25 травня, до Дня захисту дітей, у Черкасах відбувся показ документального фільму «Віддалений гавкіт собак».
Стрічку, зняту данським режисером Сімоном Леренґом Вільмонтом, представив керівник пересувного кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!», правозахисник Юрій Чумак. Він розповів, що документальне кіно, яке вийшло на екрани в 2017 році, знімалося в невеличкому селі Гнутове, що неподалік від Маріуполя. Де 10-річний Олежка разом із двоюрідним братиком та бабцею проживали тоді під постійними обстрілами…
Після показу відбулася дискусія, під час якої глядачі/ки обговорили важливість захисту дітей у зоні бойових дій і роль документального кіно у приверненні уваги до таких важливих тем.
Так, Олена, переселенка з Донецької області, зауважила: «Олежка, коли бабуся захворіла, дуже швидко став дорослим, зрозумів, що на ньому вже є певна відповідальність за молодшого братика».
Ольга, мати 2-х дітей: «Бабця, розуміючи, що її поведінка впливає на психічний стан цих дітей, жодним видом не показувала свого хвилювання. Спокійний дорослий у таких умовах – це найбільший порятунок для дитини. І діти відповідають їй беззаперечною любов’ю».
«Війна стосується кожного. І навіть той, хто на сьогоднішній день сидить у відносно безпечному місці, в теплому будинку, з електрикою, має знати, в яких умовах живуть його співвітчизники», – підкреслила Ольга.
Наталія поділилася своєю думкою: «Я би гаслом для стрічки назвала: «Життя на фоні ракет». Війна йде, руйнуючи все навколо, але життя все одно продовжується».
А Микола навіть намалював афішу до цього фільму. На якій ключовим визначив велике слово «WAR». І зазначив: «Це не «Війна і мир», тут суцільна війна. Де не повинно бути місця дітям».
«Показ стрічки викликав хвилю емоцій серед учасників/ць заходу. Кіно глибоко вражає своєю емоційною силою і відкриває глядачам реалії життя дітей у зоні бойових дій на сході України. Фільм допомагає зрозуміти, з чим стикаються дітлахи, як війна впливає на їхнє дитинство та психічне здоров’я. Ці діти мають бути захищені!», – наголосила керівниця «Гончаренко центр-партнер Черкаси education and culture» Анна Драч.
Георгій Кобзар