Select Page
«Українські шерифи» разом із «Шерифами для нових громад» відвідали Нововодолазьку ОТГ

«Українські шерифи» разом із «Шерифами для нових громад» відвідали Нововодолазьку ОТГ

26 квітня 2018 року у Нововодолазькій селищній раді відбулися кінопоказ та обговорення документального фільму «Українські шерифи». Фільм представив Юрій Чумак – голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», модератор пересувного кіноклубу медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй!».

У зустрічі приймали участь працівники та депутати місцевої ради, старости старостинських округів об’єднаної територіальної громади, співробітники поліції та громадські активісти.

Ю. Чумак наголосив, що у новостворених об’єднаних територіальних громадах, таких, як Нововодолазька (де перші вибори відбулися рік тому, 30 квітня 2017 року), є можливість самостійно визначати пріоритети розвитку, і при цьому приділяти більшу увагу забезпеченню громадської безпеки, поєднуючи зусилля поліції та різні моделі вирішення безпекових питань за участі цивільних.

Зокрема, гість нагадав про те, що небайдужі громадяни можуть долучатися до громадських формувань з охорони громадського порядку, а також виконувати громадські роботи за видом інформування щодо запобігання порушень громадського порядку від центрів зайнятості – за умови вибору такого виду робіт відповідною місцевої радою. У деяких селах України ще діють добровільні помічники дільничних офіцерів поліції (щоправда, на сьогодні їх робота нормативно не врегульована). І територіальні громади можуть знаходити способи мотивації праці таких активістів, зокрема, призначаючи їх на посади інспекторів сільрад або рад ОТГ з охорони правопорядку.

Саме такий спосіб і було обрано у селі Стара Збур’ївка Херсонської області, де двоє чоловіків за підтримки сільради взяли на себе функції охорони громадського порядку. Ним і присвячено фільм «Українські шерифи» (знятий Романом Бондарчуком у копродукції України, Латвії та Німеччини). Прем’єра стрічки в нашій країні відбулася 26 березня 2016 року на кінофестивалі Docudays UA. Кіно навіть було висунуто Україною на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.

У Новій Водолазі глядачі дивилися стрічку «на одному диханні», переживали за героїв, сміялися над дотепними жартами, пошепки коментували цікаві моменти…

«Я сам 15 років був сільським головою, і мені з працівниками ради доводилося вирішувати дуже багато питань, пов’язаних з громадським порядком – і опікуватись тими, хто пиячать, і рознімати тих, що б’ються, і займатися безхатченками… Знаю про подібні проблеми не з чуток. Тому дякую вам, що привезли гарне кіно! Воно правдиве, адже показує життя без прикрас – таким, яким воно є», – зазначив під час обговорення заступник Нововодолазького селищного голови з питань розвитку територіальної громади Віталій Столяренко.

Заступник селищного голови з правових питань Аліна Єфіменко, яка активно сприяла в організації кінопоказу, наголосила, що Нововодолазька селищна рада ОТГ ретельно вивчить досвід із запровадження різних моделей вирішення безпекових проблем у громадах, оскільки дане питання є нагальним.

А Нововодолазький селищний голова Олександр Єсін розповів про цікавий досвід очолюваної ним об’єднаної територіальної громади: в Одринському старостинському окрузі місцевий староста Дмитро Машура прийняв на роботу двох чоловіків, які виконують обов’язки охоронців комунального майна, але при цьому додатково ще й патрулюють вулиці села. І вже є вагомий результат: крадіжки, які до цього дошкуляли мешканцям Одринки, фактично зійшли нанівець. Отже, й у Нововодолазькій ОТГ на сьогодні є свої «шерифи»!

Зауважимо, що захід було проведено в рамках проекту «Шерифи для нових громад», що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта.

Георгій Кобзар

Як спілкуватися з правоохоронцями? Старшокласники дізналися про це від правозахисника та шкільного офіцера поліції

Як спілкуватися з правоохоронцями? Старшокласники дізналися про це від правозахисника та шкільного офіцера поліції

25 квітня 2018 року у загальноосвітній школі №160 м. Харкова відбувся урок-тренінг на тему «Ти і поліція».

З учнями 10-го класу зустрілися очільник Харківського обласного осередку Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціації УМДПЛ), голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак та представниця Управління патрульної поліції Харківської області, старший лейтенант поліції Катерина Горбенко. Вони оповідали #підліткам_про_поліцію.

