Warning: A non-numeric value encountered in /home/chuv/centrduma.org.ua/www/wp-content/themes/Divi/functions.php on line 5841
Select Page
«Шерифів» від центрів зайнятості на початку 2020 року поменшало

«Шерифів» від центрів зайнятості на початку 2020 року поменшало

Можливо, зменшення безробітних, які залучаються до профілактичної роботи з населенням, викликане карантинними обмеженнями.

Проєкт «Шерифи для нових громад» збирає інформацію про успішний досвід містечок та міст України у дотриманні публічної безпеки в громадах.

Як відомо, Державним центром зайнятості в деяких областях України запроваджено громадські роботи за видом «Інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку» («шерифи»).

Це окремий вид громадських робіт, який спочатку ввели на Херсонщині, а потім і в ряді інших регіонів України. До робіт запрошують безробітних місцевих жителів і залучають їх до охорони правопорядку в своєму селі або місті. Як правило, така діяльність організовується за паритетності фінансування, тобто 50% коштів виділяє місцева рада, і 50% – відповідний центр зайнятості. Офіційною мовою задіяна до таких громадських робіт особа називається «інструктор з інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку».

І проєкт «Шерифи для нових громад» докладно вивчав досвід роботи «шерифів» від Центрів зайнятості. Цей вид діяльності наші експерти відносять до однієї з 7-ми форм організації безпеки в громадах.

Тому й цього року ми вирішили дізнатися в Державного центру зайнятості та центрів зайнятості в Дніпропетровській та Харківській областях, як сьогодні працюють їхні «шерифи».

Державний центр зайнятості повідомив нам, що відтепер такий вид громадських робіт за їх класифікацією називається «Профілактична робота з населенням».

Відповідно до статті 21 Закону України «Про зайнятість населення», фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, у тому числі на організацію громадських робіт, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. При цьому, згідно зі статтею 8 вищевказаного Закону, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Також Державний центр зайнятості люб’язно надав статистичну інформацію щодо кількості осіб, які брали участь у громадських роботах у 2018-2019 роках та у січні-квітні 2020 року, зокрема за видом «Профілактична робота з населенням» (див. таблицю):

З неї виходить, що до таких робіт у 2018 році було залучено 371 безробітного, у 2019 – 418, а за перші 4 місяці 2020 року – наразі лише 72. Географія роботи «шерифів» від центрів зайнятості у 2018 році поширювалася на Донецьку (2 особи), Миколаївську (4), Сумську (63), Харківську (65), Херсонську (237) області. У 2019 році такі «шерифи» працювали в тих же регіонах: Донецька (97), Миколаївська (2), Сумська (15), Харківська (112) та Херсонська (192). У січні-квітні 2020 року з ареалу «шерифів» від центрів зайнятості випала Сумська область, та й інші зараз не можуть похвалитися значними «показниками»: Донецька (13), Миколаївська (1), Харківська (41), Херсонська (17).

Можливо, певне зменшення безробітних, що займаються профілактичною роботою з населенням, цього року викликано карантинними заходами. Адже активне спілкування між громадянами в режимі «офлайн» було значно обмежено. Об’єктивно дослідити цю динаміку ми зможемо тільки за підсумками року.

Дніпропетровський центр зайнятості відповів нам дуже стисло: такі громадські роботи в цій області не запроваджувалися.

А з Харківщини поінформували, що, відповідно до рішень, прийнятих місцевими органами влади, у Харківській області громадські роботи за участі «шерифів» здійснювалися у Лозівському (2018–2019 роки) та Красноградському (2018 році) районах. У 2020 році вони проводяться у Лозівському районі (м. Лозова, Лозівська ОТГ).

Особи залучалися в періоди: серпень – грудень 2018 року; березень – липень 2019 року; лютий – квітень 2020 року.

За сприяння служби зайнятості в громадських роботах за вищезазначеним видом брали участь 95 безробітних осіб, з них: у 2018 році – 40, 2019 році – 38, за 4 місяці 2020 року – 17.

