Дек 13, 2018
В межах реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!» на базі Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» 12 грудня проводився загальнонаціональний тест «Перевір свої знання права», спрямований на дослідження рівня правової грамотності молоді, який майже одночасно відбувався в усіх областях України.
До тестування залучилося понад 80 студентів із різних навчальних закладів м. Харкова, які охоче відповідали на поставлені питання. Адже даний тест не тільки дозволив визначити їм свій рівень правової грамотності, але й звернути увагу на наявні проблемні питання у сфері власних правових знань.
Після тестування студенти мали змогу подивитися фільм про права людини з колекції кіноклубів документального кіно про права людини Docudays UA «Коли-небудь ми станемо щасливими» (режисер Павел Височансьскі).
У даній стрічці йдеться про Даніеля, юнака з Ліпіни, найбільш нужденного містечка в усій південній Польщі. Даніель прагне вирватися з суцільної бідності. Юнак мріє зняти фільм, й робить все для того. Щоб зняти стрічку, він купує мобільний телефон, а потім і крадену відеокамеру. Пропускаючи уроки в школі, знімає своїх знайомих, розпитуючи про їх мрії.
Після перегляду учасники заходу мали змогу обговорити ті соціальні проблеми, які підняті у фільмі, а також які саме права героїв фільму були порушені.
Кіно не залишило байдужим нікого. Адже кожен МАЄ ПРАВО бути щасливим! І МАЄ ПРАВО втілювати у життя свої мрії!
Пам’ятайте, Конституція України гарантує, що:
Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
Дар’я Трофименко, Головне територіальне управління юстиції в Харківській області
Ноя 29, 2018
Було спрямовано комбінований правоосвітній урок-тренінг, що відбувся 28 листопада 2018 року в Пісочинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів «Мобіль» Харківської районної ради.
До учнів 7-«А» класу завітали завідувачка сектором Головного територіального управління юстиції в Харківській області Анна Федоренко, голова правління Міжнародної антинаркотичної спортивної асоціації Олександр Перевєрзєв і голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.
Ю. Чумак представив увазі учнів мультиплікаційний фільм «За бортом» з серії HUMRA та анімаційну стрічку «Коли я чую спів птахів» (режисерки Тріне Валлевік Гобюрґ) з репертуару Міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Правозахисник пояснив, що мультфільми присвячені тематиці ненасильства, попередження ксенофобії, необхідності мирного вирішення конфліктів.
І в рамках компанії #CтопБулінг А. Федоренко та О. Перевєрзєв повідали дітям, які види булінгу існують та що необхідно робити в ситуації, якщо стали свідками таких ганебних дій. Причому це було зроблено в цікавій ігровій манері, що захопило не тільки 7-класників, але й їхню класну керівницю Вікторію Лебедєву.
Довідково:
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском.
Якщо необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово і безкоштовно в межах України).
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.
Георгій Кобзар
Ноя 27, 2018
Центр правових та політичних досліджень «ДУМА» й Центр гендерної культури організували і провели 26 листопада 2018 року перегляд та обговорення фільму з репертуару Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA «Жінка в полоні».
Захід приурочений до початку Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства».
«Жінка в полоні» (режисерка Бернадетт Туза-Ріттер, Угорщина) – це фільм, який можна класифікувати як документальний трилер. Він оповідає про Маріш, 52-річну угорку, яка служить одній родині вже понад 10 років, працюючи ледь не цілодобово і без оплати. Її гнобителі відібрали в неї паспорт, їй не можна виходити з дому без дозволу. З нею поводяться як із твариною: годують недоїдками, не надають ліжка для сну, застосовують побої. Маріш проводить дні зі страхом у серці, але мріє про те, щоб повернути собі своє гідне життя. У фільмі простежений шлях Маріш назад до свободи.
Стрічка була фільмом-відкриттям цьогорічного Фестивалю Docudays UA у Києві.
Під час обговорення у Центрі гендерної культури очільниця Харківської міської громадської організації «Жіноча громада», експертка з питань протидії торгівлі людьми Ольга Білецька зазначила, що сучасне рабство приголомшує своєю буденністю – воно виявляється набагато більш поширеним, ніж про це зазвичай прийнято думати. «Жінка в полоні» свідчить про проблеми, що є актуальними будь-де – у тому числі в Україні, де найбільше жертви торгівлі людьми страждають саме від трудового рабства, потрапляючи до нього як всередині країни, так і за кордоном.
А координатор програми Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Харківській області Сергей Велигодский підкреслив, що, оскільки Маріш перебувала постійно в одному домоволодінні й до неї застосовувалося насилля, такі дії можуть бути класифіковані і як домашнє насильство. Яке часто буває латентним і не завжди знаходить відповідного реагування з боку державних структур. Навіть ті факти складених поліцією адміністративних протоколів та відкритих кримінальних проваджень за домашнє насильство, про які звітують вітчизняні правоохоронці, є лише маленькою верхівкою айсбергу.
