Мар 13, 2018
12 березня 2018 року у загальноосвітній школі №2 м. Чугуєва Харківської області відбувся урок-тренінг на тему «Ти і поліція».
З учнями 9-х класів зустрілися очільник Харківського обласного осередку Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціації УМДПЛ) і керівник Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак та начальник сектору кадрового забезпечення Чугуївського відділу поліції Кирил Сазонов. Вони оповідали #підліткам_про_поліцію.
Правозахисник зазначив, що правоохоронці несуть важливу державницьку функцію, адже захищають громадян від протиправних посягань та порушень закону, проте іноді поліцейські намагаються зловживати своїми обов’язками та при цьому порушують права громадян.
Роль такого «поганого поліцейського» і виконав Ю. Чумак, розігравши з одним із учнів ситуацію, в якій працівник поліції намагається безпідставно перевірити документи та переглянути вміст сумки у перехожого юнака. Звісно, не будучи озброєним необхідними правовими знаннями, парубок зніяковів та розгубився.
І тоді на допомогу йому та іншим старшокласникам прийшли герої мультфільму «Ти і поліція», що є унікальним правоосвітнім інструментом, розробленим Асоціацією УМДПЛ спільно зі студією Real Stories Production. З анімаційного фільму юнаки та дівчата дізналися, як правильно себе поводити в ситуаціях, представлених в мультсеріалі: «Пред’явіть документи і виверніть кишені», «Відчиніть – поліція!» та «Вам потрібно прибути до відділення поліції».
Після перегляду та обговорення мультфільму, представник поліції розповів підліткам про особливості їх правового статусу, про необхідність забезпечення спілкування правоохоронців із неповнолітніми за умови присутності батьків або інших законних представників. Також К. Сазонов ще раз «програв» сценку зустрічі молодої людини з правоохоронцем на вулиці. Тільки цього разу учень вже був озброєний правовим знаннями, а поліцейський був «добрим», тобто таким, що діяв відповідно до законодавства.
На закінчення заходу Юрій Чумак повідомив про дієвий мобільний порадник «Поліція під контролем», з яким можна ознайомитися за посиланням: http://policeundercontrol.org/pc/ або завантажити на смартфон з Інтернету.
До того ж, правозахисник подарував навчальному закладу пам’ятки Асоціації УМДПЛ «Підлітку про поліцію», «Притягнення до адміністративної відповідальності поліцією» та «Адвокат у кишені». Фактично цього дня була започаткована шкільна правова бібліотека, адже до книгозбірні були передані й інші друковані видання – презентовані Центром правових та політичних досліджень «ДУМА» та Чугуївською правозахисною групою.
Зауважимо, що урок-тренінг проводився Асоціацією УМДПЛ в межах проекту «Підвищення рівня правоосвіти та здатності захищати власні права під час спілкування з поліцією», в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Фев 18, 2018
17 лютого 2018 року до Реабілітаційного центру «Шанс» (Харків) завітав кіноклуб медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй».
Голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» правозахисник Юрій Чумак розповів про Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA та представив документальну стрічку «Коли-небудь ми станемо щасливими» (Польща, режисер Павел Височанські) з репертуару кіноклубів Docudays UA.
У фільмі йдеться про юнака Даніеля з депресивного містечка Ліпіни. Підліток прагне стати відомим режисером та «озброєний» відеокамерою, розпитує дітей та дорослих про їхні мрії. Одночасно перед глядачами постає харизматична бабуся Даніеля, яка турбується про нього.
Головний герой навіть допомагає трьом підліткам «доторкнутися» до омріяного. Одна з дівчат побувала на день дитячою вихователькою, друга – фотомоделлю, а парубку, що заявив про бажання стати «злочинцем», було запропоновано відвідати в’язницю та поспілкуватися з засудженими. Останні провели зі зніяковілим молодиком дуже ефективну виховну роботу, пояснивши, що дурні думки до добра не приведуть, а згаяні в тюрмі дні та роки вже ніколи не повернеш. І він запам’ятав на все життя чітку раду: «Дякуй за кожен нормально прожитий день!».
