Июн 6, 2018
На це питання шукали відповідь під час круглого столу «Робота правоохоронних органів з підлітками», що проходив у харківському медіацентрі «Время» 5 червня 2018 року.
Захід був організований Асоціацією українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціацією УМДПЛ) з нагоди Дня захисту прав дітей.
Темами для обговорення стали:
— специфіка роботи з підлітками, що скоїли адміністративні та кримінальні правопорушення;
— проблеми підлітків та навчальних закладів під час комунікації з поліцією;
— взаємодія поліції та громади на засадах партнерства;
— використання інформаційних продуктів у просвітницькій діяльності серед підлітків.
У круглому столі взяли участь працівники правоохоронних органів, науковці, представники неурядових організацій, журналісті.
Як зауважив модератор заходу правозахисник Юрій Чумак, на Харківщині весною 2018 року було проведено серію уроків-тренінгів для старшокласників, з використанням мультфільму «Ти і поліція», що є унікальним правоосвітнім інструментом, виробленим Асоціацією УМДПЛ спільно зі студією Real Stories Production. Підлітки, разом із героями анімаційного фільму, дізналися, як правильно себе поводити в ситуаціях, представлених в мультсеріалі: «Відчиніть – поліція!», «Пред’явіть документи і виверніть кишені» та «Вам потрібно прибути до відділення поліції» тощо.
При цьому до просвітницьких заходів залучалися працівники поліції, а до навчальних закладів передавалися порадники Асоціації УМДПЛ «Підлітку про поліцію», «Притягнення до адміністративної відповідальності поліцією» та «Адвокат у кишені».
По закінченні уроків-тренінгів здійснювалося анкетування юнаків та дівчат, збиралася їх думки як щодо мультфільму «Ти і поліція», так і стосовно проблематики спілкування підлітків із поліцією.
Учасникам круглого столу Ю. Чумак продемонстрував 1-у серію анімаційної стрічки, яка була схвально сприйнята як представниками громадськості, так і поліцейськими.
Експерт Асоціації УМДПЛ Сергій Перникоза зазначив, що на сьогоднішній день аналітики відмічають наступні проблеми у роботі поліції з підлітками:
1) нерідко школи знають про існування у підлітків гострих питань, що межують з порушенням закону, але намагаються самотужки їх вирішити чи приховати, а з поліцією не комунікують;
2) невизначеність у запровадженні проекту «Шкільний офіцер поліції», який почали втілювати співробітники патрульної поліції, а зараз намагаються перебрати на себе працівники ювенальної превенції;
3) діти скаржаться на те, що поліція дозволяє собі грубість та неповагу до них, що руйнує такі необхідні «місткі довіри»;
4) нерідко поліцейські і нині працюють на «галочки», проводячи неефективні рейди, замість організації належної профілактичної роботи.
Натомість, старший інспектор відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУНП в Харківській області Костянтин Шеремет підкреслив, що на сьогоднішній день зусилля поліції направлені на те, щоб дитина в особі поліцейського бачила, перш за все, друга та помічника, а не «карателя», та з повагою ставилася до вартових правопорядку.
Зараз по Харківській області 70 співробітників ювенальної превенції обслуговують 38 районів та міст обласного значення, залізницю і метрополітен. У регіоні на одного «дитячого» поліцейського приходиться приблизно 8 000 дітей. Навантаження є дуже великим. Але поліцейські, разом із спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших структур, громадськими активістами працюють на превенцію дитячої злочинності.
Начальниця відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Харківській області Марина Кульбачна додала, що патрульні вже мають добру практику, коли діти, що мали досвід спілкування з поліцейськими під час проекту «Шкільний офіцер поліції», відчувши певну довіру, звертаються до працівників поліції зі своїми питаннями та проблемами. Зокрема, це стосується випадків булінгу та домашнього насильства.
М. Кульбачна відзначила, що у Харкові вже фіксувалися випадки, коли шахраї, під виглядом «поліцейських», обкрадали дітей, виманюючи в них мобільні телефони. Тому мультфільм «Ти і поліція» є нагальним, адже він вчить підлітків і тому, як відрізнити справжнього правоохоронці від тих, хто намагається ними здаватися. А патрульні поліцейські будуть і в подальшому, у співпраці з ювенальною поліцією, інформувати дітей та молодь про правила безпечної поведінки, практики спілкування з поліцією.
