Сен 23, 2021
«Шановний Юрію Володимировичу!
Міністерство соціальної політики на виконання доручення Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Левченко К.Б. від 13.08.2021 № 26483/0/2-21 розглянуло Ваш лист від 06 серпня 2021 року № 31 стосовно розроблення форми направлення для осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі, до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та повідомляє.
Міністерством відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також пунктів 33 і 52 Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2021 N2 658 розроблено проект форми направлення особи / сім’ї, яка постраждала від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі, до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Зазначений проект надіслано для опрацювання до Міністерства юстиції, Координаційного центру з надання правової допомоги, Національної соціальної сервісної служби з проханням надати зауваження або пропозиції до 17 вересня 2021 року.
Після опрацювання проекту зазначеними установами, форма направлення буде затверджена наказом Мінсоцполітики, який буде надіслано до Мін’юсту для здійснення його державної реєстрації.
3 повагою
Заступник Міністра з питань
європейської інтеграції
Ольга РЕВУК»

Лист такого змісту голова громадської організації «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак отримав від Міністерства соціальної політики України. Отже, нарешті, Мінсоцполітики зробило необхідний крок, аби закрити бюрократичну прогалину в питанні забезпечення права на безоплатну вторинну правову допомогу для всіх осіб, постраждалих від домашнього насильства.
Але цьому передувала ціла історія. Адвокаційна.
В ході реалізації громадської ініціативи «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини» в Чугуївській міській територіальній громаді на Харківщині, правозахисники з’ясували, що на сьогоднішній день існує певна правова проблема – відсутня форма направлення постраждалих осіб до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Яка б мала бути затверджена Міністерством соціальної політики України – на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» від 22.08.2018 р. №658.
Утім, незважаючи на те, що вже минуло 3 роки з моменту прийняття Постанови, Мінсоцполітики не квапилося з затвердженням відповідного документу. Що перешкоджало постраждалим від домашнього насильства особам в отриманні безоплатної вторинної правової допомоги.
Тому Юрій Чумак звернувся до Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики Катерини Левченко з проханням сприяти забезпеченню реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та протидію домашньому насильству – шляхом ініціювання питання щодо необхідності якнайшвидшого затвердження Міністерством соціальної політики України форми направлення постраждалих осіб до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Як бачимо, це спрацювало!
Нагадаємо, що громадська ініціатива «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини» впроваджувалася кіноклубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!», який діє на базі Центру правових та політичних досліджень «ДУМА». Проєкт реалізовувався в межах «Кампанії з протидії булінгу та насиллю – на підтримку реформи освіти» за сприяння ГО «Докудейз».
Георгій Кобзар
Сен 21, 2021
«Мужики не плачут», «мужики не жалуются», «мужики должны терпеть» – по таким стереотипам живет немало мужчин, молча страдающих от домашнего насилия. К тому же ни государство, ни органы местного самоуправления на Харьковщине не могут предоставить им убежище, поскольку все приюты для жертв домашних тиранов рассчитаны только на женщин и детей. Как изменить ситуацию?
Сейчас на Харьковщине работают только два приюта для жертв домашнего насилия: в Харькове – на 10 мест и в Лозовском районе – на 18 мест. И предусмотрены они исключительно для женщин или женщин с детьми. Правда, в Харькове есть так называемая кризисная комната, где загнанные в угол домашней тиранией мужчины могут «перекантоваться» только лишь три дня.
– Мужчины редко обращаются за помощью, – констатирует заместитель начальника отдела по делам семьи и по работе с общественностью облдепартамента социальной защиты населения Юлия Карпачева. – По статистике за восемь месяцев этого года только четверо мужчин официально обратились за помощью в консультативную службу социально-психологической помощи. А в приюты не обращался никто. Возможно, и нужно бы сделать отдельный приют или выделить места в уже имеющихся именно для мужчин, чтобы им там предоставлялась психологическая, социальная, юридическая помощь, если бы количество обращений о помощи от них выросло. Но сейчас у нас такой статистики нет. Даже в кризисную комнату в харьковском центре они не обращались ни разу.
