Документальну стрічку «Король Лір: як ми шукали любов під час війни» з репертуару Мандрівного міжнародного фестивалю Docudays UA було представлене 5 грудня, у Міжнародний день волонтера, у Чугуєві. Кінопоказ, з міркувань безпеки, відбувався в одному з укриттів міста.
На початку заходу представник командування 14-ї окремої механізованої бригади вручив відзнаку волонтеру Олегу Майбороді за допомогу Збройним Силам України. А секретар Чугуївської міської ради Євгеній Резченко з нагоди Дня волонтера вручив подяки регіональному координатору Фестивалю Docudays UA в Харківській області Юрію Чумаку та героїні документального фільму «Король Лір…» Юлії Горєлковій – за популяризацію і розвиток документального кіно та активну громадянську позицію.
А потім, власне, відбувся сам перегляд документальної стрічки, яка оповідає дивовижну історію про те, як в Ужгороді під час війни вирішили поставити легендарну п’єсу Шекспіра «Король Лір» силами акторів-аматорів з числа вимушених переселенців. Однією з таких акторок і стала Юлія Горєлкова, яка пройшла відповідний кастинг та зіграла у виставі молодшу доньку короля Ліра принцесу Корделію.
Глядачі та глядачки, затамувавши подих, споглядали на екрані живі історії людей, яких війна змусила покинути власні домівки та шукати прихистку на Заході України. Операторська камера показувала й наслідки рашистської агресії, що окупанти залишили після себе в Ірпіні, Чернігові та Чугуєві. Одночасно розгорталася картина підготовки, репетицій та організації самої вистави «Король Лір», просякнутої ідеєю пошуку любові – навіть в умовах війни.
По завершенні кінопоказу розгорнулося жваве обговорення. Наводимо кілька цитат:
Світлана Лиманська, начальниця відділу у справах молоді та спорту Чугуївської міської ради:
– Незважаючи на те, що Юлія виглядає тендітною, вона є сильною особистістю. Попри багато труднощів у житті, вона призвичаїлась їх долати. Адже Юлія – борець. Вона допомагає іншим, займається спортом, дає мотивацію іншим людям. При цьому – вона прекрасна дружина та мати двох синів.
Сергій Лисенко, директор Чугуївського центру туризму та краєзнавства, колишній тренер Юлії Горєлкової:
– В Юлії є такий стрижень, який вона сама в себе виховала… У цьому фільмі показані наші друзі та наше місто. Особливо зачепили кадри з розбитим російською ракетою Будинком культури. Ми живемо навпроти та пережили всі ці обстріли своїми нутрощами. Вижили та розуміємо, що треба далі жити. І перечитувати «Короля Ліра»… А документальне кіно, звичайно, доносить нам правду – і про Голодомор, і про нинішню війну. Ми будемо й надалі його дивитися та ідентифікувати себе як українців.
Юлія Горєлкова:
– Я ще хочу додати про зйомки в зруйнованому Будинку культури в Чугуєві. Ви бачили, приміром, там лежав чийсь фотоальбом. Це згадки щасливого життя вихованців численних гуртків, робота яких була жорстоко перервана з початком широкомасштабної війни. Мені було досить важко туди йти, але я знала, що фільм буде демонструватися закордоном. І для мене було важливо, щоб у різних країнах побачили правду – що з нами відбувається, з нашим містом. Для мене цей момент є найважливішим у цій стрічці.
Юрій Чумак:
– У репертуарі 20-го Мандрівного фестивалю Docudays UA 20 документальних фільмів. І більша частина з них – або вітчизняні, або зарубіжних режисерів, присвячені Україні. Я вважаю, що це важливо – документувати те, що зараз відбувається в нашій країні. Зауважу, що для мене – це велика честь показувати у своєму рідному місті кіно, однією з героїнь якого є мешканка Чугуєва. Власне, опосередковано і сам Чугуїв став «героєм» цієї стрічки. Наш Мандрівний фестиваль завжди проходить напередодні 10 грудня – Міжнародного дня прав людини. І дуже хочеться вірити, що наступний Фест Docudays UA відбуватиметься у мирній Україні, я привезу до Чугуєва нові документальні фільми, які ми будемо дивитися вже не у бомбосховищі.
