Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page
Поліція та громадськість: у ДДУВС обговорили тонкощі взаємодії

Поліція та громадськість: у ДДУВС обговорили тонкощі взаємодії

У рамках спеціалізації практичних працівників підрозділів реагування патрульної поліції відбулося засідання круглого столу на тему «Взаємодія працівника підрозділу реагування патрульної поліції з громадськими формуваннями та підрозділами Національної поліції». Захід, організований кафедрою адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності, проходив у форматі конференції Zoom.

У заході взяли участь практичні працівники підрозділів реагування патрульної поліції Дніпропетровської та Хмельницької областей.

У ході проведення круглого столу були обговорені актуальні організаційно-правові проблеми участі громадян в охороні громадського порядку та публічної безпеки, визначено роль громадських формувань у співпраці з поліцією.

В обговореннях взяла участь керівниця проєкту «Шерифи для нових громад», директорка ГО «Інформаційно-ресурсний центр «Правовий простір» Наталя Бімбірайте, яка розповіла про успішний досвід малих і середніх громад у самостійному вирішенні безпекових проблем.

Про актуальні проблемні питання спеціальної та правової підготовки членів громадських формувань, а також нормативно-правове регулювання такої підготовки розповів координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях Юрій Чумак.

Старша викладачка кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності, майор поліції Світлана Рижкова, яка виступала модератором зазначеного заходу, наголосила на необхідності законодавчого закріплення інституту добровільних помічників поліції. Та зазначила, що такий захід надає змогу створити дискусійну платформу між представниками громадськості та представниками практичних підрозділів для обміну досвідом та вироблення практичних рекомендацій, їх впровадження у роботу відповідних органів та підрозділів Національної поліції.

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Скільки чекати на «швидку допомогу»?

Скільки чекати на «швидку допомогу»?

З початку 2021 року бригада швидкої медичної допомоги приїжджає не до кожного, хто звертається на номери екстрених служб.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, № 1271 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», яка набрала чинності з 1 січня 2021 року, відтепер звернення стосовно надання екстреної медичної допомоги залежно від стану пацієнта поділяються на 4 категорії: критичні, екстрені, не екстрені та непрофільні (раніше звернення щодо надання швидкої медичної допомоги поділялися лише на екстрені та неекстрені).

У чому відмінність між категоріями звернень?

І. Критичні звернення. До цієї категорії належать звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних (критичних) станах, що безпосередньо загрожують життю, потребують виконання реанімаційних заходів та супроводжуються: відсутністю дихання; неефективним диханням; ознаками масивної крововтрати/кровотечі.

У таких випадках бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги має прибути упродовж 10 хвилин з моменту виклику.

ІІ. Екстрені звернення. Ця категорія включає звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних (екстрених) станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини і можуть призвести до різкого погіршення стану в разі несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги та супроводжуються: порушенням свідомості; ознаками кровотечі; ознаками гострого коронарного синдрому; ознаками гострого мозкового інсульту; розладами дихання; іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги.

На такі звернення бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги має прибути упродовж 20 хвилин з моменту виклику.

ІІІ. Неекстрені звернення. До цієї категорії належать звернення стосовно постраждалого/хворого, стан якого не є невідкладним та відстрочення надання медичної допомоги якому не призведе до погіршення стану здоров’я, проте хворий/постраждалий потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.

У таких випадках диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, або таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги. У разі відсутності такої можливості диспетчер напрямку направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує критичні або екстрені виклики.

ІV. Непрофільні звернення. Ця категорія об’єднує звернення стосовно постраждалих/хворих, стан яких не є невідкладним та не потребує надання медичної допомоги в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. Хворий/постраждалий не потребує проведення оцінки стану здоров’я на місці, у разі потреби йому може бути надано дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

При таких зверненнях диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря. У разі потреби медичний працівник диспетчерської служби повинен надати дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Хто визначатиме, їхати до пацієнта чи ні?

Постанова передбачає, що стан пацієнта та обставини подій виклику визначає диспетчер прийому виклику оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Робить він це НЕ на власний розсуд – а за Критеріями розподілу звернень залежно від стану пацієнта стосовно надання екстреної медичної допомоги.

Саме тому, коли людина викликає швидку медичну допомогу за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112, вона має детально відповісти на всі запитання диспетчера: тоді він зможе швидко визначити, до якої саме категорії відноситься цей виклик – і відправити бригаду швидкої допомоги або надати інші рекомендації.

