«Вождю світового пролетаріату» Леніну приписують вислів, що «кожну кухарку можна навчити управляти державою». Втім, навіть він при цьому не згадував представників шоу-бізнесу…
У 2019 я, з деяким розчуленням, але без особливого подиву, спостерігав, як наші співгромадяни віддавали свої голоси за симпатичні (й не дуже) «мордашки» – за коміків, співаків, спортсменів тощо – керуючись одним лише принципом: «аби не з обридлих політиків».
Не маючи чіткої програми і певної команди, виступаючи «за все хороше і проти всього поганого», нові зірки українського шоу-політикуму, різко зійшли на «п’єдестал».
Не знаю, як би склалися розклади в минулому році, якби Вакарчук наважився тоді піти в президенти… Але він довго думав, «прокинувся» лише на парламентських виборах і завів до Верховної Ради фракцію «Голос». Голосу якої, на жаль, так досі й не було виразно чутно.
У той час як більш розторопний Зеленський не тільки завоював пост президента, але й зумів «на хайп» провести до парламенту найбільшу фракцію, зібрану з різних людей, які назвалися «Слугами народу», і сформувати свій уряд. «Слуги» допоки, скажімо прямо, теж особливо нічого видатного (якщо не брати до уваги, звичайно ж, численних скандалів) не «наслужили».
І ось недавно Зеленський заявив, що «подумує» про те, чи не піти йому на другий термін президентства, звісно, «якщо народ попросить».
А В’ячеслав теж замислився про те, чи не піти йому вдруге на… складання повноважень народного депутата. Та 11 червня оголосив про це. З одного боку, без бою здався, а з іншого – добре, що вчасно зізнався: кухарка (музикант, комік, артист, спортсмен, танцюрист та інші) без належного досвіду не здатні ефективно керувати державою.
Очевидно, Вакарчук вирішив повернутися на свою набагато більш щасливу стежку рок-вокаліста в групі «Океан Ельзи», в очікуванні подальших послаблень карантину і швидкого дозволу на проведення масових концертів.
Арестанты в следственном изоляторе могут заплатить 1000 гривен в сутки и переехать из общей камеры на 20 человек в двухместный номер с телевизором и душем. Такая роскошь будет доступна не всем даже за деньги.
Вип-камера в Харьковском изоляторе похожа на комнату в очень хорошем студенческом общежитии. На 18 квадратных метрах уместились две кровати и тумбочки, в обеденной зоне – холодильник, чайник и микроволновка, сверху нависает телевизор с плоским экраном, в отдельных комнатках – туалет и душевая кабина. Теперь ждать вердикта суда можно в комфортных условиях.
Цена вопроса – 1000 гривен за сутки и 3500 гривен за неделю. Примечательно, что выгоднее «снимать» камеру на месяц, потому что цена за этот период отличается от недельной всего на 250 гривен. Открывать платную камеру в Харьков приезжала замминистра юстиции Елена Высоцкая. По ее словам, Харьковское СИЗО – еще ничего по сравнению с Киевским, Херсонским и Одесским. Чиновница рассказала, что именно плохие условия содержания задержанных натолкнули команду Минюста на мысль о том, что надо сделать ремонты и найти на это деньги.
«Следственные изоляторы по всей Украине у нас в ужасном состоянии. Быстро мы эту проблему никак не решим. Мы изыскиваем резервы внутри системы. В Киеве и раньше были подобные камеры. У политических заключенных и известных людей условия содержания в Лукьяновском СИЗО были лучше, такие камеры существовали давно, мы даже не знаем, когда они появились», – рассказала Елена Высоцкая.
Проект пилотный и рассчитан до конца года. Если все пойдет гладко, в Минюсте собираются закрепить существование вип-камер на законодательном уровне.
В Министерстве юстиции придумали брать деньги за хорошие камеры, чтобы вывести продажу мест получше в следственных изоляторах из тени. Теперь, якобы, все, у кого есть деньги, могут на равных конкурировать за право пожить в камере экстра-класса. На деле же в системе распределения мест есть масса подводных камней…
Инициатива Минюста вызывает много вопросов у правозащитников. Юрий Чумак полагает, что таким образом чиновники просто легализовали уже существующую в тюрьмах коррупцию.
«Это нарушает 24 статью Конституции, где говорится, что граждане равны в правах и привилегий быть не может. Вместо того, чтобы создать нормальную жизнеспособную систему, сделать все для того, чтобы условия содержания людей оставались человеческими, создаются какие-то «платные потемкинские деревни». Давайте тогда введем плату за занос наркотиков в изолятор, а на эти деньги купим арестованным лекарства», – заявил правозащитник KHARKIV Today.