Тому дуже важливими є ідентифікація кожного такого випадку, нульова толерантність до насильства та торгівлі людьми, адекватне покарання винних та надання ефективної допомоги постраждалим особам, у тому числі, професійної правничої та психологічної.
Нагадаємо, що Мандрівнийо фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA на Харківщині цього року проходить з 20 листопада та завершиться 10 грудня – у День прав людини.
Фото Андрія Чумака
Громадський простір
P.S. Docudays UA на Харківщині дякує Центру гендерної культури та особисто керівниці Тетяні Ісаєвій за сприяння в організації заходу.
Ноя 22, 2018
21 листопада, в День Гідності та Свободи, у Харкові стартував XV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Відкрився фестиваль у кінотеатрі «8 1/2» фільмом «Віддалений гавкіт собак», який демонструвався з тифлоперекладом для людей з порушенням зору.
Як зауважив правозахисник та регіональний координатор Docudays UA в Харківській області Юрій Чумак, наскрізною темою цьогорічному Фестивалю є «Рівні рівності». Людська гідність, свобода, справедливість і рівність – є цінностями, на яких тримається концепція прав людини. Саме тому організатори й приурочили початок Фестивалю про права людини до Дня Гідності та Свободи.
До того ж, тематика рівності передбачає і надання рівних можливостей всім верствам суспільства, меншинам та вразливим групам, – підкреслила ведуча заходу, керівниця Харківської обласної фундація «Громадська альтернатива» та представниця «Коаліції проти дискримінації» Марія Ясеновська. Отже, інклюзивний показ документального фільму для харків’ян є важливим на шляху до забезпечення дієвої рівності.
Документальне кіно «Віддалений гавкіт собак» (режисер Сімон Леренг Вільмонт, Данія, Фінляндія, Швеція) спостерігає за життям 10-річного Олега, яке перевернулося догори ногами через війну на сході України. Олежка із двоюрідним братиком і улюбленою бабусею живуть у невеликому будинку в селі Гнутове на лінії фронту. На XV Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA, що проходив у Києві в березні поточного року, стрічка здобула головний приз студентського журі – «за чисті очі дитини, що радіють простим речам усупереч меланхолії у тіні війни».
І даний фільм зворушив учасників показу та спричинив активне обговорення. Наводимо кілька характерних коментарів:
Ганна, громадська активістка:
– Це кіно ще раз підтверджує тезу про те, що у війни – не дитяче обличчя. Величезні оченята дитини, які дивилися на нас з екрану, брали за саме серце. І дуже сподобалася бабуся, яка уособлює собою образ справжньої жінки – спокійної, люблячої, яка здатна захистити своїх онуків навіть під час війни.
Ігор Пашнєв, юрист:
– На жаль, держава не надає необхідної матеріальної або психологічної підтримки дітям, що постраждали внаслідок бойових дій. Це є великою проблемою, адже на лінії зіткнення проживають тисячі, десятки тисяч дітей, і держава зобов’язана про них піклуватися. У квітні минулого року було прийнято урядову постанову, що затвердила «Порядок надання статусу дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій», до якої потім вносилися зміни… Проте наразі надання даного статусу є декларативним і не несе за собою ніяких наслідків.
Євген, студент і переселенець:
– На мене стрічка справила велике враження, оскільки в ній показано життя таким, як воно є – по ту сторону миру – на лінії фронту. Як живуть звичайні люди, як вони справляються з війною. Особисто я виділив для себе цю тонку грань у фіксуванні камерою речей побуту: ми бачимо, як живуть місцеві мешканці – це картаті сумки, постійні переїзди… У фільмі показано українського солдата – буквально один раз – як він вартує на блокпості. Моя позиція стосовно цього: ми повинні дякувати нашим військовим – за те, що маємо змогу у мирному місті на мирній території переглядати фільми про війну, а не бути учасниками військового конфлікту. Тому я бажаю всім українцям миру та якнайшвидшої перемоги у цій війні.
Ігор Шрамко, представник Харківської асоціації незрячих юристів:
– Даний унікальний показ – перший крок до того, щоб у майбутньому всі осередки культури працювали в інклюзивному режимі. І це не тільки питання забезпечення рівних можливостей, але й нормальна політика цивілізованого суспільства, яка, в кінцевому рахунку, призведе й до збільшення відвідувачів установ – з усіма позитивними наслідками.
Довідково:
За даними «Голосу України», 285 мільйонів населення планети має порушення зору: 39 мільйонів – незрячі, у 246 мільйонів – значна ступінь зниження зору. 90 відсотків незрячих живуть у країнах із низьким рівнем доходу. В Україні точної статистики щодо кількості людей із порушеннями зору немає: за неофіційними даними, їх приблизно 100 тисяч (з них понад 10 тисяч – діти).