По закінченні перегляду Ю. Чумак відповів на питання присутніх та зазначив, що слоган Фестивалю «Перемагай щодня» може стати гаслом для кожного з вихованців «Шансу». І додав: «Щоб позбавитися від певної хворобливої залежності, щоб стати щасливим та щоб здійснити мрії – потрібні щоденні кроки задля їх здійснення».
Довідка: Реабілітаційний центр «Шанс» (Харків) надає комплексну допомогу людям, які потрапили в наркотичну, алкогольну чи ігрову залежність. У роботі фахівці Реабілітаційного центру використовують програму «12 кроків», яка застосовується в усьому світі для реабілітації людей з різними формами залежності.
Георгій Кобзар
Фото Андрія Чумака
Янв 26, 2018
На це питання шукали відповіді учасники діалогової зустрічі, що відбулася 25 січня в рамках проекту «Об’єднуючи людей заради миру» Карітас Харкова.
Як зазначила фасилітатор діалогу, голова правління Центру права та посередництва Світлана Петрова, такі зустрічі мають на меті створення діалогової платформи для обговорення проблемних питань та актуалізації інформації щодо взаємодії між ВПО, приймаючими громадами та місцевою владою.
І в рамках тематики заходу учасники діалогу – представники неурядових громадських, правозахисних та волонтерських організацій, державних органів, внутрішньо переміщені особи – вказували, що на Харківщині відмічаються випадки порушення прав переселенців за ознаками:
— територіального походження;
— політичних поглядів;
— мови (що цікаво, як російської, так і української).
При цьому сферами, в яких найчастіше проявляється дискримінація, називалися:
— виборче право;
— працевлаштування;
— оренда житла.
Нерідко трапляються також інциденти, пов’язані з булінгом дітей переселенців в освітніх закладах.
Також правозахисник Юрій Чумак згадав про результати дослідження, проведеного Центром правових та політичних досліджень «СІМ» та Українською Гельсінською спілкою з прав людини, яке свідчить, що в Україні існують перешкоди в реалізації прав і свобод осіб за фактами народження або смерті на окупованій та непідконтрольних територіях.
Показово, що напередодні діалогової зустрічі радник національного рівня з питань внутрішньо переміщених осіб Міністерства тимчасово окупованих територій Анастасія Одинцова заявила, що «найвищий рівень нетерпимості та конфліктності між внутрішньо переміщеними особами і приймаючої громадою зафіксований в Харківській області – як наслідок реалізації рішень органів місцевого самоврядування».
На думку С. Петрової, сумні дані моніторингу засвідчили, що всім небайдужим необхідно ще працювати і працювати над розвінчанням міфів і стереотипів щодо жителів Луганської та Донецької областей. Адже саме ці стереотипи і стають причинами упередження та проявів ксенофобії й дискримінації, які фіксують правозахисники та дослідники.
Як зауважила керівник проекту «Об’єднуючи людей заради миру» Марина Краснова, Карітас Харкова готовий і надалі підтримувати діалогову площадку для обговорення виявлених проблемних питань задля пошуку можливих шляхів їх вирішення та вироблення відповідних рекомендацій.
Георгій Кобзар
Янв 23, 2018
22 січня 2018 року на базі чугуївського Молодіжного хабу «CITY» відбувся семінар-тренінг для громадських активістів та тих, для кого є цікавою ця тема.
Всі ми – споживачі, і все іноді потрапляємо в ситуації, коли нас намагаються обважити, продати неякісний товар, коли відмовляються реагувати на виявлені недоліки продукції.
Як у таких випадках відстоювати свої права, розповів Юрій Чумак – правозахисник, голова «Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», керівник «Тренінгового центру прав людини», експерт Чугуївської правозахисної групи, колишній регіональний координатор по взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Харківській області.