ПОЧЕМУ В ПРИЮТАХ НЕТ МЕСТ ДЛЯ МУЖЧИН
Получается какой-то замкнутый круг.
– Почему в приютах нет мест для мужчин? Потому что мужчины не обращаются. А почему мужчины не обращаются? Да потому что там для них нет мест, – замечает эксперт проекта «Everyone has to be protected», президент ОО «Центр правовых и политических исследований «ДУМА», основатель инициативы «Мужчины против домашнего насилия» Юрий Чумак. – Даже полиция, когда их консультирует, не советует обращаться в приюты, потому что их нет.
Проект «Everyone has to be protected» как раз и нацелен на то, чтобы показать, что от домашнего насилия могут страдать не только женщины и дети, и поспособствовать созданию мест в приютах и для мужчин.
– Проект состоит их нескольких частей, – рассказывает председатель ОО «Ты нужен Украине», проектный менеджер «Everyone has to be protected» Лилия Веревкина. – Одна из них – информационная, цель которой показать, насколько широка эта проблема, ведь домашнее насилие может коснуться и мужчин с инвалидностью, и пожилых, и других незащищенных категорий граждан мужского пола. Также есть в проекте и адвокационная часть, нацеленная на то, чтобы поспособствовать созданию хотя бы одного места в Харьковской области для пребывания там мужчин, которые страдают от домашнего насилия. Причем не на три дня, а от трех до шести месяцев. Сейчас же на Харьковщине вообще не обеспечено такое пребывание. Аналогичная ситуация – по всей Украине.
ХОТЬ ПОД МОСТ ИДИ НОЧЕВАТЬ
Одна из задач проекта – показать реальные истории мужчин-жертв домашнего насилия.
– Вот одна из них. Очень интеллигентный мужчина с высшим образованием, но невысокой зарплатой напрягся и купил свой жене путевку на море. Та встретила на отдыхе другого мужчину, который оказался более успешным, и решила избавиться от мужа – стала всеми правдами и неправдами выживать его из квартиры, оказывать психологическое давление, закатывать скандалы по любому поводу, выхватывать из рук тарелку с обедом и демонстративно бить ее, – рассказывает Юрий Чумак. – Он говорит: «Мое терпение подошло к концу, я не в силах держать себя в руках – вот-вот сорвусь. Мне нужно куда-то уйти из этой квартиры, пока не решится вопрос с разводом и разделом имущества. На съемное жилье зарплаты не хватает. Хоть под мост иди ночевать»… То есть такие ситуации есть. И одна из задач проекта – показать эти истории. Мы хотим снять ролики, где мужчины расскажут реальные истории, и мы сможем адвокатировать идею создания в приютах мест для мужчин не просто на основе статистике, а на основе реальных историй реальных мужчин.
«БОЮСЬ, ЧТО МЕНЯ УЗНАЮТ»
Делиться такими историями мужчины не спешат: «мужики не плачут», «мужики не жалуются»…
– Мужчина, который пострадал от домашнего насилия, уже, будучи загнанным в угол, может пожаловаться в полицию или в социальные службы, но делать свою историю достоянием широкой общественности не хочет: «Даже если мое лицо закроют квадратиками, боюсь, что меня узнают. Для мужика это позор!». Гендерные стереотипы довлеют в обществе, и таким мужчинам очень сложно, – говорит Юрий Чумак. – Поэтому я хочу обратиться к мужчинам: во-первых, мы сможем обеспечить вашу анонимность, обращайтесь. Мы с вами обязательно встретимся. Поделившись своей историей, вы поможете не только себе, но и другим страдающим от домашней тирании.
По его словам, над этой проблемой, с одной стороны, должны задуматься государство и органы местного самоуправления, а с другой – мужчины должны обращаться за помощью.