Георгій Кобзар
Фото Андрія Чумака
Ноя 20, 2018
Наскрізна тема цьогорічному Фестивалю – «Рівні рівності»: людська гідність, свобода, справедливість та рівність – є цінностями, на яких тримається концепція прав людини.
21 листопада 2018 р. о 19.00 в кінотеатрі «8½» відбудеться відкриття XV Міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Харківській області. Фільм-відкриття – «Віддалений гавкіт собак» (режисер Сімон Леренґ Вільмонт, Данія, Фінляндія, Швеція). Стрічка демонструватиметься з тифлоперекладом.
Про цей та інші заходи Фестивалю розповіли 20 листопада в прес-центрі «KHARKIV Today» регіональні координатори Мандрівного фестивалю: Ольга Алфьорова – помічник президента Харківського університетського консорціуму «УНІКОН», Володимир Каплун – представник «Харківської правозахисної групи» та Юрій Чумак – голова «Центру правових та політичних досліджень «ДУМА».
Під час прес-конференції для журналістів було організовано показ та обговорення документального фільму «Вихідний» (режисерка Жанна Максименко-Довгич, Україна, 2017 р.).
Зауважимо, що Фестиваль пропонує відвідувач(к)ам подивитись на питання нерівності з різних позицій – і не лише через кіно (увазі глядачів пропонується 22 фільми вітчизняних та зарубіжних режисерів/режисерок), а й через правопросвітницькі та правозахисні заходи, дискусії, яких організатори підготували чимало. XV Мандрівний Docudays UA на Харківщині триватиме з 20 листопада до 10 грудня 2018 року.
Регіональними партнерами Фестивалю цьогоріч виступили: Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива», Українська бібліотечна асоціація (УБА), Громадська рада при Харківській обласній державній адміністрації, Жива бібліотека в Харкові, Центр гендерної культури, Харківський літературний музей, Молодіжний хаб «City» (Чугуїв), Харківське жіноче об’єднання «Сфера», Харківська асоціація незрячих юристів, правовий клуб PRAVOKATOR (Харків), ГО «Ізюмський шлях», Українська академія лідерства (Харків), інші неурядові інституції, низка ЗМІ Харківщини. А також Харківська державна наукова бібліотека ім. Короленка, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління, Національна академія Національної гвардії України, Головне територіальне управління юстиції в Харківській області, Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Мін’юсту України, Управління патрульної поліції в Харківській області…
Розклад публічних заходів Фестивалю див. тут:
http://travelling.docudays.ua/schedule/kharkiv-oblast/all-cities/all-days/
Більш детально про події Мандрівного Docudays UA на Харківщині – на Facebook-сторінці: https://www.facebook.com/DOCUDAYSinKHARKIV/
Довідково:
Docudays UA – єдиний в Україні Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. Він проходить щороку впродовж останнього тижня березня у Києві. По завершенню Docudays UA традиційно презентує свої кращі стрічки в регіонах України під час Мандрівного фестивалю. Фестиваль – неполітичний і некомерційний. Мета Мандрівного фестивалю – сприяти популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.
Георгій Кобзар
Фото Андрія Чумака
Ноя 16, 2018
15 листопада у Харківському національному університеті внутрішніх справ були організовані дві інформаційні зустрічі «Подолання стигми та дискримінації стосовно представників вразливих груп населення в діяльності органів поліції».
Бінарні правоосвітні заходи для правоохоронців провели колишній помічник міністра МВС з питань дотримання прав людини, голова Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ Юрій Чумак та професор кафедри конституційного і міжнародного права факультету № 4 ХНУВС Андрій Войціховський.
Під час жвавого обговорення учасники виробили спільне розуміння таких понять як «Верховенство права», «дискримінація» та «стигма».
Переглянули документальний фільм «Білий танець», знятий Асоціацією УМДПЛ та студією Real Srories Production, який правдиво та без прикрас показує життя такої стигматизованої групи суспільства як секс-працівниці.
Також майбутні поліцейські розглянули низку найбільш типових ситуацій, з якими стикаються представники вразливих груп та проаналізували фактори, що сприяють порушенню прав і свобод.
Наприкінці інформаційно-освітніх заходів учасники дійшли висновку про необхідність толерантного ставлення до різних груп суспільства та неухильного дотримання Закону в роботі поліції.
Тренінги організовано в рамках проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я» за фінансування Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
Довідково:
Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) – неурядова правозахисна організація, створена колишніми помічниками міністра МВС у 2010 році. Експерти Асоціації беруть участь у розробці змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність правоохоронних органів та є розробниками низки тренінгів, майстер-класів, посібників, аналітично-методичних матеріалів, науково-практичних видань з даної тематики.
Георгій Кобзар