Громадська активістка Жанна Харківська розповіла про національну програму «Молодіжний працівник», яка діє і в Харкові, та спрямована на залучення представників державних органів і громадських об’єднань до соціального становлення молоді. Так, молодіжні працівники, які задіяні в Індустріальному районі Харкова, збирають відомості про наркопритони, занедбані будівлі, торгівельні точки, де продають алкоголь підліткам – та передають до поліції. Також проводять спільні заходи з працівниками ювенальної превенції.
Незважаючи на численні труднощі у роботі поліції з підлітками, певне покращення ситуації з дотриманням прав людини в цій царині відмітив правозахисник Максим Корнієнко.
А координаторка проектів Харківського благодійного фонду «Благо» Марина Сосюра презентувала діяльність Фонду в галузі профілактики ВІЛ, тестування та лікування молоді, що знаходиться в конфлікті з законом у Харкові. Вона наголосила, що така робота проводиться у взаємодії з різними державними інституціями, зокрема, зі службою пробації.
Цю тему продовжила заступниця начальника (з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту) Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Валентина Вельцен, яка оповіла про роботу управління щодо забезпечення дотримання прав неповнолітніх засуджених.
Наприкінці заходу представниця Головного територіального управління юстиції в Харківській області Дар’я Трофименко представила просвітницький проект Мінюсту «Маю право», а також високо оцінила навчальний потенціал анімаційної стрічки «Ти і поліція» та запропонувала показувати її серії в кінотеатрах – перед початком художніх фільмів. Вона наголосила на необхідності об’єднати зусилля всіх державних структур та громадських організацій, задіяних у роботі з підлітками.
З нею погодився С. Перникоза, який указав, що силами самої лише поліції підліткові проблеми із законністю вирішити неможливо, тут потрібна вдумлива модель, до реалізації якої будуть залучені різні служби.
Опрацювання такої моделі зараз є предметом розгляду експертів Асоціації УМДПЛ, які, за підсумками низки круглих столів у різних регіонах України, планують виробити певні рекомендації, в першу чергу – для Національної поліції.
Зауважимо, що захід проводився Асоціацією УМДПЛ в межах проекту «Підвищення рівня правоосвіти та здатності захищати власні права під час спілкування з поліцією», в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Георгій Кобзар
Май 28, 2018
Про власний досвід вирішення безпекових питань у громаді нам розповів Дмитро Машура, староста Одринського старостинського округу Нововодолазької селищної об’єднаної територіальної громади Харківської області. Раніше працював Одринським сільським головою.
Як зазначив Д. Машура, село Одринка – найвіддаленіше місце від Нової Водолаги – знаходиться від центра громади на відстані 27 кілометрів.
За дільничним офіцером поліції закріплена Одринка, Стара Водолага та ще декілька сіл. Дільничний час від часу приїжджає, зустрічається зі старостою, разом з ним проводить профілактичні бесіди з мешканцями. Однак, звісно, постійно забезпечувати громадський порядок саме в Одринці дільничний не в змозі.
Останнім часом на території старостинського округу почастішали крадіжки як особистого, так і комунального майна.
Але, з огляду на те, що село розташоване у природній низині («ямі») і в Одринці практично відсутній мобільний зв’язок, а також через значну віддаленість від центру громади, що унеможливлює швидке реагування поліції на виклики, укладати договір із Державною службою охорони визнали недоцільним.
У зв’язку з цим, староста, порадившись із головою ОТГ Олександром Єсіним, вирішив прийняти на роботу з 1 березня 2018 року 2-х охоронців, що отримують зарплату з бюджету громади. Були підібрані достойні кандидати, які не вживають алкоголь, мають автомобіль. Їм виділили приміщення, в якому стражі несуть службу в нічний час, видали ліхтарі. Староста, що сам має досвід роботи в міліції, регулярно проводить з охоронцями інструктаж. Місцеві «шерифи» здійснюють вечірні обходи, «курсують» селом.
Кожного ранку, коли здають зміну, охоронці записують у відповідному журналі нотатки про те, які події відбулися, (втім, як правило – що НЕ відбулися). І з поліцією вони підтримують взаємодію.