Ю. Чумак розказав старшокласникам, чим відрізняються правозахисники від правоохоронців. Він зауважив, що правоохоронці несуть важливу державницьку функцію, адже захищають громадян від протиправних посягань та злочинів. Проте іноді поліцейські порушують права громадян.

Що робити в подібних обставинах, повідали герої мультфільму «Ти і поліція», що є унікальним правоосвітнім інструментом, розробленим Асоціацією УМДПЛ спільно зі студією Real Stories Production. З анімаційної стрічки юнаки та дівчата дізналися, як правильно себе поводити в ситуаціях, представлених в мультсеріалі: «Пред’явіть документи і виверніть кишені», «Відчиніть – поліція!» та «Вам потрібно прибути до відділення поліції».

Після перегляду та обговорення мультфільму, К. Горбенко розповіла підліткам про особливості їх правового статусу, навела кілька цікавих прикладів з поліцейської практики, а також «програла» сценку зустрічі молодої людини з правоохоронцем на вулиці.

На закінчення заходу Юрій Чумак подарував навчальному закладу пам’ятки Асоціації УМДПЛ «Підлітку про поліцію», «Притягнення до адміністративної відповідальності поліцією» та «Адвокат у кишені». Фактично цього дня була започаткована шкільна правова бібліотека, адже до книгозбірні були передані й інші друковані видання – презентовані Харківською правозахисною групою.

Зауважимо, що урок-тренінг проводився Асоціацією УМДПЛ в межах проекту «Підвищення рівня правоосвіти та здатності захищати власні права під час спілкування з поліцією», в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Довідково:

Асоціація УМДПЛ організовує в регіонах України правоосвітні заходи для учнів загальноосвітніх шкіл з використанням мультфільму «Ти і поліція». Проведення даних уроків-тренінгів було підтримано з боку начальника відділу зв’язків з громадськістю Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Катерини Белугіної – під час тренінгу для тренерів, що проводився Асоціацією УМДПЛ в «Освітньому домі прав людини» в січні поточного року. К. Белугіна зазначила, що подібні заходи доцільно проводити в межах діяльності проекту «Шкільний офіцер поліції», що впроваджується Патрульною поліцією.

Шкільний офіцер поліції – модель співробітництва шкіл і Управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у містах України. Мета: профілактика негативних явищ і правопорушень у шкільному середовищі через взаємодію міських підрозділів поліції з навчальними закладами.

Георгій Кобзар

Чоловіче, якщо ти проти домашнього насильства – долучайся!

Чоловіче, якщо ти проти домашнього насильства – долучайся!

В ході круглого столу, що відбувся 20 квітня 2018 року на базі Громадської ради при Харківській облдержадміністрації, представники громадських організацій, ветеранів АТО, обласного військкомату, патрульної поліції прийняли резолюцію: «Якщо ти проти домашнього насильства – долучайся!»:

Проблема домашнього насильства в нашій країні є актуальною. А в умовах війни на сході України усі кризові явища у суспільстві загострюються. В тому числі – й у проблематиці насильства. Так, за інформацією громадської організації «Ла Страда – Україна», тільки за минулий рік до Нацполіції надійшло близько 150 тис. заяв про домашнє насильство.

За даними Головного управління Національної поліції в Харківській області, на 01.01.2018 року на превентивному обліку поліції на Харківщині перебувало 3 514 осіб (з них чоловіків – 3 092), які вчинили насильство в сім’ї. З них, за вчинення фізичного насильства – 1 312, психологічного насильства – 2 188, економічного насильства – 14. До того ж, сотні осіб були притягнуті до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів щодо своїх рідних та близьких.

Як і у випадку з іншими видами згубних залежностей, позбутися «звички» вживати насильство в сім’ї можна лише в тому випадку, якщо у кривдника (або потенційного кривдника) з’являються необхідні знання та розуміння неправильності його дій. Але, на жаль, інформація про домашнє насильство з вуст жінок чоловіки часто сприймають недовірливо. І привести такого чоловіка до усвідомлення згубності домашнього насильства, навчити вирішувати конфлікти завдяки ненасильницькій поведінці ефективно можуть люди, яким чоловік довіряє – такі ж сильні (авторитетні) чоловіки.

