Цьому питанню була присвячена онлайн-зустріч, яку 4 листопада провів для старшокласників/ць Кочетоцької санаторної школи комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, керівник кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак.
На початку учасники/ці зійшлися на думці, що Інтернет дійсно відкриває широкі горизонти для отримання нових знань, самовдосконалення, обміну корисною інформацією тощо. Однак, з іншого боку, світова мережа таїть у собі й численні загрози, про які необхідно бути обізнаним – задля того, щоб бути захищеним.
Правник нагадав про такі небезпеки, як інтернет-залежність, ігроманія, інтернет-шахрайство, кібергрумінг та секстинг тощо.
Також чимало уваги було приділено кібербулінгу. В якості наочної ілюстрації цього поняття та кращого розуміння його різновидів до уваги підлітків було запропоновано мультфільм «10 друзів кібербулінгу».
Анімаційну стрічку створено на основі пошукових запитів підлітків й аналізу найбільш розповсюджених форм маніпуляцій, якими користуються зловмисники, щоб спіймати молодих людей у свої тенета. У формі навігатора віртуального світу показано, які фальшиві «друзі» можуть зустрітися та як розпізнати небезпеку.
Важливо, що наприкінці пізнавального мультфільму даються поради, як позбутися негативного впливу, а також наведені контакти відповідальних інституцій, до яких слід звертатися у разі кібербулінгу. Відео було підготовлене минулого року в межах проєкту «Шерифи для нових громад».
Як зауважила вихователька Кочетоцької санаторної школи Ірина Василевська, захід мав важливий практичний зміст, оскільки під час нього була надана корисна актуальна інформація, яка може стати в нагоді будь-кому, хто користується Інтернетом. Показово, що у зустрічі взяли участь і ті учні/ениці школи, які зараз, через війну, перебувають в евакуації в інших регіонах України та за кордоном.
27 липня та 2 серпня до Черкаського обласного молодіжного ресурсного центру завітав пересувний кіноклуб медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй!». Модератор кіноклубу Юрій Чумак представив увазі черкаської молоді документальну стрічку «Раби».
«Усіх нас викрали: маму, батька, сестру та мене. Потім батьків убили, а нас із сестрою розлучили», – розказує факти, що леденять душу, маленька героїня фільму Абук.
«Раби» – це анімаційне кіно про дев’ятирічну Абук та п’ятнадцятирічного Мачіка. Суданська «міліція», яку фінансує уряд, забрала їх, як і тисячі інших дітей, у рабство… Сюжет фільму «Раби» заснований на інтерв’ю цих діточок 2003 року.
Глядачів та глядачок зворушила не тільки сама показана історія, але й формат її подачі. Так, керівниця молодіжного ресурсного центру Олена Левченко зазначила, що мультфільм чимось схожий на комікс, адже дозволяє включити власну уяву та змалювати для себе якісь додаткові деталі й нюанси. Завдяки цьому й сприйняття доволі трагічного за змістом сюжету трохи полегшується.
А експертка з питань протидії торгівлі людьми Благодійної організації «100% ЖИТТЯ ЧЕРКАСИ» Марина Стадник відмітила, що анімаційний фільм створено на основі реальних історій, які актуалізують проблему сучасного рабства. Зараз, через війну в країні, українці перебувають у постійному стресі, тому стають уразливими до ситуацій торгівлі людьми.
Експертка нагадала про 5 МАРКЕРІВ БЕЗПЕКИ для запобігання торгівлі людьми під час війни
— Надавайте документи лише офіційним особам, зберігайте їх електронні копії.
— Знайте, куди їдете, та повідомляйте про поїздку рідним чи друзям.
— Приймайте допомогу лише від людей та організацій, що заслуговують на довіру.
— Будьте насторожі з незнайомцями, не віддавайте нікому мобільний телефон.
— Повідомляйте рідним чи друзям про зміни щодо місця перебування та роботи.
Зауважимо, що заходи було приурочено до Всесвітнього дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначається 30 липня.
Світ живе в еру глобального споживацтва, коли темпи споживання ростуть, як на дріжджах. І не таємниця, що індустрія моди є безперечним лідером у цих «перегонах». Тисячі фабрик у країнах «третього світу» виробляють не лише одяг для великих корпорацій, але й тони токсичних відходів.
