Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page

Микола Благовестов – 1-й ліворуч

Інтерв’ю в молодого громадського активіста з Харківщини Миколи Благовестова – до Міжнародного дня молоді

1. Звідки ви в Україні? Де ви були 24 лютого?

Доброго ранку, ми зі Слобожанщини! )

Мене звуть Микола Благовестов, мені 31 рік, я народився та живу в Харкові – місті-Герої, який першим прийняв на себе удар російських окупантів, і досі боронить східні рубежі нашої держави. Його називають «залізобетонним» містом – не тільки через архітектуру конструктивізма, яка є візитівкою нашого міста, а ще й через залізну волю та спротив нашого мегаполісу рашистській навалі.

24.02.2022 я, як і переважна кількість містян, мирно спав у своїй домівці, і прокинувся від звуків обстрілів нашого району, бо мешкаю на східній околиці міста. Коли зрозумів, що почалася війна, швидко зібрав речі і відправив дружину в безпечне місце, а після цього пішов у військкомат, аби стати на захист своєї країни. У військкоматі мене взяли на облік і відправили додому – чекати, коли мене викличуть стати до лав Збройних Сил України.

2. Ви вирішили, що зараз важливо підтримати свою країну. Що спонукало вас до такого рішення, і з огляду на таку велику кількість людей, які потребують допомоги, як ви вирішили, де саме вам найкраще допомогати?

Але просто сидіти в бомбосховищі, склавши руки, я не міг. І вирішив, що маю робити щось корисне для своєї країни з тими силами і можливостями, які маю. З 2010-го року я займався активною суспільною роботою, з 2014-го – волонтерів, тому мій вибір був очевидним – допомагати тим, хто того потребує найбільше. По-перше це була армія, разом з однодумцями я поїхав закупати термобілизну, технічні засоби, продукти харчування та гігієни для наших бійців, перш за все цього потребували добровольчі об’єднання і ТрО , які активно формувалися і озброювались в перші дні війни. У Харкові та області мене добре знали як молодіжного лідера, тому бажаючих допомагати було багато: прості люди віддавали домашню консервацію, теплі речу, шкарпетки, білизну для наших бійців, бізнесмени привозили військове обладнання та інші коштовні речі, яких потребували військові. Ми всі згуртувалися навколо захисту Харкова, Височанської громади та всієї Харківщини. І коли перші атаки й спроби захопити Харків були відбиті, місто опинилося в ізоляції і без постачання найнеобхіднішого: в магазинах закінчилися продукти, аптеки зачинилися, супермаркети не працювали… Місто та область опинилися на межі гуманітарної катастрофи, люди не могли купити хліба, ба навіть борошна, щоб його спекти. І тоді, під загрозою постійних обстрілів, ми кинулися шукати бодай якісь продукти харчування, що б зарадити цивільним людям.

Завдяки взаємодопомозі і взаємодії з іншими волонтерськими об’єднаннями, ми знайшли і борошно, і залишки продуктів на складах, і змогли допомогти Височанській громаді (20 км від Харкова), в якій я є депутатом, бо найбільше звернень було саме від неї. Ми з колегою Наталією Пахніною налагодили випікання хліба в громаді та надали ліки й продукти, яких потребували люди, що залишилися без постачання цих необхідних для життєдіяльності речей. Згодом постачання харчів почало відновлюватись, Але цього було замало, бо більше допомоги потребували й інші громади нашої області. І тоді я з однодумцями (Максимом Зеленським, Яною Білецькою, Сергієм Овсянніковим та Наталію Пахніною) створили волонтерський логістичний центр гуманітарної допомоги «ХАБ ВОКЗАЛ», який зараз допомагає більш ніж 20 громадам Харківської області, зокрема тим, на території яких ідуть бойові дії або які знаходились під окупацією. Також продовжуємо допомагати військовим – від бронежилетів і військового спорядження – до автівок.

3. Яке ваше бачення України? Що дає надію на майбутнє?

Я вважаю, що Україна зараз – форпост цивілізованого світу, яка боронить його від дикої варварської навали путінської росії. Безпрецедентна жорстокість та цинізм нашого ворога згуртувала народ, який став загартованою в боях нацією, що здатна перемогти і збудувати Україну нашої мрії – вільну, незалежну, заможну країну, яка стане взірцем демократії для всього світу.

4. Як молода людина, яка докладає зусиль до того, щоб втілити своє бачення України, як вам можуть допомогти різні партнери? Які ресурси, навчання чи навички, на вашу думку, є найважливішими для молодих людей, які прагнуть змінити ситуацію?

Зараз разом із однодумцями започаткували будівництво Храму Української православної церкви на території Височанської громади. За підтримки програми «Мріємо та діємо» розбудовуємо Молодіжний центр «Високий» – для розвитку та дозвілля нашої молоді та ВПО. І наразі потребуємо вашої підтримки: моральної, матеріально-технічної, фінансової. Ми відкриті для взаємодії з нашими західними партнерами, без Вашої допомоги нам буде дуже важко. Українська молодь прагне навчання соціальним, комунікаційним навичкам, профорієнтації з сучасних, затребуваних у світі професій в IT-індустрії, фінансовій сфері та інноваційних технологіях. Актуальним також є навчання учасників волонтерського руху з парамедицини та іншим корисним навичкам, потрібним під час війни.

5. Що ви хочете, щоб світ знав про Україну прямо зараз?

Кожного дня в Україні гинуть кращі її доньки та сини, відстоюючи демократичні цінності та свободу свого народу, але все одно Україна – це країна з величним майбутнім, бо це держава Героїв, здатних не тільки помирати за свої ідеали, а й жити та відбудовувати свою країну, яка для нас – понад усе!

Довідково: Микола Благовестов – місцевий активіст Височанської селищної територіальної громади, депутат Височанської селищної ради, голова ГО «Асоціація молодіжних лідерів України».

Активно співпрацює з програмою «Мріємо та діємо»: координатор Височанського молодіжного центру «High», координатор проєкту «ВільноХаб» у Височанській селищній територіальній громаді, медіадрайвер Височанської громади.

Успішно реалізує молодіжні та гуманітарні проєкти у себе в громаді, а також бере активну участь у ХАБі «Вокзал». ХАБ «Вокзал» – це волонтерське об’єднання, яке створено для надання гуманітарної допомоги мешканцям громад Харківської області, а також логістичних послуг волонтерським організаціям та ініціативам на Південній залізниці Харкова.

Наталія Пахніна