Юрій Чумак

Gromada Group

Лідерам регіональних змін – про інструменти громадської участі

Лідерам регіональних змін – про інструменти громадської участі

Розповів голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», модератор кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!», комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак.

Він був залучений в якості експерта під час Першого онлайн-вебінара Академії лідерів регіональних змін. Захід, в якому взяли участь 240 осіб, відбувся 25 січня – одночасно на платформі Zoom та в Youtube.

Академія лідерів регіональних змін – це освітній проєкт компанії Kernel для очільників громад, керівників державних та громадських організацій, а також проактивних людей, готових працювати для розвитку громад.

За домовленістю Kernel та Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в рамках Академії було вирішено організувати показ та обговорення стрічки «Нові герої» (режисер Роман Бондарчук) з репертуару кіноклубів Docudays UA.

Нові герої – це 3 документальні новели, які оповідають про відстоювання простими українцями своїх прав. Це розповіді про те, що перемогти несправедливість – можливо, якщо докласти зусиль, не боятися та не ламатися під тиском обставин.

Під час обговорення після перегляду фільму Юрій Чумак зауважив, що в усіх 3-х історіях значну роль у правовій підтримці активістів відіграли центри правової інформації та консультацій, які діяли за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». А з прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу» з’явився важливий інструмент захисту прав людини та інтересів громадян, створений державою – система безоплатної правової допомоги, центри і бюро якої працюють по всій країні.

Також разом із правником лідери регіональних змін згадали й інструменти громадської участі – методи, які дозволяють активним українцям впливати на прийняття рішень щодо впорядкування життя у власних громадах. Серед них називали: участь у виборах, взаємодію з депутатами місцевих рад, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, діяльність органів самоорганізації населення, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, мірні зібрання, звернення громадян (серед яких – електронні петиції), інформаційні запити, бюджет участі, громадський вплив через ЗМІ та соціальні мережі тощо.

Окремо зупинилися й на питанні участі громадян у вирішенні безпекових питань у власних громадах – цій тематиці, зокрема, присвячений дослідницький проєкт «Шерифи для нових громад».

Наостанок Юрій Чумак поділився корисними контактами та посиланнями на нормативні акти.

Отже, представники різних регіонів нашої країни, що навчаються в Академії лідерів регіональних змін, завдяки участі у правовому кіноклубі від Docudays UA отримали наочні приклади та знання, які допоможуть їм стати новими героями сучасної України.

Георгій Кобзар

Булінг та кібербулінг: знати, щоб запобігати

Булінг та кібербулінг: знати, щоб запобігати

20 січня для учнів 7-го класу Кочетоцької санаторної школи було проведено виховний захід, присвячений запобіганню булінгу та кібербулінгу у дитячому середовищі.

З ними в онлайні спілкувався модератор кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!», комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак.

Правник провів зі школярами інтерактивну бесіду, в ході якої розповів про ознаки та види булінгу, нагадав, як розрізнити звичайний конфлікт від булінгу та надав рекомендації щодо того, як реагувати на такі негативні прояви.

Ще учасники заходу з’ясували, що кібербулінг є цькуванням в Інтернеті, яке набуло загрозливих форм у XXI столітті. Найчастіше це залякування жертви, поширення чуток або зображень з образливим підтекстом, публікація особистої інформації чи фотографій, погрози, створення фіктивних сторінок. Платформою для кібербулінгу можуть стати соціальні мережі, додатки для обміну миттєвими повідомленнями, електронна пошта, блоги, онлайн-відеоігри тощо.

В якості наочних порад, як запобігти цьому ганебному явищу, було запропоновано анімаційні відеоролики, підготовлені в рамках Кампанії протидії кібербулінгу Docudays UA.

Також експерт навів «правило білборду», яке полягає в тому, що, перед тим, як щось оприлюднювати в Інтернеті, варто представити цю інформацію на великому білборді біля школи. Якщо ви б не хотіли, щоб це побачили інші люди – тоді не варто публікувати ці відомості. Адже в Інтернеті слова або світлина, надіслані одній особі, за кілька мить вже можуть стати надбанням сотень чи тисяч сторонніх.

Юрій Чумак зауважив, що в разі, якщо у кіберпросторі надходять погрози або з’являються інші небезпеки, необхідно чесно розповісти про це батькам та разом із ними звернутися до поліції.

Як зазначила заступниця директора з навчальної роботи Кочетоцької санаторної школи Олена Чоломбитько, такі правопросвітницькі заходи не тільки дають певний позитивний алгоритм поведінки для дітей та підлітків, але й сприяють формуванню нового покоління свідомих громадян, які знатимуть свої права та будуть їх відстоювати.

