Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ «Булінг та кібербулінг у підлітковому середовищі»:
— 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
— 24% дітей стали жертвами булінгу;
— 48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
— 44% школярів були свідками булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
— більшість жертв булінгу цькують через те, що вони «виглядають, говорять, думають не так, як інші діти».
Звісно, хтось із педагогів і досі вважає, що «в їхній школі булінгу немає й бути не може». Але в тих навчальних закладах, де відповідально ставляться до забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, воліють не ігнорувати можливу проблему, а здійснювати активні кроки задля профілактики її виникнення.
Так, на запрошення адміністрації Харківської ЗОШ №147 та за сприяння Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, у школі було проведено семінар для вчителів «Запобігання булінгу».
18 лютого з педагогічним колективом закладу зустрівся комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання БВПД, модератор кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак.
Він представив документальну стрічку «Булер» американського режисера Лі Гірша відвертий погляд на те, як булінг вплинув на життя кількох дітей та їхніх сімей. У фільмі задокументовані реакції вчителів та адміністраторів на агресивну поведінку, які порушують кліше «діти просто поводяться, як діти», і відображений дедалі ширший рух серед батьків і молоді, спрямований на активну протидію булінгу в школах, спільнотах та суспільстві загалом.
По завершенні відбулася активна дискусія, в ході якої вчителі ділилися своїми думками та враженнями – як від побаченого у кіно, так і з власного досвіду. Як зазначила викладачка української мови та літератури Тамара Карєва, «незважаючи на те, що в фільмі інші меблі, проблеми такі самі, як і в нас».
Учасники заходу вказували і на «холодний тип тата», який ніколи не плаче, але водночас і не ділиться душевним теплом із сином, що страждає від кривд з боку однолітків, і на те, що батьки часто настільки зайняті власними справами, що навіть не знають про біди, які переслідують їхніх дітей.
Юрій Чумак зауважив, що важливу роль у боротьбі з булінгом мають відігравати не тільки батьки, але й педагоги, адже діти значний час у спілкуванні між собою проводять саме у школах. І, на жаль, іноді таке спілкування може набувати агресивних форм та переростати у відкрите цькування.
Експерт нагадав про види й ознаки булінгу, повідав про те, яка відповідальність передбачена за булінг статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наголосивши при цьому на обов’язку керівників закладів освіти повідомляти поліцію про відомі випадки булінгу.
Також правник поділився порадами щодо того, як можна протидіяти кривднику, аби в того зникло бажання булити. І надав контакти Національної дитячої «гарячої» лінії 116-111, що адмініструється громадською організацією «Ла Страда – Україна» та єдиного контактного центру безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
Наостанок Юрій Чумак розповів про те, як, у разі необхідності, можна скористатися первинною (консультативною) та вторинною правовою допомогою, яку надають центри й бюро державної системи БПД.
Як підкреслила директорка Харківської ЗОШ №147 Олена Малюк, правовий кінозал для вчителів наочно нагадав про існуючу проблематику та допоміг розкрити її кризові точки. Після семінару класні керівники обов’язково проведуть заходи як із дітьми, так і з батьками, щоб передати отримані правові поради, які мають стати певним «щепленням» від поширення булінгу в навчальному закладі. Аби учасники освітнього процесу були толерантними до всіх дітей, в тому числі й до тих, хто «не такі, як інші».
Георгій Кобзар