Май 5, 2020
На жаль, і діти, бува, зазнають дискримінації. Явищу булінгу/цькування (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) у дитячому середовищі зараз приділяють дедалі більшої уваги.
От і 4 травня, у Міжнародний день протидії булінгу, фахівець Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак провів онлайн-бесіду з підлітками, які є активістами, що згуртувалися навколо Чугуївського Молодіжного Хабу «CITY».
Правник нагадав, що булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого заподіюється шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Важливим є те, що подібне явище в дитячому віці сприймається трагічніше і болючіше, тому може стати причиною психологічної травми, яка може даватися взнаки протягом всього життя.
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування – це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками не може вважатися булінгом.
Для виключення подібного явища та його наслідків, батькам потрібно постійно підтримувати контакт з дитиною, її вчителями та вихователями, в деяких випадках буде корисно спілкуватися з родинами друзів доньки чи сина.
А діти й підлітки мають розуміти, що булити – це не круто, ні в якому разі не можна ставати співучасниками кривд, які вчиняють булери, і необхідно повідомляти про правопорушення батькам, педагогам та/або – в поліцію.
Зараз, під час карантину, більшу загрозу може представляти кібербулінг, адже, на жаль, цькування відбувається і в онлайні.
Що може включати кібербулінг?
☑️ надсилання повідомлень з погрозами або образами у соціальних мережах;
☑️ розміщення образливих та фейкових фото;
☑️ створення фейкових акаунтів людини і надсилання повідомлень від її імені;
☑️ публікація пліток про когось в Інтернеті тощо.
У 2019 році набрали чинності норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу та відповідальності за нього. І зараз, в період дії карантинних обмежень, державна система безоплатної правової допомоги, активно долучилася до правопросвітництва у цій царині.
У разі потреби, правову консультацію щодо запобігання булінгу (та з інших питань) можна отримати за безкоштовним номером системи БПД 𝟬-𝟴𝟬𝟬-𝟮𝟭𝟯-𝟭𝟬𝟯.
Георгій Кобзар
Апр 30, 2020
Діти Чугуєва та Лозової Харківської області побували на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.
Для них 30 квітня було проведено в режимі онлайн «Правовий кіноклуб». В рамках якого хлопчики та дівчата переглянули документальну стрічку з репертуару Docudays UA «Карла і Нордал».
Через карантинні обмеження Фестиваль цього року проходить в онлайні. Втім, з іншого боку, це дає змогу бажаючим з різних міст і містечок України дивитися краще світове документальне кіно на своїх комп’ютерах та гаджетах.
Фільм норвезької режисерки Елізабет Аспелін розповідає про родину, в якій виховуються двоє дітей – молодша Карла та старший Нордал. Зазираючи до світу Карли, глядачі спостерігають, як вона справляється з тим, що має старшого брата з затримкою в розвитку. Життя головних героїв сповнене як складними ситуаціями, так і сердечною любов’ю.
По закінченні одночасного перегляду юні жителі Чугуєва та Лозової зустрілися разом за допомогою Skype та обговорили стрічку.
І всі вони висловлювали захоплення від побаченого:
Михайло: «Мені сподобалося, що дівчинка не втрачає духу, підтримує братика. І ми маємо бути щиросердними, брати приклад з цієї сім’ї».
Валерія: «Я вчуся в 10-му класі, і в нашій школі теж є діти з особливими освітніми проблемами. Мені доводилося помічати, що дехто до них ставиться не дуже доброзичливо, не хоче з ними спілкуватися. Проте ми маємо бути добрішими до людей, що оточують нас».
Ярослав: «Досвід участі у такому заході є для мене новим і цікавим. До цього ніколи не доводилося обговорювати фільми з іншими, знаходячись в різних містах. Стрічка мене пройняла. І ще раз нагадала про те, що не можна погано ставитися до інших тільки тому, що вони чимось від нас відрізняються».
У перегляді та обговоренні брали участь і дорослі.
Тетяна Старченко, що є прийомною мамою 7 дітей (разом з якими і дивилася кіно) в дитячому будинку сімейного типу: «Документальне кіно і сприймається краще, ніж художнє. Мої дітлахи питали мене, що з хлопчиком – героєм стрічки, дивилися уважно, не відводячи очей від екрану. Напрочуд зворушлива картина, щирі й милі братик і сестричка, які вміють дружити… Я навіть замислилася, а чи не почати й нам знімати документалку про життя нашої сім’ї».