Учасники правоосвітнього заходу дізналися, як вибудовувалися міжнародні принципи у сфері прав споживачів, пізнали засади законодавства України з захисту прав споживачів, згадали основні галузі, де відбуваються порушення.
Під час практичних вправ розглянули типові ситуації порушення прав споживачів та можливості реагування на них.
Ю. Чумак підкреслив, що громадяни повинні бути добре освіченими у своїх правах, а, в разі їх порушення мають оскаржити дії/бездіяльність продавців та надавачів послуг, в тому числі – до обласних управлінь Держпродспоживслужби та до суду. І в таких випадках відповідну консультацію можуть надати фахівці правозахисних організацій (в тому числі – Чугуївської правозахисної групи) та центрів безоплатної вторинної правової допомоги.
А заступник директора Чугуївського місцевого центру з надання БВПД Сергій Рогозін додатково повідав, яку саме правову поміч надають у Центрі, які категорії громадян підпадають під можливість безоплатно отримати вторинну правову допомогу зі складання процесуальних документів та представництва в суді.
Також учасники семінару-тренінгу поділилися «лайфхаками» щодо того, як «хитрощам» недбалих продавців протиставити обізнаність, увагу та досвід добрих покупців.
Отже, відтепер громадські активісти Чугуєва готові до самооборони своїх прав споживачів.
Зауважимо, що захід проводився в рамках ініціативи Чугуївської правозахисної групи «Центр посилення правових можливостей місцевих територіальних громад Печенізького, Чугуївського районів Харківської області та Станично-Луганського району Луганської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Георгій Кобзар
Янв 16, 2018
16 січня 2018 року у приміщенні харківського медіацентру «ВРЕМЯ» відбувся експертний круглий стіл «Шляхи усунення дискримінації у сфері реєстрації фактів народження та смерті осіб на окупованих територіях України».
Доповідачами виступили дослідники, які опрацьовували дану проблематику в рамках проекту «Усунення дискримінації громадян України при реєстрації фактів народження та смерті, що відбулись на тимчасово окупованій та не контрольованих Урядом територіях України»:
— Олег Ільницький, кандидат юридичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, керівник проекту;
— Андрій Гнида, представник Центру правових та політичних досліджень «СІМ», асистент проекту;
— Максим Тимочко, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини.
Якщо громадянину України потрібно зареєструвати факт народження або смерті, він звернеться до органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС), і цього ж дня отримає відповідне свідоцтво. Але якщо факт народження або смерті відбудеться на тимчасово окупованій або непідконтрольній Уряду України території (Кримський півострів, ОРДЛО), то громадянину України потрібно буде пережити низку поневірянь: спочатку звернутись до РАЦСу, одержати відмову, потім звернутись до суду, дочекатись позитивного рішення, і тільки після того з’явиться можливість, ще раз звернувшись до РАЦСу, отримати відповідне свідоцтво. Постає резонне запитання: чому для одних громадян України існує адміністративна процедура (через РАЦС), а іншим ці ж факти народження або смерті потрібно доводити виключно через судову процедуру?
Масштаби проблеми вражають. Зокрема, орієнтовна кількість фактів народження та смерті, що відбулись на окупованих або непідконтрольних територіях з 2014 року становить понад 372 тисячі випадків. За цей же час офіційними українськими органами внесено тільки 31 317 записів про факти народження або смерті на вищезазначених територіях тобто, менше 10%.
Але найгіршим у цій ситуації є те, що існує дискримінація за територією походження особи. Олег Ільницький відзначає, що «для держави України, яка декларує, що вона є правовою, будь-яка дискримінація є ганебним явищем. Явищем, забороненим Конституцією України».
