустили міжнародних спостерігачів від організації ENEMO. Члени дільничної виборчої комісії вирішили, що оскільки спостерігачі приїхали після того, як було проведено ранкове засідання ДВК, їх можна не пускати на дільницю. І це було б курйозно, аби не було так сумно, адже перешкоджання діяльності офіційних спостерігачів може бути кваліфіковано як кримінальне правопорушення.

Які порушення фіксуються зараз

На цьогорічних виборах поки що найбільш часто фіксуються порушення, пов’язані з передвиборчою агітацією. Неодноразово спостерігачі ОПОРИ на Харківщині зверталися до правоохоронців через виявлені бігборди кандидатів без вихідних даних, агітацію у непередбачених місцях. Був випадок – у Первомайській райдержадміністрації – виявили газети з агітками на користь одного з кандидатів у Президенти, що є прямим порушенням Закону (забороняється розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами на будинках і в приміщеннях органів державної влади). Але починають надходити і повідомлення про можливий підкуп виборців – в Харківській області поліція розпочала вже 3 кримінальні провадження за такою інформацією.

Загалом на Харківщині під час цієї президентської кампанії (станом на лютий) з 88 повідомлень до Національної поліції про порушення виборчого законодавства, 59 надійшли від активістів ОПОРИ.

А роль громадянського суспільства, як на мене, не в тому, щоб розділитися і в три горла волати – кожен за «свого», а в тому, щоб об’єднатися і докласти максимум зусиль, аби процес виборів був законним, чесним і прозорим.

Любов Єремічева для «Рубрика»

Хіба, хто б’є та підкупає, на виборах перемагає?

Хіба, хто б’є та підкупає, на виборах перемагає?

15 березня до Качанівської виправної колонії (№54) завітав пересувний клуб документального кіно про права людини «ДУМАй!».

Регіональний координатор Docudays UA в Харківській області, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак представив увазі засуджених жінок стрічку «Голосуйте за мене, будь ласка!» (Китай, режисер Вейдзюнь Чен) з репертуару кіноклубів медіапросвіти Docudays UA.

Фільм оповідає про те, як під час виборів старости в класі початкової китайської школи той, хто раніше лупцював своїх однокласників, перемагає завдяки підкупу у вигляді «подарунків», і перетворюється на маленького тирана.

В ході обговорення глядачки відмітили: кіно наочно демонструє, що, на жаль, примус та підкуп негативно спрацьовують навіть у дитячому середовищі.

Тому, як зауважив правозахисник Юрій Чумак, важливим є те, щоб вибори проходили чесно та відповідно до законодавства. І всі громадяни України, починаючи з 18-рчіного віку, в тому числі й засуджені, мають право скористатися своїм правом голосу на виборах Президента України, що відбудуться 31 березня. Головне – щоб вибір був усвідомленим!

Георгій Кобзар

Виборчі права поліцейських мають бути забезпечені!

Виборчі права поліцейських мають бути забезпечені!

Існує висока ймовірність того, що значна кількість правоохоронців не зможе реалізувати своє право голосу.

Нещодавно міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що порядок під час голосування у день виборів Президента України забезпечуватимуть близько 131 тисячі правоохоронців з системи МВС.

Зі спілкування з поліцейськими в Харківській області мені вдалося з’ясувати, що переважна більшість із них не знають, де саме – на якій дільниці, в якому районі Харкова чи населеному пункті області – вони опиняться у день виборів. З огляду на те, що значний контингент правоохоронців 31 березня буде нести охорону громадського порядку на дільницях не за місцем проживання (реєстрації), існує висока ймовірність того, що велика кількість працівників поліції взагалі не зможе реалізувати своє виборче право.

Зараз законодавством не передбачена видача відкріпних посвідчень тим, хто в день виборів перебуває у поїздці, відрядженні тощо. Процедура тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси є універсальною для всіх. Але, щоб її пройти, потрібно наперед знати місце, де особа опиниться в день голосування, заповнити у відділі ведення Держреєстру виборців відповідну заяву та додати до неї документ, що підтверджує необхідність такої зміни. І зробити це можна тільки до 25 березня.

Таким чином, працівники правоохоронних органів, які отримають розпорядження щодо здійснення охорони правопорядку на виборчих дільницях 31 березня, за добу-дві до цієї дати, вже не матимуть можливості скористатися визначеною законом процедурою тимчасової зміни місця голосування.

З даного питання я виступав на засіданні Форуму «Забезпечення публічного порядку і безпеки під час передвиборчої кампанії», що проводилося 27 лютого регіональним представництвом Консультативної місії Ради Європи (КМЄС) у Харкові.

Як виборчий омбудсмен Громадянської мережі ОПОРА я загострив увагу присутніх працівників поліції, вітчизняних та міжнародних експертів на необхідності забезпечення права голосу для самих поліцейських.

Присутній на заході представник Харківського Національного університету внутрішніх справ Костянтин Бугайчук подякував омбудсменові за підняття даного питання, оскільки «за останні років 10 це перший випадок, коли хтось, постійно говорячи про необхідність забезпечення виборчих прав громадян, згадав і про міліціонерів/поліцейських».