Анастасія Кушнір, інтеграторка Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: «Фільм, через показ взаємостосунків Карли та Нордала, вчить толерантності. Яка має бути нормою сучасного світу для всіх. Толерантність – це мистецтво жити серед різних людей та ідей, висловлювати свою точку зору, але при цьому не порушувати права й свободи інших осіб, у тому числі дітей».
Зауважимо, що захід було організовано кіноклубом медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй!» (модератор Юрій Чумак), за підтримки Чугуївського та Первомайського місцевих центрів з надання БВПД.
Георгій Кобзар
Апр 25, 2020
Представник команди «Шерифів для нових громад» Юрій Чумак взяв участь в експертній дискусії «Взаємодія поліції та населення в умовах карантину»
Захід, організований Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN, відбувся 24 квітня в режимі онлайн.
Як поліція може контролювати дотримання правил карантину, мінімізуючи ризик поширення COVID-19?
Чи захищені поліцейські на службі від коронавірусної інфекції?
Як виявити пріоритетні проблеми з охорони публічного порядку за допомогою дистанційних електронних сервісів?
Ці та інші питання обговорювали численні учасники з різних регіонів України.
Крім Юрія Чумака, який є координатором проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях, спікерами виступили Олексій Сердюк – кандидат соціологічних наук, заступник завідувача науково-дослідної лабораторії з проблем протидії злочинності Харківського національного університету внутрішніх справ та Володимир Степаненко – голова громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус громадської безпеки».
Інші правозахисники, журналісти, науковці долучалися до онлайн-спілкування, ділилися своїми думками.
Юрій Чумак, зокрема, представив напрацювання проєкту «Шерифи для нових громад» у дослідженні діяльності правоохоронців в умовах карантину (докладніше читайте ТУТ: Поліція протидіє порушенням карантину під час коронавірусу. Та чи захищені самі поліцейські?).
Георгій Кобзар
Апр 22, 2020
Однією з найбільш виразних безпекових загроз для сьогодення стала епідемія коронавірусу COVID-19. В умовах якої працівники Національної поліції, звісно, мають долучатися до забезпечення карантинних обмежень – запобігати поширенню чуток і фейків, що можуть спричинити паніку серед населення, моніторити відповідну діяльність торгівельних точок і транспорту, контролювати виконання «масочного режиму» в громадських місцях. При цьому й самі поліцейські повинні бути захищені від ризику інфікування.
Для того, щоб дізнатися, як саме організована діяльність поліцейських у напрямку реагування на найбільш чутливі правопорушення під час карантину та як забезпечені правоохоронці засобами індивідуального захисту, ми спрямували запит до Національної поліції. В якому просили надати наступну інформацію:
- Скільки в Україні було складено протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 173-1 КУпАП (Поширювання неправдивих чуток) – у березні 2020 року?
- Скільки в Україні було складено протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 44-3 КУпАП (Порушення правил щодо карантину людей) у березні 2020 року?
- В якому обсязі забезпечені працівники поліції захисними масками (респіраторами), рукавичками, антисептиками та іншими засобами особистого захисту?
- За який рахунок було здійснене це забезпечення засобами особистого захисту: за кошти Національної поліції, органів місцевого самоврядування, благодійних та волонтерських організацій, з інших джерел?
- Які додаткові завдання отримали поліцейські офіцери громади у зв’язку з запровадженням карантину та режиму надзвичайної ситуації в Україні?
Одразу зазначимо, що відповідь на останнє запитання ми отримали доволі розлогу, але розпливчасту:
«На сьогоднішній день у Національній поліції України існує проєкт під назвою «Поліцейський офіцер громади» (далі – проєкт) який запроваджено у Волинській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій та Черкаській областях. У 2020 році проєкт планується запровадити в усіх регіонах України.
Поліцейські, які приймають участь у проєкті, пройшли навчання за програмою спеціалізації дільничних офіцерів поліції, закріплених за поліцейськими дільницями в об’єднаних територіальних громадах, та згідно із штатним розписом перебувають на посадах дільничного офіцера поліції або старшого дільничного офіцера поліції у відповідних територіальних (відокремлених) підрозділах поліції…
Згідно частини першої статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліцейські, які приймають участь у проекті, керуються Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами».
Іншими словами, поліцейські завжди мають залишатися правоохоронцями, тобто виконувати свій службовий обов’язок відповідно до встановлених правових норм. Однак, які саме додаткові завдання отримали ПОГи під час дії карантину в Україні, нам так і не повідомили.
