Select Page

Клептократи, що під різними личинами та партійними стягами пролазять до парламенту та успішно реалізовують схему «гроші-влада-гроші», під час кожної виборчої кампанії намагаються підкупити виборців. А ті з радістю підкуповуються.

Якось на виборах я спостерігав за процесом голосування в одному з міст Харківщини. І помітив чоловіка, який о 8 ранку, вже будучи напідпитку, характерним зигзагоподібним кроком ішов до виборчої дільниці. Мимоволі зацікавившись такою «ходою», я спитав дядька, нащо він так ризикує здоров’ям, адже міг би принаймні проспатися, а вже потім іти на вибори, бо часу до закриття дільниці ще чимало. На що отримав конкретну відповідь: йому заплатили за те, щоб віддав голос за певного кандидата та ще й добряче пригостили оковитою, отже, він тепер мусить «виконати свій обов’язок». На моє зауваження, а чи може він не голосувати за того, за кого йому налили, адже це був фактично підкуп виборця, чолов’яга гордо відповів: «Та Ви що, звісно, ні! Я ж чесний».

І от на таких горе-«чесних» тримається вся схема підкупу на вітчизняних виборчих перегонах. Такий собі «стокгольмський синдром» українських виборів: розкрадачі бюджету та олігархи, що тримають народ у заручниках бідності й поневірянь, під час виборчої кампанії діляться з барського плеча часткою накраденого, за що отримують голоси виборців, а завдяки ним – теплі крісла у Верховній Раді та можливість дерибанити країну й надалі.

Нагадаємо, стокгольмський синдром – це психологічний стан, що виникає при захопленні бранців, коли ті починають співчувати своїм загарбникам або ототожнювати себе з ними. Авторство терміну приписують криміналісту Нільсу Біджероту, який ввів цю дефініцію після захоплення заручників у Стокгольмі в серпні 1973 року. Тоді два рецидивіста захопили в банку чотирьох заложників – чоловіка і трьох жінок. Коли ж злочинці були посаджені за грати, бувші їхні жертви стали просити для них амністії, а згодом дві жінки з числа заручників побралися з колишніми викрадачами.

Так і значна частка українських виборців готова «одружитися», принаймні, років на 5, з тими політиками, які, всупереч законодавству, під час виборів проводять «аукціони небувалих щедрот» та роздають гречку, ліки, цукерки, організовують безкоштовні концерти та «благодійні» розважальні заходи, ремонтують під’їзди та облаштовують дитячі майданчики…

І те, що ці кандидати та їх команди здійснюють таким чином непрямий підкуп (а в разі, якщо «роздача слонів» пов’язується з вимогою проголосувати за певного кандидата – підкуп прямий), багатьох виборців особливо не бентежить. Мало того, дехто навіть лається, коли спостерігачі чи інші активні громадяни викликають у таких випадках поліцію. Мовляв, заважають хоч трохи «розбагатіти» під час виборів.

Шановні виборці! Знайте: порушуючи Закон та використовуючи чималі кошти на підкуп, кандидати-«благодійники», прийшовши до влади, теж будуть нехтувати законами та крастимуть, аби відбити свої витрати сторицею. Крастимуть у нас з вами, з державного бюджету.

Тому ваш вибір має бути усвідомленим. Голосуйте не шлунком і не кишечником, голосуйте розумом!

Юрій Чумак, голова Громадського Центру «ДУМА»

Рубрика