8 жовтня у Харкові відкрилася виставка «Очікування Vs Реальність»
Відвідувачі побачать 9 історій людей, які постраждали від різних видів сучасного рабства, що допоможе усвідомити ризики торгівлі людьми. Кожне зображення на виставці має QR-код з посиланням на сайт, де можна прочитати повну історію.
Кожен відвідувач матиме можливість поспілкуватись зі спеціалістами з протидії торгівці людьми та отримати поради щодо того, як подбати про себе та безпеку своїх рідних.
Метою заходу є підвищення рівня обізнаності наших громадян щодо потенційної небезпеки нелегального працевлаштування та актуальності таких понять, як торгівля людьми та експлуатація.
Виставка є частиною інформаційної кампанії, що проводиться Координатором проектів ОБСЄ в Україні, Міністерством соціальної політики України, Міжнародною організацією з міграції, НУО А21-Україна для інформування людей про правила безпеки в рамках протидії торгівлі людьми.
У Харкові виставка «Очікування Vs Реальність» організована за підтримки Харківської міської організації Міжнародної організації «Жіноча громада», Департаменту соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації та Управління у справах сім’ї та молоді Харківської міської ради. Працюватиме вона до 15 жовтня.
Виставка – класна, оскільки у нетривіальний спосіб, через історії людей, подає інформацію про загрози такого різновиду торгівлі людьми як трудової експлуатації, а також дає поради щодо того, як уникнути трудового рабства.
Юрий Чумак, обмудсмен по избирательному праву, ОО «ОПОРА»:
– У місті Ізюмі одну із політичних партій не допустили до виборів, їх виборчий список не був зареєстрований, оскільки у них жінок було менше, ніж передбачено законодавством, тобто не була дотримана 40% гендерна квота. Вже понад 10 заяв до поліції написали, у більшості своїй вони стосувались ситуації, коли не дотримана вимога щодо ведення агітації. Це як правило, кандидати не зазначають свої вихідні дані на друкованій продукції…
Розповсюджена схема: СМС на ваш телефон начебто з банку: «Ваша картка заблокована. Передзвоніть…». Увага, це – шахрайство! Що робити у такому випадку, радить наш юридичний консультант.
Як пояснив фахівець Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак, шахрайство такого типу може переслідувати таку мету: стривожена людина зателефонує на вказані телефони, не знаючи про те, що на них встановлений вартісний тариф на вхідні дзвінки, і потім, керована бажанням урятувати свою картку, повідомить шахраям усі свої дані: номер картки, пароль від онлайн-кабінету, CVV-код.
«Пам’ятайте: справжній співробітник банку ніколи не запитає конфіденційні дані картки, тому що це – порушення закону. Для того щоб заблокувати або розблокувати картку, банку не потрібно дізнаватися конфіденційні дані особи за телефоном», – наголосив юрист.
І додав: «До речі, може бути й таке, що абоненту телефонуватимуть під виглядом співробітника Пенсійного фонду або якої-небудь іншої організації чи компанії й повідомлять «радісну звістку» про те, що на картку будуть перераховані гроші (надбавка до пенсії, додаткові нарахування, виграш за участь в акції, матеріальна допомога тощо). Тільки для отримання платежу потрібно повідомити секретні реквізити картки. Це теж є стовідсотковим шахрайством! Адже для нарахування будь-яких сум на рахунок відправнику коштів потрібно знати тільки номер картки. Це стосується всіх відправників (включаючи Пенсійний фонд, будь-яку організацію або компанію, магазин, що проводить акцію тощо). Інші дані картки ні в якому разі нікому повідомляти не слід!».
Ваші дії:
1. Не панікувати, не телефонувати на невідомі номери, не повідомляти нікому секретні дані своєї картки!
2. Одразу зателефонувати в банк. Для зв’язку з банком використовуйте ті номери телефонів, які розміщені на офіційному сайті або в мобільному додатку.
3. Не видаляти підозріле СМС, запам’ятати номер телефону, з якого приходили дзвінки з пропозицією повідомити секретні дані картки, та звернутися до поліції.
28 вересня в рамках «Осінньої школи для модераторів кіноклубів Docudays UA» відбулися показ документальної стрічки «Українські шерифи» та дискусія про шляхи створення інституту «шерифів» у малих і середніх громадах України.
Школа проходила в Коблево Миколаївської області.
В її рамках речники кіноклубів медіа-просвіти Docudays UA з усіх регіонів України та з різних інституцій – правозахисних організацій, закладів культури, установ кримінально-виконавчої служби та пробації – разом опрацьовували нагальні питання роботи кіноклубів:
Реформи. Підвищення рівня обізнаності відвідувачів кіноклубів щодо сутності реформ та підтримка їх впровадження через перегляд та обговорення документальних фільмів.
Інструменти розвитку кіноклубів: фандрейзинг, онлайн та офлайн просування подій, залучення експертів, та налагодження партнерських зв’язків.
Модерація обговорення складних тем.
Адвокація прав людини та розвиток громадського активізму.
