Світ живе в еру глобального споживацтва, коли темпи споживання ростуть, як на дріжджах. І не таємниця, що індустрія моди є безперечним лідером у цих «перегонах». Тисячі фабрик у країнах «третього світу» виробляють не лише одяг для великих корпорацій, але й тони токсичних відходів.
Дизайнерка Реїт Аус має амбітний план щодо зміни світу, який базується на «Upcycling або Creative Reuse» – одній із форм екологічної моди (це коли нові речі шиють з клаптиків, що залишилися від текстильного виробництва, переробляють із дрантя або того, що було зшито, але не продано). Вона усвідомлює, що єдиний спосіб боротися з вадами індустрії моди – робити це зсередини.
Документальний фільм «Вийшло з моди» естонських режисерів Яаака Кільмі та Леннарта Лаберенц розповідає цю історію. Перегляд стрічки з репертуару кіноклубів Docudays UA відбувся в онлайні 8 липня. Участь у правовому кінозалі взяли слухачі та слухачки ZERO WASTE Academy – екоактивісти/ки з усієї України, представники/ці місцевого самоврядування, які прагнуть впроваджувати кращі практики управління відходами у своїх громадах.
Під час обговорення модератор заходу, правозахисник, керівник кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак звернувся до всіх із питанням: «Говорять, що в роки війни тема екології опинилася «не на часі», зараз багато більш нагальних проблем: як нам вистояти, як нам перемогти. Однак, як все ж таки зробити так, щоб ми навіть сьогодні не забули про екологічну проблематику, яка, через російську агресію, тільки підсилюється?».
На що учасники/ці відповіли, що на першому місці має бути інформаційна складова: треба вчити людей, роз’яснювати, наводити приклади екосвідомої поведінки.
А екоактивістка з Києва Марина Казаченко наголосила: «Бути екологічним – це має стати трендом. «Зірки», лідери думок, всі активні громадяни мають своїм прикладом мотивувати людей до цього!».
«Ми всі з вами є зірками, які накреслюють дороговказ для нашої країн Я цей фільм побачила вперше, і він дуже класний, бо сприяє активному формуванню екосвідомості. Це коли в людини певне зведення правил, через які вона пропускає кожне своє рішення, пов’язане з можливим впливом на довкілля», – зауважила екологиня, координаторка ZERO WASTE Academy Анна Прокаєва.
На завершення всі зійшлися в думці, що, рано чи пізно, але російську агресію ми зупинимо, і тоді нам доведеться розбудовувати нову Україну. Яка ґрунтується на засадах прав людини, на дотриманні, в тому числі, й екологічних прав. Ми побудуємо сильну, вільну та екологічно чисту Україну!
Сусанна Джамаладінова (Джамала) народилася в кримськотатарській сім’ї, яка жила в Киргизії після депортації, проведеної сталінським режимом у 1944 році. Її родина змогла повернутися до Криму лише в 1989 році. А в 2014-му російські нащадки сталіністів знову вдерлися на сонячний півострів та поновили утиски й репресії щодо кримських татар.
Щоб привернути увагу всього світу до цієї трагедії, Джамала в 2016-му році виступила на конкурсі Євробачення з піснею «1944». Виступила – й перемогла. Тоді російська пропаганда заходилася піною ненависті, поширювала всілякі фейки щодо мужньої співачки. Але Джамала не зупинилася та продовжила свою боротьбу за права кримськотатарського народу, виступаючи проти незаконної анексії Криму російськими загарбниками.
Цій історії присвячений документальний фільм «Боротьба Джамали» шведської режисерки Елін Йонссон, перегляд якого відбувся 1 липня на базі Молодіжного простору «STREAM» Лозівської громади Харківської області.
Показ було організовано пересувним кіноклубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!», керівник якого Юрій Чумак і представив стрічку дітям і підліткам.
Правозахисник наголосив, що непокарані за злочини в Криму 1944-го та за агресію щодо України 2014-го рашисти зараз перейшли до відкритої війни проти нашої країни. І дуже приголомшливо та, на жаль, актуально звучать слова пісні «1944» сьогодні:
«Коли чужинці приходять,
Вони приходять у ваш будинок,
І вбивають всіх вас, і кажуть:
«Ми не винні, не винні».
Де ж ваш розум?»…
Під час обговорення кураторка Молодіжного простору «STREAM» Катерина Бурлєєва зауважила: «Я пам’ятаю, як Джамала починала свою співочу кар’єру. Тоді в її репертуарі не було гостро соціальних творів. І перемога на Євробаченні з такою потужною піснею перетворила її на справжню діячку не тільки кримськотатарського народу, але й усієї України. Я сподіваюсь, що цей фільм став для кожного певним дороговказом у нове майбутнє, бо він демонструє, як людина сама себе творить своїми вчинками».
На завершення Юрій Чумак побажав усім учасникам та учасницям заходу мирного неба над головою та висловив упевненість, що боротьба кримських татар та усього народу України з загарбниками завершиться перемогою сил добра.
Минулого тижня наш модератор Юрій Чумак провів свій ювілейний 100-й кінопоказ у кіноклубі «ДУМАй!» Docudays UA на Харківщині.
«Ми станемо щасливими, коли переможемо» – так звучала тема заходу для курсантів Кременчуцького льотного коледжу. Дивилися стрічку польського режисера Павела Височанські «Коли-небудь ми станемо щасливими».
