Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page
Скільки чекати на «швидку допомогу»?

Скільки чекати на «швидку допомогу»?

З початку 2021 року бригада швидкої медичної допомоги приїжджає не до кожного, хто звертається на номери екстрених служб.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, № 1271 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», яка набрала чинності з 1 січня 2021 року, відтепер звернення стосовно надання екстреної медичної допомоги залежно від стану пацієнта поділяються на 4 категорії: критичні, екстрені, не екстрені та непрофільні (раніше звернення щодо надання швидкої медичної допомоги поділялися лише на екстрені та неекстрені).

У чому відмінність між категоріями звернень?

І. Критичні звернення. До цієї категорії належать звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних (критичних) станах, що безпосередньо загрожують життю, потребують виконання реанімаційних заходів та супроводжуються: відсутністю дихання; неефективним диханням; ознаками масивної крововтрати/кровотечі.

У таких випадках бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги має прибути упродовж 10 хвилин з моменту виклику.

ІІ. Екстрені звернення. Ця категорія включає звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних (екстрених) станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини і можуть призвести до різкого погіршення стану в разі несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги та супроводжуються: порушенням свідомості; ознаками кровотечі; ознаками гострого коронарного синдрому; ознаками гострого мозкового інсульту; розладами дихання; іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги.

На такі звернення бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги має прибути упродовж 20 хвилин з моменту виклику.

ІІІ. Неекстрені звернення. До цієї категорії належать звернення стосовно постраждалого/хворого, стан якого не є невідкладним та відстрочення надання медичної допомоги якому не призведе до погіршення стану здоров’я, проте хворий/постраждалий потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.

У таких випадках диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, або таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги. У разі відсутності такої можливості диспетчер напрямку направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує критичні або екстрені виклики.

ІV. Непрофільні звернення. Ця категорія об’єднує звернення стосовно постраждалих/хворих, стан яких не є невідкладним та не потребує надання медичної допомоги в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. Хворий/постраждалий не потребує проведення оцінки стану здоров’я на місці, у разі потреби йому може бути надано дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

При таких зверненнях диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до сімейного лікаря. У разі потреби медичний працівник диспетчерської служби повинен надати дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Хто визначатиме, їхати до пацієнта чи ні?

Постанова передбачає, що стан пацієнта та обставини подій виклику визначає диспетчер прийому виклику оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Робить він це НЕ на власний розсуд – а за Критеріями розподілу звернень залежно від стану пацієнта стосовно надання екстреної медичної допомоги.

Саме тому, коли людина викликає швидку медичну допомогу за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112, вона має детально відповісти на всі запитання диспетчера: тоді він зможе швидко визначити, до якої саме категорії відноситься цей виклик – і відправити бригаду швидкої допомоги або надати інші рекомендації.

Юрій Чумак

Gromada Group

Лідерам регіональних змін – про інструменти громадської участі

Лідерам регіональних змін – про інструменти громадської участі

Розповів голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», модератор кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!», комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак.

Він був залучений в якості експерта під час Першого онлайн-вебінара Академії лідерів регіональних змін. Захід, в якому взяли участь 240 осіб, відбувся 25 січня – одночасно на платформі Zoom та в Youtube.

Академія лідерів регіональних змін – це освітній проєкт компанії Kernel для очільників громад, керівників державних та громадських організацій, а також проактивних людей, готових працювати для розвитку громад.

За домовленістю Kernel та Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в рамках Академії було вирішено організувати показ та обговорення стрічки «Нові герої» (режисер Роман Бондарчук) з репертуару кіноклубів Docudays UA.

Нові герої – це 3 документальні новели, які оповідають про відстоювання простими українцями своїх прав. Це розповіді про те, що перемогти несправедливість – можливо, якщо докласти зусиль, не боятися та не ламатися під тиском обставин.

Під час обговорення після перегляду фільму Юрій Чумак зауважив, що в усіх 3-х історіях значну роль у правовій підтримці активістів відіграли центри правової інформації та консультацій, які діяли за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». А з прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу» з’явився важливий інструмент захисту прав людини та інтересів громадян, створений державою – система безоплатної правової допомоги, центри і бюро якої працюють по всій країні.

Також разом із правником лідери регіональних змін згадали й інструменти громадської участі – методи, які дозволяють активним українцям впливати на прийняття рішень щодо впорядкування життя у власних громадах. Серед них називали: участь у виборах, взаємодію з депутатами місцевих рад, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, діяльність органів самоорганізації населення, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, мірні зібрання, звернення громадян (серед яких – електронні петиції), інформаційні запити, бюджет участі, громадський вплив через ЗМІ та соціальні мережі тощо.