По мнению Юрия Чумака, деньги на ремонт в камерах можно найти, если провести мониторинг средств, которые поступают от производственных предприятий, существующих в колониях. Правозащитник говорит, что прибыль колоний довольно часто идет «мимо кассы».
Переселенці та інші мобільні всередині країни громадяни зможуть проголосувати на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.
Для цього новим Виборчим кодексом України передбачена процедура зміни виборчої адреси, яка проводитиметься за заявою до органу ведення Державного реєстру виборців.
Докладніше про те, як та в які терміни можна буде скористатися цією процедурою, розповідає експерт з виборчого права, громадський омбудсмен Громадянської мережі ОПОРА в Харківській області Юрій Чумак.
Його притягли до відповідальності за статтею 161 Кримінального кодексу України (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками).
В Україні правоохоронці, м’яко кажучи, не дуже активно виявляють та розслідують злочини на ґрунті ненависті. Тому інформація про те, що у м. Куп’янську, що на Харківщині, поліцейські не тільки розкрили, але й довели до суду справу за статтею 161 КК України, мене неабияк зацікавила.
Ці відомості я отримав у відповідь на свій запит до Головного управління Національної поліції в Харківській області. Пошукавши в Єдиному державному реєстрі судових рішень, я знайшов рішення за даним провадженням.
У ньому міститься така фабула справи:
«10 січня 2020 року ОСОБА_1, діючи умисно, з метою розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності, у себе вдома за допомогою комп’ютера та принтера виготовив листівки формату А4 друкованим текстом у кількості 8 штук, які за своїм змістом порушують передбачені ст.ст. 24, 26 та 35 Конституції України особисті права та свободи осіб, які сповідують іслам та містять ознаки розпалення міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі…
Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою доведення змісту вказаної листівки до населення м. Куп’янська Харківської області, наклеїв зазначені листівки на дошках оголошень по вул. Студентській в м. Куп’янську, внаслідок чого вони стали доступними необмеженому колу відвідувачів та мешканців м. Куп’янська».
На цьому він, власне, і попався. Що саме містили ті листівки, хто цей чолов’яга та навіщо він пішов на злочин, з даного опису, написаного казенною юридичною мовою, збагнути неможливо.
Через те я звернувся до поліції з проханням, щоб правоохоронці надали більше подробиць справи, звісно, без зазначення персональних даних та якихось обставин своєї оперативної діяльності.
Отже, вдалося з’ясувати, що кримінальником є громадянин України «П», 1974 року народження, який має середню освіту, розлучений, не працює, «в силу ст. 89 КК України раніше не судимий» (тобто, судимість у нього погашена).
Те, що він написав у листівці, повністю публікувати не буду (аби й мене, часом, не притягли до відповідальності). Зауважу лише, що «П» у своїй «прокламації» звертався російською мовою до «православних куп’янчан» та закликав їх боротися з «засиллям мусульман», спалювати «мечеті та Корани». При цьому радив: «Вспомните историю, не зря Сталин И.В. этих (далі йде дуже образливе висловлювання) – мусульман, грузил в вагоны и вывозил как скот в Сибирь». І наприкінці скликав об’єднуватися й «відстоювати православну віру та нашу землю від мусульман» – мовляв, «від них усе зло». Всього кілька речень, але від них аж тхне ненавистю…
Про причини, які спонукали безробітного куп’янчанина так сильно зненавидіти мусульман, ніхто мені не розповів. Щоправда, адвокат сказала знехотя: «Мій клієнт – людина бідна. Спочатку говорив, що йому нібито дали листівки, заплатили гроші, він і поширив».
Проте це не завадило підозрюваному укласти з прокурором й за участі захисника угоду про визнання винуватості. Як зазначено у вироку, обвинувачений «щиро розкаявся та сприяв під час досудового розслідування розкриттю злочину».
Вочевидь тому судове рішення не було суворим: вироком Куп’янського міськрайсуду Харківської області даного громадянина було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 Кримінального кодексу України та призначено «узгоджене покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю».
До того ж, вирішено звільнити «П» від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
P.S. До речі, на сьогоднішній день в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься лише 1 (один) вирок по всій країні за статтею 161 Кримінального кодексу України, винесений у 2020 році. За справою, описаною вище.
Довідково:
За даними судової статистики України, за 2019 рік кількість судових справ за статтею 161 КК України становила 9, а осіб, провадження щодо яких перебували в суді, – 10. З них засуджено минулого року 4 особи в 4 справах. Натомість, 6 проваджень на кінець року ще тривали.
В рамках курсу «Громадянської освіти» учні 10-го класу Клугино-Башкирівської загальноосвітньої школи м. Чугуєва дізналися про права неповнолітніх при спілкуванні з поліцією.
