Мар 11, 2020
У межах правопросвітницької діяльності системи безоплатної правової допомоги та взаємодії з Патрульною поліцією України, фахівець Чугуївського місцевого центру з надання БВПД Юрій Чумак провів спільно з працівником Управління патрульної поліції в Харківській області Денисом Чайковським 3 правові уроки для школярів ліцею №149 м. Харкова.
10 березня правник та правоохоронець зустрілися з учнями 5-«Б», 9-«А» та 9-«Б» класів ліцею та нагадали їм про права дітей, розповіли про запобігання та протидію булінгу й кібербулінгу.
Д. Чайковський, який закріплений за даним ліцеєм як шкільний офіцер поліції, повідав про правила спілкування з поліцейськими, навів показові приклади з практики роботи правоохоронців Харківщини, відповів на численні питання дітей.
Учням цікаво було дізнатися від Ю. Чумака про 3 важливі кроки, що дозволяють протидіяти булерам: STOP (зупиніть кривдника), TALK (скажіть агресору, що в разі неприпинення його протиправних дій, ви будете змушені повідомити вчителям, батькам, поліції) та WALK (зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть).
Також правник представив увазі дітей анімаційні ролики, підготовлені в рамках «Кампанії проти кібербулінгу» Docudays UA: «Mr. Nox» та «Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою». Під час обговорення учні отримали рекомендації щодо того, як безпечно користуватися Інтернетом та як себе поводити в разі появи кіберзагроз. Звісно, для припинення незаконних дій та притягнення винних до відповідальності, необхідно звертатися до поліції.
Георгій Кобзар
Громадський простір
Мар 3, 2020
В якому разі це може вас стосуватися, пояснює Юрій Чумак, фахівець Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Працівники мають право на додаткову відпустку за особливий характер праці за умови, що їхня робота пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням. Це зазначено у ст. 8 Закону України «Про відпустки».
Перелік відповідних робіт/посад встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 1290 від 17.11.1997 р. «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці». У п. 58 цих Списків значаться «працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах».
У сучасному розумінні це – всі персональні комп’ютери, незалежно від виду монітора.
Таким працівникам максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки надається до чотирьох календарних днів. Умова – працівник використовує комп’ютер не менше половини тривалості свого робочого дня (якщо 8-годинний робочий день – то 4 години). Якщо працівник не постійно працює за комп’ютером, то надаватиметься така відпустка пропорційно (4 дні поділити на кількість робочих днів у році, згідно з графіком роботи працівника, і помножити на кількість днів, в які він більше половини робочого дня працював за комп’ютером).
Оплата додаткової відпустки здійснюється за рахунок коштів роботодавця, призначених на оплату праці. Така відпустка належить до щорічних відпусток. Отже, у разі звільнення працівника, роботодавець має виплатити йому грошову компенсацію за всі невикористані дні такої відпустки.
Слобідський край
Мар 2, 2020
Як правило, підлітки зустрічаються з поліцією не за самих приємних обставин: у випадках, коли стали жертвами правопорушення або самі десь набешкетували.
Втім, за любих обставин необхідно знати, як себе поводити з працівниками поліції, аби не наразитися на додаткові неприємності.
Саме тому представники Асоціації УМДПЛ регулярно проводять заняття з юнаками та дівчатами, присвячені питанням правильного та правового спілкування з правоохоронцями.
Так, 27 лютого у бібліотеці для юнацтва м. Чугуєва в рамках «Тижня правових знань» відбувся захід «Право знати право» для учнів 8 класу Чугуївської загальноосвітньої школи №4.
Розібратися у життєвих колізіях та юридичних тонкощах школярам допомагав Юрій Чумак – представник Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, голова Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ. Він запросив із собою компетентних та високопрофесійних правоохоронців: Кирила Сазонова – начальника сектору кадрового забезпечення Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області та Марину Рябініну – заступницю начальника Чугуївського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації».
Учні спілкувались із гостями, отримали корисну та вичерпну інформацію щодо видів правопорушень, дізналися, яка адміністративна та кримінальна відповідальність передбачена за порушення закону, скоєні підлітками.
