Авг 5, 2021
Виконавчий директор Асоціації УМДПЛ Вадим Пивоваров та голова Харківського обласного осередку Асоціації Юрій Чумак презентували учасникам Освітнього Фесту прав людини – 2021 в Чернігові корисні й цікаві візуальні інструменти правової просвіти населення.
Вадим Пивоваров в онлайні повідав про цікаву правову освітню ініціативу від Асоціації УМДПЛ – анімаційні стрічки для підлітків «Ти і поліція».
Далі слово взяв Юрій Чумак, та запропонував до перегляду й обговорення перші 2 серії цього мультфільму.
Також правозахисники розповіли про віртуальне правове місто «Правопіль» та мобільний додаток «Поліція під контролем», підготовлені Асоціацією УМДПЛ.
Наприкінці Юрій Чумак стисло поділився інформацією про інші корисні візуальні інструменти – мультиплікаційні фільми HUMRA, анімаційні ролики Кампанії Docudays UA проти кібербулінгу, документальні фільми про права людини з репертуару Docudays UA, ролики проєкту «Шерифи для нових громад» тощо.
Учасники Фестивалю та їхні діти з великою зацікавленістю сприймали інформацію, задавали запитання, коментували, робили помітки в записниках. Напевно, що коло людей, які використовують у своїй правопросвітницькій діяльності візуальний інструментарій, після цього заходу розшириться.
Асоціація УМДПЛ
Авг 1, 2021
«Па стане на 31 ліпеня ў Беларусі прызнаныя палітычнымі вязнямі 604 чалавекі», – говориться на сайті «Палітычныя вязні ў Беларусі» https://prisoners.spring96.org/
Там же розміщено повний список сучасних політичних в’язнів Білорусі – з короткими історіями про них та їхніми світлинами.
Блогери, бізнесмени, активісти штабів кандидатів у президенти, учасники акцій протесту знаходяться в місцях несвободи, далеко від своїх рідних і близьких через те, що не побоялися скористатися своїми правами – правом на участь у мирних зібраннях, на висловлення своєї думки та на участь у політичному житті Білорусі.
Значна частина цих людей потрапила під політично мотивоване кримінальне переслідування у зв’язку з подіями, які розгорнулися під час і після кампанії з виборів президента Білорусі в 2020 році. Результати яких нинішня нелегітимна влада Білорусі нахабно сфальсифікувала.
Освітній дім прав людини в Чернігові та Освітній Фест прав людини – 2021 закликають написати листи підтримки білоруським політичним в’язням!
Чому так важливо писати ув’язненим листи?
Написання листів – одна з найважливіших і в той же час простих речей, які кожна людина може зробити, щоб їм допомогти. Там, за колючим дротом, вони знаходяться під постійним моральним і психологічним тиском, адже їхні тюремники кажуть їм: «Ви не праві, про вас всі забули, ви нікому не потрібні». І тому листи для політв’язнів особливо важливі. Це такий акт солідарності і підтримки. По суті, це єдиний спосіб показати їм, що ми їх підтримуємо і віримо в те, що вони зробили і роблять.
Про що писати?
Рецепт тут досить простий. Коли ви знайомитеся з новою людиною, ви про щось із нею говорите? Спочатку привітайтеся, розкажіть, чим ви займаєтеся. Повідайте, чому Ви вирішили написати йому листа. Наприклад, прочитали про нього статтю, подумали, що йому потрібна підтримка. А потім пишіть щось добре, привітне, що може ув’язненого/засудженого підтримати.
Що не варто писати?
— Якщо людина знаходиться на стадії слідства, то кримінальну справу з нею обговорювати не варто. Не згадуйте в листах інших людей, які можуть бути якось причетні до справи.
— Не використовуйте в листах вирази, які можуть розглядатися як екстремізм.
— Уникайте політичних тем.
— Не використовуйте в тексті мати, нецензурну лексику, скорочення, іноземні слова.
— Уникайте різних алегоричних метафоричних виразів, тому що білоруські цензори їх можуть розцінити як зашифроване повідомлення або інструкцію до чого-небудь.
Як відправити листа?
Ознайомтеся зі списком політичних в’язнів на сайті https://prisoners.spring96.org/
Найпростіший спосіб написати листа білоруським політв’язням – скористатися відповідною електронною формою на сайті «Письма в клеточку»: https://vkletochku.org/page15800736.html
Як ще можна допомогти білоруським громадським активістам, яких переслідує нелегітимна влада?