Як бачимо, кількісні дані щодо місцевих безробітних, які працювали «шерифами», надані Харківським обласним центром зайнятості, суттєво менші від тих, що надіслав по цьому регіону Державний центр зайнятості. Ймовірно, це пов’язане з різними підходами у статистичних підрахунках.

Отже, проєкт «Шерифи для нових громад» буде й надалі вивчати питання роботи «шерифів» від центрів зайнятості. Та одночасно інформуватиме широкий загал про можливості використання такого виду діяльності задля покращення ситуації з дотриманням публічної безпеки у невеликих громадах.

Юрій Чумак

Шерифи для нових громад

За 2019 рік – майже 110 тисяч адміністративних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством

За 2019 рік – майже 110 тисяч адміністративних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством

Відмічається певна динаміка зростання кількості даних порушень, що фіксуються Нацполіцією.

На мій запит на інформацію Національна поліція повідомила:

За 2019 рік в Україні виявлено 76186 осіб, які вчинили 109345 адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173-2 (Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) Кодексу України про адміністративні правопорушення, з яких випадки психологічного насильства – 102740, фізичного – 8862 та економічного – 728.

Водночас, із загальної кількості осіб, які вчинили адміністративне правопорушення за статтею 173-2 KУпAП за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника до відповідальності притягнуто 335 осіб та у зв’язку з неповідомленням уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування 26 осіб.

Поліцейськими уповноважених підрозділів органів Національної поліції України 15878 особам винесено термінові заборонні приписи стосовно кривдника.

Станом на 01.01.2020 на профілактичному обліку перебувало 72994 особи, з яких 66043 – чоловічої статі.

ДН_img20200306_09314102_0981_page-0001

Нагадаємо, поліцейська статистика щодо домашнього насильства у 2018 році виглядала наступним чином: було виявлено 73,3 тис. осіб, які вчинили 101,9 тис. адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173-2 КУпАП. З них: психологічне – 71,5 тис., фізичне – 6,3 тис. та економічне – 345, невиконання термінового заборонного припису – 0, неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення заборонного припису – 0.

Як бачимо, відмічається певна динаміка зростання кількості даних правопорушень, що фіксуються Нацполіцією. Втім, це може свідчити й про те, що поліцейські стали краще реагувати на прояви домашнього насильства. Крім того, в 2019 році нарешті запрацював такий інструмент в арсеналі правоохоронців як терміновий заборонний припис.

Юрій Чумак, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА»

У Чугуєві відбувся ІІІ Форум громадянського суспільства Харківщини

У Чугуєві відбувся ІІІ Форум громадянського суспільства Харківщини

31 жовтня 2019 року у Чугуєві Харківської області проходив Форум «Зміни починаються з тебе».

На захід завітали 62 учасники – представники 28 громадських організацій та ініціатив, 9 органів місцевого самоврядування, експерти, судді, правоохоронці, журналісти та блогери.

Якщо хочеш щось змінити – бери й роби! Саме так перетворюють на краще рідне місто представники Реформаторської коаліції Чугуївщини. Молоді, амбітні, активні – вони поділилися здобутками, розповіли історії успіху, розкрили «рецепти» того, як зусиллями громадськості можна просувати реформи на місцевому рівні.

Під час Форуму учасники Реформаторської коаліції Чугуївщини та партнерські організації представили результати роботи впродовж 2018-2019 років за напрямками «Прозорість судової влади», «Прозоре місто», «Безпечне місто», «Комфортне та екологічне місто» та «Незалежні ЗМІ»

Лідери неурядових організацій, працівники місцевих рад, активісти, волонтери та блогери обмінялися думками, обговорили можливості і перспективи співпраці в сучасних умовах реформування України.