Ми ставимо перед собою завдання засобами широкого інформування жителів Харкова та області, в першу чергу – ветеранів АТО, переселенців, правоохоронців, військовослужбовців, громадських активістів – донести інформацію про новий Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ненасильницьку та союзницьку моделі поведінки в сім’ях; а також за допомогою авторитетних чоловіків сприяти популяризації таких моделей поведінки.

З огляду на те, що наша громадська ініціатива спиратиметься на лідерів думок – авторитетних чоловіків, і акцентована буде на активних чоловіків з числа ветеранів АТО, переселенців, громадських активістів тощо, здатних послужити прикладом для інших, її успіх сприятиме популяризації серед чоловіків ненасильницької і союзницької моделей поведінки. Що позитивно вплине на зниження рівня домашнього насильства в українському суспільстві.

Закликаємо всіх чоловіків долучитися до ініціативи «Чоловіки проти домашнього насильства»! Сім’я і насильство – є речами несумісними!

Громадська ініціатива «Чоловіки проти домашнього насильства»

#чоловікиНЕлупцюють

#ЧоловікиПротиДомашньогоНасильства

#МужчиныПротивНасилия

#ПодолаємоНаслідкиВійниРазом

#ДомашнееНасилиеКакСледствиеВойны

Харків, 20.04.2018 р.

27655145_1797787610524654_1258295708641386283_n

Довідково: Фундаторами ініціативи «Чоловіки проти домашнього насильства» та інформаційної кампанії «Чоловіки не лупцюють» виступили громадські активісти Юрій Чумак та Анатолій Чакубаш, які є учасниками міжнародного проекту «Подолаємо наслідки війни разом». Ініціативу підтримала Громадська рада при Харківській облдержадміністрації.

Георгій Кобзар

Прем’єра документальної стрічки про працівниць секс-індустрії в Україні

Прем’єра документальної стрічки про працівниць секс-індустрії в Україні

Стрічка є частиною міжнародного проекту, що розповість про працівниць секс-індустрії у 8 різних країнах.

У Києві відбудеться прем’єра документальної стрічки «Така робота» про працівниць секс-індустрії в Україні. Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив правозахисник, член правління Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) Юрій Чумак, презентуючи стрічку разом з ініціатором її створення – керівницею ВБО «Легалайф-Україна» Наталією Ісаєвою.

Чумак зазначив, що фільм випустила студія Real Stories Production, яка має гасло: «Мовою мистецтва – про права людини». «Саме правам певної верстви суспільства – людям, які обирають для себе цей певний вид робіт – присвячена ця стрічка», – сказав Чумак.

Режисер стрічки «Така робота» Ксенія Кравцова повідомила, що фільм складається з трьох історій – три героїні розповідають про свою роботу, про перший досвід у ній та про те, як вони її сприймають і як живуть, враховуючи небезпеку, що пов’язана з такою діяльністю. «Ця стрічка є частиною великого проекту, який розпочала робити команда в Будапешті спільно з правозахисниками, які займаються темою секс-працівниць. На цей проект були запрошені 8 країн. Кожна зі свого боку мала відобразити секс-роботу такою, якою вона є в даній країні. Від України таку стрічку зробили ми (Real Stories Production) спільно з «Легалайф-Україна», – розповіла Кравцова.

Ісаєва звернула увагу, що законодавство України має бути удосконалене в частині захисту людей, які зайняті у секс-індустрії. «Потрібно щось робити для цих людей, бо їм потрібна безпека. Потрібно поважати їх вибір, який вони зробили. Треба зміни, щоб ці люди не мали насильства ні з боку правоохоронних органів, ні з боку бандитів, ні з боку інших оточуючих їх людей», – сказала Ісаєва.

Координатор кампаній Асоціації УМДПЛ, експерт з питань взаємодії із правоохоронними органами Сергій Пернікоза зазначив, що дуже важливо піднімати у суспільстві дискусію щодо вказаної проблематики. «Якщо говорити, зокрема, про правоохоронні органи. Працівники поліції, коли спілкуються з секс-працівниками, бачать в них правопорушників, і на цьому картинка для них складається повністю. Тобто бачити в них людину – це надзусилля для переважної більшості працівників правоохоронних органів. Навіть якщо за чинним законодавством це є порушення, це не означає , що така людина перестає бути людиною, це не означає, що проти неї також можна порушувати закон», – зауважив Пернікоза.

