Дек 16, 2021
15 грудня на Харківщині завершився XVIIІ Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, який тривав із 25 листопада.
Мандрівний Docudays UA – 2021 проходив під гаслом «Повне одужання», його основна тема – право на охорону здоров’я. Під час Фестивалю відбувалися не лише покази кращих стрічок світової документалістики, але й правоосвітні та правозахисні заходи з запрошенням провідних експертів.
Про Мандрівний Docudays UA на Харківщині розповіли регіональні координатори Фестивалю: Анна Смаглюк – помічниця президента Харківського університетського консорціуму «УНІКОН», Марія Ясеновська – президентка Харківської обласної фундації «Громадська Альтернатива», Денис Волоха – представник Харківської правозахисної групи та Юрій Чумак – голова «Центру правових та політичних досліджень «ДУМА».
Основною площадкою для заходів, організованих Харківським університетським консорціумом «УНІКОН» у межах XVIIІ Мандрівного Docudays UA стали 10 закладів вищої освіти Харківщини. Для них було проведено 13 спеціальних показів, серед яких 2 майстер-класи «Відповідальність за порушення права на публічну інформацію та попередження злочинності у кіберпросторі» і 2 тренінги «Континуум – балансування індивідуальних прав», у яких взяли участь 4 200 осіб. «Також проведено відкритий показ під час представницького круглого столу «Як забезпечити гідні і безпечні пологи», організований у межах Всеукраїнської кампанії ГО «Докудейз» «Разом – за безпечні пологи!», – оповіла Анна Смаглюк.
ХОФ «Громадська Альтернатива» продовжила цього року розмову на тему дискримінації зі своїми аудиторіями – молоддю, активістами та працівниками музеїв, охопивши кілька сотень учасників. «Ми змогли підвищити усвідомлення сприйняття дітей з інвалідністю з точки зору прав людини, побачили виклики в сфері бізнесу та прав людини, що можуть бути актуальними для молодих людей під час працевлаштування, загострили своє сприйняття проблематики міграції та взаємин підлітків з оточенням на шляху пошуку себе та своєї самоідентифікації. Окремо варто сказати про фільм «Невидимі» та круглий стіл із місцевою медичною спільнотою. Занурення у тему відбувалося за допомогою методики плейбек, яку віртуозно продемонстрували актори театру «Живе дзеркало», – повідала Марія Ясеновська.
Харківською правозахисною групою було організовано та проведено 16 заходів, які охопили 11 різних локацій та 260 людей. Окрім показів фільмів було організовано 2 дискусії: про права людини і традиційні цінності та про баланс між індивідуальною свободою і захистом громадського здоров’я. Майже щодня глядачі могли відвідати кінопокази у різних місцях Харкова. І це знаходило живий відгук у харків’ян. «Приміром, сюжет фільму «Колектив», на думку глядачів, має паралелі з подіями навколо Харківського онкоцентру; кінострічка «Щось прекрасне лишилося позаду» надихнула спікерів на обговорення непростих тем переживання втрат близьких; кінознавець Дмитро Петренко захопливо розкрив доку-фільм «Розбитий ніс, пусті кишені», – поділився Денис Волоха.
Як повідомив Юрій Чумак, акцент у фестивальних мандрах, що проводились Громадським центром «ДУМА» на базі шкіл, молодіжних хабів громадської активності, кіноклубів Docudays UA, робився на правових показах у населених пунктах області. Були організовані кінозали й для установ Державної кримінально-виконавчої служби України та відділів/секторів Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, а також, за сприяння правового клубу «PRAVOKATOR.Харків», – для центрів і бюро безоплатної правової допомоги всієї України. Дискусії «Наркозалежність – хвороба, яку можна подолати» (із педагогами Чугуївської міської територіальної громади) та «Сучасні воєнні технології: ночі більше не буде?» (з курсантами Харківського національного університету внутрішніх справ, студентами інших вишів та громадськими активістами) відбулися після переглядів фільмів в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE. Загалом, разом із засудженими 4-х областей України, кінопокази, організовані ЦППД «ДУМА», відвідали близько 5 250 глядачів.
«Цікавим досвідом стало представлення Всеукраїнської кампанії ГО «Докудейз» «Разом – за безпечні пологи!», поєднане з онлайн майстер-класом від інструктора Харківської обласної організації Червоного Хреста України щодо навичок надання першої домедичної допомоги вагітним жінкам та новонародженим дітям», – зауважив Юрій Чумак.
Спікери наголосили, що, через карантинні обмеження, значну частину заходів довелося перевести в онлайн-формат. Натомість, завдяки цьому вдалося й значно розширити географію Docudays UA на Харківщині, який в онлайні вийшов і за кордони області.