– Громады должны заботиться о своих жителях и если есть проблемы домашнего насилия, задуматься о необходимости создания приютов для тех, кто от него страдает. Расходы не ложатся исключительно на плечи самой громады – государство выделяет на эти цели субвенцию. А 2021 году выделяется субвенция из госбюджета на создание 28 приютов для пострадавших от домашнего насилия. Если такая необходимость у громады есть, нужно стучать и государство может найти на это средства, – уверен Юрий Чумак. – Цель нашего проекта, чтобы в Харьковской области хотя бы 10% мест в приютах было выделено для мужчин.
ЭТИ ЦИФРЫ – ТОЛЬКО ВЕРХУШКА АЙСБЕРГА
На протяжении 2020 года в полиции ГУ НП в Харьковской области зарегистрировано 804 заявления о совершении правонарушений, связанных с домашним насилием, котореы подали лица мужского пола. За восемь месяцев этого года в полицию поступило 4120 обращений по поводу домашнего насилия, из них 12% – именно от мужчин.
Ирина Канунникова
Вечерний Харьков
Сен 15, 2021
14 вересня 2021 року в Харківській райдержадміністрації в рамках проєкту «Everyone has to be protected» («Кожен має бути захищений») відбувся круглий стіл, в якому взяв участь заступник голови райдержадміністрації Андрій Андрєєв.
Проєкт впроваджується ГО «Ти потрібен Україні» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Метою проєкту є висвітлення проблеми відсутності процедури захисту потерпілих від домашнього насилля осіб чоловічої статі, а також адвокатування виділення в Харківській області місць для потерпілих чоловіків в шелтерах та забезпечення іншими видами захисту.
Проєкт реалізується в Харківській області як пілотний — на даний час на території України відсутні жодні постійно діючі приюти, де чоловіки можуть переховуватись від домашнього насилля.
Партнерами проєкту є Харківська обласна державна адміністрація та Головне управління Національної поліції в Харківській області, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, міські ради Харківської області, із боку громадського сектору – ГО «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА», ініціатива «Чоловіки проти домашнього насильства».
У ході обговорення в рамках круглого столу були висвітлені кількісні та якісні показники органів по протидії домашнього насилля МВС України, управлінь соціального захисту, безоплатної правової допомоги в Харківському районі, вислухані пропозиції від громадського сектору та інших зацікавлених осіб.
Отримана інформація буде опрацьована та підготовлена у вигляді рекомендації для впровадження позитивних змін у відповідних територіальних громадах та на рівні району та області.
Харківська райдержадміністрація
Сен 14, 2021
Яке відношення у сучасному суспільстві до активістів та всіх тих громадян, які намагаються вирішити на місцевому різні важливі питання? Що таке демократія та які існують механізми демократичної участі громадян? Чи безпечно бути соціально активним?
Ці питання підіймали юристка Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, керівниця громадської ініціативи «Моє покликання» Анастасія Кушнiр та комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання БВПД, модератор клубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАЙ!» Юрій Чумак.
13 вересня у Молодіжному хабі «PIXEL», що діє на базі Лозівського центру молоді, вони провели показ документальної стрічки «Ти, б**, рота закрий!» (режисерка Таїсія Кутузова) з репертуару кіноклубів Docudays UA. На правовий кінозал, приурочений до Міжнародного дня демократії, були запрошені студенти Лозівського центру професійної освіти та Лозівської філії Харківського автомобільно-дорожнього коледжу.
Фільм оповідає про підлітка Сергія, який у рідному селі Гатне (що на Київщині) почав боротьбу з місцевими горе-чиновниками. Бо вони дали згоду зведення численних багатоповерхівок, а про каналізацію «забули». у зв’язку з чим в місцині склалася критична екологічна ситуація.
Під час однієї з сесій сільради депутат, звинувачений Сергієм у корупції, нападає та публічно погрожує активісту. Частина сільських жителів підтримує хлопця, інша пропонує зупинитися і навіть погрожує. А пізніше на подвір’я до нього хтось кинув вибухівку, і дивом всі залишилися живі.