Онлайн-урок на дану тематику провів для них голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», фахівець Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак.
Захід, що відбувся 20 травня за допомогою платформи ZOOM, був незвичним для старшокласників. І не тільки тим, що викладачем виступав правник, а й тим, що в якості навчального матеріалу їм запропонували… мультфільми. Але це були не звичайні дитячі «мультики», а підготовлені Асоціацією УМДПЛ спільно зі студією «Real Stories Production» анімаційні стрічки «Ти і поліція». Присвячені саме питанням комунікації підлітків із правоохоронцями – правильної та в рамках правового поля.
Юнаки та дівчата задавали свої питання, обговорювали почуте та побачене.
Наприкінці інтерактивного уроку Юрій Чумак розповів про безкоштовний електронний порадник «Поліція під контролем», розроблений Асоціацією УМДПЛ та доступний в Інтернеті. А також нагадав про можливості отримання безоплатної правової допомоги в центрах та бюро державної системи БПД, поділився телефоном єдиного контакт-центру 0 800 213-103.
Як зауважила вчителька історії та правознавства Клугино-Башкирівської школи Юлія Жиглова (яка й організувала цей захід), сучасна форма подання актуальної інформації була дуже вдалою, а сама анімаційна стрічка може бути корисною і для вчителів, і для батьків, і, звісно, для дітей.
P.S. Аналогічний онлайн-урок із використанням мультфільмів «Ти і поліція» Юрій Чумак провів 21 травня і для учнів 9-х класів Чугуївської загальноосвітньої школи №7.
Довідково: Громадянська освіта (англ. civic education) – це навчання принципам та видам залученості громадян в суспільних та політичних процесах. З 2018 року курс «Громадянської освіти» запроваджено для учнів 10-х класів шкіл України. Предмет «Громадянська освіта» особливий тим, що головна увага в ньому приділяється виробленню навичок, умінь та формуванню ціннісних орієнтирів людини і громадянина.
Вебінар з питань дотримання прав ромів був організований 13 травня для фахівців Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Працівники Чугуївського МЦ та підпорядкованих районних бюро правової допомоги одним із пріоритетів у своїй роботі вбачають юридичну підтримку осіб, що відносяться до вразливих верств населення.
Такими є й роми, які нерідко мають правові питання, але далеко не завжди відважуються з ними звертатися. Серед осіб ромської національності зустрічають й малограмотні, а також ті, хто не має документів, навіть паспортів. При спілкуванні виникають й інші труднощі, пов’язані з ментальними рисами, певними традиціями, що склалися в ромських громадах.
А хто краще може розповісти про такі особливості, про проблематику, з якою стикаються роми, як не представник ромської спільноти?!
Тому керівництво Чугуївського місцевого центру домовилося з головою Харківської ромської громадської організації «Чачімо» Миколою Бурлуцьким про проведення вебінару з фахівцями Центру й бюро, присвяченого правовим питанням ромів.
Правники заздалегідь підготували свої запитання, серед яких:
— взаємостосунки та ієрархія в ромських громадах;
— гендерні та вікові особливості в ромському середовищі;
— що робити, якщо звертається неписьменний ром, чи є якісь особи в ромській громаді, які можуть допомогти в такому випадку?
— хто є авторитетами для ромів в їхніх спільнотах, чи є сенс апелювати до них?
— роми звертаються за правовою допомогою, але часто потім не хочуть нікуди скаржитися, як же їм тоді допомогти?
Під час вебінару, що відбувся 1 травня за допомогою скайп-зв’язку, Микола Бурлуцький докладно повідав про особливості виховання та традиції в ромських спільнотах, відповів на запитання, розповів про випадки порушень прав ромів на Харківщині та поділився своїм баченням вирішення цих питань.
Представники Чугуївського МЦ розказали про досвід роботи в наданні правової допомоги ромам, приміром, в оформленні документів, що посвідчують особу. Також вони поцікавилися, як вплинула на ситуацію в ромських громадах «Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року», прийнята ще в 2013 році.
На що Микола Бурлуцький зауважив, що дана Стратегія є важливим документом, який, проте, носить лише певний рекомендаційний характер. Та не підкріплений відповідним державним фінансуванням. Тому зараз готується новий документ, який має надати новий імпульс поступу в цьому питанні.
Керівниця Чугуївського МЦ Уляна Кудрик зазначила, що подібні заходи є важливими у підвищенні професійної кваліфікації спеціалістів, які надають безоплатну правову допомогу різним категоріям суспільства. Та наголосила, що правники Центру налаштовані на подальшу плідну співпрацю з «Чачімо», зокрема, в наданні юридичної підтримки ромам
Модератором заходу виступив фахівець з комунікацій Чугуївського МЦ, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.
