Дек 11, 2018
10 декабря, в 70-ю годовщину принятия Всеобщей декларации прав человека, состоялся завершающий кинопоказ Фестиваля – для сотрудников пенитенциарной службы.
А всего с 20 ноября по 10 декабря 2018 года фильмы XV Путешествующего фестиваля документального кино о правах человека Docudays UA в Харьковской области смогли посмотреть свыше 4 тыс. человек.
Об этом сообщил региональный координатор Фестиваля, руководитель Центра правовых и политических исследований «ДУМА» Юрий Чумак.
В рамках Фестиваля на Харьковщине состоялись:
- Пресс-показ для журналистов 20 ноября в «Kharkiv Today».
- Официальное открытие Фестиваля ко Дню Достоинства и Свободы – с показом фильма «Удаленный лай собак» с тифлопереводом.
- Одновременное проведение показа фильма «Молчаливая война» на базе хабов для юристов PRAVOKATOR в Харькове, Львове, Днепре и Одессе.
- Показ и обсуждение фильма «Девушки «Золотого рассвета» для участников (участниц) Форума общественной журналистики в Харькове, организованного медиапроектом «Накипело».
- Проведение публичного показа в Центре гендерной культуры (фильм «Женщина в плену»), приуроченного к началу акции «16 дней против насилия».
- Проведение публичного показа в Литературном музее, организованного при поддержке «Каритас Харьков» (лента «Явных проявлений нет») – со скайп-общением с главной героиней фильма Оксаной Якубовой.
- Показ и обсуждение фильма «Веаюфром» на базе Молодежного хаба «City» (Чугуев) и Украинской академии лидерства (Харьков) – с участием режиссера Дмитрия Лавриненко.
- Проведение показов в хабах общественной активности в Лозовой и Первомайском.
- Проведение тренингов для полицейских по тематике недискриминации.
- Проведение показов, приуроченных к Всеукраинской неделе права для жителей отдаленных сел и городов, сотрудников уголовно-исполнительной службы и осужденных, работников полиции, курсантов Национальной гвардии и госслужащих.
Также ряд кинопоказов в культурных центрах, библиотеках и учебных заведениях организовали Харьковская правозащитная группа (в том числе – совместно с «Живой библиотекой» в Харькове) и Харьковский университетский консорциум (УНИКОН).
Всего вниманию зрителей были представлены 22 фильма из репертуара Международного фестиваля Docudays UA, из них 4 – отечественных режиссеров и 1 – снятый в стиле документальной анимации.
Важной составляющей стала организация кинопоказов с акцентом на вопросе недискриминации – как в Харькове, так и в области.
Docudays UA – единственный в Украине Международный фестиваль документального кино о правах человека.
Фестиваль – неполитический и некоммерческий. Цель Путешествующего фестиваля – способствовать популяризации и развитию документального кино и повышению уровня соблюдения прав человека в Украине.
Фоторепортажи см. здесь:
http://travelling.docudays.ua/2018/gallery/mandrivniy-2018-u-kharkovi/
https://www.facebook.com/DOCUDAYSinKHARKIV/
P.S.: Региональными партнерами Путешествующего Docudays UA на Харьковщине в этом году выступили: Харьковский областной фонд «Общественная Альтернатива», Украинская библиотечная ассоциация (УСА), Общественный совет при Харьковской облгосадминистрации, «Живая библиотека» в Харькове, Центр гендерной культуры, Харьковский литературный музей, Молодежный хаб «City» (Чугуев), Харьковское женское объединение «Сфера», Харьковская ассоциация незрячих юристов, правовой клуб PRAVOKATOR (Харьков), Еврейский культурный центр «Бейт Дан», общественная организация «Изюмский шлях», Украинская академия лидерства (Харьков), Благотворительный фонд «Каритас Харьков», Харьковский областной центр помощи участникам АТО, другие неправительственные институции, ряд СМИ Харьковщины. А также Харьковская государственная научная библиотека им. Короленко, Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления, Национальная академия Национальной гвардии Украины, Главное территориальное управление юстиции в Харьковской области, Северо-Восточное межрегиональное управление по вопросам исполнения уголовных наказаний и пробации Минюста Украины, ГУНП в Харьковской области, Управление патрульной полиции в Харьковской области…
Георгий Кобзарь
Дек 11, 2018
XV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, мета якого – сприяти популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні, разом з правозахисником та регіональним координатором Юрієм Чумаком завітав до філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області. У конференц-залі зібралися працівники пробації, щоб переглянути фільм «Ґвендолін» австрійського режисера Рут Казерер.