«Щоб посилити взаємодію між організаціями громадянського суспільства, а також між громадою та владою, необхідно мотивувати мешканців до громадської активності, задіювати всі можливі типи комунікації – обмінюватися інформацією різними каналами, налагоджувати спілкування та розробляти спільні проєкти», – порадила учасникам Форуму Олена Рибій, програмна менеджерка з розвитку мереж та коаліцій програми сприяння громадській активності «Долучайся!», (USAID/ENGAGE).

Показово, що слово «долучилися» звучало в якості рефрену ледь не в кожному виступі на Форумі, оскільки саме завдяки практиці залучення, мережування та об’єднання всіх небайдужих часто вдавалося вирішувати проблеми на місцевому рівні.

І Реформаторська коаліція Чугуївщини – гідний приклад для наслідування таких спільних ініціатив. (Докладніше про роботу РКЧ див. ТУТ).

Підводячи підсумки, співголова Коаліції Роман Лихачов зазначив: «Рівно 2 року тому у Чугуєві відбувся Регіональний форум громадської активності, який поклав початок об’єднанню зусиль громадськості з невеликих міст і селищ Харківської області. Минулого року проходив ІІ-й Форум, отже, нинішній, ІІІ-й, вже дає підстави говорити про певну традицію. І виразну тенденцію до зростання потенціалу громадянського суспільства Харківщини. Нині організації, що вже набули дієвих навичок діяльності, самі проводили майстер-класи для колег з інших громад. І надбання Реформаторської коаліції ми будемо поглиблювати на Чугуївщині, а досвідом плануємо ділитися з усією Україною – задля довготривалих та сталих демократичних перетворень».

Юрій Чумак, модератор Форуму

Закон охороняти, дискримінацію – уникати

Закон охороняти, дискримінацію – уникати

«У діяльності поліції забороняються будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками».
Ч. 5 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію»

У Харківському національному університеті внутрішніх справ відбулися два інформаційно-освітні заходи «Подолання стигми та зменшення рівня дискримінації стосовно представників вразливих груп населення в діяльності органів поліції».

14 вересня до співробітників Національної поліції, що підвищують свою кваліфікацію на базі Інституту післядипломної освіти ХНУВС, завітав голова Харківського обласного осередку Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціації УМДПЛ), керівник Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.

Що таке «верховенство права», «дискримінація» та «стигма», хто відноситься до вразливих груп суспільства? – на ці та інші запитання шукали відповіді учасники інформаційних зустрічей. Поліцейські заповнили анкети, присвячені проблемним питанням регулювання комерційного сексу в Україні. Було розглянуто низку практичних ситуацій, в яких працівникам поліції необхідно було знайти такий алгоритм дій, який би дозволив виконати свій службовий обов’язок і при цьому не порушити права людини.

І правозахисник, і правоохоронці дійшли спільного висновку щодо необхідності толерантного ставлення до різних груп населення та неухильного дотримання чинного законодавства, що регламентує діяльність Національної поліції України.

Зауважимо, що заходи організовано БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА» у рамках проекту «Шлях до змін» за фінансової підтримки The Global Fund to Fight AIDS, Tuberculosis and Malaria та БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ».

DSC05515

Георгій Кобзар

У той час, як космічні кораблі борознять простори Всесвіту…

У той час, як космічні кораблі борознять простори Всесвіту…

…громадяни України, що мешкають за кордоном, НЕ мають можливості дистанційно подати заяву про тимчасову зміну місця голосування.

До мене як до виборчого омбудсмена напередодні 2-го туру президентських виборів звернулася громадянка України Анна Помазанна, що наразі мешкає у Німеччині. Вона перебуває на консульському обліку в посольстві України в ФРН, за останнім і закріплена її виборча адреса.

Але так сталося, що саме перед повторним голосуванням на виборах Президента України Анні необхідно було приїхати до батьків у Харків – до оселі, де вона проживала та була зареєстрована до переїзду за кордон. Як людина відповідальна, аби не втратити права голосу, Анна вирішила скористатися процедурою тимчасової зміни місця голосування.