Відтепер в Одринці знають, що є люди, які стоять на сторожі громадського порядку, охороняють адміністративні будівлі та комунальні об’єкти. Жителі відчувають себе у безпеці. І крадіжки припинилися!
Юрій Чумак, координатор проекту «Шерифи для нових громад» по Харківській області
Май 25, 2018
25 травня 2018 року відбувся круглий стіл «Актуалізація питань подолання та протидії гендерно-обумовленого домашнього насильства в Харківській області», організований Харківською облдержадміністрацією.
Модераторкою заходу виступила радник голови ХОДА з питань гендерної політики та антидискримінації Юлія Сєдая.
Були цікаві промови науковців, поліцейських, представників соціальних служб, громадських діячів…
Голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», представник громадської ініціативи «Чоловіки проти домашнього насильства» Юрій Чумак розповів про інформаційну кампанію «Чоловіки НЕ лупцюють» як метод залучення відповідальних чоловіків до запобігання домашньому насильству, про активну участь у кампанії багатьох структур та організацій, насамперед – Громадської ради при ХОДА. Також правозахисник представив відеоролик, підготовлений в рамках кампанії.
Учасники схвально оцінили як кампанію, так і ролик. До речі, вони висловили поради щодо демонстрації ролику кампанії в Харківському метрополітені та на телебаченні.
Отже, будемо працювати й надалі!
Георгій Кобзар
Май 24, 2018
Як співпрацювати громадам із Національною поліцією на Харківщині? Про це говорили на круглому столі «Чому гальмується реформа поліції? Досвід співпраці місцевих громад та Національної поліції Харківщини», що відбувся 23 травня у медіацентрі «Накипело».
Учасники – науковці, громадські діячі, працівники поліції, представники об’єднаних територіальних громад, журналісти – обговорили, як рухається реформування Національної поліції і як це впливає на роботу поліції в Харківській області, як взаємодіють територіальні громади та поліцейські, якими є перспективи співпраці правоохоронців з громадськістю.
На початку заходу політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина представив результати соціологічного дослідження, нещодавно проведеного Фондом. Воно засвідчило, що рівень недовіри до Національної поліції на сьогоднішній день складає мінус 45%. При цьому і Патрульна поліція, яка ще у 2016 році мала баланс довіри на рівні 20%, теж «пішла в мінус». З одного боку, така тенденція є вже достатньо традиційною для України, коли громадяни, в очікуванні позитивних результатів певної реформи, надають відповідним структурам аванс довіри, а потім він швидко закінчується. А з іншого, це свідчить про певні проблеми недореформованої Національної поліції.
На думку журналіста Дмитра Овсянкіна, це є наслідком роботи поліції на пресловуті «показники» щодо розкриття злочинів. А люди не стільки хочуть, аби поліція виявляла кримінальні правопорушення, що вже відбулися, скільки прагнуть, аби були створені умови, за яких би злочинів не було.
Ольга Мірошник – голова Фонду місцевої демократії, Олена Копіна – керівник проекту «Діалог поліції та громади» та Олексій Сердюк – заступник завідувача науково-дослідної лабораторії з проблем протидії злочинності Харківського національного університету внутрішніх справ – презентували видання «Діалог поліції та громади як соціальна технологія впровадження принципів Community Policing у місцевій громаді» та розповіли про труднощі і проблемні аспекти налагодження соціального діалогу й співпраці між громадою та поліцією.
А підприємець та громадський активіст Вадим Мохов повідав про своє бачення концепції «безпечна громада», яка поєднує питання забезпечення охорони громадського порядку, захисту населення від надзвичайних ситуацій та екологічну безпеку.
Цікавим був виступ голови громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус громадської безпеки» Володимира Степаненка. Він як колишній начальник райвідділу міліції, що має неабиякий досвід правоохоронної роботи, виступив ініціатором об’єднання у Дергачівському районі людей, небайдужих до питань забезпечення правопорядку. І зараз «Корпус громадської безпеки» налічує 191 чол., активно співпрацює з поліцією, органами влади та місцевого самоврядування, приймає участь у патрулюванні вулиць тощо.