Ґвендолін шістдесят з чимось років, вона важить якихось 52 кг і володіє трьома світовими титулами з важкої атлетики. Героїня бореться з раком слинної залози, тому їй дійсно варто було б відмовитися і відпочити, але Ґвендолін навіть не думає про це. Вона тренується, щоб знову стати чемпіонкою світу. Заручившись підтримкою свого відданого тренера Пата, свого молодшого на двадцять років чоловіка Чарлі родом з Кот-д’Івуару і свого сина Йозефа, вона починає боротьбу проти фізичних та особистих обмежень.
Дивлячись на енергійну Ґвендолін, яка не втратила любові до життя, дізнавшись про тяжкий діагноз, розпочинаєш більше цінувати власне життя та підтримку близьких і рідних, по-іншому оцінювати складні ситуації. Історія Ґвендолін є свідченням того, що немає непідйомних речей для людини, яка йде до мети і хоче залишатися активним членом суспільства. А ще цей фільм змусив присутніх задуматися над роллю держави у забезпеченні соціального захисту своїх громадян, адже не секрет, що для багатьох українців діагноз «онкологічне захворювання» звучить як вирок.
Залучення співробітників до таких заходів сприяє розвитку критичного мислення, формуванню активної громадянської позиції та ставленню до людської гідності як до найвищої цінності.
Центр пробації в Харківській області
Дек 11, 2018
10 грудня 2018 року людство відмічало 70 річницю прийняття Організацією Об’єднаних Націй Загальної декларації прав людини.
І з нагоди Дня прав людини та в рамках Всеукраїнського тижня права до Харківської спеціалізованої школи №75 завітав голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.
Він представив учням 5-«В» класу (класна керівниця Владислава Ільгова) анімаційну документальну стрічку «Коли я чую спів птахів» з репертуару Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
При обговоренні правозахисник спитав у школярів, які вони знають права людини. І серед «права на навчання», «права на медицину», «права на їжу» тощо з вуст дітлахів прозвучали і досить небанальні: право на відмову (робити те, чого не бажаєш), право на любов та право на щастя.
Най же цим дітям ніколи не доведеться робити щось через силу, і хай вони виростуть щасливими та в любові!
Георгій Кобзар
Дек 7, 2018
Чому в світі так мало хорошого? – На те воно й хороше – його забагато не буває
Дмитро Лавриненко
На Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA у Києві цього року фільм «Вєаюфром» харків’янина Дмитра Лавриненка здобув головний приз у номінації «DOCU/Україна».
Під час Мандрівного Docudays UA на Харківщині цю стрічку мали змогу побачити мешканці міста Чугуєва (5 грудня) та студенти Української академії лідерства (6 грудня).
У Чугуєві Дмитра знають як автора крутецького відеоролика, знятого цьогоріч до 380-річчя міста. Однак, через епідемію грипу та погану погоду, глядачів на показі «Вєаюфром» у Молодіжному хабі «City» було небагато. Але ті, що прийшли, явно не пошкодували: подивилися класний фільм і в якості бонусу отримали душевне спілкування з режисером.
Натомість, в УАЛ – Харків зібрався повний зал молодих людей, охочих до нових ідей та вражень. І, коли після закінчення перегляду стрічки на секунду запанувала тиша, я спочатку запанікував. Але буквально через мить приміщення розірвали бурхливі оплески…
Д. Лавриненко ґрунтовно та спокійно відповідав на питання юних інтелектуалів, докладно розповідав про зйомки фільму та долю головного герою.
Так, режисер повідав, що Євген – його сусід та знайомий, людина дуже цікава й неординарна. З одного боку, страждає ностальгією за всім радянським, збирає усіляке барахло часів СРСР, для цього навіть влаштувався працювати двірником – знайшов для свого хобі «роботу під прикриттям». А з іншого – має «зелену карту» США, ним рухає вольниця, жага до життя, така собі анархія. Євген виховувався матір’ю, яка має авторитарний характер і, можливо, через це він зневажливо ставиться до жінок. І в той же час весь час шукає собі жінку, яка б змогла його зрозуміти. Євген любить знімати всілякі цікавинки на свою відеокамеру, а Дмитро вирішив знімати самого Євгена.
Відгуки до стрічки, як у Чугуєві, так і в Харкові, були різними, але здебільшого позитивними:
Денис, громадський активіст, м. Чугуїв:
– У Вашого героя немає рамок, масок, він повністю відкритий, чим і відлякує багатьох. Втім, мені він сподобався саме цим.
Олександра, студентка УАЛ, м. Миколаїв:
– Я таких фільмів раніше ніколи не бачила: щоб я одночасно і соромилася, і сміялася, і тішилася. Дякую Вам!