Окремо зупинилися й на питанні участі громадян у вирішенні безпекових питань у власних громадах – цій тематиці, зокрема, присвячений дослідницький проєкт «Шерифи для нових громад».

Наостанок Юрій Чумак поділився корисними контактами та посиланнями на нормативні акти.

Отже, представники різних регіонів нашої країни, що навчаються в Академії лідерів регіональних змін, завдяки участі у правовому кіноклубі від Docudays UA отримали наочні приклади та знання, які допоможуть їм стати новими героями сучасної України.

Георгій Кобзар

Булінг та кібербулінг: знати, щоб запобігати

Булінг та кібербулінг: знати, щоб запобігати

20 січня для учнів 7-го класу Кочетоцької санаторної школи було проведено виховний захід, присвячений запобіганню булінгу та кібербулінгу у дитячому середовищі.

З ними в онлайні спілкувався модератор кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!», комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак.

Правник провів зі школярами інтерактивну бесіду, в ході якої розповів про ознаки та види булінгу, нагадав, як розрізнити звичайний конфлікт від булінгу та надав рекомендації щодо того, як реагувати на такі негативні прояви.

Ще учасники заходу з’ясували, що кібербулінг є цькуванням в Інтернеті, яке набуло загрозливих форм у XXI столітті. Найчастіше це залякування жертви, поширення чуток або зображень з образливим підтекстом, публікація особистої інформації чи фотографій, погрози, створення фіктивних сторінок. Платформою для кібербулінгу можуть стати соціальні мережі, додатки для обміну миттєвими повідомленнями, електронна пошта, блоги, онлайн-відеоігри тощо.

В якості наочних порад, як запобігти цьому ганебному явищу, було запропоновано анімаційні відеоролики, підготовлені в рамках Кампанії протидії кібербулінгу Docudays UA.

Також експерт навів «правило білборду», яке полягає в тому, що, перед тим, як щось оприлюднювати в Інтернеті, варто представити цю інформацію на великому білборді біля школи. Якщо ви б не хотіли, щоб це побачили інші люди – тоді не варто публікувати ці відомості. Адже в Інтернеті слова або світлина, надіслані одній особі, за кілька мить вже можуть стати надбанням сотень чи тисяч сторонніх.

Юрій Чумак зауважив, що в разі, якщо у кіберпросторі надходять погрози або з’являються інші небезпеки, необхідно чесно розповісти про це батькам та разом із ними звернутися до поліції.

Як зазначила заступниця директора з навчальної роботи Кочетоцької санаторної школи Олена Чоломбитько, такі правопросвітницькі заходи не тільки дають певний позитивний алгоритм поведінки для дітей та підлітків, але й сприяють формуванню нового покоління свідомих громадян, які знатимуть свої права та будуть їх відстоювати.

Георгій Кобзар

 

Правовий кіноклуб, що породив чудову синергію

Правовий кіноклуб, що породив чудову синергію

20 січня правопросвітницький захід охопив учасників з Києва, Херсона, Львова та Чугуєва, що на Харківщині.

Бібліотека ім. Петра Панча Голосіївського району м. Києва покликала своїх відвідувачів до онлайн-перегляду та обговорення документальної стрічки з репертуару кіноклубів Docudays UA «Українські шерифи».

А в якості експерта запросила модератора кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!» Юрія Чумака, який працює комунікатором у Чугуївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Та, дізнавшись від нього про можливість отримання правових консультацій, працівниця книгозбірні Світлана Ласкіна попрохала долучити до заходу юриста Центру.

Також Юрій Чумак запропонував режисеру фільму Роману Бондарчуку (що проживає у Херсоні) підключитися до обговорення.

Ініціаторкою такого міжрегіонального онлайн-заходу виступила фахова координаторка Мережі DOCU/CLUB з прав людини та реформ Ніна Хома, яка мешкає у Львові.

Учасники із задоволенням переглянули документальне кіно, що оповідає про цікавий досвід вирішення безпекових проблем у невеликій громаді, поспілкувалися з режисером, отримали відповіді на свої правові запитання від юристки Чугуївського місцевого центру Наталії Мазницької.

А наприкінці Юрій Чумак поділився напрацюваннями проєкту «Шерифи для нових громад», та порадив читачам бібліотеки ім Панча уважніше придивитися до такої форми громадської участі у вирішення безпекових питань, як «сусідська варта».

Отже, така комбінована взаємодія об’єднала в онлайні учасників з 4-х міст України та породила чудову синергію.