«Говорячи просто, відчуття безпеки – це коли ти йдеш вулицею вечором, і в тебе похмурі люди не питають «прикурити». Ми прагнемо, аби наші громадяни почували себе безпечними у своїх громадах, – зазначив В. Степаненко.
Голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», координатор проекту «Шерифи для нових громад» по Харківській області Юрій Чумак докладно зупинився на питанні вирішення безпекових проблем у громадах на засадах чинного законодавства України. Він оповів про те, як учасники проекту вивчають досвід діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, інспекторів сільрад або ОТГ з охорони правопорядку, осіб, які виконують громадські роботи за видом інформування щодо запобігання порушень громадського порядку від центрів зайнятості.
Усіх їх умовно можна назвати «шерифами», оскільки, не будучи кадровими поліцейськими, вони, маючи авторитет серед місцевого населення, здійснюють додаткові функції з охорони громадського порядку.
Раніше ще існували громадські помічники дільничних інспекторів міліції, втім, із переходом міліції до поліції, вони «загубилися». І на сьогодні діяльність добровільних помічників дільничних офіцерів поліції нормативно не врегульована.
«Зі створенням спроможних ОТГ, які зацікавленні у забезпеченні громадської безпеки на своїх територіях, їх очільникам та депутатам корисно буде знати вітчизняний досвід у даній царині. Знати та використовувати на практиці», – підкреслив Ю. Чумак.
Його підтримала Соломія Рожко, спеціаліст з питань регіонального співробітництва Консультативної місії Європейського Союзу, яка зауважила, що ОТГ надають більше можливостей задля того, аби громадяни могли реалізувати своє право на безпечне місце проживання.
«Коли обраний сільський, селищний, міський голова, який підзвітний об’єднаній територіальній громаді, коли є кошти в бюджеті, ОТГ може та повинна турбуватися про питання громадської безпеки. Адже наша безпека – в наших руках», – наголосила С. Рожко.
Георгій Кобзар
Май 20, 2018
У День Європи в Україні, який цьогоріч припадає на 19 травня, жителі нашої країни відзначають день загальних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
І напередодні, 18 травня, у приміщенні «Kharkiv Today» відбулися перегляд та обговорення двох документальних фільмів з репертуару кіноклубів Docudays UA – «Боротьба Джамали» та «Нові герої». Вони були обрані для показу саме через те, що присвячені людям, які відстоюють права – свої та інших – наближаючи Україну до європейських вартостей та до Європи.
«Боротьба Джамали» (2017, Швеція, режисерка Елін Йонссон): це дуже особистий і потужний портрет надзвичайно талановитої жінки, а також розповідь про її виступ на «Євробаченні», що пролив світло на історичні події та сучасну політичну ситуацію в Криму.
Важливо, що кінопоказ у Харкові проходив у річницю ганебної депортації кримськотатарського народу, яку вчинила радянська влада у 1944 році.
Стрічка викликала сильний емоційний відклик у глядачів. Адже значна частина з них прийшла на перегляд з мітингу, що відбувся на честь роковин трагедії. «Пізнання правди йде через почуття, і фільм викликає дуже сильні переживання», – зазначив один із учасників заходу.
А переселенка зі Сходу України Марина Федорченко наголосила, що фільм «Боротьба Джамали» – не тільки про Крим, але й про тих, хто змушений був виїхати з окупованих територій Донбасу.
Працівниця «Карітас Харків» Ольга Чаплик розповіла зворушливу оповідь про свою сім’ю: «У кінострічці «Боротьба Джамали» я побачила розповідь, схожу з історією моєї родини. В 1951 році мого дідуся, (йому на той час було 3 роки) з його сімейством, та усіх жителів села Лісковате (нині територія Польщі), виселили на Донеччину. Так само, як сталінська влада – кримських татар, їх змусили покинути домівки і вантажними вагонами повезли на Донбас. Дідусь розповідав, що їхали довго. На станції його мама йшла в інший вагон, де везли худобу. Надоїла молока і годувала його! Вони приїхали на «пусту землю». Жили в місцевих «на квартирі», працювали, будували хати. Вже декілька поколінь народилося, проте ми пам’ятаємо історію наших пращурів. У 2014 було страшно, всього не розкажеш… Але найбільше я боялася того, аби моєму дідусеві знову не довелося їхати… Дякувати Богові, і до сьогодні він і вся моя родина на Донеччині, на підконтрольній Україні території».
