Фев 18, 2020
У нашій державі в 2019 році започатковано проєкт «Поліцейський офіцер громади». Як зазначено на офіційному сайті Національної поліції України, «Поліцейський офіцер громади – це наступний крок у реформі Національної поліції. Його основна мета – забезпечити кожну територіальну громаду окремим офіцером, який не тільки працюватиме на території цієї громади, але й житиме там».
Маючи бажання більше дізнатися про географію задіяння поліцейських офіцерів громади та нормативне забезпечення їхньої роботи, я звернувся із запитами на інформацію до Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції.
У запитах я просив надати наступну інформацію:
- В яких областях України запрацював проєкт «Поліцейський офіцер громади» в 2019 році?
- На які регіони України планується поширити даний проєкт у 2020 році?
- Якими нормативними документами МВС та Національної поліції України регламентується робота поліцейських офіцерів громади? В разі прийняття такого/таких нормативних документів, надати його/їх копію/копії.
Міністерство внутрішніх справ, «ураховуючи те, що розпорядником запитуваної інформації є Національна поліція України», запит переслало своїй підпорядкованій структурі.
З Нацполіції ж надійшла наступна відповідь:
«Відповідно до порушених у запиті питань повідомляємо, що на сьогодні проєкт запроваджено у Волинській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Рівненькій, Харківській, Хмельницькій та Черкаській областях.
У 2020 році проєкт планується запровадити в усіх регіонах України.
Поліцейські, які приймають участь у проєкті, пройшли навчання за програмою спеціалізації дільничних офіцерів поліції, закріплених за поліцейськими дільницями в об’єднаних територіальних громадах, та згідно із штатним розписом перебувають на посадах дільничного офіцера поліції або старшого дільничного офіцера поліції у відповідних територіальних (відокремлених) підрозділах поліції.
Поліцейські, які приймають участь у проекті, здійснюють свою службову діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2017 №650 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції», відповідно інших актів законодавства України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України».
Отже, як бачимо, незважаючи на те, що роль поліцейських офіцерів громади суттєво відрізнятиметься від функцій колишніх дільничних інспекторів міліції та нинішніх дільничних офіцерів поліції, спеціальної відомчої нормативної бази, яка б регулювала діяльність новостворюваної правоохоронної інституції, наразі немає.
Залишаються відкритими питання, як саме поліцейські офіцери громади працюватимуть в ОТГ, на яких засадах вони співпрацюватимуть з органами місцевого самоврядування, як забезпечуватимуться житлом та службовими приміщеннями тощо. З огляду на необхідність узгоджувати цілу низку нюансів з територіальними громадами, вочевидь, самими лише відомчими документами МВС та Національної поліції регламентувати роботу ПОГів не вдасться. Можливо, потрібно буде розробляти відповідне міжгалузеве нормативне регулювання.
А проєкт «Шерифи для нових громад» відслідковуватиме це питання і в подальшому.
Юрій Чумак, координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА»
Шерифи для нових громад
Фев 14, 2020
Для студентів факультету №6 (права та масових комунікацій) Харківського національного університету внутрішніх справ пройшов кінопоказ документального фільму «Українські шерифи». Стрічку представив Юрій Чумак – координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях», модератор пересувного кіноклубу медіа-просвіти Docudays UA.
Як зазначила декан факультету Оксана Брусакова, в жодній країні поліцейські не в змозі самотужки ефективно забезпечувати публічний порядок без активної допомоги з боку громадян. При цьому співпраця повинна бути інноваційною, відповідати запитам та викликам сучасного суспільства.
Майбутнім правоохоронцям, юристам, психологам та спеціалістам з фінансів і кібербезпеки Юрій Чумак нагадав, що зараз у новостворених об’єднаних територіальних громадах є можливість самостійно визначати пріоритети розвитку, і при цьому приділяти більшу увагу забезпеченню громадської безпеки, поєднуючи зусилля поліції та різні моделі вирішення безпекових питань за участі цивільних.
Координатор проєкту «Шерифи для нових громад» розповів про те, що небайдужі громадяни можуть долучатися до громадських формувань з охорони громадського порядку, а також виконувати громадські роботи щодо інформування для запобігання порушенням громадського порядку від центрів зайнятості. Територіальні громади також мають можливість знаходити способи мотивації праці таких активістів, призначаючи їх, зокрема, на посади інспекторів сільрад або рад ОТГ з охорони правопорядку.
