Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page

Таку назву мав бінарний захід, що відбувся в онлайні для студентів/ок ІІ курсу Харківського національного університету внутрішніх справ.

Бінарним він був тому, що, крім викладача Університету, професора кафедри конституційного і міжнародного права та прав людини ХНУВС Андрія Войціховського, до проведення був запрошений колишній помічник міністра МВС, керівник кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак.

Правозахисник повідав, що до вразливих категорій населення зазвичай відносять групи, які мають особливі потреби чи піддаються вищому ризику дискримінації, експлуатації або насильства.

Ось деякі з цих груп та приклади міжнародного законодавства, що регулює їхній захист:

  1. Діти – через фізичну та психологічну незрілість.
    • Конвенція про права дитини (1989): захищає права дітей, включаючи право на життя, розвиток та захист від експлуатації.
  2. Жінки – зокрема в контексті гендерної дискримінації чи насильства.
    • Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW, 1979): забезпечує рівні права для жінок.
  3. Люди похилого (поважного) віку – через соціальну та економічну вразливість.
    • Міжнародне право загалом включає їх через концепції прав людини, хоча спеціальних конвенцій поки недостатньо.
  4. Особи з інвалідністю – через фізичні або ментальні бар’єри.
    • Конвенція про права осіб з інвалідністю (2006): захищає їхні права та сприяє рівноправ’ю.
  5. Біженці та переміщені особи – через втрату домівки чи переслідування.
    • Конвенція про статус біженців (1951): визначає їхній правовий статус і захист.
  6. Національні, етнічні чи релігійні меншини – через ризики дискримінації.
    • Декларація ООН про права осіб, які належать до національних чи етнічних, релігійних та мовних меншин (1992).
  7. Особи, які піддаються торгівлі людьми – через експлуатацію.
    • Палермський протокол (2000): міжнародний документ про боротьбу з торгівлею людьми.

Також захист вразливих груп закріплений в універсальних принципах прав людини та спеціалізованих міжнародних конвенціях. Наприклад:

  • Загальна декларація прав людини (1948).
  • Міжнародні пакти про громадянські та політичні права і про економічні, соціальні та культурні права (1966).

Крім того, окремі регіональні угоди та національне законодавство посилюють захист цих груп.

Так, в українській нормативній базі визначення «вразливі групи населення» дається у п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги»: – це особи/сім’ї, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників.

При цьому, складні життєві обставини – обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.

Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини:

а) похилий вік;

б) часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;

в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;

г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;

ґ) інвалідність;

д) бездомність;

е) безробіття;

є) малозабезпеченість особи;

ж) поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків;

з) ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини;

и) втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі;

і) жорстоке поводження з дитиною;

ї) насильство за ознакою статі;

й) домашнє насильство;

к) потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;

л) шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги»).

Очевидно, що це не вичерпний перелік осіб, які потребують особливого захисту, оскільки багато інших груп людей можуть страждати від дискримінації та приниження.

Так, учасники/ці дискусії називали секс-працівниць, ромів, колишніх засуджених тощо.

В якості наочної ілюстрації становища таких людей Юрій Чумак запропонував переглянути короткометражне польське документальне кіно «Що написане пером» з репертуару кіноклубів Docudays UA. Головний її персонаж – безпритульна алкозалежна людина, що опинився на самому «дні» соціуму…

Під час обговорення студенти/ки поділилися своїми враженнями.

Так, Володимир Дребот зазначив: «У стрічці було показане реальне життя після позбавлення волі – без романтизації, коли люди, що відбули покарання, повертаються ні з чим та в нікуди».

«Мені дуже подобаються фільми документального жанру, вони викликають багато змішаних відчуттів. Коли дивилася це кіно, було одночасно відчуття жалю та співчуття до головного героя», – зауважила Олена Карелідзе.

«Правова система має забезпечувати однакове поводження з усіма людьми. Вразливі групи населення часто стикаються з дискримінацією та нерівним поводженням. Юристи, які мають знання про їхні особливі права та потреби, можуть ефективно відстоювати їхні інтереси. Таким чином, знання прав уразливих груп населення є не лише професійною необхідністю для правників, а й важливою умовою для забезпечення справедливості, рівності та захисту прав людини у суспільстві», – наголосив Андрій Войціховський.

Георгій Кобзар