Водночас він висловив надію, що нові правоохоронні органи відрізняються від правоохоронних органів часів президентства Віктора Януковича і зараз можна з ними шукати спільну мову, і що шляхом проведення спільних проектів щодо захисту прав людей вдасться змінити ситуацію.

Фільм знятий за підтримки фундації «Відкрите суспільство».

УНІАН

Век воли не видать?

Век воли не видать?

«ПЖ» на тюремном сленге означает «пожизненник» (по-украински – «довічник»). На сегодняшний день в Украине насчитывается 1601 лицо, осужденных к пожизненному лишению свободы. И каждый год их число увеличивается приблизительно на 50.

10 апреля из знаменитой Качановской исправительной колонии №54 освободили приговоренную к пожизненному заключению Любовь Кушинскую. Ее обвинили в заказном убийстве 2-х человек. Сама же Кушинская заявляла, что ее подставили высокопоставленные работники правоохранительных органов, чтобы не возвращать ей долг в несколько сотен тысяч долларов.

Любовь провела за решеткой 27 лет и 9 месяцев. Она стала первой женщиной в Украине, осужденной к пожизненному лишению свободы, которую помиловал президент.

Разумеется, Кушинская мечтала об оправдательном приговоре, но при нашей судебной системе это почти невозможно. Помогла поддержка со стороны одного из народных депутатов, который, узнав о судьбе узницы, хлопотал об ее освобождении перед президентом.

11 апреля в Киеве состоялась премьера документального фильма «ПЖ», снятого студией Real Stories Production совместно с правозащитной организацией «Ассоциация УМДПЛ». Героем трогательной и пронзительной ленты стал Вячеслав Подварчан. Кстати, автор фильма, режиссер Ксения Кравцова сознательно ушла от того, чтобы в ленте шла речь о том, за что осужден Вячеслав, все юридические тонкости остались за кадром.

В кадре – внутренний мир человека, его переживания, стихи, мысли вслух. И лишь в конце, в титрах, короткая фраза: «В конце 1990-х украинские власти боролись с засильем организованной преступности. Суды временами выносили слишком жесткие приговоры. Вячеслав Подварчан до сих пор обжалует суровость своего наказания, требуя пересмотра обстоятельств дела».

В недрах «всемирной паутины» удалось найти такую информацию: «Полтавчанин Вячеслав Подварчан проходил срочную службу в особом отделе военной контрразведки Службы безопасности Украины, участвовал в боевых действиях на Кавказе, служил в спецназе, имеет государственные награды. Отбывает наказание за убийство. Говорит, что его не совершал: «Нас было четверо, мы приехали на встречу. Стреляли в меня – попали в моего товарища. За его убийство меня и осудили. Грубо говоря, я сижу за убийство человека, который меня спас».

Правозащитники считают, что подобных историй с судьбами людей, отбывающих «ПЖ», может быть немало. И поднимают вопрос о том, чтобы и у пожизненников была реальная перспектива условно-досрочного освобождения.

«Пока человек жив, пока у него бьется сердце, я верю в то, что он может исправиться, может стать ЧЕЛОВЕКОМ»,  – заявил на пресс-конференции, посвященной выходу фильма «ПЖ» тюремный капеллан Артур Гузеев.

Ведь цель уголовного наказания – исправление и перевоспитание. Но, если государство ставит на человеке клеймо «ПЖ» с эфемерной возможностью пересмотра приговора, оно фактически расписывается в неспособности своей «пенитенциарной» системы ресоциализировать бывшего преступника и вернуть его в общество.

Справка:

Пожизненное лишение свободы в Украине является высшей мерой наказания (с момента отмены смертной кары в 2000-м году) и применяется к лицам, совершившим наиболее тяжкие преступления, например, умышленное убийство с обстоятельствами, отягчающими наказание.

Несмотря на то, что наказание называется «пожизненным», законодательство предусматривает определенные условия, при которых лицо, осужденное к такому виду наказания, может освободиться. После отбытия не менее 20 лет заключения, осужденный при «добросовестном поведении и отношении к труду» может подать ходатайство о его помиловании президентом Украины. В случае удовлетворения ходатайства Президент Украины издает указ, согласно которому заменяет осужденному дальнейшее отбывание наказания лишением свободы на срок не менее 25 лет.

