Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page

З 27 вересня по 1 жовтня 2021 року у вітчизняних закладах освіти проходив Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу. Нагальність проблеми булінгу в освітньому середовищі спричинила й появу даної статті.

Коли я навчався у школі, в ній неодноразово ставалися випадки цькування. Хоча такого поняття як «булінг» тоді не знали. І толком не вміли протидіяти злодіянням юних кривдників, які цькували своїх однолітків або школярів молодшого віку. Тільки у ситуаціях, коли це набувало гострих форм та ставало відомо широкому загалу, втручалася міліція…

Сьогодні питанню запобігання булінгу та реагуванню на його прояви приділяється значно більше уваги.

У грудні 2018 року Закон України «Про освіту» доповнили пунктом 3-1 частини 1 статті 1, в якому визначили булінг (цькування) як «діяння (дія або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
— систематичність (повторюваність) діяння;
— наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
— дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Правники вказують, що до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

При цьому потрібно відрізняти булінг від «звичайного» конфлікту. Для булінгу характерною є систематичність, тобто вчинення у різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі і більше разів – стосовно однієї й тієї ж особи. Що наносить шкоду психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

У разі, якщо такі дії не набули ознак кримінального правопорушення (злочину), кривдник все одно несе відповідальність – адміністративну. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у грудні 2018 року доповнили статтею 173-4: «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу».

У ній прописано, що адмінвідповідальність за булінг несуть не тільки самі булери (кривдники), а, в разі, якщо вони є неповнолітніми та не досягли 16-річного віку, за скоєне ними правопорушення карають їхніх батьків (або осіб, які їх замінюють), – за частинами 3 і 4 ст. 173-4 КУпАП.

До того ж, якщо керівнику закладу освіти стало відомо про випадки булінгу (цькування), але він/вона, не бажаючи «виносити сміття з хати», не повідомляє про це підрозділ Національної поліції України – це карається за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП.

Аби дізнатися, якою є ситуація з реагуванням Нацполіції на випадки булінгу, я надіслав до ГУНП в Харківській та Дніпропетровській областях запити на інформацію, в яких просив повідомити:

1. Скільки всього було зафіксовано звернень про булінг учасників освітнього процесу в 2020 році та за 6 міс. 2021 року?
2. Скільки було складено протоколів про адміністративні правопорушення за булінг за ст. 173-4 КУпАП у 2020 році та за 6 міс. 2021 року?
3. Скільки осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності за булінг за статтею 173-4 КУпАП у 2020 році та за 6 міс. 2021 року?
3.1. Скільки з них – дорослі особи, що вчинили булінг?
3.2. Скільки з них – батьки, які понесли відповідальність за діяння, вчинені малолітніми або неповнолітніми особами?
3.3. Скільки з них – керівники закладів освіти, покарані за неповідомлення органів Національної поліції України про випадки булінгу?

І поліція Харківщини відповіла:
«В інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі – ІТС «ІП НПУ») під час прийняття та опрацювання повідомлень окремої категорії повідомлень про «булінг» (цькування) учасників освітнього процесу не велася. З 01.07.2021 з метою належної реєстрації підрозділами «102» ГУНП в областях, повідомлень про «булінг» (цькування) учасників освітнього процесу внесено зміни подій «оператора 102» «ІП НПУ» та доповнено подією «булінг».
Згідно наявних обліків поліцейськими ГУНП в Харківській області в 2020 році виявлено та задокументовано 8 фактів «булінгу» (цькування) учасників освітнього процесу, станом на 30.06.2021 року задокументовано 3 факти «булінгу» (цькування) учасників освітнього процесу.
З них в 2020 році дорослих, які вчинили булінг, до відповідальності притягнуто 1 особу, в 2021 році дорослих, які вчинили булінг, до відповідальності притягнуто 1 особу.
Батьків, за діяння, вчинені малолітніми або неповнолітніми особами, в 2020 році до відповідальності притягнуто 7 осіб, в 2021 році до відповідальності притягнуто 3 особи.
В 2020 році та в 2021 році керівники закладів освіти за неповідомлення органів Національної поліції України про випадки булінгу серед учасників освітнього процесу до відповідальності не притягувались».

ГУНП в Дніпропетровській області вже «традиційно» наш запит проігнорувало. Втім, після того, як я поскаржився на це до міністра внутрішніх справ, надійшло одразу дві відповіді.

Управління превентивної діяльності повістило:
«У 2020 році до органів та підрозділів ГУНП в Дніпропетровській області надійшло 53 звернення про булінг в закладах освіти, за 6 місяців 2021 – 39.
За статтею 173-4 КУпАП у 2020 році складено 8 протоколів про адміністративне правопорушення (до відповідальності притягнуто 8 осіб) та 5 протоколів за 6 місяців поточного року (до відповідальності притягнуто 4 особи, 1 протокол про адміністративне правопорушення судом не розглянутий). Всі вказані протоколи складалися відносно батьків, за вчинення булінгу їх малолітніми та неповнолітніми дітьми. За частиною 5 статті 173-4 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення не складалися».