Саме такий спосіб було обрано у селі Стара Збур’ївка Херсонської області, де двоє чоловіків за підтримки сільради взяли на себе функції охорони громадського порядку. Ним і присвячено фільм «Українські шерифи», знятий Романом Бондарчуком у копродукції (співпраці) України, Латвії та Німеччини. Кіно навіть висувалося Україною на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.
Після перегляду кінострічки студенти поспілкувалися з правозахисником, обговорили фільм та поставили багато запитань щодо проєкту «Шерифи для нових громад».
Юрій Чумак поділився пам’ятками «Що таке громадське формування та як його зареєструвати», а також подарував факультету № 6 книгу «Успішні практики безпеки. Український масштаб», видану в рамках проєкту.
ХНУВС
Янв 31, 2020
30 січня 2020 року в Харківському прес-клубі відбулося публічне обговорення на тему: «Дотримання виборчих стандартів у місцях позбавлення волі та на інших спеціальних виборчих дільницях».
У дискусії взяли участь юридичний радник Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк, координатор ОПОРИ в Харківській області Микола Зінченко, регіональний координатор зв’язків з громадськості Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександр Міненков, представник Харківської правозахисної групи Павло Шваб, начальник відділу організації діяльності місць тимчасового тримання осіб Головного управління Національної поліції в Харківській області Олександр Соляник, заступник начальника Харківського слідчого ізолятору Дмитро Холод та виконуючий обов’язки заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Юрій Мосійчук.
Модератором зустрічі виступив виборчий омбудсмен ОПОРИ, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.
До обговорення також долучилися представники громадських організацій Харкова, науковці, журналісти.
Павло Романюк презентував результати експертного опитування щодо ймовірного використання адміністративного ресурсу під час голосування в місцях несвободи на останніх президентських і парламентських виборах, яке проводилось з 26 серпня по 26 вересня 2019 року (в якому взяли участь 77 правозахисників).
За даними опитування, 88,3% експертів вважають відсутніми випадки, коли виборці у місцях несвободи не мали можливості ознайомитись з інформаційними плакатами та програмами кандидатів і політичних партій у приміщенні дільничної виборчої комісії. Разом з тим, 5,2% опитаних повідомили про поодинокі такі випадки, а 2,6% респондентів розповіли про такі випадки під час виборчих кампаній минулого року.
Юридичний радник ОПОРИ зазначив, що 77,9% опитаних вважають, що під час останніх президентських і парламентських виборів були забезпечені умови для здійснення таємного голосування для виборців, які перебувають у місцях несвободи. 2,6% експертів зауважили, що належні умови не були забезпечені, стільки ж опитаних – заявили про поодинокі випадки порушень.
87% експертів повідомили, що їм не відомі випадки застосування насильства, погроз, обману чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному голосуванню виборців. Водночас, 5,2% респондентів заявили про окремі подібні випадки. Разом з тим, 98% експертів зазначили, що їм не відомі випадки матеріального заохочення (підкупу) ув’язнених та засуджених з метою змусити їх голосувати за певного кандидата чи політичну партію.
За інформацією Юрія Чумака, впродовж двох виборчих кампаній 2019 року громадські омбудсмени з захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА здійснили 172 візити до установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, військових частин, лікарень, в тому числі психіатричних, з метою проведення моніторингових та просвітницьких заходів щодо дотримання та забезпечення виборчих прав громадян. Левову частку візитів – 129 – здійснено до установ кримінально-виконавчої системи, 36 – до закладів охорони здоров’я, 7 – до військових частин. Значна частка таких візитів здійснювалася у співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та його представниками в областях.
Як наголосив Олександр Міненков, у Харківській області суттєвих проблем, які могли б вплинути на результати голосування на виборчих дільницях у місцях несвободи та на інших спеціальних дільницях, зафіксовано не було. Однак залишаються нагальними питання врегулювання окремих організаційних моментів забезпечення виборчого процесу.
Так, Павло Шваб, який був офіційним спостерігачем від ОПОРИ на спеціальній виборчій дільниці у Харківському СІЗО на позачергових виборів народних депутатів України, розповів про те, що йому намагалися чинити перешкоди члени ДВК. Крім того, голосування відбувалося одночасно у кількох місцях (приміщеннях), що не передбачено законодавством.