З даним питанням вона й звернулася до посольства України в Німеччині. Проте там їй відмовили у прийнятті відповідної заяви.

Адже в постанові ЦВК №893 від 13 вересня 2012 року «Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси» у пп. 2.2. йдеться: «Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, та який перебуватиме в день виборів Президента України (повторного голосування), народних депутатів України, всеукраїнського референдуму на території України, приймається органом ведення Реєстру за вказаним у заяві місцем перебування чи місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування, або органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України».

Тобто, виходить, що Анні необхідно було заздалегідь приїхати у Київ до МЗС (подолавши понад 1300 км) або у Харків (за понад 1800 км), де вона планувала перебувати 21 квітня, та особисто принести відповідну заяву до відділу Держреєстру виборців. Потім повернутися до столиці Німеччини. А вже незабаром знову долати цю дистанцію – безпосередньо перед днем повторного голосування.

Вочевидь, така процедура у ХХІ столітті виглядає просто недолугим анахронізмом. Тому Анна вирішила позиватися до суду. Проконсультувавшись зі мною через соціальні мережі, вона подала до Московського районного суду м. Харкова (за місцем виборчої дільниці, що розташована поблизу проживання її батьків) адміністративну позовну заяву. І подала її дистанційно, за допомогою електронного цифрового підпису.

Однак суд, зазначивши, що «без дотримання процедури щодо тимчасової зміни місця голосування, включення громадян, чия виборча адреса знаходиться за межами України, до списків виборців для голосування на території України, не передбачено», 16 квітня відмовив їй у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу вже готували юридичні радники Громадянської мережі ОПОРА, незначні уточнення вносив і громадський омбудсмен. Аби домогтися реалізації свого права голосу, закріпленого у ст. 70 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про вибори Президента України», до Другого апеляційного адміністративного суду в Харкові Анна відправила 18 квітня апеляцію – електронною поштою. З огляду на резонансність справи, до зали засідань суду 19 квітня завітали представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях Сергій Красноперов та координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого в Харківській області Олександр Міненков.

Утім, незважаючи на це, апеляційний суд, вказавши, що «наведені позивачем причини не є обумовленими та передбаченими законодавством України, яке регулює спірні правовідносини в межах проведення виборів Президента України, за яких встановлюється та існує можливість задовольнити вимоги про зміну виборчої адреси у такий спосіб та за таких обставин», апеляційну скаргу залишив без задоволення. Хоча ніхто й не висловлював вимог щодо зміни виборчої адреси, Анна просила тимчасово змінити місце голосування…

Дівчина, що приїхала 20 квітня до рідного міста, змогла хіба що зробити селфі на фоні виборчої дільниці. Та в інтерв’ю журналістам Анна заявила: «Суфражистки дуже довго боролися (за право голосу), і це робить дане право ще більш значущим для мене. Є й інший момент – це, напевно, перші мої свідомі вибори» (Докладніше див.: http://visti.news/pryyihala-z-berlina-do-harkova-i-ne-zmogla-progolosuvaty-navit-cherez-sud/).

Цікаво, що в Законі України «Про вибори Президента України» (ст. 36-1) говориться про те, що заява щодо неправильностей у попередньому списку виборців на закордонній виборчій дільниці невідкладно передається через відповідну закордонну дипломатичну установу України органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України. Закордонна дипломатична установа України копію такої заяви також передає органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України за допомогою технічних засобів зв’язку.

Однак про подібний механізм щодо заяви про тимчасову зміну місця голосування в Законі, на жаль, не йдеться.

Можливо, існує процедура подачі такої заяви дистанційно: онлайн та/або за допомогою електронного цифрового підпису, через іншу особу, що мешкає в Україні – за довіреністю? Може, ЦВК вже готувала з даного питання певну інструкцію чи роз’яснення? – подумав я.