А завідувачка методико-бібліографічним відділом Чугуївської центральної бібліотечної системи Анжела Самко провела для школярів правову вікторину.
Родзинкою заходу став блок, присвячений тому, як поводити себе з працівниками поліції, представлений Юрієм Чумаком. Діти з захопленням переглянули інформаційно-просвітницькі анімаційні фільми «Ти і поліція», підготовлені Асоціацією УМДПЛ та студією Real Stories Production про пригоди хлопчика Вась-Вася та кота Паштета.
На завершення старшокласники отримали правові буклети «Підлітку про поліцію» від Асоціації УМДПЛ та «Паспорт прав дитини» – від державної системи безоплатної правової допомоги.
Зауважимо, що аналогічні заходи відбулися наприкінці лютого також у школах №7 та №2 м. Чугуєва.
Подібні зустрічі дуже важливі для поглиблення правових знань підлітків та формування свідомого ставлення до своїх прав.
Георгій Кобзар
Мар 1, 2020
Круглі столи, дискусії, експертні обговорення – чисельні заходи, присвячені діяльності громадських формувань (ГФ), – не пропонують універсального рішення. ГФ залишаються сам-на-сам зі своїми проблемами, а поліція – без помічників.
Нещодавнє експертне обговорення у Харкові, присвячене результатами дослідження «Участь громад у забезпеченні правопорядку в Україні», перетворилося на гостру фахову дискусію. Вона викрила нові аспекти проблем, які заважають громадськості ставати добровільними помічниками поліції.
Виявилося, що головна причина бездіяльності ГФ криється в юридичній площині – у недосконалій процедурі реєстрації таких формувань.
На діяльність ГФ впливають поліція, держадміністрації та органи місцевого самоврядування. Такий розподіл впливу стає запобіжним заходом проти поліцейської монополії та можливих зловживань з боку влади. А регулює діяльність ГФ Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».
Стаття 12 цього Закону через неточність формулювання дозволяє ставати членами ГФ особам, які мають кримінальне минуле. Особливої уваги потребує питання саме реєстрації громадських формувань з охорони порядку, що наділяє їхніх членів певними повноваженнями.
Відповідно до законодавства, не кожна громадська організація є формуванням з охорони громадського порядку.
Чи є чинними громадські формування з охорони громадського порядку, що зареєстровані при органах місцевого самоврядування?
Одні громадські формування з охорони громадського порядку зареєстровані органами місцевого самоврядування, але не набули статусу юридичних осіб. Їхні очільники пояснюють це тим, що реєстрація була проведена раніше, за старої редакції Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Інші формування проходили «двоступеневу» реєстрацію: спочатку — рішенням органу місцевого самоврядування, а вже потім — державним реєстратором. А декотрі одразу подавали документи до державного реєстратора, маючи погодження від відповідного органу Національної поліції України.
З огляду на таку відмінність у правовій практиці реєстрації громадських формувань, виходячи з того, що, відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань належить до повноважень Міністерства юстиції, що також здійснює правову освіту населення, ми звернулися до Мін’юсту з проханням:
1) роз’яснити порядок реєстрації громадських формувань з охорони громадського порядку;
2) пояснити, чи можуть громадські формування з охорони громадського порядку діяти без набуття статусу юридичної особи.
За деякий час надійшла відповідь із розлогим поясненням:
Міністерство юстиції України в межах компетенції повідомляє.
26.11.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), яким серед іншого передбачено викласти зазначений Закон у новій редакції з назвою «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (пункт 1 Закону) та внести зміни до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (пункт 16 Закону), зокрема, статтю 6 викладено в новій редакції.