Неможливість проведення голосування в одному приміщенні Дмитро Холод пояснив вимогою щодо роздільного тримання осіб у місцях попереднього ув’язнення відповідно до ст. 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення». Раніше у СІЗО було дві тимчасові виборчі дільниці, але в 2019 році залишилася лише одна. І, за словами Юрія Мосійчука, адміністрація установи зверталася до відповідних інституцій щодо створення ще однієї виборчої дільниці, втім, це зробити не вдалося. Можливо, через швидкоплинність парламентської кампанії.
Натомість, за інформацією Олександра Соляника, в ізоляторах тимчасового тримання, підпорядкованих ГУНП в Харківській області, вибори не проводяться. Тому працівники поліції намагалися, відповідно до законодавства, якомога оперативніше конвоювати затриманих за кримінальні правопорушення осіб до СІЗО. Аби їх там встигли внести до списків для голосування.
Як свідчать дані аналітичного звіту ОПОРИ, під час минулих президентських та парламентських виборів на окремих дільницях у місцях несвободи міг бути застосований адміністративний тиск до ув’язнених для того, щоб вплинути на результати їхнього волевиявлення. Хоча прямих доказів цього немає, у всеукраїнському вимірі експерти виокремили 3 виборчі дільниці з аномальними результатами: це Первомайська виправна колонія (Харківська обл.), Літинська виправна колонія (Вінницька обл.) та Дружелюбівський виправний центр (Запорізька обл.).
Певні порушення фіксувалися в Україні і в геріатричних пансіонатах та лікувальних закладах, де розміщувалися спеціальні виборчі дільниці: недотримання таємниці голосування, вплив адміністрації та працівників на волевиявлення підопічних, видачу бюлетенів особам без пред’явлення ними паспорта тощо.
Вагомим запобіжником для таких порушень є здійснення незалежного спостереження за голосуванням та підрахунком голосів. Тому, як наголосив Микола Зінченко, Громадянська мережа ОПОРА буде й надалі приділяти значну увагу спостереженню за виборчим процесом, зокрема, й на спеціальних виборчих дільницях.
Висловлені учасниками публічного обговорення думки й зауваження будуть узагальнені, проаналізовані, а їх результати – додані до висновків і рекомендацій, що готує ОПОРА для законодавців та Центральної виборчої комісії.
Георгій Кобзар
Янв 30, 2020
Багато хто досі вважає, що жертвами торгівлі людьми стають тільки люди бідні та малограмотні. Втім, правозахисники та правоохоронці в один голос стверджують, що попасти у павутиння сучасного рабства може будь-хто. І на сьогоднішній день, коли кордони стали більш відкритими, українці частіше страждають від трудового рабства. Як же цього уникнути?
Саме питанням запобігання торгівлі людьми був присвячений семінар-тренінг, який відбувся 29 січня у правовому клубі «PRAVOKATOR» (Харків). Його учасниками стали студенти низки вишів «першої столиці».
В якості тренера виступив голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», фундатор громадської платформи «Тренінговий центр прав людини» Юрій Чумак. Правник провів з юнаками та дівчатами заняття, в ході якого були розглянуті наступні питання:
— причини трудової міграції;
— ознаки та види торгівлі людьми;
— як розрізнити торгівлю людьми від інших правопорушень;
— відповідальність за торгівлю людьми;
— рекомендації щодо того, як уникнути трудового рабства.
Ю. Чумак порадив обов’язково дізнаватися якомога більше інформації стосовно запропонованої вакансії за кордоном або в іншому регіоні України, мати з собою паперові та скан-копії паспорта та решти документів, заздалегідь занотувати контакти посольства чи консульства України в країні призначення, а також правоохоронних органів і профільних правозахисних організацій. Бажано хоча б у мінімальному обсязі вивчити іноземну мову. Добре також підготувати якусь кодову фразу, яку, в разі небезпеки, навіть перебуваючи під контролем «рабовласників», можна буде промовити за телефоном родичам в Україні, що означатиме для них сигнал «SOS» та необхідність бити на сполох.
Перед підписанням договору з роботодавцем необхідно проконсультуватися з фаховим правником. Для цього можна звернутися до юристів, які працюють у системі державної безоплатної правової допомоги.
Наостанок тренер поділився контактами єдиного контакт-центру БПД (0 800 213 103), безкоштовної національної гарячої лінії з запобігання торгівлі людьми, що адмініструється за підтримки Міжнародної організації з міграції в Україні (527 та 0 800 505 501) та цілодобової телефонної лінії організації «Ла Страда – Україна» (116-123 та 0 800 500 35).
