15 червня до «Гончаренко центр-партнер Черкаси education and culture» знов завітав пересувний кіноклуб Docudays UA «ДУМАй!».
Модератор кіноклубу Юрій Чумак запропонував До Дня батька* переглянути фільм «Таткова донечка», що оповідає про непрості взаємини між турком Ченгізом, який мешкає у Фінляндії, та його 26-річною донькою Мелісою, напівфінляндкою за походженням. Нездатність чоловіка змиритися з тим, що його вже доросла дочка вирвалася на свободу, призводить до того, що вони тимчасово віддаляються один від одної…
Глядачі/ки із захопленням дивилися стрічку, подекуди, разом із головними героями, сумували, в деяких моментах щиро сміялися, а по завершенні навіть аплодували. Як то кажуть, кіно «зайшло» черкащанам/кам.
Під час обговорення вони активно ділилися своїми міркуваннями та враженнями від побаченого:
Так, Роман вказав на недоліки в поведінці Ченгіза: «Батько свою доньку контролює, досі ставиться до неї, як до маленької, знецінює її успіхи».
Натомість, Віра відмітила позитивні моменти: «Чоловік, проживаючи в іншій країні, не опустився. І після розлучення (коли маленькій Мелісі було лише 6 рочків), він, можна сказати, всього себе поклав на виховання доньки. Та, безперечно, любить її. Тому, незважаючи на те, що в якийсь момент тато її образив, доня його простила. Як ми завжди прощаємо нашим рідним і близьким».
«На мою думку, важливим є момент, коли Ченгіз підходить до яблуньки та каже: «Дерево засихає, можливо, я щось не так зробив». Ми бачимо, що батько ніби порівнює це з ситуацією зі своєю донькою: він розуміє, що робив певні помилки, що й призвело до тривалого розриву. Але наприкінці стрічки батько й донька – знову разом», – наголосила Галина Раєвська.
А Юрій Чумак підсумував: «Діти, яких весь час гноблять та які не відчувають любові, у підлітковому віці нерідко починають бунтувати та обирати кризові життєві шляхи. Натомість Меліса, що 26 років була, з одного боку, під гіперопікою, а з іншого – купалася в любові свого батька, змогла знайти в собі сили та вирости сильною особистістю. Все, що в ній було пригнічено, «вирвалося» назовні у творчості. Одним із продуктів якої і став фільм «Таткова донечка».
На завершення всі долучилися до мозкового штурму, метою якого було визначити риси ідеального батька. Отже, справжній тато, на думку учасників/ць заходу, має бути: люблячим, уважним, справедливим, працьовитим, другом та прикладом для дітей, рівномірно розподіляти домашні справи в сім’ї. Також він мусить не ображати дітей, а, навпаки, забезпечувати їхній захист та безпеку. І, головне – навчити бути самостійними.
*Україна відзначає День батька як офіційне свято, щорічно в третю неділю червня. Указ Президента України, підписаний 18 травня 2019 року, визначає необхідність запровадження цього Дня «з метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім’ї як основи суспільства та визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей».
Георгій Кобзар