Після перегляду документальної стрічки дискусія виявилася жвавою та змістовною. Молоді учасники заходу висловилася з приводу побаченого, згадали про те, що ж таке демократія та як відстоювати свою позицію.
Своїми враженнями поділилася кураторка Молодіжного хабу «PIXEL» Катерина Іванова:
«Клуби Docudays UA – це щось неймовірне! Вони виховують любов не тільки до документального кіно, але і вчать нас толерантності та рівності, поважати права людини та бути сміливішими.
Цього разу ми дивилися стрічку про шістнадцятирічного хлопця – громадського активіста, який бореться з корупцією у своєму селі…
Обговорення фільму також було пречудовим, глядачам розповіли, якими формами впливу на владу може користуватися громада, щоб донести свою думку та змінити щось на краще».
І велика дяка Катерині Івановій за сприяння в організації заходу!
Георгій Кобзар
Сен 11, 2021
З майбутніми поліцейськими офіцерами громад, які зараз проходять підготовку у Харківському національному університеті внутрішніх справ, провів заняття координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях Юрій Чумак.
Експерт зазначив, що проєкт «Шерифи для нових громад» вивчає успішний досвід малих і середніх громад щодо самостійного вирішення безпекових питань та ознайомив присутніх з діючими сьогодні формами організації безпеки в громадах, що були досліджені в межах проєкту. Він також зазначив, що «лише при поєднанні зусиль поліції, місцевої влади та активних громадян може бути ефективно забезпечена безпека в громадах».
Правник представив низку відеороликів від «Шерифів для нових громад», які наочно демонструють, як на місцевому рівні активні громадяни долучаються до забезпечення публічного правопорядку у власних громадах. Також Юрій Чумак відповів на запитання учасників заходу та презентував їм книги й брошури, видані в рамках проєкту.
Нагадаємо, що в липні цього року 131 поліцейський – представники підрозділів Головних управлінь Національної поліції та Управлінь патрульної поліції 20 областей України, прибули до Харківського національного університету внутрішніх справ для проходження навчання на курсах спеціалізації дільничних офіцерів поліції, закріплених за поліцейськими дільницями територіальних громад.
Мета проєкту полягає в тому, щоб офіцер поліції постійно знаходився на території громади, плідно співпрацював з органами місцевого самоврядування та орієнтувався на потреби жителів.
За словами міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, проект «Поліцейський офіцер громади» впроваджений у 368 громадах України й ефективність і довіра до поліцейських у цих громадах сягає понад 70%. У найближчій перспективі МВС планує поширити цей проєкт майже на тисячу територіальних громад, підготувавши близько двох тисяч поліцейських.
ХНУВС
Сен 6, 2021
Під таким гаслом проходив у Харкові Всеукраїнський форум молодіжних рад. В якому взяв участь голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак.
Правник провів заняття з представниками молодіжних рад з різних регіонів України, тематикою якого стала «Адвокація та залучення молоді до прийняття рішень на місцевому рівні».
Юрій Чумак зауважив, що адвокація – це діяльність, спрямована на представництво та захист громадських інтересів. І, завдяки тому, що постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження типових положень про молодіжні консультативно-дорадчі органи» від 18.12.2018 р. № 1198 наділяє молодіжні ради місцевого рівня значним обсягом функцій і прав, вони мають користуватися цими повноваженнями та конструктивно лобіювати (адвокатувати) вирішення питань місцевого значення у молодіжній сфері.
Крім того, молодіжні лідери згадали й різні форми участі членів територіальної громади в місцевому самоврядуванні та інструменти впливу на прийняття рішень на місцевому рівні.
Як наголосив спікер, у разі, якщо в представників молодіжних рад не вистачає юридичних знань або якщо владники порушують права й законні інтереси молоді, слід звертатися до центрів і бюро державної системи безоплатної правової допомоги.
Георгій Кобзар