15 листопада до Чугуївського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» завітало документальне кіно про права людини.
Керівник Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» та модератор пересувного кіноклубу медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак повідав особам, які перебувають на обліку в Центрі пробації, про загрози, що несе особистості та суспільству насильство в сім’ях, про види домашнього насильства та відповідальність за нього.
В якості наочної ілюстрації було продемонстровано стрічку «Лізо, ходи додому!» (режисерка Оксана Бурая, Литва, Естонія) з репертуару кіноклубів Docudays UA. Розбираючи фільм, глядачі ідентифікували в сюжеті психологічне та економічне насильство стосовно дитини.
Як зауважила заступниця начальника Чугуївського відділу Центру пробації Марина Рябініна, подібні правопросвітницькі заходи є ефективним засобом з попередження домашнього насильства. Адже є велике сподівання, що обізнані молоді люди, які знатимуть про небезпеки домашнього насильства, не дозволять проявам цього ганебного явища зіпсувати їм життя.
Переполненный детсад Харькова, где воспитанники спят и гуляют по очереди, проверила санитарная служба.
Санврачи Харькова не нашли в детском саду № 127 необходимого количества кроватей, шкафчиков и крючков
История с детским садом № 127, где из-за «бессрочного» ремонта в соседнем 178 дошкольном учреждении, теперь по 40 детей в группах, приняла неожиданный поворот. Родители, недовольные переполненностью групп и тем, что дети постоянно болеют, обратились с заявлениями в департамент образования Харьковского горсовета и в Управление Госпотребслужы в Харьковской области, которое следит за соблюдением санитарного законодательства. И санитарные врачи нагрянули с проверкой в 127 детсад.
Родители правы, и их можно понять, говорит исполняющая обязанности начальника управления Государственного надзора за соблюдением санитарного законодательства в Харькове Неля Рапота, которая побывала в 127 детсаде с проверкой.
«У меня вопросы даже не к заведующей детского сада, а к начальнику управления образования: на каком основании она выдала приказ директору принять 65 детей? Изначально не нужен был этот приказ – его нужно аннулировать. Да, есть такая ситуация, идет ремонт, детей нужно куда-то разместить, но не 65 человек в одно учреждение! Это нужно было сделать по ближайшим детсадам с соблюдением санитарных требований. А директора обязали приказом это сделать. И как бы она не хотела, сколько бы она не ставила этих кроваток, столов, шкафчиков, ей по фактическому метражу некуда их ставить, не нарушив санитарное законодательство», – резюмирует исполняющая обязанности начальника управления Государственного надзора за соблюдением санитарного законодательства…
Среди законных способов урегулировать ситуацию в детском саду № 127 у Госпотребслужбы, кроме предписания, есть еще и штраф – на случай, если чиновник от образования откажется аннулировать приказ.
Законодательство находится на стороне детей, а не чиновников, которые нарушили санитарные нормы, подчеркивает правозащитник Юрий Чумак. Согласно Конституции, органы местного самоуправления обязаны действовать только в рамках законов Украины.
«Детский сад – это не место, где дети должны концентрировано находиться, это не концлагерь. Это место, где дети должны обучаться, развиваться, готовиться к школе. О каком развитии может идти речь при такой скученности? Такая переполненность может ставить под угрозу их жизнь и здоровье», – рассуждает Юрий Чумак.
Скученность всегда приводит к повышению заболеваемости, соглашаются с правозащитником санитарные врачи. И чем больше детей в помещении, тем больше инфекций и тем меньше воздуха на одного ребенка. Согласно нормативу на одного ребенка в ясельной группе должно быть 3,3 м², а в дошкольной группе – 2,5 м².
В ситуации, которая сейчас сложилась в детсаду № 127, правозащитник видит нарушения Конвенции о правах ребенка и Закона о дошкольном образовании.
«И тут явно есть чем заняться уполномоченному Президента Украины по правам ребенка», – отметил Юрий Чумак.
Наші суди зазвичай «автоматично» залишають дитину жити разом із матір’ю. Як насправді можна вирішити це питання – радить наш юридичний консультант.
Якщо батьки живуть окремо, місце проживання дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Коли ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. А дитина, якій уже понад 14 років, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.
Що робити, якщо згоди досягнути не вдалося? У такому випадку спір між батьками вирішують органи опіки та піклування або суд.
Як розповів фахівець Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак, у такому разі треба подати відповідну заяву службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, до якої долучити копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про шлюб та докази розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття рішення.
Зацікавлена особа (один із батьків дитини) може звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно зі статтею 19 Сімейного кодексу України, участь органу опіки та піклування при розгляді даної категорії спорів є обов’язковою та передбачає подання таким органом до суду письмового висновку щодо розв’язання спору.
При визначенні місця проживання малолітньої дитини орган опіки та піклування або суд враховує наступні фактори: ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків; особиста прихильність дитини до кожного з батьків; вік дитини, стан її здоров’я; інші обставини, що мають істотне значення.
1 листопада в Харківському офісі місії ООН відбулося обговорення питань дотримання прав людини, що на сьогоднішній день є найбільш нагальними для Харківської області.
Як зауважив правозахисник Юрій Чумак, заходи з протидії сучасному рабству нерідко навіть не передбачені на рівнях міст та районів. Це питання особливо гостро постає в умовах децентралізації і потребує підтримки як з боку влади, так і органів місцевого самоврядування.
Тому проблематику торгівлі людьми було вирішено включити до правозахисного порядку денного Харківщини та передати відповідну інформацію до Харківської обласної державної адміністрації.
«Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави».
Ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію»
У Куп’янському відділі поліції відбувся інформаційно-освітній захід «Подолання стигми та зменшення рівня дискримінації стосовно представників вразливих груп населення в діяльності органів поліції».
1 листопада до поліцейських завітав голова Харківського обласного осередку Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціації УМДПЛ), керівник Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.
Що таке «верховенство права», «дискримінація» та «стигма», хто в Україні відноситься до вразливих та стигматизованих груп суспільства? – на ці та інші питання шукали відповіді учасники правоосвітнього заходу.
Працівники поліції розглянули практичні кейси, в яких необхідно було знайти такий алгоритм дій, який би дозволив виконати свій службовий обов’язок і при цьому не порушити права людини.
Як наголосив Ю. Чумак, основоположним для правоохоронців є розуміння необхідності виховання поваги до принципу рівності всіх людей у правах та свободах. Саме такий підхід, що ґрунтується на принципі верховенства права, є найголовнішим запобіжником дискримінації.
Проблема торгівлі людьми нікуди не зникає з України. Трудова міграція – тобто заробітчанство за кордоном – надає злочинцям широкий «простір для діяльності». Що робити задля власної безпеки, аби привезти з заробітків гроші, а не травми? Розповідають гості програми «Насправді» – координатор проекту «Скажи «НІ» торгівлі людьми» БФ «Карітас Харків» Ігор Тридуб і правозахисник Юрій Чумак.