Дизайнерка Реїт Аус має амбітний план щодо зміни світу, який базується на «Upcycling або Creative Reuse» – одній із форм екологічної моди (це коли нові речі шиють з клаптиків, що залишилися від текстильного виробництва, переробляють із дрантя або того, що було зшито, але не продано). Вона усвідомлює, що єдиний спосіб боротися з вадами індустрії моди – робити це зсередини.
Документальний фільм «Вийшло з моди» естонських режисерів Яаака Кільмі та Леннарта Лаберенц розповідає цю історію. Перегляд стрічки з репертуару кіноклубів Docudays UA відбувся в онлайні 8 липня. Участь у правовому кінозалі взяли слухачі та слухачки ZERO WASTE Academy – екоактивісти/ки з усієї України, представники/ці місцевого самоврядування, які прагнуть впроваджувати кращі практики управління відходами у своїх громадах.
Під час обговорення модератор заходу, правозахисник, керівник кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак звернувся до всіх із питанням: «Говорять, що в роки війни тема екології опинилася «не на часі», зараз багато більш нагальних проблем: як нам вистояти, як нам перемогти. Однак, як все ж таки зробити так, щоб ми навіть сьогодні не забули про екологічну проблематику, яка, через російську агресію, тільки підсилюється?».
На що учасники/ці відповіли, що на першому місці має бути інформаційна складова: треба вчити людей, роз’яснювати, наводити приклади екосвідомої поведінки.
А екоактивістка з Києва Марина Казаченко наголосила: «Бути екологічним – це має стати трендом. «Зірки», лідери думок, всі активні громадяни мають своїм прикладом мотивувати людей до цього!».
«Ми всі з вами є зірками, які накреслюють дороговказ для нашої країн Я цей фільм побачила вперше, і він дуже класний, бо сприяє активному формуванню екосвідомості. Це коли в людини певне зведення правил, через які вона пропускає кожне своє рішення, пов’язане з можливим впливом на довкілля», – зауважила екологиня, координаторка ZERO WASTE Academy Анна Прокаєва.
На завершення всі зійшлися в думці, що, рано чи пізно, але російську агресію ми зупинимо, і тоді нам доведеться розбудовувати нову Україну. Яка ґрунтується на засадах прав людини, на дотриманні, в тому числі, й екологічних прав. Ми побудуємо сильну, вільну та екологічно чисту Україну!
Сусанна Джамаладінова (Джамала) народилася в кримськотатарській сім’ї, яка жила в Киргизії після депортації, проведеної сталінським режимом у 1944 році. Її родина змогла повернутися до Криму лише в 1989 році. А в 2014-му російські нащадки сталіністів знову вдерлися на сонячний півострів та поновили утиски й репресії щодо кримських татар.
Щоб привернути увагу всього світу до цієї трагедії, Джамала в 2016-му році виступила на конкурсі Євробачення з піснею «1944». Виступила – й перемогла. Тоді російська пропаганда заходилася піною ненависті, поширювала всілякі фейки щодо мужньої співачки. Але Джамала не зупинилася та продовжила свою боротьбу за права кримськотатарського народу, виступаючи проти незаконної анексії Криму російськими загарбниками.
Цій історії присвячений документальний фільм «Боротьба Джамали» шведської режисерки Елін Йонссон, перегляд якого відбувся 1 липня на базі Молодіжного простору «STREAM» Лозівської громади Харківської області.
Показ було організовано пересувним кіноклубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!», керівник якого Юрій Чумак і представив стрічку дітям і підліткам.
Правозахисник наголосив, що непокарані за злочини в Криму 1944-го та за агресію щодо України 2014-го рашисти зараз перейшли до відкритої війни проти нашої країни. І дуже приголомшливо та, на жаль, актуально звучать слова пісні «1944» сьогодні:
«Коли чужинці приходять,
Вони приходять у ваш будинок,
І вбивають всіх вас, і кажуть:
«Ми не винні, не винні».