Учасники круглого столу прийняли резолюцію, в якій відмітили, що чинний спосіб підтвердження актів цивільних станів, які виникли на тимчасово окупованій території, в поряду окремого провадження за правилами цивільного судочинства є заформалізованим, складним та фінансово обтяжливим для осіб. Його реалізація зумовлює виконання судами України невластивих їм функцій без належного правового обґрунтування фактичної потреби, неспівмірності між запропонованими засобами та досягнутим результатом, з порушенням міжнародних стандартів та зобов’язань України в сфері прав людини.
А тому закликали владу прийняти нормативно-правові акти, якими:
— закріпити спеціальні правила адміністративної процедури реєстрації актів цивільного стану, що виникли на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим;
— удосконалити правила окремого провадження цивільного судочинства для встановлення фактів, які виникли на тимчасово окупованій території ОРДЛО, з метою зменшення формалізації та покращення доступності процесу;
— побудувати систему обліку документів, що визначають правовий статус особи, виданих на тимчасово окупованій території, для підвищення рівня контролю за документами, а не особою;
— провести широку просвітницько-роз’яснювальну роботу серед службовців різних рівнів щодо впровадження механізмів усунення дискримінації за ознакою місця походження.
Зауважимо, що проект «Усунення дискримінації громадян України при реєстрації фактів народження та смерті, що відбулись на тимчасово окупованій та не контрольованих Урядом територіях України» реалізується за фінансової підтримки Фонду сприяння демократії Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні.
Правовий коментар:
У п. 125 Консультативного висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 р. «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що невизнання управління окупованою територією не повинно призводити до позбавлення народу будь-яких переваг, які виникають з міжнародної співпраці. Зокрема, в той час, як офіціальні дії окупаційної влади від імені та в інтересах народу окупованої території є незаконними та недійними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, які можуть бути проігноровані лише на шкоду мешканцям окупованих територій.
Використовуючи вказаний правовий висновок, Європейський суд з прав людини у справах «Лоізіду проти Туречиини» («Loizidou v. Turkey», 18.12.1996 р., § 45), «Кіпр проти Туреччини» («Cyprus v. Turkey», 10.05.2001 р., §§ 91-96) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» («Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», 23.02.2016 р., § 137) констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду чітко показує, що зобов’язання не брати до уваги акти фактичних утворень не є абсолютним. Інший підхід означав би позбавлення мешканців територій всіх їхніх прав… Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Юрій Нужний
Див. також:
Допоможемо почути дискримінованих!
Янв 11, 2018
16 січня 2018 року у Харківському медіацентрі «ВРЕМЯ» (вул. Сумська, 72,, 2-й поверх) відбудеться круглий стіл «Шляхи усунення дискримінації у сфері реєстрації фактів народження та смерті осіб на окупованих територіях України».
Під час заходу буде презентовано результати дослідження «Перешкоди в реалізації прав і свобод на окупованій території Кримського півострова та тимчасово непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей», а також у широкому експертному середовищі обговорено можливі шляхи вирішення досліджуваних проблем.
Доповідачі:
- Олег Ільницький, к.ю.н., доцент Львівського національного університету імені Івана Франка;
- Андрій Гнида, асистент проекту;
- Максим Тимочко, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини.
Робота круглого столу розпочнеться о 12:00.
Завершиться захід прес-конференцією о 13:30.
Організатори: ГО «Центр правових та політичних досліджень «СІМ» у партнерстві з Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
На Харківщині захід проходитиме за організаційної підтримки ГО «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА».
За більш детальною інформацією прохання звертатись за телефоном (099) 063-27-37 та/або електронною поштою ombkharkiv@gmail.com (Юрій Чумак).
Проект «Усунення дискримінації громадян України при реєстрації фактів народження та смерті, що відбулись на тимчасово окупованій та не контрольованих Урядом територіях України» реалізується за фінансової підтримки Фонду сприяння демократії Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні.
Див. також:
Флешмоб «Визнай своїх дітей, Україно!»
