До Дня людей поважного віку у Харкові провели показ документального фільму «Свідки: На північ від Києва», створеного командою Архіву війни.
Стрічка з репертуару кіноклубів Docudays UA розповідає про звичайних людей із Київщини, які пережили окупацію, але зберегли людяність, силу духу й віру у перемогу.
На захід зібралися люди, для яких ця тема виявилася особливо близькою. Багато хто з них пережив обстріли, втрату майна, вимушену евакуацію. Тож історії героїв фільму викликали щирий відгук і глибокі емоції.
Після перегляду відбулася щира розмова про стійкість, підтримку й пам’ять, адже учасники/ці погодилися: важливо не мовчати про пережите, зберігати власні спогади для нащадків і говорити правду про війну.
«Дивитися було непросто… Але дуже потрібно. Ми впізнавали себе – ті ж відчуття, той самий біль. І водночас – гордість за наших людей», – поділилася пані Марія.
«Фільм дав відчуття, що ми не самі. Що сила – у простих людях, які не здаються навіть тоді, коли все навколо зазнає руйнувань», – наголосив Олександр Миколайович.
А керівник кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!» правозахисник Юрій Чумак зазначив, що свідчення, зібрані в подібних стрічках, можуть бути використані для офіційних розслідувань, щоб встановити відповідальність за воєнні злочини. І люди, які були свідками, мають допомагати збереженню доказів, сприяти забезпеченню правди для наступних поколінь.
14 липня, напередодні Дня Української Державності, підписано договір про провадження волонтерської діяльності.
Знайомтеся: Юрій ЧУМАК, голова ГО «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА», регіональний координатор Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Харківській області, психолог Центру життєстійкості Чугуївської територіальної громади та волонтер з активною громадською позицією.
«Співпраця з уповноваженим органом з питань пробації для мене не диво. Цей досвід значно збагатив мене особистісно. Вважаю, що саме завдяки йому мені вдалося розвинути навички ефективної комунікації, вирішення конфліктів та кризового консультування. Крім того, я навчився глибше розуміти соціальні проблеми, з якими стикаються люди, що відбули покарання, та навчився дивитися на них без упереджень», – говорить Юрій.
Звісно, що робота волонтера пробації не завжди легка, але маємо надію, що особистий досвід Юрія ЧУМАКА стане прикладом для інших волонтерів, надихаючи їх на активну участь у волонтерському русі.
13 червня учні 1-го та 5-го класів Чугуївського опорного ліцею №6, разом із батьками та класними керівницями, вирушили на екскурсію «Мій рідний Чугуїв». В якості гіда виступив історик за освітою Юрій Чумак.
Разом пройшлися центром міста: по вулиці Музейній (колишній Нікітинській), вулиці Гвардійській (яка була Дворянською та Гоголя), вулиці Старонікольській (що раніше називалася Нікольською). Зайшли на площу Соборну, помилувалися видом на р. Сіверський Донець.
Дорогою Юрій Чумак розповідав про заснування Чугуєва українськими козаками, про стародавні будівлі, про повстання чугуївських військових поселян 1819 року, про нашого славетного земляка Іллю Рєпіна та про пам’ятник йому. Також екскурсовод ділився міськими легендами та цікавими історіями.
Фінал прогулянки був смачним: першокласники ласували морозивом, сміючись і обговорюючи побачене, а п’ятикласники провели дружню бесіду у кафе.
Ця екскурсія не лише поглибила знання про рідне місто, а й подарувала багато радості, теплих моментів і бажання ще більше дізнаватися про свою малу батьківщину. Бо любов до рідного краю починається з кроків по його вулицях та з історій, які живуть поруч.
«З метою створення безбар’єрного простору та безперешкодного середовища для всіх груп населення, зокрема осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення на території Чугуївської міської територіальної громади», наказом Чугуївської міської військової адміністрації 2 червня 2025 року було утворено Раду безбар’єрності.
До складу якої включили й голову ГО «Центр правових та політичних досліджень» Юрія Чумака.
9 червня відбулося перше засідання цієї Ради. Під час якого затверджували «Безбар’єрний маршрут у Чугуївській громаді» – фактично план розбудови у безбар’єрному форматі пріоритетної інфраструктури міста.
На пропозицію Юрія Чумака, до цього маршруту включили й Чугуївський міський суд. Оскільки суд є важливою інституцією, яка надає змогу відновлювати порушені права людини.
P.S. Звісно, що безбар’єрними та доступними мають бути всі маршрути у Чугуївській громаді… Але ж треба з чогось починати!
Таку назву мав бінарний захід, що відбувся в онлайні для студентів/ок ІІ курсу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Бінарним він був тому, що, крім викладача Університету, професора кафедри конституційного і міжнародного права та прав людини ХНУВС Андрія Войціховського, до проведення був запрошений колишній помічник міністра МВС, керівник кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак.
Правозахисник повідав, що до вразливих категорій населення зазвичай відносять групи, які мають особливі потреби чи піддаються вищому ризику дискримінації, експлуатації або насильства.
Ось деякі з цих груп та приклади міжнародного законодавства, що регулює їхній захист:
Діти – через фізичну та психологічну незрілість.
Конвенція про права дитини (1989): захищає права дітей, включаючи право на життя, розвиток та захист від експлуатації.
Жінки – зокрема в контексті гендерної дискримінації чи насильства.
Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW, 1979): забезпечує рівні права для жінок.
Люди похилого (поважного) віку – через соціальну та економічну вразливість.
Міжнародне право загалом включає їх через концепції прав людини, хоча спеціальних конвенцій поки недостатньо.