Юрій Чумак давно закоханий у документальне кіно. Його відносини з фестивалем Docudays UA почалися ще у 2005 році, коли він вперше потрапив на кінопоказ у Києві. «І я буквально закохався. Це була любов з першого погляду на кіноекран, – якось написав він на своїй фейсбук-сторінці, – Документальне кіно мене привабило своєю проникливою чесністю, відкритістю».
Пізніше Юрій почав сам проводити кінопокази документальних стрічок, спочатку в Чугуєві, а потім – по всій Україні. У 2017 році він відкрив кіноклуб «ДУМАй!». І з того часу провів вже 100 кінопоказів!
Протягом цих років Юра став автором багатьох сценаріїв обговорення фільмів, кілька разів його кіноклуб ставав найкращим кіноклубом року. А тогоріч він переміг у конкурсі адвокаційних проєктів.
Повномасштабна війна застала Юру з родиною одним з перших, їхнє місто Чугуїв почали обстрілювати зранку 24 лютого. На щастя, їм вдалося евакуюватися, і Юра відновив свою правозахисну та кіноклубну діяльність.
Попри бойові дії, переїзди та радикальні життєві зміни, Юрій та інші наші модератор(к)и не припиняють працювати (та дивувати нас). Хіба цих людей спинити чи перемогти? Ми впевнені, що це неможливо.
Щиро вітаємо та підтримуємо Юру! Все буде Україна!
Відбулася зустріч курсантів факультетів № 3 та № 4 ХНУВС із представником Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Юрієм Чумаком. Девізом зустрічі-дискусії стали слова «Поліція – це не силовики, поліція – це правоохоронці».
Юрій Чумак ознайомив курсантів з історією створення «Docudays UA» – дискусійного майданчика, який підвищує рівень знань із питань моралі у суспільстві, прав людини та людської гідності як найвищої цінності. Курсанти стали учасниками фестивалю документального кіно та переглянули один з найяскравіших фільмів обговорюваного жанру «Коли-небудь ми станемо щасливими».
Фільм викликав запеклі дискусії серед курсантів, адже мистецтво документального кіно має велику силу емоційного, морального, естетичного впливу на молодь.
Коли ви виховуєте жінку – ви виховуєте сім’ю, коли ви виховуєте дівчат – ви виховуєте майбутнє.
Епіграф до фільму «Абетка»
26 травня, напередодні Міжнародного дня захисту дітей, представники 16 молодіжних центрів з усієї України зустрілися у правовому кінозалі, організованому клубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!».
І переглянули в онлайні зворушливу стрічку з репертуару кіноклубів Docudays UA «Абетка» режисерки Мадлі Ляене (Німеччина). Фільм оповідає про нелегку долю дівчини Веле, яка навіть не знає, скільки їй років. Вона навчитися читати й писати, щоб не відставати від своєї 7-річної доньки.
Під час обговорення модератор кіноклубу, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання БВПД Юрій Чумак зауважив, що й під час війни права дітей мають дотримуватися. Проте Веле стала жертвою злочину (згвалтування), коли дівча була незахищена, і коли не працювали жодні державні або міжнародні інституції, які б мали її захистити.
А запрошена експертка – кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри криміналістики, судової експертології та домедичної підготовки Харківського національного університету внутрішніх справ Тетяна Матюшкова зазначила: «Незважаючи на те, що в стрічці показана особиста людська трагедія та трагедія цілої країни Ліберії, яка потерпає від війни, фільм залишає післясмак надії. Назва фільму «Абетка» не є випадковою, і не тільки тому, що головна його героїня зараз вивчає «Абетку» з грамоти, Веле вчить абетку добра й розвитку, і вірить у здійснення своєї мрії».
Також пані Тетяна поділилася порадами та контактами щодо того, де можуть шукати допомогу діти (та їхні батьки), які постраждали від злочинів російських окупантів.
Куди звертатися жертвам сексуального насильства під час війни в Україні:
Національна поліція України – 102 (за регіонами);
Органи прокуратури (за регіонами);
Військова адміністрація – за місцем вчинення злочину або за місцем перебування;
Медична допомога – 103;
Безоплатна правова допомога – 0 800 213 103;
Національна гаряча лінія з питань попередження ґендерно зумовленого насильства – 116 123.
Психологічна допомога під час війни: де і як отримати
Спільні заходи завжди змістовні і цікаві. За ініціативи юристки Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Анастасії Кушнір 16 травня проведено спілкування з учнями Панютинського ліцею Лозівської громади та Кочетоцької санаторної школи Чугуївської громади з керівником Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», головою Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ Юрієм Чумаком.
Школярам показали 8 та 9 серії анімаційних фільмів «Ти і поліція» від Асоціації УМДПЛ, в яких йшла мова про запобігання булінгу та громадський активізм. Спілкування виявилося жвавим і насиченим.
Організатори ділилися своїми спостереженнями стосовно волонтерства як одного із проявів активної громадської позиції молоді, діти розповідали про своїх знайомих або відомі їм приклади допомоги іншим, особливо зараз, під час воєнного стану.
Юрій Чумак значну увагу приділив питанню профілактики булінгу, а Анастасія Кушнір нагадала, що існує відповідальність, яка не омине тих, хто булить.
Наостанок глядачі поділилися своїми враженнями від заходу, висловилися стосовно ситуацій, в які потрапив головний герой мультфільмів Вась-Вась разом зі своїм котом. Учні зрозуміли, що знущатися з однолітків негарно і недобре. Крім того, багато хто з учасників зазначив, що допомога іншим, активне, насичене життя, в якому головною метою є зміни на краще, як у героїнь 9-ї серії (що має назву «Ти і активізм»), завжди принесе свій позитив і дяку оточуючих.