А Управління інформаційно-аналітичної підтримки поінформувало:
«Станом на 07.09.2021 по Дніпропетровській області усього за 2020 рік надійшло 61 звернення про булінг учасників освітнього процесу та 43 звернення за 6 міс. 2021 року.
За 2020 рік складено 17 протоколів про адміністративні правопорушення за булінг ст. 173-4 КУпАП, за 6 міс. 2021 року – 9 протоколів. Аналогічно за 2020 рік 17 осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-4 КУпАП, за 6 міс. 2021 – 9 осіб:
— з них за 2020 рік 11 батьків понесли відповідальність за діяння, вчинені малолітніми або неповнолітніми особами, за 6 міс. 2021 року – 4 батьків;
— з них жодного протоколу про адміністративне правопорушення за 2020 рік, 6 міс. 2021 року щодо дорослих осіб, які вчинили булінг та керівників закладів освіти за неповідомлення органів поліції про випадки булінгу».

Отже, як бачимо, з одного боку, правоохоронці досить активно реагують на випадки булінгу стосовно учасників освітнього процесу. А на Харківщині до відповідальності за булінг навіть притягували дорослих (тобто, вірогідно, вчителів, які знущалися над учнями).

А з іншого, з’ясувалися й певні проблемні моменти.

По-перше, щодо самого обліку випадків булінгу. Так, якщо ГУНП в Харківській області вказало, що до 01.07.2021 р. в інформаційно-телекомунікаційній системі «ІП НПУ» окремої категорії повідомлень про булінг не фіксувалося (вочевидь, з цієї причини і не дали відомості щодо кількості таких повідомлень), то поліція Дніпропетровської області дані щодо звернень про булінг надало як за 2020-й, так і за 6 міс. 2021 року. Щоправда, від 2-х управлінь ГУНП в Дніпропетровській області – різні, які між собою «не б’ються». Що може говорити про те, що ці цифри рахують, керуючись неоднаковими алгоритмами.

По-друге, статистика по булінгу з Дніпропетровщини від 2-х управлінь ГУНП взагалі різниться. Достатньо побачити, що Управління превентивної діяльності вказує, що за 2020 рік та за 6 міс. 2021 року «всі вказані протоколи складалися відносно батьків, за вчинення булінгу їх малолітніми та неповнолітніми дітьми». Натомість, Управління інформаційно-аналітичної підтримки надає інші дані: «за 2020 рік 17 осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності, за 6 міс. 2021 – 9 осіб, з них за 2020 рік 11 батьків понесли відповідальність за діяння, вчинені малолітніми або неповнолітніми особами, за 6 міс. 2021 року – 4 батьків». Виходить, що десь залишаються «поза дужками» 6 покараних осіб у 2020 році та 5 – за 6 міс. 2021 року. Хто ж ці «небатькі»? Можливо, ці булери – учні (студенти), які є неповнолітніми, однак яким вже виповнилося 16 років, тому вони понесли адміністративну відповідальність? Важко сказати, бо, як вже зазначено вище, цифри від 2-х поліцейських управлінь Дніпропетровської області не співпадають.

По-третє, ані на Харківщині, ані на Дніпропетровщині до відповідальності за булінг не притягалися керівники освітніх закладів. Чи свідчить це про те, що шановні директори шкіл, ліцеїв, коледжів завжди своєчасно інформують поліцейських про випадки булінгу? Хочеться вірити, що так. Хочеться, але не віриться. Оскільки неодноразово доводилося чути про ситуації з булінгом, на які педагоги воліли «закривати очі», або не знаючи, як правильно реагувати на таке неподобство, або не бажаючи «псувати репутацію закладу».

До речі, слід зауважити, що жертвами (потерпілими) від булінгу іноді стають не тільки учні, але й викладачі. Хоча останні, як правило, воліють нікуди не скаржитися, побоюючись розголосу та поганої слави…

Підсумовуючи, зазначимо, що булінг – тривожна тенденція, яка ставить під загрозу безпеку учасників освітнього процесу і, в першу чергу, дітей. Попередити булінг можна тільки шляхом об’єднання зусиль всіх зацікавлених сторін – педагогів, батьків і служб, які причетні до роботи з дітьми (ювенальної превенції, опіки та піклування, охорони здоров’я, державної системи безоплатної правової допомоги тощо). Також вагоме слово можуть сказати представники неурядових громадських організацій, які проводять правоосвітню роботу з дітьми та вчителями. А в протидії булінгу свою ефективну роль мають відігравати працівники правоохоронних органів.

Юрій Чумак, координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях

Див. також:

Корисні посилання щодо теми антибулінгу

Лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 р. № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)»