Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page

Таку назву мав онлайн круглий стіл, організований Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров’я» та громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір», приурочений до Міжнародного дня захисту дітей.

31 травня, разом з експертами від Національної поліції, соціальних служб, системи безоплатної правової допомоги, громадських організацій з Херсонської, Харківської, Миколаївської, Дніпропетровської областей та м. Києва, учасники обговорили актуальні проблеми, пов’язані з захистом прав та інтересів дітей в територіальних громадах – у невеликих та малих населених пунктах.

Були розглянуті наступні питання:

— з якими загрозами для дітей доводиться стикатися в межах повноважень служби/діяльності;

— рейтинг/статистика найбільш частих порушень прав та інтересів дітей, зафіксованих на території обслуговування;

— рекомендації, що варто вдосконалити/змінити на рівні органів місцевого самоврядування чи на рівні держави, щоб покращити ситуацію;

— практичні рекомендації, що робити батькам, опікунам або іншим представникам дитини, якщо та зазнала, наприклад, домашнього насилля, булінгу, кібербулінгу – щоб швидше та ефективніше захистити її інтереси;

— як краще попередити ризики й уникнути загроз.

Одним із спікерів круглого столу виступив Юрій Чумак, координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях, фундатор громадської ініціативи «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини».

Він зауважив, що концепція «дитина свідок = дитина, постраждала від домашнього насильства» введена в українське законодавство з набранням чинності у 2018 році Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Вона передбачає, що дитина, яка стала свідком (очевидцем) домашнього насильства, повинна бути визнана правоохоронними органами постраждалою (потерпілою) від домашнього насильства.

За даними «Звіту за результатами моніторингу судової практики», підготовленого Асоціацією жінок-юристок України «Юрфем», поліція та суди лише у 15% справ ідентифікують дитину-свідка домашнього насильства як потерпілу; найпоширенішим видом покарання за вчинення домашнього насильства щодо дитини є штраф – у 70% справ. Що нерідко не відповідає тяжкості скоєного правопорушення.

І, за таких умов, на думку правника, значну увагу держави та суспільства необхідно приділяти саме попередженню домашнього насильства.

Георгій Кобзар