Однією із знакових подій «Осінньої школи» став показ та обговорення документальної стрічки «Українські шерифи» з режисером фільму Романом Бондарчуком, а також представлення проєкту «Шерифи для нових громад», який вивчає успішний досвід містечок та міст України у вирішенні проблем із забезпечення публічної безпеки в громадах.
Сюжет «Українських шерифів» розгортається навколо села Стара Збур’ївка Херсонської області. Через те, що в ньому немає правоохоронців, функцію охорони громадського порядку беруть на себе двоє місцевих жителів, яких влаштовують на роботу «інспекторами» в сільській раді.
За словами режисера стрічки, саме з легкої руки сільського голови Старої Збур’ївки Віктора Маруняка, за цими інспекторами закріпилася назва «шерифи».
А після виходу фільму це слово стало узагальнюючим для всіх тих цивільних людей, які наділені повноваженнями для організації безпечного середовища, профілактики протидії правопорушень, фінансуються з місцевого бюджету та підзвітні громаді.
І вивчає такий досвід в Україні громадський дослідницький проєкт «Шерифи для нових громад». Його презентував учасникам Школи представник проєкту з Харківщини Юрій Чумак. Юристка проєкту Олена Старюк розповіла про 7 форм організації безпеки в громадах. В якості «бонусу» було показно ролик «Коли неможливо викликати поліцію», що оповідає про «шерифів» з села Одринка Харківської області.
На завершення розгорнулася дискусія про шляхи створення інституту «шерифів» у малих і середніх громадах України. Юрій Чумак порадив при вирішенні безпекових питань обов’язково поєднувати активність громадян із підтримкою з боку органів місцевого самоврядування та взаємодією з поліцією.
А всім, хто бажає більше дізнатися про діяльність «шерифів» в Україні, доцільно звертатися до сайту «Шерифи для нових громад», на якому, крім історій про громадський активізм у сфері охороні правопорядку, містяться зразки відповідних місцевих документів і програм, що можуть стати гідним прикладом для наслідування в різних громадах.
Дане питання стало темою обговорення в онлайні з підлітками – активістами Громадського центру «ДУМА».
21 вересня з ними в онлайні спілкувався модератор кіноклубу медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй!», виборчий омбудсмен Громадянської мережі ОПОРА в Харківській області Юрій Чумак.
Захід було приурочено до 19 вересня – Дня виборчого права (цього дня в 1893 році Нова Зеландія надала жінкам право голосу, ставши таким чином першою країною світу, в якій було введено загальне виборче право).
Учасникам було запропоновано для перегляду короткометражну стрічку з репертуару Docu/Club «Кава VS шашлики» українського режисера Дмитра Бурка.
Події фільму розгортаються у Києві під час місцевих виборів 2015 року. Героями стали молодий депутат та представник провідної політичної сили. Кава і спілкування – з одного боку та шашлик і пісні –з іншого.
По завершенні перегляду молоді глядачі обговорили, за що саме мають голосувати виборці. Адже ми обираємо не красиві картинки, гасла та «мордашки». Ми маємо обирати між різними програмами розвитку наших громад, між кандидатами, які будуть готові у місцевих радах відстоювати права своїх виборців.
До того ж, Юрій Чумак наголосив, що роздача командами кандидатів під час виборів «подарунків», є непрямим підкупом виборців. Адже, відповідно до нового Виборчого кодексу України, «забороняється проведення передвиборної агітації або надання виборцям, закладам, установам, організаціям грошей, подарункових сертифікатів, продуктів харчування та спиртних напоїв, товарів». Навіть 160 стаття Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за роздачу продуктів харчування, спиртних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від їх вартості, а також грошових коштів, товарів (крім матеріалів агітації, визначених законом), якщо їх вартість складає – станом на сьогодні – понад 63 грн 06 коп.
Активісти та правозахисники, вочевидь, піддаються більшій небезпеці, порівняно із особами, які не займаються громадською діяльністю. Тому необхідність у забезпеченні їх належної безпеки є значно вищою, бо довкола громадських активістів постійно нависають різні загрози та ризики, які роблять їхню діяльність вразливою.
Тому для молодих харків’ян з активною громадською позицією було організовано вебінар «Правовий захист активістів».
Спікером у заході, що відбувся в режимі Zoom-конференції 9 вересня, виступив президент Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», голова Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ Юрій Чумак.
У своєму виступі він зупинився на питаннях цифрової безпеки, проведення мирних зібрань, спілкування з поліцією, убезпечення від звинувачень у дифамації, домедичній допомозі та самозахисту. При цьому супроводжував це низкою відеолекцій з онлайн-курсу «Громадський активізм: без пошкоджень та проваджень», підготовленого експертами Асоціації УМДПЛ.
Наприкінці правозахисник представив онлайн-додаток від Асоціації УМДПЛ «Твоя безпека» та поділився корисними контактами. Серед яких телефон єдиного контакт-центру державної системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
«Адже у випадках, коли необхідна юридична поміч, не слід брати поради в бабусь на лавочках, потрібно звертатися до фахових правників системи БПД», – наголосив Юрій Чумак.