Де ж ваш розум?»…
Під час обговорення кураторка Молодіжного простору «STREAM» Катерина Бурлєєва зауважила: «Я пам’ятаю, як Джамала починала свою співочу кар’єру. Тоді в її репертуарі не було гостро соціальних творів. І перемога на Євробаченні з такою потужною піснею перетворила її на справжню діячку не тільки кримськотатарського народу, але й усієї України. Я сподіваюсь, що цей фільм став для кожного певним дороговказом у нове майбутнє, бо він демонструє, як людина сама себе творить своїми вчинками».
На завершення Юрій Чумак побажав усім учасникам та учасницям заходу мирного неба над головою та висловив упевненість, що боротьба кримських татар та усього народу України з загарбниками завершиться перемогою сил добра.
Коли ви виховуєте жінку – ви виховуєте сім’ю, коли ви виховуєте дівчат – ви виховуєте майбутнє.
Епіграф до фільму «Абетка»
26 травня, напередодні Міжнародного дня захисту дітей, представники 16 молодіжних центрів з усієї України зустрілися у правовому кінозалі, організованому клубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!».
І переглянули в онлайні зворушливу стрічку з репертуару кіноклубів Docudays UA «Абетка» режисерки Мадлі Ляене (Німеччина). Фільм оповідає про нелегку долю дівчини Веле, яка навіть не знає, скільки їй років. Вона навчитися читати й писати, щоб не відставати від своєї 7-річної доньки.
Під час обговорення модератор кіноклубу, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання БВПД Юрій Чумак зауважив, що й під час війни права дітей мають дотримуватися. Проте Веле стала жертвою злочину (згвалтування), коли дівча була незахищена, і коли не працювали жодні державні або міжнародні інституції, які б мали її захистити.
А запрошена експертка – кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри криміналістики, судової експертології та домедичної підготовки Харківського національного університету внутрішніх справ Тетяна Матюшкова зазначила: «Незважаючи на те, що в стрічці показана особиста людська трагедія та трагедія цілої країни Ліберії, яка потерпає від війни, фільм залишає післясмак надії. Назва фільму «Абетка» не є випадковою, і не тільки тому, що головна його героїня зараз вивчає «Абетку» з грамоти, Веле вчить абетку добра й розвитку, і вірить у здійснення своєї мрії».
Також пані Тетяна поділилася порадами та контактами щодо того, де можуть шукати допомогу діти (та їхні батьки), які постраждали від злочинів російських окупантів.
Куди звертатися жертвам сексуального насильства під час війни в Україні:
Національна поліція України – 102 (за регіонами);
Органи прокуратури (за регіонами);
Військова адміністрація – за місцем вчинення злочину або за місцем перебування;
Медична допомога – 103;
Безоплатна правова допомога – 0 800 213 103;
Національна гаряча лінія з питань попередження ґендерно зумовленого насильства – 116 123.
Психологічна допомога під час війни: де і як отримати
Спільні заходи завжди змістовні і цікаві. За ініціативи юристки Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Анастасії Кушнір 16 травня проведено спілкування з учнями Панютинського ліцею Лозівської громади та Кочетоцької санаторної школи Чугуївської громади з керівником Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», головою Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ Юрієм Чумаком.
Школярам показали 8 та 9 серії анімаційних фільмів «Ти і поліція» від Асоціації УМДПЛ, в яких йшла мова про запобігання булінгу та громадський активізм. Спілкування виявилося жвавим і насиченим.
Організатори ділилися своїми спостереженнями стосовно волонтерства як одного із проявів активної громадської позиції молоді, діти розповідали про своїх знайомих або відомі їм приклади допомоги іншим, особливо зараз, під час воєнного стану.
Юрій Чумак значну увагу приділив питанню профілактики булінгу, а Анастасія Кушнір нагадала, що існує відповідальність, яка не омине тих, хто булить.
Наостанок глядачі поділилися своїми враженнями від заходу, висловилися стосовно ситуацій, в які потрапив головний герой мультфільмів Вась-Вась разом зі своїм котом. Учні зрозуміли, що знущатися з однолітків негарно і недобре. Крім того, багато хто з учасників зазначив, що допомога іншим, активне, насичене життя, в якому головною метою є зміни на краще, як у героїнь 9-ї серії (що має назву «Ти і активізм»), завжди принесе свій позитив і дяку оточуючих.