Георгій Кобзар

 

Правовий кіноклуб, що породив чудову синергію

Правовий кіноклуб, що породив чудову синергію

20 січня правопросвітницький захід охопив учасників з Києва, Херсона, Львова та Чугуєва, що на Харківщині.

Бібліотека ім. Петра Панча Голосіївського району м. Києва покликала своїх відвідувачів до онлайн-перегляду та обговорення документальної стрічки з репертуару кіноклубів Docudays UA «Українські шерифи».

А в якості експерта запросила модератора кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!» Юрія Чумака, який працює комунікатором у Чугуївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Та, дізнавшись від нього про можливість отримання правових консультацій, працівниця книгозбірні Світлана Ласкіна попрохала долучити до заходу юриста Центру.

Також Юрій Чумак запропонував режисеру фільму Роману Бондарчуку (що проживає у Херсоні) підключитися до обговорення.

Ініціаторкою такого міжрегіонального онлайн-заходу виступила фахова координаторка Мережі DOCU/CLUB з прав людини та реформ Ніна Хома, яка мешкає у Львові.

Учасники із задоволенням переглянули документальне кіно, що оповідає про цікавий досвід вирішення безпекових проблем у невеликій громаді, поспілкувалися з режисером, отримали відповіді на свої правові запитання від юристки Чугуївського місцевого центру Наталії Мазницької.

А наприкінці Юрій Чумак поділився напрацюваннями проєкту «Шерифи для нових громад», та порадив читачам бібліотеки ім Панча уважніше придивитися до такої форми громадської участі у вирішення безпекових питань, як «сусідська варта».

Отже, така комбінована взаємодія об’єднала в онлайні учасників з 4-х міст України та породила чудову синергію.

Георгій Кобзар

Допомогли Нацполіції усунути правову прогалину в роботі з громадськими формуваннями

Допомогли Нацполіції усунути правову прогалину в роботі з громадськими формуваннями

Проєкт «Шерифи для нових громад» вивчає, як забезпечують свою безпеку територіальні громади України – на засадах співпраці поліції та громадськості. Предметом дослідження є діяльність різних категорій цивільних осіб, що долучаються до профілактики правопорушень. І один із акцентів уваги спрямовано на роботу громадських формувань з охорони громадського порядку.

Раніше питання організації роботи міліції/поліції з громадськими формуваннями регламентувались наказом МВС України від 23.08.2011 №608 «Про затвердження Інструкції щодо організації роботи органів внутрішніх справ України із забезпечення взаємодії з населенням та громадськими формуваннями з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень».

Проте, відповідно до наказу МВС України №333 від 26 квітня 2019 року «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Міністерства внутрішніх справ України», наказ від 23.08.2011 №608 було скасовано.

Також на наш запит Департамент юридичного забезпечення МВС повідомив, що «протягом 2019–2020 років нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ та/або Національної поліції України, які регламентують організацію роботи поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку, не видавалися».

Зауважимо, що стаття 12 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» висуває тверду вимогу: «Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону можуть брати участь у забезпеченні правопорядку та охороні державного кордону за місцем реєстрації цих об’єднань та лише після проходження відповідної правової та спеціальної підготовки в органах Національної поліції, підрозділах Державної прикордонної служби України і одержання в органі місцевого самоврядування посвідчення члена громадського формування і нарукавної пов’язки… Підготовка членів зазначених громадських формувань здійснюється у порядку, що встановлюється Міністерством внутрішніх справ…».

А порядку такого, як ми з’ясували, на сьогоднішній день немає. Тому проєкт «Шерифи для нових громад» нагадав про цю проблему МВС та звернувся з пропозицією розглянути питання щодо прийняття відомчого нормативного акту, який би регулював організацію роботи Національної поліції щодо забезпечення взаємодії з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку.

І от нещодавно ми отримали відповідь, в якій йдеться: «На теперішній час Національною поліцією України розроблено проєкт нормативного акта, яким запроваджуватиметься правове врегулювання взаємовідносин Національної поліції України та громадських формувань. Проєкт цього нормативного акту проходить погодження зацікавлених підрозділів Національної поліції України та Міністерства внутрішніх справ України для доповіді і затвердження Міністром внутрішніх справ України, а також наступної державної реєстрації в Міністерстві юстиції України».

МВС_відповідь

Отже, завдяки пильності та активності громадських дослідників проєкту «Шерифи для нових громад» вже найближчим часом буде усунута дана юридична прогалина та робота Національної поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку організовуватиметься на чітких правових засадах.

Юрій Чумак, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Дніпропетровській та Харківській областях