Завдяки кінопоказам та розповсюдженню інформації про Фестиваль активно поширювалися ідеї прав і свобод людини. XVIІI Мандрівний Docudays UA показав, що на Харківщині формується постійна аудиторія документального кіно про права людини, його поціновувачі, які вже чекають на наступні покази.
Більше інформації про Docudays UA на Харківщині див. тут:
Георгій Кобзар
Дек 12, 2021
Активна дискусія «розгорілася» під час обговорення французького документального фільму «А ночі вже більше не буде», перегляд якого відбувся 11 грудня в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE в межах Мандрівного фестивалю Docudays UA.
У стрічці режисерки Елеонори Вебер глядачі побачили реалії пілотів, які керують гвинтокрилами над зонами бойових дій в Афганістані, Іраку та Сирії. Вони, користуючись сучасною оптичною технікою, знищують живі цілі вночі, однак перебувають у постійному страху припуститися помилки. Кіно показує, як далеко може завести бажання все бачити, якщо ним зловживати.
Правовий кінозал було організовано регіональним координатором Мандрівного фестивалю Docudays UA на Харківщині Юрієм Чумаком. У заході взяли участь курсанти Харківського національного університету внутрішніх справ, студенти Харківського національного університету економіки ім. Семена Кузнеця, модераторки кіноклубів медіапросвіти Docudays UA, які проходили навчальну програму під менторством Ю. Чумака, журналісти, громадські активісти та інші зацікавлені особи.
Наводимо кілька яскравих висловлювань, які пролунали в ході обговорення:
Андрій Ерліх, громадський активіст:
– Мета використання новітньої зброї – збільшити її точність та зменшити кількість втрат серед мирного населення. Однак фільм показує, що нові технології ставлять перед людством і нові виклики.
Тетяна Сава, керівниця кіноклубу Docudays UA при громадській організації «В єднанні – сила»:
– Враження від побаченого – моторошні. Різні люди в ньому весь час перебувають під прицілом. Запам’яталася фраза з фільму: «Більше не буде війни, в якій сторони дивляться один одному очі в очі». Власне, як слідує з побаченого, більше не буде й самої ночі. Адже сучасна військова техніка дозволяє бачити в нічний час все, як удень.
Світлана Фєнота, громадська активістка:
– Думаю про те, як багато сил, часу, ресурсів люди витрачають для знищення собі подібних. Аби все це використовувалося в творчих цілях – зовсім інший був би світ!
Дар’я Трофименко, доцентка кафедри правового регулювання економіки факультету економіки і права ХНЕУ ім. Семена Кузнеця:
– Це ж круто використовувати сучасні технології, правда? Але якщо ці технології застосовуватимуть у цивільному житті та будуть слідкувати за людиною, контролювати її, знищувати тих, хто чинить опір? Ми при обговоренні завжди піднімаємо тему дотримання прав людини. І бачимо, що під час війни права людини, і, в першу чергу, цивільного населення, завжди порушуються, якою б точною та модерновою не була зброя… Docudays UA взагалі мені подобається тим, що показує реальність, над якою доволі рідко задумуєшся у повсякденному житті.
Олексій Рвачов, старший викладач кафедри кібербезпеки та DATA-технологій факультету №6 ХНУВС:
– Є міжнародні норми, що описують правила війни. У фільмі показано, як вони порушуються: і вбивають людей, які не мали зброї, і поранених добивають. Курсанти говорили про те, що назріла необхідність, аби за військовими був належний цивільний контроль, аби ті не переходили межу.
Наостанок Юрій Чумак поділився стислою інформацією про міжнародне гуманітарне право, яке обмежує методи і засоби ведення війн, а також регулює захист жертв війни. Правозахисник наголосив, що в умовах сьогодення, коли стрімко розвиваються військові технології, в яких все більше зростає роль машин, здатних вже автономно «приймати рішення» про враження цілей, постає питання про відповідне міжнародне правове регулювання їх застосування.
Георгій Кобзар
Дек 11, 2021
На Міжнародному мандрівному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.
10 грудня, у Міжнародний день прав людини, працівники соціальної сфери Чугуївської міської територіальної громади були запрошені до міської ради на перегляд документальної стрічки «Мій інший син» (Аргентина).
Фільм представив регіональний координатор Мандрівного фестивалю Docudays UA на Харківщині, комунікатор Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Чумак.
Короткометражне анімаційне кіно повідало про те, як батькові довелося пройти шлях від заперечення до безумовної любові до сина, в якого виявився синдром Дауна.