І звернувся до Центральної виборчої комісії з запитом щодо надання інструкції або іншого документу ЦВК, яким врегульовано питання щодо дистанційної подачі заяви про тимчасову зміну місця голосування громадянами України, що перебувають на консульському обліку за кордоном, – для голосування на виборчій дільниці в Україні.

І от 6 травня надійшла відповідь від ЦВК. В якій значиться: «Дистанційне подання виборцем заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси Порядком не передбачено. При цьому будь-яких рішень, які регламентують процедуру дистанційного подання виборцем до органу ведення Реєстру заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси Комісією не приймалося».

Page3

До речі, подібна проблема може виникнути й у тих виборців, виборча адреса яких знаходиться за межами України, та в яких виникне необхідність тимчасово змінити місце голосування на іншу закордонну виборчу дільницю – їм, відповідно до п.п. 2.4. постанови ЦВК №893 від 13.09.2012 р. прийдеться особисто везти відповідну заяву в Київ, до органу ведення Реєстру в МЗС України.

Отже, як на мене, давно настала пора осучаснити дану архаїчну процедуру та, за аналогією права, надати можливість громадянам України, що мешкають за кордоном, подавати й заяви про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Державного реєстру виборців через закордонні дипломатичні установи України. І, так само – отримувати відповідні посвідчення у зворотному напрямку.

P.S.: У даному контексті хочеться нагадати можновладцям, чиновникам та суддям, що гарантоване Конституцією України право голосу, є саме правом людини, і воно потребує від влади здійснення конкретних активних дій та може бути втілене в життя лише за наявності в державі певних засобів, механізмів й відповідної юридичної процедури. Держава повинна створити можливості для реалізації даного права, а не чинити штучні перешкоди. Чому? – Тому що «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави… Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави» (ч. 2 ст. 3 Конституції України).

Юрій Чумак, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА у Харківській області

Піар уряду Гройсмана… за наш з вами рахунок

Піар уряду Гройсмана… за наш з вами рахунок

Тільки-но закінчилися президентські перегони, як фактично рушили парламентські. Звісно, ще ЦВК офіційно не оголошувала про початок виборчого процесу, але ті, хто мріє посісти теплі місця у парламентських кріслах, вже почали активно піаритися.

Так, на пасхально-першотравневі свята до поштових скриньок багатьох українців принесли кольорову газету «Урядові новини», яка позначена як «спецвипуск про урядові програми розвитку України».

Замовник – Кабінет Міністрів України, підготовка до друку – ДП «Редакція газети «Урядовий кур’єр», наклад 3 000 000 екз.

Хтось скаже – так це ж добре, що Уряд звітує про свою роботу. Однак звітом це навряд чи можна назвати, оскільки в газеті мова йде виключно про перемоги, звитяги та здобутки (підвищення зарплат і пенсій, відремонтовані дороги, реконструйовані промислові об’єкти тощо), і ані слова – про проблеми (зростання в рази цін і комунальних тарифів, розбиті автошляхи, збанкрутілі підприємства…) та помилки.

Хоча помилки, скоріше за все, вкралися і до самого текстового наповнення видання. Так, в інфограмі на 2-й шпальті вказано, що за програмою «Нова українська школа» КМУ в 2018 – 2019 роках витратив на підвищення кваліфікації вчителів, реформу базової середньої освіти 407 млрд грн. Але ця цифра не виглядає такою вже завеликою у порівнянні з тим, що, як йдеться у тій же інфограмі, Уряд спрямував на оснащення класів для першачків 1 934 млрд грн. І це при тому, що, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», ВСІ доходи Державного бюджету України за рік заплановані у сумі 1 026 млрд грн.

2

Тобто, або газету робили нашвидкуруч та не помітили описки, або…

Цікаво, а чи закладено у Держбюджеті кошти на підготовку та друк урядових піар-матеріалів – кольорових та багатомільйонних? Що випускаються за рахунок платників податків – за наш з вами рахунок.

Юрій Чумак, Голова Громадського центру «ДУМА»

Рубрика