Фільм «Нові герої» (2011, Україна, режисер Роман Бондарчук): це 3 документальних портрети звичайних українців. У кожного з них своя історія, проте є й спільне – їхня боротьба з несправедливістю у країні.
Як підкреслив регіональний партнер Фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, модератор пересувного кіноклубу медіапросвіти «ДУМАй!» Юрій Чумак, ці розповіді про те, що перемогти кривду – можливо, якщо докласти зусиль, не боятися та не ламатися під тиском обставин.
До речі, одна з історій оповідає про те, як мешканці села Стара Збур’ївка Херсонської області відстояли СВОГО сільського голову від утиску з боку владників, «правоохоронців» та бандитів (які іноді виступають як «три в одному»). А пізніше у цьому ж селі було започатковано власних «шерифів», що боронять односельців від порушень громадського порядку. Про це Роман Бондарчук зняв свою наступну стрічку «Українські шерифи», яка навіть висувалася від України на здобуття «Оскару».
Цей фільм незабаром переглянуть і харків’яни – в рамках кіноклубу Docudаys UA.
Георгій Кобзар
Фото Андрія Чумака
Май 19, 2018
После осмотра личных вещей на станции Харьковского метрополитена «Индустриальная», 72-летний пенсионер Алексей Литвинов заметил пропажу денег из кошелька – 1 тыс. грн. и 2 тыс. руб.
Об инциденте, который произошел 18 мая около 7 утра, SQ сообщил сын пострадавшего, харьковчанин Александр Литвинов. По словам мужчины, на осмотр пожилого человека пригласили после того, как увидели в паспорте луганскую «прописку».
«Отец пытался купить билет в автомате, у него не получалось. К нему подошел сначала один сотрудник в форме, потом второй. Попросили предъявить документы. Узнав, что папа – переселенец, пригласили пройти в комнату для осмотра личных вещей. Отец отказывался, но они настаивали. В служебном помещении попросили достать из карманов все, что есть, и положить на стол. Один человек в форме осматривал сумку, второй взял со стола папин кошелек, предварительно уточнив, сколько в нем денег. Отец отвлекался на полицейского, который осматривал сумку, и когда получил кошелек обратно, увидел, что не хватает денег – 1000 гривен и 2000 рублей», – сообщил Александр.
Пожилому человеку после осмотра предложили оставить запись в журнале, что он не имеет претензий к сотрудникам, но он отказался, написав, что у него пропали деньги. «Люди, которые осматривали его, были этим крайне недовольны. Говорили, что ты, мол, дед, нас подставляешь», – отметил Литвинов-младший.
Как сообщили в пресс-службе Харьковского метрополитена, на станции в форме могли находиться сотрудники метрополитена (обеспечивают перевозку пассажиров), сотрудники охранного агентства (охрана имущества) и полиция (охрана общественной безопасности). «Вы знаете, что у охраны и работников метрополитена нет полномочий осматривать, а тем более делать досмотр личных вещей. Значит, журнал может быть только у полицейских», – отметили в пресс-службе метро.
Пенсионер обратился с заявлением о произошедшем в полицию. Как сообщила SQ пресс-офицер Немышлянского отдела полиции, заявление было принято и направлено вместе с сопроводительным письмом в прокуратуру Фрунзенского района г. Харькова для дальнейшего рассмотрения.
Мы обратились за комментарием по данному случаю к правозащитнику Юрию Чумаку. Он отметил, что если такой инцидент действительно имел место, то действия полицейских являются незаконными. «Полиция имеет право осматривать вещи, только если есть подозрение, что человек совершил правонарушение либо собирается его совершить, либо если на этой территории было совершено какое-то преступление. Полицейский не может сам рыться в вещах, брать в руки кошелек, человек по просьбе должен был сам открыть сумку, показать, что в ней находится. Судя по рассказу, у них не было никаких оснований вообще его задерживать», – считает правозащитник.
Чумак добавил, что граждане должны знать свои права в случае задержания сотрудниками полиции. Ознакомиться с ними можно на сайте Министерства внутренних дел Украины в разделе «Электронный советник».
Информационное агентство «Status Quo»