Георгій Кобзар

Напередодні Різдвяних свят – кінопоказ доброї документальної стрічки

Напередодні Різдвяних свят – кінопоказ доброї документальної стрічки

Відбувся 6 січня у Чугуївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Державна система безоплатної правової допомоги та Docudays UA співпрацюють вже не перший рік. За співпраці з центрами та бюро правової допомоги у регіонах проводяться кінопокази, проходить Мандрівний фестиваль документального кіно, відбуваються засідання кіноклубів про права людини. Новий імпульс взаємодії надав меморандум про співпрацю між громадською організацією «Докудейз» та Координаційним центром з надання правової допомоги, підписаний 2020 року.

Так само і на Харківщині між Чугуївським місцевим центром з надання БВПД та громадською організацією «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА», на базі якої працює кіноклуб медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!», укладено меморандум.

І в межах його реалізації започатковано правовий кіноклуб, який регулярно організовує покази та обговорення разом із Чугуївським місцевим центром.

От і 6 січня, напередодні Різдвяних свят, пройшов кінопоказ доброї та світлої документальної стрічки з репертуару Docudays UA – «Джованні та балет на воді» (режисерки Астрід Буссінк, Нідерланди).

Фільм представив комунікатор Чугуївського МЦ та модератор кіноклубу «ДУМАй!» Юрій Чумак.

Головний герой стрічки хлопчик Джованні прагне досягти спортивних вершин у балеті на воді. Цей вид спорту вважається «дівчачим», не всі розуміють його прагнення. Але Джованні йде до своєї мрії, завдяки власній наполегливості та підтримці з боку тренерів і подруги.

Юні та дорослі гості, а також працівники Чугуївського місцевого центру з захопленням дивилися та обговорювали фільм. І зійшлися на думці, що в ХХІ столітті вже залишається позаду «традиційний» розподіл на чоловічі-жіночі види спорту та професії. Жінки добре проявляють себе у футболі та боксі, правоохоронній діяльності та політиці тощо. Натомість, Джованні демонструє, що хлопці нічим не поступаються дівчатам у балеті на воді…

Як зауважила головна спеціалістка Центру Наталя Топоркова, її вразило, наскільки добре передає емоції та відчуття саме документальне кіно – правдиве, без спецефектів, яке в той же час є ефективним інструментом донесення цінностей прав людини.

А директорка Чугуївського МЦ Уляна Кудрик зазначила, що цього року правовий кінозал на базі Центру стане традиційним та запрошуватиме глядачів на фільми від Docudays UA щонайменше раз на місяць.

Хто керуватиме Харковом після смерті мера

Хто керуватиме Харковом після смерті мера

Як відповідно до закону має відбуватися процедура призначення дострокових виборів у Харкові, пояснили в ОПОРІ.

Сьогодні стало відомо про смерть очільника Харківської міської ради Геннадія Кернеса. Відповідно до закону, у разі дострокового припинення повноважень або смерті голови, його повноваження виконує секретар ради, а рішення про позачергові вибори має ухвалити Верховна Рада.

– Дострокове припинення повноважень голови відбувається не автоматично після його смерті. Відповідне рішення має прийняти Харківська міська рада. Тобто сам факт повідомлення про смерть не є підставою для такого рішення. Має бути документ, яким є свідоцтво про смерть. Отже, мені здається, що процес прийняття такого рішення міськрадою затягнеться. Поки ця довідка з Німеччини прийде, поки проведуть процедуру перекладу тощо – все це займе якийсь час, – зазначив у коментарі «СК» Виборчий омбудсмен Громадянської мережі ОПОРА Юрій Чумак.

Він наголосив, що тільки після рішення Харківської міської ради про припинення повноважень голови у зв’язку з його смертю Верховна Рада протягом 90 діб має ухвалити постанову про призначення позачергових виборів.

– Наголошую, рішення про вибори має прийняти не ЦВК, а Верховна Рада. І тут починається найцікавіше, ми вже маємо прецеденти, коли Верховна Рада не приймала таких рішень. Є індивідуальна відповідальність, а є колективна безвідповідальність. Я не вангую, а лише зазначаю, що такі прецеденти вже були, зокрема і на Харківщині, – підкреслив Юрій Чумак.

Нагадаємо, в 2017 році загинув мер Дергачів Олександр Лисицький та помер голова Куп’янської міської ради Олег Войтюк. Після цього кілька років зазначені міські ради очолювали секретарі.

– Тобто секретар міської ради може достатньо довго виконувати повноваження міського голови, – уточнив Юрій Чумак. – У випадку призначення дострокових виборів обиратимуть лише мера, депутатський корпус залишається той самий.

Слобідський край