Щоправда, надали важливі дані стосовно забезпечення працівників поліції засобами особистого захисту:
«Повідомляємо, що станом на 09.04.2020 обсяг створених резервів поліції в медичних і дезінфікуючих засобах дозволяє забезпечити потреби системи поліції орієнтовно на 7–10 днів, водночас такі резерви постійно оновлюються (маски медичні, респіратори, рукавички латексні, індивідуальні дезінфікуючі засоби).
Зокрема, у наявності 392,0 тисяч масок медичних, 185,0 тисяч респіраторів, 47,3 тисяч захисних окулярів, 594,2 тисяч пар рукавичок латексних, 17,8 тисяч комбінезонів захисних, 349,0 тисяч індивідуальних дезінфікуючих (антисептичних) флаконів у вигляді спрею чи розчину на спиртовій основі».
Отже, коли карантин введений в Україні, як мінімум, на 1,5 місяця (і, вочевидь, має всі передумови бути продовженим), резерви поліції в медичних і дезінфікуючих засобах на 7–10 днів є явно недостатніми. І добре, що вони постійно оновлюються. Шкода тільки, що нам не відповіли, за який рахунок. А запитували ми це через те, що предметом суспільного інтересу є необхідність розуміння того, чи достатньо для убезпечення поліцейських від можливого інфікування на коронавірус бюджетних коштів, чи надають допомогу органи місцевого самоврядування (наприклад, ті ж самі ОТГ, які обіцяли підтримувати поліцейських офіцерів громади) чи дане питання, як нерідко вже було в сучасній історії України, вирішується в авральному порядку – за рахунок благодійників та волонтерів.
Статистику стосовно складених протоколів за порушення статей 44-3 та 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ми від Національної поліції отримали. Навіть із розбивкою по областях. Щоправда, дані надані з використанням певних поліцейських евфемізмів: Нацполіція не вказує чітко кількість адмінпротоколів, а зазначає цифри в 2-х графах: «Виявлено адміністративних правопорушень» та «Встановлено осіб, які вчинили адміністративні правопорушення». Прямуючи за банальною логікою, наважимося здогадатися, що саме остання цифра й має відповідати кількості складених протоколів.
Загалом в Україні протягом березня 2020 року «встановлених осіб» за ст. 44-3 КУпАП (порушення правил карантину) нараховується 3339. Зрозуміло, що за 20 днів квітня таких порушників ще значно додалося. До цих висновків можна прийти, приміром, за даними по Харківській області. Тут, як йдеться у відповіді Нацполіції, за березень було виявлено 215 правопорушників за ст. 44-3 КУпАП, а вже 17 квітня офіційний сайт ГУНП в Харківській області повідомив, що місцеві поліцейські склали 411 протоколів за порушення правил дотримання карантину. Таким чином, відбулося зростання цих показників майже вдвічі.
Що стосується поширення неправдивих чуток, тобто порушення ст. 173-1 КУпАП, то, за даними Національної поліції в березні 2020 року було виявлено 50 таких випадків (і осіб). Вочевидь, не всі вони могли бути причетними до пліткарства про коронавірус. Утім, робота поліції з запобігання поширенню фейків, що сіють паніку, останнім часом посилилася. Про що можуть свідчити дані, оприлюднені 17 квітня Департаментом кіберполіції Нацполіції: з початку карантину «встановлено 236 осіб, які у мережі розміщували неправдиву чи провокаційну інформацію».
Підсумовуючи, зазначимо, що проєкт «Шерифи для нових громад» буде й надалі досліджувати, як працює поліція в умовах карантину, які заходи з запобігання небезпеки проводяться спільно з органами влади та закладами охорони здоров’я, як до цього долучаються територіальні громади. Оскільки безпека громадян – це нагальна базова потреба, і тільки на її основі можна розбудовувати гідне життя.
Юрій Чумак
Шерифи для нових громад
Апр 17, 2020
Та переосмимлити свій життєвий досвід мали змогу юні глядачі, які переглянули в режимі онлайн документальну стрічку «Лізо, ходи додому!».
Фільми з репертуару кіноклубів медіапросвіти Docudays UA регулярно демонструються в різних аудиторіях, у тому числі й молодіжних. Обов’язковим елементом таких показів є обговорення – із фаховими правниками, експертами, правозахисниками.
Звісно, що в умовах карантинних обмежень проводити кіноперегляди в залах із залученням широкої аудиторії неможливо.
Отже, відшукуються нові формати такої правоосвітньої діяльності.
Так, для мешканців Харківського обласного соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що розташований у м. Чугуєві, 17 квітня було організовано показ стрічки «Лізо, ходи додому!» за допомогою онлайн-інструментів відеоконференції.