Стрічка викликала живий відгук у глядачів, які активно обговорювали її після показу.
Як зазначив завідувач відділення денного перебування територіального центру соціального обслуговування Чугуївської міської ради Ігор Іванов, незвичний формат фільму сприяв кращому розумінню тих емоцій і переживань, які відчував батько маленького хлопчика.
Учасники заходу зійшлися на думці в тому, що сучасні підходи до впровадження інклюзії в освіті та в інших сферах життя є правильними, гуманними та такими, що відповідають цінностям прав людини. Адже вони допомагають тим, хто має певні відмінності, інтегруватися в суспільство.
Заступниця міського голова – керуюча справами виконавчого комітету Чугуївської міської ради Людмила Макаренко зауважила, що Чугуїв у питаннях запровадження інклюзії займає провідні позиції у Харківській області, адже у місті опікуватися особливими дітками, створювати для них освітнє середовище почали вже давно. Саме в Чугуєві з’явилась перша в області ресурсна кімната. Продовженням системної роботи стало створення Центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Шанс» та Інклюзивно-ресурсного центру. І цього року в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» система інклюзії в Чугуївській громаді визнана однією з найкращих на Харківщині.
На завершення Юрій Чумак привітав усіх з Міжнародним днем прав людини. Та нагадав, що 10 грудня в Україні відзначають ще й День безоплатної правової допомоги. Правозахисник наголосив, що державна система БПД готова завжди прийти на допомогу тим, хто потребує правової помочі.
Чугуївська міська рада
Дек 3, 2021
2 грудня, у Міжнародний день боротьби за скасування рабства, для органів місцевого самоврядування та соціальних служб райдержадміністрацій Харківської області було організовано інформаційний захід «Роль територіальних громад у протидії торгівлі людьми».
Голова Харківської міськоої організації Міжнародної організації «Жіноча громада» Ольга Білецька повідала в онлайні працівникам структурних підрозділів, що опікуються соціальними питаннями у сільських, селищних та міських територіальних громадах Харківщини, а також для соціальних служб райдержадміністрацій, про те, як зараз в Україні організовано процес протидії торгівлі людьми та взаємодії суб’єктів, що надають допомогу постраждалим від сучасного рабства. Ольга Білецька поділилася новаціями в нормативно-правовій сфері, відповіла на запитання учасників.
Також до заходу долучився голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», експерт з адвокації та комунікації Юрій Чумак, який поділився досвідом організації інформаційно-просвітницьких кампаній, спрямованих на запобігання торгівлі людьми.
Довідково: Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року Генасамблеєю ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. В України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.
Зауважимо, що захід проведено в рамках проєкту Міжнародної організації з міграції «Здійснення громадського контролю за виконанням політики протидії торгівлі людьми в Полтавській, Кіровоградській, Харківській та Чернівецькій областях у 2021–2022 роках», за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
P.S. Думки, висловлені у публікації, є думками авторів і не обов’язково відображають точку зору IOMUkraine та USAID.
Георгій Кобзар
Дек 1, 2021
Легко! Можна, наприклад, подивитися кіно. Але не звичайне кіно про супергероїв чи смішнецькі події, кумедні курйозики, пошук скарбів, шалені гонки, яке ми звикли дивитися у кінотеатрі під поїдання попкорну.
Тут потрібно дещо особливе, що є лише в репертуарі кіноклубів Docudays UA. І ми це зробили! Разом зі студентами групи 6.05.081.010.20.2 факультету «Економіки і права» Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця дивилися кіно.
Ми дивилися фільм про життя маленької дівчинки Лізи, яка весь час тікала з дому, бо її власна душа в тілі крихкої істоти не може примиритися з навколишньою дійсністю, з грубою батьківською любов’ю, з вічним питанням: «Що тебе не влаштовує?», з потребою посміхатися, коли скажуть дорослі і не плакати. Історія про нескінченне бажання дитини вивільнитися з грубого світу батьків хоча б на мить.
Щиро пишаюся своїми студентами, що ми разом змогли приєднатися до Всеукраїнської акції «16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА», яка щороку відбувається з 25 листопада до 10 грудня, а документальне кіно «Лізо, ходи додому!» знайшло свій відгук в їх серцях.
Надати допомогу тому, хто її потребує, захистити, не бути толерантним до будь-якого прояву насильства може кожен. Є особливий жест про те, що інша людина потребує допомоги. Будьте уважними і якщо його побачите – допоможіть, не будьте байдужими спостерігачами. Бо якщо ми хочемо змінити цей Всесвіт, потрібно починати з власної маленької планети.