Як зазначила студентка Ірина Маркова, знання та навички, одержані під час навчального заходу, поповнили її правовий арсенал та стануть надійним запобіжником щодо потрапляння в ситуації трудового рабства. Мало того, ті, хто пройшли семінар-тренінг, обов’язково поділяться отриманою інформацією з родичами та друзями.
Зауважимо, що захід було проведено в рамках ініціативи Чугуївської правозахисної групи «Системне забезпечення правових потреб місцевих територіальних громад Харківщини та Станично-Луганського району Луганської області», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Янв 29, 2020
Про поняття «булінг» (цькування) підлітки в Україні більш-менш знають, адже останнім часом про нього чимало пишуть та розповідають. А от що таке «кібербулінг» – іноді навіть і не чули. Хоча на практиці, можливо, вже стикалися. І кращою «зброєю» проти цих негативних явищ є саме правопросвітництво.
Тому 28 січня для учнівської молоді м. Чугуєва було організовано семінар-тренінг, присвячений запобіганню булінгу та кібербулінгу у підлітковому середовищі.
Тренером виступив голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак. Правник провів із парубками та дівчатами заняття, в ході якого були розглянуті наступні питання:
— ознаки та види булінгу;
— як розрізнити звичайний конфлікт від цькування,
— відповідальність за булінг;
— рекомендації щодо того, як правильно реагувати на булінг.
Також учасники заходу з’ясували, що кібербулінг є переслідуванням в Інтернеті, яке набуло загрозливих форм у XXI столітті. Кібербулери не ставлять підніжок – замість цього вони пишуть агресивні повідомлення у месенджерах, замість стусанів – надсилають повідомлення з погрозами у соцмережах, замість насмішок – створюють фальшиві профілі та розповсюджують конфіденційні дані про однолітків.
В якості наочних порад щодо протидії кібербулінгу було запропоновано відповідні відеоролики, підготовлені в рамках кампанії Docudays UA.
Наостанок Ю. Чумак поділився контактами «гарячих ліній, електронними адресами й телефонами, які можуть стати в нагоді при реагування на прояви булінгу та кібербулінгу.
Зауважимо, що захід було проведено в рамках ініціативи Чугуївської правозахисної групи «Системне забезпечення правових потреб місцевих територіальних громад Харківщини та
Станично-Луганського району Луганської області», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Георгій Кобзар
Янв 25, 2020
24 січня 2020 року у м. Чугуєві Харківської області відбувся семінар з розбудови ефективної взаємодії між поліцією та громадою.
Навчальний захід проходив на базі Чугуївського відділу поліції за участі правоохоронців та громадських активістів Чугуївщини.
В якості тренера виступив голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», екс-помічник міністра МВС з питань дотримання прав людини Юрій Чумак.
У ході заходу були розглянуті наступні питання:
— Взаємодія поліції та громади. Що таке «Community Policing»?
— Законодавчі засади взаємодії поліції з населенням.
— Організаційні форми залучення населення до забезпечення безпеки в громадах.
Тренер наголосив, що в жодній країні правоохоронці не в змозі самотужки ефективно забезпечувати публічний порядок без активної допомоги з боку громадян. При цьому плідна співпраця передбачає зусилля як поліції, так і громади, і повинна бути інноваційною, відповідати запитам та викликам сучасного суспільства.
Учасники семінару спільно відшукували способи ефективної комунікації між поліцією та громадою в рамках концепції «Community Policing». В якості прикладів такої взаємодії, зокрема, називали:
— сумісні з депутатами місцевих рад зустрічі з громадськістю;
— управління системою відеоспостереження в громаді;
— організація заходів для школярів та підлітків (з питань безпеки на дорозі, попередження булінгу тощо);
— проведення неформальних зустрічей на кшталт «Кава з дільничним»;
— запровадження «Школи самооборони для жінок та дівчат»;
— наставництво за співпраці з Радою ветеранів поліції (міліції);
— інформування через ЗМІ та соціальні мережі.
Наприкінці Юрій Чумак вручив начальнику Чугуївського відділу поліції Олександру Парфьонову книгу «Успішні практики безпеки. Український масштаб» та правові пам’ятки «Що таке громадське формування та як його зареєструвати», присвячені різним моделям залучення громадян до забезпечення безпеки у власних громадах.
Зауважимо, що захід проводився Чугуївською правозахисною групою за фінансової підтримки Європейського Союзу через International Alert у партнерстві з Thomson Media.
Георгій Кобзар