Особи з інвалідністю – через фізичні або ментальні бар’єри.
Конвенція про права осіб з інвалідністю (2006): захищає їхні права та сприяє рівноправ’ю.
Біженці та переміщені особи – через втрату домівки чи переслідування.
Конвенція про статус біженців (1951): визначає їхній правовий статус і захист.
Національні, етнічні чи релігійні меншини – через ризики дискримінації.
Декларація ООН про права осіб, які належать до національних чи етнічних, релігійних та мовних меншин (1992).
Особи, які піддаються торгівлі людьми – через експлуатацію.
Палермський протокол (2000): міжнародний документ про боротьбу з торгівлею людьми.
Також захист вразливих груп закріплений в універсальних принципах прав людини та спеціалізованих міжнародних конвенціях. Наприклад:
Загальна декларація прав людини (1948).
Міжнародні пакти про громадянські та політичні права і про економічні, соціальні та культурні права (1966).
Крім того, окремі регіональні угоди та національне законодавство посилюють захист цих груп.
Так, в українській нормативній базі визначення «вразливі групи населення» дається у п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги»: – це особи/сім’ї, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників.
При цьому, складні життєві обставини – обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.
Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини:
а) похилий вік;
б) часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;
в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;
г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;
ґ) інвалідність;
д) бездомність;
е) безробіття;
є) малозабезпеченість особи;
ж) поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків;
з) ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини;
и) втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі;
і) жорстоке поводження з дитиною;
ї) насильство за ознакою статі;
й) домашнє насильство;
к) потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;
л) шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги»).
Очевидно, що це не вичерпний перелік осіб, які потребують особливого захисту, оскільки багато інших груп людей можуть страждати від дискримінації та приниження.
Так, учасники/ці дискусії називали секс-працівниць, ромів, колишніх засуджених тощо.
В якості наочної ілюстрації становища таких людей Юрій Чумак запропонував переглянути короткометражне польське документальне кіно «Що написане пером» з репертуару кіноклубів Docudays UA. Головний її персонаж – безпритульна алкозалежна людина, що опинився на самому «дні» соціуму…
Під час обговорення студенти/ки поділилися своїми враженнями.
Так, Володимир Дребот зазначив: «У стрічці було показане реальне життя після позбавлення волі – без романтизації, коли люди, що відбули покарання, повертаються ні з чим та в нікуди».
«Мені дуже подобаються фільми документального жанру, вони викликають багато змішаних відчуттів. Коли дивилася це кіно, було одночасно відчуття жалю та співчуття до головного героя», – зауважила Олена Карелідзе.
«Правова система має забезпечувати однакове поводження з усіма людьми. Вразливі групи населення часто стикаються з дискримінацією та нерівним поводженням. Юристи, які мають знання про їхні особливі права та потреби, можуть ефективно відстоювати їхні інтереси. Таким чином, знання прав уразливих груп населення є не лише професійною необхідністю для правників, а й важливою умовою для забезпечення справедливості, рівності та захисту прав людини у суспільстві», – наголосив Андрій Войціховський.
У Чугуївському опорному ліцеї №6 відбувся важливий захід, присвячений безпеці дітей в інтернеті. Для педагогічного колективу було організовано спеціальний перегляд чеського документального фільму «У сітях», що викриває загрози сексуального насильства над дітьми у цифровому просторі.
Модератором виступив керівник кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак.
«У сітях» (режисери Барбора Халупова та Віт Клусак) – це документальне розслідування, в якому актриси, що виглядають як 12-річні дівчатка, створюють дитячі акаунти в соцмережах і… стикаються з сотнями «хижаків», що намагаються маніпулювати ними. Кіно стало резонансним у багатьох країнах, оскільки показує реальні небезпеки, які чатують на дітей в інтернеті.
Після перегляду відбулася жвава дискусія, під час якої багато вчителів/ьок зізналися, що були шоковані масштабом проблеми.
«Ми всі знаємо про ризики в інтернеті, але цей фільм змусив нас побачити реальність очима дітей, які стають жертвами. Це відкриває нам нові перспективи в підході до навчання цифрової безпеки», – зауважила педагогиня-організаторка Оксана Мила.
Юрій Чумак поділився порадами щодо організації подальшої діяльності в напрямку попередження сексуального насильства щодо дітей в інтернеті:
1. Просвіта дітей та батьків – пояснювати правила безпеки в інтернеті, розповідати про ризики спілкування з незнайомцями та про важливість приватності.
2. Навчання цифровій гігієні – вчити дітей не ділитися особистою інформацією, не надсилати фото чи відео незнайомцям і не погоджуватися на зустрічі з ними в реальному житті.
3. Захист облікових записів – навчити дітей створювати складні паролі, налаштовувати конфіденційність у соцмережах і не додавати незнайомців у друзі.
4. Формування довірливих стосунків – заохочувати дітей відкрито говорити батькам про свої онлайн-досвіди, підтримувати атмосферу довіри, щоб вони не боялися повідомити про підозрілі контакти.
5. Інформування про механізми допомоги – діти, батьки та педагоги/ні повинні знати, куди звертатися у разі загрози («гарячі» лінії, поліція, організації з захисту прав дітей).
Як зазначила директорка Чугуївського опорного ліцею №6 Юлія Єрошенко, проведення таких заходів – це інвестиція в безпеку та здоровий розвиток дітей. Вчителі/ьки мають бути добре поінформовані про сучасні загрози, щоб ефективно протидіяти їм.