P.S. А стрічку нам було люб’язно надано кіноклубом медіапросвіти з прав людини Docudays UA ДУМАй!, що діє при ГО «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА. Дякую, Юра Чумак.
Дар’я Трофименко, доцентка кафедри правового регулювання економіки факультету економіки і права ХНЕУ ім. Семена Кузнеця
Ноя 28, 2021
Як волонтери допомагають армії та наближають мир, обговорювали учасники та учасниці показу фільму «Мир», що відбувся в онлайні 26 листопада.
Коротка та емоційна стрічка з репертуару кіноклубів Docudays UA від режисера Сергія Лисенка, сповнена рефлексій та чесних розмов. Головний герой Мирослав Гай – актор та хореограф-постановник у проєкті «Танцюють всі», а також боєць Національної гвардії на Сході, а ще засновник волонтерського фонду, що допомагає українському війську у зоні бойових дій.
В обговоренні стрічки взяли участь Вікторія Дворецька – колишня військова, керівниця ветеранського відділу фонду «Повернись живим», Володимир Шевченко – співзасновник волонтерського об’єднання «Ядро» (Тернопіль), регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини, Наталя Бімбірайте – співорганізаторка Координаційного волонтерського центру (Херсон), керівниця проєкту «Шерифи для нових громад».
Приємним «бонусом» для глядачів стало те, що до заходу приєднався й сам Мирослав Гай. Він повідав, що на початку війни на Сході України наша армія була у занепаді, не вистачало одягу та взуття, оснащення та продуктів, військова техніка перебувала у кепському стані. Тому, повернувшись із фронту, Мирослав вже мав розуміння, чого потребують наші військові, й активно долучився до волонтерського руху.
За словами Мирослава, на сьогоднішній день вітчизняні Збройні Сили перебувають у набагато кращому стані, тому допомога з боку волонтерів теж змінила свої вектори. Вже немає нагальної необхідності кожного разу самотужки їхати на лінію зіткнення, адже речі можна й «Новою поштою» відіслати. Натомість, є потреба у технічній допомозі. Так, останнім часом очолюваний Мирославом Благодійний фонд «Мир і Ко» встановлює на Сході радіоточки, які доносять українські новини та музику не тільки до позицій наших воєнних, але й «накривають» території Донбасу, окуповані ворогом.
Вікторія Дворецька, яка проходила військове навчання разом із Мирославом, розповіла, що в 2014-му році в українських вояків «легше сказати, що було, а не чого не вистачало, бо не вистачало майже всього». І добровольці у батальйоні «Айдар» мали лише 58 автоматів на понад 150 бійців. І були в поганому однострої та у власних кросівках і кедах. І всі ці роки волонтери активно допомагали нашому війську. Та продовжують допомагати.
Як ініціативні громадяни та громадські організації Тернопільщини об’єдналися в «Ядро», збирали та відвозили на Схід України продукти, одяг, «буржуйки» та інший реманент, купували для військових частин автівки, оповів Володимир Шевченко. Зараз, коли ситуація на фронті стабілізувалася, він, разом із однодумцями, готує юних пластунів, які в майбутньому зможуть стати надійною зміною для наших вояків.
А Наталя Бімбірайте нагадала, що початок російської агресії проти України відбувся в Криму, і перших вимушених переселенців звідтіля прийняла саме сусідня Херсонщина. Тривалий час існувала реальна загроза вторгнення з Криму. Тому волонтери стали активно допомагати нашим військовим, які боронять Південний кордон (до речі, Сергій Лисенко має в своєму режисерському «арсеналі» й однойменний фільм, героїнею якого виступила сама Наталя Бімбірайте). Як наголосила Наталя, волонтери тоді по всій країні буквально підняли нашу армію. І, тим самим, допомогли Україні залишитися українською.
Як зазначив модератор заходу, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак, зараз очолюваний Наталею Бімбірайте проєкт «Шерифи для нових громад» вивчає та поширює успішний досвід громад України у вирішенні безпекових питань, тим самим сприяючи підвищенню рівня безпеки в усій нашій країні.
На завершення представник Zagoriy Foundation Ліор Ходос закликав усіх робити добрі справи, заради допомоги один одному. Він процитував слова Мирослава Гая: «Станьте волонтерами хоча б на один день!» та відмітив, що поле для волонтерства в нашій країні є широким, адже чимало людей потребують помочі з боку суспільства.
Зауважимо, що показ пройшов під гаслом «Твори добро через документальне кіно!» та був приурочений до Щедрого Вівторка – Всеукраїнського дня добрих справ. Захід був організований спільними зусиллями Мережі DocuClub і Zagoriy Foundation.
Георгій Кобзар