Так, відповідно до статті 6 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», «громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону набуває статусу юридичної особи з дати його державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Для реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону подаються рішення про його створення, підтримане відповідним органом Національної поліції чи підрозділом Державної прикордонної служби України, узгоджене з цими органами положення (статут), інформація про склад керівного органу, а також список членів формування»…
Слід зазначити, що за попередньою редакцією статті 6 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (у редакції до 01.01.2016) для реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону його засновники подавали до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради за місцем його діяльності рішення про його створення, підтримане відповідним органом внутрішніх справ чи підрозділом Державної прикордонної служби України, узгоджене з цими органами положення (статут), інформацію про склад керівного органу, а також список членів формування. Також було встановлено, що після реєстрації громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону набувало статусу юридичної особи…
Тобто до набрання чинності Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (у редакції до 01.01.2016), набуття громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону статусу юридичної особи здійснювалося в два етапи – спочатку відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (у редакції до 01.01.2016) у виконавчому органі сільської, селищної, міської, районної у місті ради за місцем його діяльності отримувалося рішення про реєстрацію, а потім відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (у редакції до 01.01.2016) на підставі поданих документів державним реєстратором вносився відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Відомості про громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону, яке набуло статусу юридичної особи в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (у редакції до 01.01.2016), містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Звертаємо увагу на те, що правовий статус, порядок реєстрації та діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону регулюється Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», яким не передбачено створення громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону без статусу юридичної особи».
З відповіді Мін’юсту можна зробити такий висновок: законодавство не передбачає діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону без статусу юридичної особи.
Тому подібні утворення, що зареєстровані органами місцевого самоврядування, але не набули статусу юридичних осіб, повинні обов’язково зареєструватися у порядку, встановленому Законом. Інакше їхня «правоохоронна діяльність» вважатиметься незаконною.
Чи мають право здійснювати функції з охорони громадського порядку громадські об’єднання, зареєстровані без дотримання вимог Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»?
Траплялося, дехто «просто» реєстрував громадську організацію (без погодження з Національною поліцією), але в статуті прописував, що вона займатиметься охороною громадського порядку.
Приміром, достатньо відомі «Національні дружини», що мають 15 обласних відокремлених обласних підрозділів, зареєстровані не як громадське формування з охорони громадського порядку, а як громадська організація. Що не завадило їй проголошувати: «Це організація, метою якої є забезпечення порядку на вулицях українських міст». (Щоправда, у деяких регіонах є й поодинокі «Національні дружини» – громадські формування з охорони громадського порядку).
Так, усі громадські об’єднання, зокрема громадські формування з охорони громадського порядку, підлягають реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Але є певні юридичні відмінності, визначені відповідно профільним законодавством про громадські об’єднання та громадські формування з охорони громадського порядку.
Зокрема, Закон України «Про громадські об’єднання» встановлює, що кількість засновників ГО не може бути меншою, ніж 2 особи, а за ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», громадські формування створюються у складі не менше ніж 10 осіб.
Крім того, засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають у нашій державі на законних підставах. Але якщо організація створюється як громадське формування з охорони громадського порядку, засновниками можуть бути тільки громадяни України.
Водночас ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» встановлює додаткові вимоги щодо реєстрації громадських формувань з охорони громадського порядку:
- необхідність узгодження положення (статуту) з керівництвом відповідного територіального органу Національної поліції, а також виконавчого органу ради, на території якої діятиме це громадське формування;
- рішення про його створення має бути підтримане відповідним органом Національної поліції.
Отже, можна дійти висновку: громадські об’єднання, утворені без дотримання критеріїв, визначених спеціальним законодавством, не набувають прав громадських формувань з охорони громадського порядку і не можуть здійснювати заходів, спрямованих на виконання завдань у сфері охорони публічного порядку.
Плутанина, пов’язана з реєстрацією громадських формувань, може спричинити появу фейкових ГФ.
На нашу думку, щоб запобігти подібним негативним явищам, самі територіальні громади мають брати участь у створенні громадських формувань з охорони громадського порядку.
Зі збільшенням кількості місцевих жителів у складі ГФ зменшується ризик незаконної та непрозорої діяльності всередині таких формувань.
Ольга Мірошник, голова Фонду місцевої демократії, регіональна координаторка Мережі UPLAN
Юрій Чумак, координатор проекту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях, експерт Мережі UPLAN
UPLAN
Фев 21, 2020
Сьогодні на території Харківської області створено 23 об’єднані територіальні громади. 13 з них беруть участь у проєкті «Поліцейський офіцер громади». На території цих ОТГ вже почали працювати 26 поліцейських офіцерів громад.
