Select Page

«Кожного разу, коли їдеш до клієнта, ти не знаєш, що на тебе там чекає»; «На дорозі сутенерства немає. На трасі сутенери – міліціонери». (Цитати жінок із фільму «Білий танець»).

«З точки зору секс-туризму України – найпривабливіша країна Європи зі столицею в Харкові». (Журнал «Фокус»).

30 березня 2018 року в прес-центрі KHARKIV Today в рамках кіноклубу документального кіно з прав людини «ДУМАй!» харків’янам було представлено стрічку «Білий танець». Фільм знято студією Real Stories Production за підтримки Асоціації УМДПЛ.

За 17 хвилин «Білого танцю» учасники заходу мали змогу побачити правдиві інтерв’ю чотирьох жінок: трьох секс-працівниць і «мамочки»-сутенерки. Дехто з героїнь сьогодні має іншу роботу, хтось займається громадською діяльністю, а хтось і досі стоїть на трасі, намагаючись заробити гроші на життя.

Не завжди жінки потрапляють у секс-індустрію з власної волі. Але й ті з них, котрі добровільно зробили такий вибір, зазнають регулярних принижень. Фільм висвітлює секс-роботу як явище із широкою гамою супутньої проблематики. Відверті історії, непрості долі…

По закінченні перегляду відбулось активне обговорення за скайп-зв’язком – з режисеркою стрічки Ксенією Кравцовою та однією з героїнь фільму директрисою Всеукраїнської благодійної організації «Легалайф-Україна» Наталею Ісаєвою.

Н. Ісаєва також була секс-працівницею. За її словами, у цю сферу потрапляють різні люди, незалежно від віку, освіти та зовнішності: «Є вчительки, є продавчині, які підробляють, коли у крамниці вихідні».

«На сьогоднішній день відсутня кримінальна відповідальність за проституцію, проте є адміністративна. До того ж, у Кримінальному кодексі залишилась стаття 302 – за створення або утримання «місць розпусти». І на цьому точиться багато зловживань з боку правоохоронців. Тому ми говоримо про необхідність декриміналізації секс-роботи, яка є певним видом послуг. Одночасно, звісно, ми проти експлуатації (торгівлі людьми), коли жінок примушують займатися проституцією та втягування в цю діяльність неповнолітніх», – наголосила активістка.

«Наразі найбільшим «сутенером» виступає держава, яка збирає з громадян чималі податки, що досягають ледь не половини доходів – і при цьому майже нічого не робить. Народні депутати та священики, які нерідко самі користуються послугами секс-працівниць, грають у «моральність». А ми виступаємо за надання легального статусу комерційному сексу, без дискримінаційних обмежень», – підкреслила Наталія Ісаєва

Питання, думки, репліки глядачів завжди отримували відверті відповіді. Чому жінки обирають таку небезпечну роботу? Які наслідки матиме декриміналізація на ситуацію з торгівлею людьми? Чи продовжується поліцейське свавілля щодо жінок, залучених у сферу комерційного сексу, після реформи правоохоронних органів? Чи дійсно декриміналізація захищатиме інтереси секс-працівниць? Чи можлива легалізація в українському вимірі? – Дискусія виявилася напрочуд жвавою й тривала майже дві години.

Як зазначила Ксенія Кравцова, це кіно, у першу чергу, про жінок, про їхні долі: «У моїх героїнь непроста, дуже ризикована професія. Мене зацікавило, як вони потрапляють туди. Врешті – хто вони? Було надзвичайно цікаво спілкуватися з ними. Ми звикли до штампів, що повія – така собі нафарбована білявка на високих підборах. Звичайно, бувають і такі, але я побачила справжніх жінок, які через усі труднощі пронесли своє «я».

На переконання керівника кіноклубу «ДУМАй!», очільника Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ Юрія Чумака, у фільмі йдеться, насамперед, про вразливу групу людей, права яких теж повинні дотримуватися в державі, що оголосила себе правовою.

PS: Організатори заходу висловлюють щиру подяку прес-центрові KHARKIV Today за гостинність!

PPS: Незабаром виходить нова стрічка К. Кравцової та Real Stories Production з даної тематики – «Така робота».

Георгій Кобзар