Див. ТУТ: https://spring96.org/be/news/102872
Юрій Чумак
Освітній дім прав людини в Чернігові
Июл 29, 2021
Як у Богданівській громаді організовано співпрацю в охороні громадського порядку, до якої долучаються члени товариства мисливців та рибалок.
Я як представник проєкту «Шерифи для нових громад» вже відвідував Богданівку, що на Дніпропетровщині. Тоді я дізнавався, як тут запроваджується програма наставництва для підлітків.
Однак богданівцям є ще чим поділитися у питаннях взаємодії поліції, влади та громадськості у забезпеченні безпеки у власній громаді.
Так, набуто цікавий досвід співпраці поліцейських із товариством мисливців та рибалок. Мені вдалося поспілкуватися з бригадиром Богданівського мисливського колективу Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР) Сергієм Богомазовим, який розповів:
– У нашій громаді до лав УТМР входить понад 100 чоловік, з них близько 20 є активними помічниками правоохоронців. І поліцейські з нами проводять інструктажі, діляться інформацією, зокрема, про зниклих людей. А ми співпрацюємо, допомагаємо нашим правоохоронцям.
Приміром, нещодавно бабця заблукала в лісі, і наші представники – приблизно 10 чоловік – прочісували всі хащі, аж до 10–11 години вечора, і разом із поліцейськими знайшли стареньку. Також, коли пропав парубок, мисливці, поліцейські офіцери громади, кінологи з поліції та з громадської організації «Антарес», військовослужбовці Збройних сил та Національної гвардії спільно його шукали та, власне, знайшли.
Неодноразово ми ловили браконьєрів, що незаконно здійснювали вилов риби (наприклад, під час нересту) або ставили капкани на звірів. Після чого визивали поліцію, яка оформляла щодо порушників адміністративні протоколи. Раз на тиждень – два патрулюємо разом із поліцією лісові угіддя біля Богданівки.
Так само, ми фактично виконуємо функції таких собі «народних дружинників», оскільки, якщо помічаємо в громаді порушення публічного порядку, теж неодмінно викликаємо поліцію.
На запитання, чому мисливці та рибалки займаються у Богданівці непритаманній їм діяльністю, пан Сергій щиро здивувався:
– А хто ж тоді, якщо не ми? Я та мої товариші тут мешкаємо, працюємо, виховуємо дітей. І прагнемо, аби життя в громаді було нормальним, щоб усілякі шкідники, в тому числі й у людській подобі, не шкодили ані іншім, ані природі.
Поліцейський офіцер громади Ігор Качалов повідав про співпрацю в охороні громадського порядку:
– Задля того, аби лад був у громаді, необхідно, аби докладали зусилля всі небайдужі. Тому ми з напарником Іваном Костішиним налагодили співробітництво, крім УТМР, з місцевою амбулаторією, центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, житлово-експлуатаційним комбінатом, з усіма школами та дитячими садками, Павлоградським відділенням кінологічного об’єднання «Антарес». Крім селищної ради та її структурних підрозділів, ми взаємодіємо з вуличними комітетами, старостами старостинських округів, депутатами місцевої ради.
Звісно, на шляху до наведення ладу, були й проблеми. Так, ПОГам довелося боротися з поширенням наркотиків опіумного ряду.
– Нам вдалося «взяти на гарячому» одного з основних постачальників цієї зарази – на прізвисько «Жираф». Після цього криміногенна ситуація в громаді значно покращилася. І за останні півроку був тільки один епізод з розповсюдженням наркотичних речовин – але ми теж затримали «баригу», – зауважив пан Ігор.
На моє запитання, як же поліцейські встигають і зі злочинністю боротися, і взаємодіяти з іншими структурами, і профілактикою правопорушень займатися, він пояснив:
– Розділили між собою обов’язки, в залежності від здібностей. Зрозуміло, що загальнополіцейськими функціями займаємося разом. При цьому ПОГ Костішин більше працює з молоддю, питаннями протидії домашньому насильству, соціальними проєктами. У той же час я акцентую увагу на запобігання порушень правил дорожнього руху, здійснення адміністративного нагляду, співпрацю з УТМР. Ми організували такий розподіл задля того, аби встигали робити все й одразу.
Чи дійсно богданівські поліцейські офіцери громади поспівають у вирішенні всіх безпекових питань у громаді, я запитав у голови Богданівської сільської територіальної громади Олексія Грищенка. І він жваво відповів:
– Наші поліцейські офіцери громади уособлюють високий професіоналізм, порядність та чесність. До 2019 року у нас був один дільничний. І, коли його викликали, він приїжджав за годину-дві, а іноді… взагалі не приїздив.