Юрий Чумак

Харків’яни побачили «Білий танець» українських секс-працівниць

Харків’яни побачили «Білий танець» українських секс-працівниць

«Кожного разу, коли їдеш до клієнта, ти не знаєш, що на тебе там чекає»; «На дорозі сутенерства немає. На трасі сутенери – міліціонери». (Цитати жінок із фільму «Білий танець»).

«З точки зору секс-туризму України – найпривабливіша країна Європи зі столицею в Харкові». (Журнал «Фокус»).

30 березня 2018 року в прес-центрі KHARKIV Today в рамках кіноклубу документального кіно з прав людини «ДУМАй!» харків’янам було представлено стрічку «Білий танець». Фільм знято студією Real Stories Production за підтримки Асоціації УМДПЛ.

За 17 хвилин «Білого танцю» учасники заходу мали змогу побачити правдиві інтерв’ю чотирьох жінок: трьох секс-працівниць і «мамочки»-сутенерки. Дехто з героїнь сьогодні має іншу роботу, хтось займається громадською діяльністю, а хтось і досі стоїть на трасі, намагаючись заробити гроші на життя.

Не завжди жінки потрапляють у секс-індустрію з власної волі. Але й ті з них, котрі добровільно зробили такий вибір, зазнають регулярних принижень. Фільм висвітлює секс-роботу як явище із широкою гамою супутньої проблематики. Відверті історії, непрості долі…

По закінченні перегляду відбулось активне обговорення за скайп-зв’язком – з режисеркою стрічки Ксенією Кравцовою та однією з героїнь фільму директрисою Всеукраїнської благодійної організації «Легалайф-Україна» Наталею Ісаєвою.

Н. Ісаєва також була секс-працівницею. За її словами, у цю сферу потрапляють різні люди, незалежно від віку, освіти та зовнішності: «Є вчительки, є продавчині, які підробляють, коли у крамниці вихідні».

«На сьогоднішній день відсутня кримінальна відповідальність за проституцію, проте є адміністративна. До того ж, у Кримінальному кодексі залишилась стаття 302 – за створення або утримання «місць розпусти». І на цьому точиться багато зловживань з боку правоохоронців. Тому ми говоримо про необхідність декриміналізації секс-роботи, яка є певним видом послуг. Одночасно, звісно, ми проти експлуатації (торгівлі людьми), коли жінок примушують займатися проституцією та втягування в цю діяльність неповнолітніх», – наголосила активістка.

«Наразі найбільшим «сутенером» виступає держава, яка збирає з громадян чималі податки, що досягають ледь не половини доходів – і при цьому майже нічого не робить. Народні депутати та священики, які нерідко самі користуються послугами секс-працівниць, грають у «моральність». А ми виступаємо за надання легального статусу комерційному сексу, без дискримінаційних обмежень», – підкреслила Наталія Ісаєва

Питання, думки, репліки глядачів завжди отримували відверті відповіді. Чому жінки обирають таку небезпечну роботу? Які наслідки матиме декриміналізація на ситуацію з торгівлею людьми? Чи продовжується поліцейське свавілля щодо жінок, залучених у сферу комерційного сексу, після реформи правоохоронних органів? Чи дійсно декриміналізація захищатиме інтереси секс-працівниць? Чи можлива легалізація в українському вимірі? – Дискусія виявилася напрочуд жвавою й тривала майже дві години.

Як зазначила Ксенія Кравцова, це кіно, у першу чергу, про жінок, про їхні долі: «У моїх героїнь непроста, дуже ризикована професія. Мене зацікавило, як вони потрапляють туди. Врешті – хто вони? Було надзвичайно цікаво спілкуватися з ними. Ми звикли до штампів, що повія – така собі нафарбована білявка на високих підборах. Звичайно, бувають і такі, але я побачила справжніх жінок, які через усі труднощі пронесли своє «я».

На переконання керівника кіноклубу «ДУМАй!», очільника Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ Юрія Чумака, у фільмі йдеться, насамперед, про вразливу групу людей, права яких теж повинні дотримуватися в державі, що оголосила себе правовою.

PS: Організатори заходу висловлюють щиру подяку прес-центрові KHARKIV Today за гостинність!

PPS: Незабаром виходить нова стрічка К. Кравцової та Real Stories Production з даної тематики – «Така робота».

Георгій Кобзар