Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page

«Кіноклуби Docudays UA» знайомлять своїх підписників з кращими кіноклубами 2020 року. До уваги пропонується інтерв’ю з Юрієм Чумаком – керівником кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!», що успішно діє на Харківщині.

– Трохи про себе: звідки ви, чим займаєтесь, які досягнення маєте, які мрії тощо.

– Юрій Чумак, правозахисник. Очолюю Харківську обласну громадську організацію «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА», працюю комунікатором у Чугуївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Регіональний координатор Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA на Харківщині. Досягнення… З останнього – виграв справу в Європейському суді з прав людини щодо доступу до публічної інформації. Мрію про те, аби правозахисники в Україні опинилися без роботи. Тобто, щоб у нашій країні панувало верховенство права та все було гаразд із дотриманням прав людини.

– Як і коли ви відкрили кіноклуб? Як прийшли до цього рішення, чому це важливо для вас?

Зауважу, що з Docudays UA я познайомився ще у 2005 році в Києві. Як глядач завітав до столичного Будинку кіно і… Це було кохання з першого погляду – настільки мене захопило документальне кіно, атмосфера Фесту. Важливим є також те, що люди, які працюють в його команді, розділяють такі ж правозахисні цінності, як і я. Пізніше, працюючи помічником міністра МВС з питань дотримання прав людини та прес-секретарем управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області, я започатковував покази фільмів Docudays UA для правоохоронців, працівників установ виконання покарань та засуджених – і наочно бачив, яким ефективним інструментом просування ідей прав людини є документальне кіно.

Незабаром Центр правових та політичних досліджень «ДУМА» став партнером Мандрівного Docudays UA, а я – регіональним координатором Фестивалю на Харківщині. І скрізь, де б я не бував, з якою б аудиторію не зустрічався, я всім розповідав про Docudays UA, пропонував організувати перегляди та обговорення найкращих документальних стрічок. Тому під час Мандрівного фестивалю такі заходи проходять у школах та вишах, клубах та бібліотеках, відділах поліції та військових частинах, виправних колоніях та установах пробації, на базі неурядових організацій та в хабах громадської активності. У нас на Харківщині склалося широке коло друзів та поціновувачів кіно від Docudays UA. Однак по завершенні Мандрівного мені часто телефонували, писали або в особистих зустрічах питали: а коли ж Docudays UA знову завітає до них, невже доведеться чекати цілий рік?

Коли я побачив, що є чималий запит на правозахисні й правоосвітні заходи з використанням інструментарію фільмів Docudays UA, вирішив започаткувати пересувний кіноклуб на базі Центру правових та політичних досліджень «ДУМА». І назву йому ми в організації придумали співзвучну: «ДУМАй!». Оскільки певні, що кіно від Docudays UA – для думаючих людей. Свою діяльність клуб медіапросвіти «ДУМАй!» розпочав у 2017 році.

– Чи є у вас конкретна аудиторія, для якої проводите заходи найчастіше? Чи є тема / напрямок, з яким ви працюєте найбільше?

– Найбільш вдячною та небайдужою аудиторією є, як на мене, молодь. Сам я за освітою є педагогом, майже 10 років працював у школі. І з великою радістю завжди приходжу до шкіл, ліцеїв, коледжів, інститутів та університетів, адже певен: там документальне кіно уважно дивитимуться, до моїх слів дослухатимуться. При цьому доволі ефективними виходять заходи Docudays UA, до яких виходить долучити поліцейських, працівників пробації, юристів безоплатної правової допомоги, інших фахівців та експертів. І Ваш покірний слуга має експертні знання в різних сферах прав людини (зокрема, щодо попередження домашнього насильства, профілактики булінгу та кібербулінгу, протидії торгівлі людьми, доступу до публічної інформації, спілкування з правоохоронцями), тому намагаюсь ними ділитися з юнаками та дівчатами.