А зараз надходить повідомлення, як-от, «пропав велосипед». Поліцейські реагують миттєво, поширюють інформацію через всі канали, в тому числі – за допомогою різноманітних месенджерів, і вже за годину знаходять «пропажу» й того, хто її здійснив. Адже є відповідна довіра населення, яке одразу помагає розкривати злочини. Завдяки активній діяльності поліцейських фактично було зведено нанівець наркопритони, які раніше поширювали отруту в Богданівській громаді. Відтепер населенню якось стало легше дихати. Правоохоронці значну увагу приділяють і профілактиці правопорушень, з повагою ставляться до жителів громади, а ті відповідають їм взаємністю. Приміром, ті ж наші мисливці й рибалки охоче допомагають поліцейським.
Сільська рада виділила для ПОГів службові квартири, обладнала поліцейську станцію та за програмою забезпечення громадського порядку оплачує паливо для автомобілів. Але ці витрати є цілком виправданими!
До речі, днями голова Богданівської громади Олексій Грищенко передав у розпорядження правоохоронців квадрокоптер. Як зазначив Ігор Качалов, дрони значно підсилять можливості поліції в розшуку зниклих осіб, виявлення фактів спалювання листя і сміття та пошуку незаконних посівів конопель чи маку.
P.S. Під час візиту до громади цікаво було дізнатися, що Богданівка – місцина, в якій живе чимало переселенців зі Слобожанщини, в тому числі, з Харківщини. За часів голодомору в Богданівці в 1930 році спалахнуло селянське повстання, яке більшовики жорстоко придушили.
Юрій Чумак
Шерифи для нових громад
Июл 27, 2021
Правовий кінозал на тему «Права ув’язнених та засуджених осіб», організований для осіб, що відбувають покарання у 10 виправних закладах різних регіонів України, відбувся в онлайні 26 липня 2021 року.
Захід був організований у співпраці з благодійною організація «FREE ZONE». Проводив його модератор кіноклубу медіапросвіти з прав людини Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак.
На початку правозахисник разом із учасниками розібрали, чим відрізняється документальне кіно від художніх фільмів: документальні стрічки правдиві, в них немає акторів, а показане життя реальних людей. А також засудженим нагадали, що права людини є природними, невід’ємними та є у всіх людей з моменту їх народження.
Для перегляду було запропоновано документальну стрічку «Українські шерифи», в якій одним із героїв є Микола, що раніше вже відбував покарання за кримінальне правопорушення, а нині намагається будувати нове життя. «Шерифи» разом із місцевою владою допомагають йому з житлом та роботою. Втім, Микола, на жаль, знов, переступає Закон…
Під час обговорення учасники заходу казали про те, що напрочуд важливим питанням при виході на волю є соціальна адаптація засуджених. І тут органи влади та місцевого самоврядування (зокрема, соціальні служби) та недержавні організації якраз і мають приходити на допомогу.
Також важливим чинником, як наголосив Юрій Чумак, є можливість для осіб, що перебувають за ґратами та вже звільнилися, отримати кваліфіковану доступну юридичну допомогу. І це можна зробити, звернувшись до державної системи безоплатної правової допомоги.
Наприкінці правозахисник наголосив, що навіть у засуджених обмежено (і лише на певний термін, визначений судом) лише одне право – на свободу пересування. Всі інші права – на охорону здоров’я, на освіту, не бути підданими катуванням тощо – є і в засуджених, і в ув’язнених осіб. І у випадку порушення прав засуджених, слід адресуватися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Захід пройшов успішно, тому разом із FREE ZONE планується провести подібний правовий кінозал і в майбутньому.
Довідково:
ГО «Докудейз» через Мережу DOCU/КЛУБів за реформи сприяє місцевому розвитку та демократичним реформам у сфері прав людини за допомогою документального кіно. У 2020 році підписано меморандум про співпрацю між громадською організацією «Докудейз» та Координаційним центром з надання правової допомоги.
БО «FREE ZONE» заснована представниками спільноти засуджених та звільнених. Основний принцип діяльності – нульова толерантність до будь-яких порушень прав людини і проявів стигми та дискримінації щодо засуджених та людей, які звільнилися з в’язниць. Організація працює у виправних закладах та установах, співпрацює з Міністерством юстиції України, Департаментом з питань виконання покарань.
Георгій Кобзар
Июл 24, 2021
Правовий кінозал «Права засуджених осіб» відбувся 23 липня на базі Чугуївського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.
Комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, модератор кіноклубу медіапросвіти з прав людини Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак представив увазі клієнтів та працівників пробації короткометражну документальну стрічку «Що написане пером» (режисер Мартін Рат, Польща).
Головний герой стрічки Януш – вже немолода людина, яка раніше відбувала тюремне покарання. Майже все його тіло вкрито татуюваннями, при цьому кожен символ, вочевидь, має свій сенс та історію. Попри скрутну ситуацію, в якій перебуває, Януш намагається знову взяти своє життя під контроль і виправити помилки минулого. Він працює, знімає помешкання. Та пробує відновити стосунки з родиною, якої не бачив багато років, але, на жаль, стикається з відчуженням з боку сестри й брата…
Під час обговорення Дмитро – один із клієнтів пробації – відмітив, що навіть те, що написане пером (у даному випадку – тюремні «наколки» та їх слід у долі людини), можна змінити, перемінивши свої погляди на буття та спосіб життя. І зробити це можна, якщо сильно прагнути цього, у будь-якому віці.
Учасники заходу зійшлися на думці, що головною темою даного документального кіно є проблема соціальної адаптації засуджених. Адже їм часто дуже складно знайти роботу, винаймати житло, налагоджувати стосунки з рідними й близькими. Тому держава має втілювати дієві кроки задля забезпечення повноцінного процесу інтеграції засуджених у соціум.
Як наголосив начальник Чугуївського МРВ Центру пробації Сергій Міненко, саме для тих, хто переступив Закон, однак визнав свою помилку та прагне жити повноцінним життям, працює в Україні мережа Державної установи «Центр пробації», працівники якої здійснюють роботу з правопорушниками без ізоляції їх від суспільства – надаючи їм соціальну та психологічну підтримку.
Юрій Чумак зауважив, що кожен має право на повагу своїх прав і гідності. А важливим чинником у прийнятті правильних рішень завжди є відповідна правова інформація. Безкоштовно отримати яку можна в центрах та бюро безоплатної правової допомоги.
Георгій Кобзар
Июл 16, 2021
Вирішили у м. Чугуєві Харківської області.
«Рекомендації щодо роботи з дітьми – свідками домашнього насильства, розроблені за підсумками реалізації проєкту «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини», прийняти до відома та врахування у роботі», – таке рішення було прийнято на засіданні Координаційної ради з питань соціальної політики при Чугуївській міськраді 15 липня 2021 року.
Дані рекомендації стали результатами дослідження, здійсненого фахівцями Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» разом із професоркою кафедри педагогіки та психології Харківського національного університету внутрішніх справ Наталею Мілорадовою та іншими експертами/експертками.
Їх підготували для Чугуївської міської територіальної громади – задля підвищення ефективності роботи з протидії психологічному насильству щодо дітей, зокрема, в ситуаціях, коли діти стали свідками домашнього насильства.
Показово, що в якості наглядної ілюстрації психологічного насильства стосовно дітей представники кіноклубу медіапросвіти з прав людини «ДУМАй!» (що діє при Центрі правових та політичних досліджень «ДУМА») неодноразово демонстрували у Чугуєві документальну стрічку з репертуару Docudays UA «Лізо, ходи додому!» (режисерка Оксана Бурая, Литва/Естонія).
Як зауважив модератор кіноклубу Docudays UA «ДУМАй!», комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак, цей фільм став додатковим інструментом, який зворушував глядачів/глядачок і дозволяв «розговорити» аудиторію, допомагав провести певні паралелі та згадати подібні випадки в місцевій громаді. А після обговорень кіно, в ході інтерв’ю, правозахисники в спілкуванні з соціальними працівниками, правоохоронцями та педагогами, з’ясовували нюанси проблематики психологічного насилля та роботи з дітьми – свідками домашнього насильства на Чугуївщині.
До речі, Координаційна рада з питань соціальної політики при Чугуївській міськраді вирішила й інформацію, яка наведена у брошурі «Діти – свідки домашнього насильства. Що робити, щоб на Чугуївщині стали видимими такі діти?», виданій за підсумками реалізації проєкту «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини», прийняти до відома та врахування у роботі.
Усі зацікавлені можуть ознайомитися з повним текстом брошури ТУТ:
Chumak_Children witnesses to domestic violence
P.S. Громадська ініціатива «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини» впроваджується кіноклубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!» у партнерстві з Чугуївським місцевим центром з надання БВПД. Ініціатива реалізується в межах «Кампанії з протидії булінгу та насиллю – на підтримку реформи освіти» за сприяння ГО «Докудейз».
Георгій Кобзар
