Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page

Так відповіла Національна поліція на мій запит щодо того, чи долучаються до забезпечення правопорядку в Україні громадські об’єднання, зареєстровані не як громадські формування з охорони громадського порядку.

А питання це виникло не безпідставно. Не раз доводилося чути, що до подібних заходів залучаються громадські організації, які зареєстровані без дотримання вимог Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (тобто, не громадські формування з охорони громадського порядку).

Так, під час презентації в Харкові дослідження «Участь громад у забезпеченні правопорядку в Україні» один із правозахисників задав експертам запитання: «Як ви можете прокоментувати ситуацію, коли представники громадських рухів, які себе позиціонують як захисники, беруть участь у рейдерських захопленнях та навіть вступають у конфлікти з поліцією?».

Тоді очільник громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус громадської безпеки» Володимир Степаненко прямо заявив: «В Україні є Закон «Про громадські об’єднання», яким передбачена діяльність широкого спектру громадських організацій, та спеціальний Закон «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Так от, якщо будь-яка громадська організація, яка заявляє про свій намір наводити лад на вулицях, не зареєстрована у відповідності до останнього Закону, то її «правоохоронна» діяльність є незаконною».

Ця теза здалася мені абсолютно слушною. Однак  вирішив підкріпити цю правову позицію фаховим висновком профільних міністерств. Виходячи з того, що саме до повноважень Міністерства юстиції, згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», входить координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань, а також з того, що Мін’юст здійснює правову освіту населення, я попросив речників Міністерства роз’яснити: чи мають право здійснювати функції з охорони громадського порядку громадські об’єднання, зареєстровані не як громадські формування з охорони громадського порядку?

І хоча Мін’юст повідомив мені, що «питання, порушені у листі, не стосуються надання роз’яснень з питань, які пов’язані з діяльністю Мін’юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства», водночас, «у порядку інформування» зазначив:

«Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об’єднання», громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка…

Засади участі громадян в охороні громадського порядку і державного кордону визначаються Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (далі – Закон)…

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.

Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Повсякденна (оперативна) діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України.

Таким чином, Законом визначено низку особливостей, без дотримання яких неможливо (виділено мною – Юрій Чумак) виконувати функції з охорони громадського порядку».

Отже, Мін’юст підтвердив, що далеко не кожне громадське об’єднання має право здійснювати заходи з охорони громадського порядку. Ці повноваження мають тільки ті, які дотримуються «низки особливостей», встановлених ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Нагадаємо, ст. 6 цього Закону ще на етапі реєстрації громадського формування вимагає, щоб рішення про його створення було підтримане відповідним органом Національної поліції (чи підрозділом Державної прикордонної служби України) а статут або положення були узгоджені з цими органами. Звісно, таких вимог немає при реєстрації «простого» громадського об’єднання, не наділеного функціями з охорони правопорядку.

У ст. 13 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» виписано спеціальний перелік обов’язків і прав членів громадських формувань, а в ст. 14 – умови та порядок застосування ними заходів фізичного впливу і спеціальних засобів… Підкреслимо, що такі повноваження членам інших громадських об’єднань жодним нормативним актом не надаються.

Паралельно я спрямував запит і до Міністерства внутрішніх справ, адже воно є головним у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики, зокрема, у сфері підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг. Я просив повідомити, чи залучаються до охорони громадського порядку в Україні громадські об’єднання, зареєстровані не як громадські формування з охорони громадського порядку. І, якщо так, то на яких правових підставах відбувається це залучення? Чи існують відомчі нормативні документи МВС та/чи Національної поліції, що регламентують таку діяльність?

Мій запит МВС переслало «за належністю» до Національної поліції. А остання відповіла:

«За результатами розгляду Вашого запиту на інформацію повідомляємо, що органи Національної поліції України уповноважені організовувати, спрямовувати і контролювати діяльність громадських об’єднань, які створені відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

Діяльність інших громадських організацій та добровільних об’єднань, що не зареєстровані як громадські формування з охорони громадського порядку відповідно до Закону, органами Національної поліції не спрямовується, не координується, не контролюється та вони до охорони громадського порядку не залучаються».

І на цьому можна б було поставити жирну крапку. Якби не одне «але». У засобах масової інформації не раз доводилося бачити, читати, слухати про те, як доволі активно про свою діяльність із забезпечення правопорядку заявляють, зокрема, «Національні дружини». «Це організація, метою якої є забезпечення порядку на вулицях українських міст», – значиться на їхньому сайті.

Втім, у Реєстрі громадських об’єднань Мін’юсту дане всеукраїнське об’єднання значиться не як громадське формування з охорони громадського порядку, а як громадська організація. Яка, до речі, наразі налічує 16 зареєстрованих обласних відокремлених підрозділів (див. принтскрин).

На аналітичному сервісі YouControl з 13 знайдених за запитом «Національні дружини» записів, лише 5 значаться як громадські формування, решта 8 – в тому числі й вищезазначені «Національні дружини» з центром у столиці – як громадські організації.

Чи пройшли ці ГО відповідні процедури, визначені ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», чи повсякденна (оперативна) діяльність «Національних дружин» та інших подібних не громадських формувань хоча б якось узгоджується з відповідними органами Національної поліції?

Чи надає Міністерство юстиції рекомендації державним реєстраторам з приводу чіткого розподілу громадських формувань та решти громадських організацій? – Будемо з’ясовувати.

P.S. Хтось із читачів скаже: «Ну то й що з того, що певна організація зареєстрована не як громадське формування та, здійснюючи заходи з охорони громадського порядку, не погоджує свої дії з поліцією? Головне, аби порядок на вулицях наводили». Зауважимо, що, коли діяльність таких самозваних «правоохоронців» не впорядкована, їхнє боріння за «порядок» може перетворитися на банальне самоправство.

І це наочно демонструє ситуація з всеукраїнською громадською організацією «Національні дружини». Вперше Україна дізналася про них у січні 2018 року, коли київським Хрещатиком пройшов «Марш присяги»: у центр міста вийшли понад 600 молодих людей в однакових одностроях. Відео маршу на сторінці НД у Facebook мало назву «Нас багато. Ми не боїмося застосувати Силу, аби встановити на вулицях Український Порядок!».

Після того у ЗМІ регулярно з’являються повідомлення про акції «Національних дружин» та їхні сутички з поліцією. Так, у червні 2018 року НД погромили табір ромів у Голосіївському парку Києва. У кінці липня 2018-го вони билися з поліцією під час мітингу проти будівництва житлового комплексу на столичних Осокорках. У грудні 2018 року брали участь у конфлікті орендарів та власників торгового центру «Дарниця» і борсалися з поліцією у Кременчуці. У січні 2019-го у Facebook з’явилось відео, на якому молодик у формі «Національних дружин» виголошує відверто антисемітські гасла. У березні того ж року НД разом із «Національним корпусом» неодноразово намагалися зривати мітинги кандидата у президенти Петра Порошенка. У листопаді 2019-го пікет «Нацдружин» біля обленерго у Вінниці завершився сутичками з поліцією. А напередодні Нового року НД розгромили кілька кафе у Маріуполі. Вже в лютому 2020 року чоловіки в масках і уніформі «Нацдружин» увірвалися в приміщення Жмеринської міськради та намагалися завадити проведенню чергової сесії. Ця історія мала продовження, коли на суді щодо нападу на Жмеринську раду сталася сутичка. І, на жаль, це далеко не повний перелік.

Юрій Чумак

Шерифи для нових громад