Анюта, студентка УАЛ, м. Люботин:
– Було дуже приємно дивитися на те, що, в принципі, не дуже приємно.
Дарина, студентка УАЛ, м. Бердичев:
– Певна, що режисер зняв цю документальну трагікомедію не просто так, а задля того, щоб ми подумали, подивилися під іншим кутом, спробували знайти сенс.
І сам режисер на запитання про головну ідею фільму зауважив, що це – колективний портрет сучасності. Євген, який однією ногою лишився в СРСР, а іншою намагається крокувати на Захід, уособлює собою певний зріз нашого суспільства. Якому слід позбутися мотлоху минулого, щоб просуватися далі, до цивілізованого майбутнього.
Юрій Чумак
Фото автора
Дек 1, 2018
Майстер-клас «Кіно очима режисера» від Романа Бондарчука відбувся, за підтримки Українського культурного фонду, 27 листопада в АртХабі «Самокат» у Харкові. Роман розповів про свій досвід кінодокументаліста – на прикладі роботи над стрічкою «Українські шерифи».
Як повідав Роман, почали знімати «Українських шерифів» у 2010 році як таку собі документальну комедію про сільських «суперменів», які, не чекаючи, поки правоохоронні органи реформуються, взяли на себе обов’язки з наведення порядку в селі Стара Збур’ївка на Херсонщині.
Але потім стався Євромайдан, і після цього у фокусі уваги опинилися події та зміни в країні – на прикладі цього одного села.
Знімаючи стрічку, автори здружилися з головними героями. І симбіоз двох «шерифів» вийшов дуже характерним. Григорович уособлює розум, Володя – спокій та силу. Сила й розум працюють поруч. «Коли ти разом із ними, то відчуваєш фактуру, справжні емоції, дух», – наголосив режисер.
Він поділився і технічними секретами зйомок та промоції фільму. Спочатку вийшла стрічка тривалістю 5 годин. Звісно, її прийшлося різати. Коли фільм відшліфували так, що він виглядав як сконцентрована есенція, вирішили залишити трохи місцевого абсурду – для «повітря» («адже абсурду в нашому житті достатньо»). В Америці для просування використовували не тільки стандартну рекламу, але й соціальні мережі (в першу чергу – Twitter), створювали забавні коуби тощо…
Також Роман Бондарчук оповів про те, що Григорович та Володя зараз відправилися служити на Схід України, в зону проведення Операції об’єднаних сил. І додав, що робота, проведена «шерифами» у Старій Збур’ївці, була достатньо ефективною, оскільки вдалося в кілька разів знизити рівень злочинності в селі.
Довідково: Роман Бондарчук – кінорежисер, сценарист, монтажер. Режисер ряду музичних кліпів і промо-роликів. Кілька років поспіль – член відбіркової комісії Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Режисер фільмів «Кафе Вояж», «Євромайдан. Чорновий монтаж», «Dixie Land», «Вулкан» та інших. Увійшов у ТОП-100 людей культури України в 2017 році за версією часопису «Новое время». У 2016 році його документальна стрічка «Українські шерифи» була висунута від України на кінопремію «Оскар».
P.S.: Фільм «Українські шерифи» надихнув експертів та правозахисників зайнятися вивченням досвіду територіальних громад у вирішенні безпекових питань. Так народився дослідницький проект «Шерифи для нових громад», що наразі працює в Херсонській, Полтавській та Харківській областях.
Юрій Чумак
Ноя 29, 2018
Було спрямовано комбінований правоосвітній урок-тренінг, що відбувся 28 листопада 2018 року в Пісочинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів «Мобіль» Харківської районної ради.
До учнів 7-«А» класу завітали завідувачка сектором Головного територіального управління юстиції в Харківській області Анна Федоренко, голова правління Міжнародної антинаркотичної спортивної асоціації Олександр Перевєрзєв і голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.
Ю. Чумак представив увазі учнів мультиплікаційний фільм «За бортом» з серії HUMRA та анімаційну стрічку «Коли я чую спів птахів» (режисерки Тріне Валлевік Гобюрґ) з репертуару Міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Правозахисник пояснив, що мультфільми присвячені тематиці ненасильства, попередження ксенофобії, необхідності мирного вирішення конфліктів.
І в рамках компанії #CтопБулінг А. Федоренко та О. Перевєрзєв повідали дітям, які види булінгу існують та що необхідно робити в ситуації, якщо стали свідками таких ганебних дій. Причому це було зроблено в цікавій ігровій манері, що захопило не тільки 7-класників, але й їхню класну керівницю Вікторію Лебедєву.
Довідково:
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском.
Якщо необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово і безкоштовно в межах України).
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.
Георгій Кобзар