На плацу Харківського національного університету внутрішніх справ 20 лютого ключі від автівок отримали поліцейські офіцери громад з 13 ОТГ. Також офіцерам вручили сертифікати про завершення навчання та стажування за програмою спеціалізації дільничних офіцерів поліції, закріплених за об’єднаними громадами.
«Проєкт «Поліцейський офіцер громади» – це новий рівень комунікації та поліцейського сервісу. Офіцер громади мешкає на території громади, він доступний для населення, готовий вирішувати всі безпекові питання і завжди перебуває поруч з людьми. Його завдання зробити все можливе, щоб кожний мешканець почував себе захищеним і в безпеці», – зазначив начальник ГУНП в Харківській області Валерій Сокуренко.
Національною поліцією та міжнародними партнерами поліцейських забезпечено службовими автомобілями «Рено Дастер», помповими рушницями, планшетними комп’ютерами, бодікамерами, чековими термопринтерами, тощо. Кожна громада надала поліцейським приміщення для роботи, оргтехніку.
А координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях Юрій Чумак вручив поліцейським книжки «Успішні практики безпеки. Український масштаб», в яких зібрано вітчизняний та зарубіжний досвід налагодження співпраці в громадах між поліцією, місцевою спільнотою та муніципалітетами.
Харківщина стала четвертим регіоном України, де поліцейські офіцери громади приступили до роботи. Перед початком служби кожен із них пройшов ретельний відбір та курс підготовки за участю українських та іноземних фахівців.
Протягом року діяльність поліцейських офіцерів громади планується поширити на всі ОТГ області.
Шерифи для нових громад
Фев 20, 2020
Для учнів 6-В класу Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №75 було проведено правовий урок, присвячений тематиці профілактики булінгу в освітньому середовищі та попередження кібербулінгу.
19 лютого до школярів завітали представник Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак і працівник Управління патрульної поліції в Харківській області, шкільний офіцер поліції Індустріального району м. Харкова Микита Мамоненко.
Виявилося, що 6-класники добре обізнані у тому, що таке булінг та розуміються, як розрізнити звичайний конфлікт від цькування.
Втім, їм цікаво було дізнатися від Ю. Чумака про види та ознаки булінгу. Учасники правопросвітницького заходу запам’ятали 3 важливі кроки, що дозволяють протидіяти булерам: STOP (зупиніть кривдника), TALK (скажіть агресору, що в разі неприпинення, ви будете змушені повідомити вчителям, батькам, поліції) та WALK (зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть).
Також правник представив увазі дітей анімаційні ролики, підготовлені в рамках «Кампанії проти кібербулінгу» Docudays UA: «Mr. Nox», «Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою» та «Як я став кіберсупергероєм». Під час обговорення учні отримали рекомендації щодо того, як безпечно користуватися Інтернетом та як себе поводити в разі появи кіберзагроз.
Звісно, для припинення незаконних дій та притягнення винних до відповідальності, необхідно звертатися до поліції.
М Мамоненко повідав дітям про особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх, нагадав про те, що учасниками освітнього процесу, а отже, й постраждалими від булінгу, можуть бути не тільки школярі, але й педагоги. І порадив: «Щоб не було кривди, ставтеся до інших так, як би ви хотіли, щоб оточуючі поводилися з вами!».
Наприкінці шкільний офіцер поліції відповів на запитання учнів, а правник презентував пам’ятки «Паспорт прав дитини» з номером контакт-центру безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
Як зауважила класна керівниця 6-В класу Владислава Ільгова, даний захід був дуже корисним, адже діти, що перебувають на порозі підліткового віку, знаходяться у зоні ризику потрапляння в кризові ситуації, в тому числі, й пов’язані з булінгом та кібербулінгом. Тому інформація від фахівців з даних питань, подана в дуже доступній та наочній формі, напевно закарбується у пам’яті школярів та має стати надійним запобіжником від небезпек на майбутнє.
Георгій Кобзар