Фахівець Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, модератор кіноклубу медіа-просвіти з прав людини Docudays UA «ДУМАй!» Юрій Чумак запропонував юнакам та дівчатам (які знаходяться в гуртожитку ізольовано один від одного, кожен – у своїй кімнаті) подивитися фільм на своїх смартфонах та ноутбуках.
Стрічка оповідає про маленьку Лізу – милу мрійливу дівчину, яка любить мистецтво та природу, але змушена тікати з хати від постійних запоїв матері та її «друзів».
По завершенні перегляду відбулося онлайн-обговорення.
Одна з глядачок, Вікторія, повідала, що в Лізі вона побачила себе в дитинстві. Хоча в житті Віки дорослі й не пиячили та не вчиняли над нею насильства, але вони не прислухалися до її потреб та бажань, «усім було плювати» на неї. Мовляв, «ми старші, тому краще знаємо, що та як тобі робити». «Я співпереживала героїні та щиро бажала, щоб вона вирвалася з цього страшного зачарованого кола», – наголосила Вікторія.
І Сергій, що переглянув стрічку, теж відмітив, що кіно нагадало йому власне дитинство. Адже в прийомній сім’ї, де хлопець виховувався, він змушений був час від часу йти з дому через негативну атмосферу, яка в ньому панувала. Фільм Сергієві сподобався. Парубок зазначив, що дуже вдячний всім тим, хто піднімає таку гостру тему домашнього насильства та намагається просувати позитивні зміни в суспільстві у цій царині.
Юрій Чумак нагадав усім про види домашнього насильства – фізичне, психологічне, економічне та сексуальне. Та порадив, у разі вчинення такого насильства, повідомляти поліцію за телефоном 102 та звертатися за юридичною поміччю до центрів та бюро безоплатної правової допомоги. Телефон кол-центру системи БПД: 0-800-213-103. Також правник побажав усім будувати свої сім’ї на принципах любові й ненасильства.
Як зауважила директорка Харківського соціального гуртожитку Олена Розпотнюк, подібні заходи є напрочуд важливими в контексті правової освіти підростаючого покоління – для виховання в юних громадян свідомого ставлення до дорослого життя, формування моделей ненасильницької поведінки та розвитку критичного мислення.
Георгій Кобзар
Апр 16, 2020
Вебінар з цієї тематики для працівників Чугуївської міської ради та її структурних підрозділів відбувся 14 квітня.
В умовах карантинних обмежень багатьом представникам органів місцевого самоврядування та підпорядкованих структур, що надають адміністративні й муніципальні послуги, доводиться працювати у незвичному ритмі. Навіть додаткове навчання проходити в онлайн-режимі.
І тут на допомогу приходить партнерство. Чугуївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги має меморандуми про співпрацю, зокрема, з Чугуївською міською радою та з Благодійним фондом «Карітас Харків». За ініціативою Чугуївського місцевого центру, яку радо підтримало керівництво Чугуївської мерії, для працівників останньої було організовано корисний вебінар, присвячений особливостям організації роботи під час карантину. Який провела 14 квітня представниця Карітасу Харкова – фахова психологиня, системний сімейний психотерапевт, авторка і ведуча тренінгів Лариса Силантьєва.
На початку заходу речник Чугуївського місцевого центру правозахисник Юрій Чумак нагадав усім учасникам про можливості отримання юридичних консультацій, які надає державна система безоплатної правової допомоги, поділився посиланнями на матеріали, присвячені організації віддаленої роботи, підготовлені Координаційним центром БПД.
А далі слово взяла Лариса Силантьєва. Виступ експертки одночасно слухали та дивилися на 22-х комп’ютерах в управліннях та відділах Чугуївської міської ради (щоб не допустити скупчення людей, співробітників не збирали в одному приміщенні), а також у Чугуївському місцевому центрі з надання БВПД.
Працівники мерії підготували для тренерки 17 запитань, що стосувалися налагодження ефективного процесу праці, роботі з агресивними клієнтами, виробленню стресостійкості, подоланню емоційного вигорання, відновленню продуктивності тощо.
Як зауважила по закінченні Лариса Силантьєва, співробітники Чугуївської мерії – великі молодці, оскільки вони задаються такими важливими питаннями та бажають самовдосконалюватися. І такі актуальні заходи можна буде продовжити і в майбутньому. Не тільки в онлайн-форматі, але й у реальному спілкуванні – по закінченні карантину.
Георгій Кобзар