Важливим є те, що кіноклуб «ДУМАй!» є пересувним, і ми маємо змогу показувати стрічки Docudays UA не тільки в Чугуєві (це місто, де я живу) та Харкові, але й у селах та містечках Харківської області. І велике значення має те, що найкраще документальне кіно про права людини бачать жителі в різних куточках Харківщини, а не лише у мегаполісі.

У нас склалися партнерські взаємовідносини з Благодійним фондом «Карітас Харків», правовим клубом «PRAVOKATOR.Харків», Чугуївським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, низкою інших інституцій – куди нас регулярно запрошують. І кожен такий показ – це не тільки перегляд фільму, але й жваве обговорення, дискусія, міні-тренінг, майстер-клас. Після яких збагачуються знаннями та досвідом усі учасники.

– Які маєте плани на майбутнє у розвитку кіноклубу?

Через те, що до здійснення моєї мрії (щодо панування в Україні верховенства права) ще, на жаль, дуже далеко, правопросвітницьку діяльність кіноклубу плануємо розвивати та поширювати. Характерно, що ще до запровадження карантину, пов’язаного з пандемією коронавірусу, ми неодноразово проводили заходи з залученням режисерів/режисерок – за допомогою онлайн-платформ. А з настанням карантинних часів онлайн-кінопокази стали регулярними. З одного боку, звісно, це дещо погіршує контакт з учасниками, а з іншого – дозволяє розширити аудиторію, а також залучити фахівців з різних місць не тільки Харківщини, але й усієї України.

Також цікавим є набуття нового досвіду використання фільмів Docudays UA в якості стрижневого елемента адвокасі-кампаній, спрямованих на просування певних позитивних змін у царині дотримання прав людини. Так, зараз «ДУМАй!» реалізовує таку кампанію «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини». Організовуючи заходи з демонстрацією стрічки «Лізо, ходи додому!», ми ставимо за мету привернути увагу до проблематики психологічного насильства щодо дітей на Чугуївщині, провести широке інформування стосовно необхідності посилення заходів профілактики та реагування на таке насильство, домогтися прийняття на локальному рівні нормативного документа щодо впровадження позитивної практики протидії психологічному насильству відносно дітей.

Упевнений: такі кампанії дійсно можуть допомогти тому, щоб крига скресла і необхідні зміни відбулися!

– Ваша улюблена цитата з обговорення (можна своїми словами)?

– Своїми словами я скажу свою власну фразу. Колись мені спало на думку, що «правда та право є однокорінними словами». А з огляду на те, що кіно від Docudays UA є документальним і правдивим, воно, безумовно, сприяє торжеству права. У контексті цього згадалася й цитата з обговорення стрічки «Боротьба Джамали», коли один із учасників зазначив: «Пізнання правди йде через почуття, а фільм викликає дуже сильні переживання». І цей вислів можна застосувати ледь не до кожного фільму з репертуару Docudays UA.

 

– Ваша улюблена історія, як кінопоказ вплинув на життя когось із учасників?

– Якось, коли працював помічником міністра МВС з питань дотримання прав людини, у Палаці культури міліції Харківщини я організував показ приголомшливої стрічки «Врятувати рядового Міхєєва» – про те, як російські «правоохоронці» катували свого ж колегу, звинуваченого в злочині, якого він не скоював. Після перегляду та обговорення суворі харківські міліціонери виходили з залу зі сльозами на очах. Так сила документального кіномистецтва на них подіяла! Гадаю, що цей фільм вразив їх більше, ніж різного роду вказівки та інструкції щодо запобігання тортур.

– Коли плануєте наступний показ?

– 22 квітня, у Міжнародний день Землі, клуб медіапросвіти «ДУМАй!» спільно з правовим клубом «PRAVOKATOR.Харків» проводитимуть в онлайні кінопоказ документальної стрічки «Край електросміття» з репертуару Docudays UA. На нього запрошені юристи державної системи безоплатної правової допомоги та представники Юридичної клініки Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Втім, ми плануємо й інші заходи, тому, можливо, ще один показ відбудеться навіть до 22 квітня. Принаймні, є такий запит від друзів Docudays UA на Харківщині…

Записала Дарина Попова