Отже, задля того, аби уникнути ситуації, коли десятки тисяч правоохоронців по всій Україні можуть бути позбавлені конституційного права голосу, керівництву структурних і територіальних органів Національної поліції та доданих підрозділів Національної гвардії, вишів системи МВС необхідно заздалегідь розподілити (закріпити) своїх підлеглих у день виборів за відповідними виборчими дільницями та довести цю інформацію до співробітників.

Та забезпечити можливість почергового несення служби 31 березня, щоб працівники поліції та інших структур МВС, звільнившись від свого чергування, мали змогу реалізувати своє право голосу. Або, щоб охоронці правопорядку скористалися можливістю тимчасової зміни місця голосування та до 25 березня звернулися до органів ведення Держреєстру виборців з відповідними заявами. І 31 березня проголосували на дільницях, де нестимуть свою службу.

Юрій Чумак, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА у Харківській області

P.S.: З даного питання виборчий омбудсмен ОПОРИ Юрій Чумак звернувся до керівництва ГУНП в Харківській області та ГУ ДСНС у Харківській області.

Як переселенцям проголосувати на виборах Президента – 2019

Як переселенцям проголосувати на виборах Президента – 2019

1 березня на базі Благодійного фонду «Карітас Харків» відбулася інформаційна зустріч «Як переселенцям проголосувати на виборах Президента – 2019».

Перед представниками громадських організацій та соціальних служб, що надають послуги внутрішньо переміщеним особам, виступив громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Харківській області Юрій Чумак.

Він розповів про особливості процедури тимчасової зміни місця для голосування, передбаченої для переселенців та мешканців анексованого Криму та окупованих територій Донбасу, як перевірити своє включення до списків Державного реєстру виборців, відповів на запитання учасників заходу.

В якості наочних матеріалів було використано плакат «Як проголосувати на виборах Президента України внутрішньо переміщеним особам та мешканцям окупованих територій», випущений Громадським холдингом «Група впливу», Міністерством з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб і ГО «Донбас SOS», а також відеоролик, підготовлений виборчим омбудсменом ОПОРИ у м. Києві Юлією Чеберяк.

Довідково:
За даними Державного реєстру виборців, в Україні станом на початок 2019 р. налічувалося 35 млн. виборців. З них 1 281 тис. осіб – переселенці.

Георгій Кобзар

«Причини насилля в сім’ї»: тренінг був ресурсним

«Причини насилля в сім’ї»: тренінг був ресурсним

26 лютого 2019 року в Харкові відбувся тренінг «Причини насилля в сім’ї. Подолаємо насилля разом», організований Благодійною організацією «Карітас Харків».

Метою правоосвітнього заходу було вироблення розуміння причин насильства в сім’ях і в соціумі та формування поведінкової моделі союзництва.

Тренінг зібрав представників і представниць недержавних організацій, психологів, освітянок, соціальних працівниць, що працюють із внутрішньо переміщеними особами, сім’ями учасників АТО та з тими, хто опинився у складних життєвих обставинах, активних громадян, які прагнуть творити мирне суспільство.

Тренер Юрій Чумак, який сам пройшов відповідне навчання за системою ЕМАР «Запобігання насильству» та є одним із фундаторів громадської ініціативи «Чоловіки проти домашнього насильства», ділився з учасниками та учасницями знаннями й досвідом з тематики причин насильства.

IMG_4300

В ході тренінгу розбирали згубність нав’язаних суспільством «гендерних коробок», вчилися вирішувати конфлікти завдяки ненасильницькій поведінці. Саме навчанню «провайдерів» поведінкової моделі союзництва і був спрямований захід.

Гендерні коробки, влада і статус, види влади, як побудувати стосунки без насильства, чоловік – союзник жінки та дитини – ці та інші питання спільно розглядалися під час вправ і занять. Також окремий блок було присвячено правовим засадам протидії домашньому насильству в Україні, оскільки дана інформація може допомогти особам, задіяним у роботу з кривдниками та жертвами насильства, профілактувати нові випадки насильницьких дій.

Як зазначила наприкінці заходу одна з його учасниць, «тренінг був ресурсним». Певно, що отримані знання та новий досвід обов’язково стануть у нагоді всім, хто прийняв участь у тренінгу.

Зауважимо, що проблема домашнього насильства в Харківській області, як і в Україні в цілому, є актуальною. І вона загострилася через війну на сході країни. Тому Карітас Харкова і приділяє особливу увагу даній тематиці в рамках проекту «Об’єднуючи людей заради миру».

IMG_4397

Довідково:
На Харківщині протягом 2018 року відносно 4317 осіб складені протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3 них: 178 осіб – за вчинення фізичного насильства, 3781 особа – за вчинення психологічного насильства та 14 осіб – за вчинення насильства економічного характеру.
Станом на 01.01.2019 на превентивному обліку ГУНП в Харківській області перебувало 4004 особи, які вчинили домашнє насильство. 3 них – 3497 особи чоловічої статі.
Загалом в Україні у 2018 році виявлено 73,3 тис. осіб, які вчинили 101,9 тис. адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173-2 (вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З них: психологічне – 71,5 тис., фізичне – 6,3 тис. та економічне – 345).
Станом на 01.01.2019 на обліку в Національній поліції перебувало 68 тис. осіб, з них 61,6 тис. чоловіків, які вчинили домашнє насильство.

Георгій Кобзар
Фото Ольги Чаплик