Select Page

Ці питання обговорювали учасники кінопоказу, що відбувся 21 вересня 2018 року для старшокласників Площанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобурлуцького району Харківської області.

До них у гості завітав пересувний кіноклуб Docudays UA «ДУМАй!». І модератор клубу, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак представив юним глядачам фільм китайського кінорежисера Вейдзюнь Чена «Голосуйте за мене, будь ласка!».

Документальна стрічка дотепно і детально демонструє виборчий процес на прикладі «перших демократичних виборів» старости класу в одній із шкіл КНР.

Троє восьмирічних школярів змагаються за місце старости класу. У ході «передвиборчої кампанії» на них чинять тиск надміру турботливі батьки. Троє головних героїв беруться до справи, використовуючи різноманітні методи: складання стратегії виборчої кампанії, передвиборчі обіцянки та фактичний підкуп виборців.

За кілька хвилин до закінчення фільму, як то кажуть, «на самому цікавому місці», Юрій Чумак застосував техніку «стоп-кадр», запропонувавши учасникам перегляду передбачити, хто ж таки стане переможцем виборчих кіно-перегонів.

І більшість юнаків і дівчат, разом з учителями, – не вгадали. Оскільки сам факт роздачі подарунків напередодні голосування одним із кандидатів було показано у стрічці пізніше. Як виявилося, цей епізод став вирішальним у питанні визначення майбутнього старости в китайській школі.

Чи вплинув би подібний вчинок на волевиявлення юних площанців? Навіщо і як ми голосуємо? І як це пов’язано з демократією?

Обговорення з цих питань виявилося жвавим та активним.

«Ви показали нам фільм про вибори у Китаї, але в ньому ми побачили багато схожого з Україною. Адже і в нашій країні під час виборів нечесні дорослі кандидати намагаються купувати голоси. Переконана, що коли я стану виборцем, голосуватиму через переконання, а не «за гречку», – сказала учениця 9-го класу Аліна.

Отже, можна стверджувати, що цього дня, завдяки мистецтву документального кіно, старшокласники Площанської школи отримали певний урок демократії.

Георгій Кобзар