Янв 11, 2019
Фото: 24 канал
Політики, що роблять подарунки дітям, намагаються купити голоси їхніх батьків.
Тільки-но прозвучав старт виборчої президентської кампанії, як до закладів освіти всієї країни масово почали навідуватися політики. Граючи ролі таких собі Дідів Морозів чи то Санта-Клаусів, вони несуть дітям подарунки.
І потім заповзято виставляють фото- та відеозвіти про свою «благодійність» у соціальних мережах та поширюють їх у ЗМІ.
А от наскільки відповідає чинному законодавству така діяльність та чи не є це прихованою агітацією або навіть підкупом виборців? – Давайте розбиратися.
Зауважимо, що ч. 1 ст. 58 Закону України «Про вибори Президента України» дає доволі розлоге тлумачення терміну «передвиборна агітація»: – це «здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата на пост Президента України. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України».
Чи можуть подарунки дітям спонукати їхніх батьків проголосувати за певного кандидата? – Питання, я думаю, риторичне. І чи суперечить така «подарункова» форма агітації законам України?
Відповідь шукаємо у ч. 6 ст. 64 (Обмеження щодо ведення передвиборної агітації) закону «Про вибори Президента України»: «Забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. Така передвиборна агітація або надання виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за певного кандидата або згадуванням його імені, вважається підкупом виборців».
Тобто, обдаровувати потенційних виборців забороняється, а надання грошей, товарів чи послуг у поєднанні із закликами голосувати за кандидата є підкупом.
За що, до речі, передбачена кримінальна відповідальність. У Кримінальному кодексі України є відповідна стаття 160 (Підкуп виборця, учасника референдуму), ч. 2 якої містить припис: «Пропозиція, обіцянка або надання виборцю чи учаснику референдуму неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права…, голосування за окремого кандидата на виборах, – караються обмеженням волі на строк до 3 років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років».
Щоправда, у примітці до цієї статті значиться, що під неправомірною вигодою слід розуміти кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує 3 відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Що на сьогоднішній день дорівнює 57,63 грн.
Виходить, що в разі, якщо «добродії» від політики обдаровуватимуть виборців на суми, менші, ніж 57,63 грн, такі дії не підпадатимуть під кримінальну відповідальність. Хіба що ставатимуть предметом суспільного осуду…
Навіщо писати про відповідальність за підкуп виборців, якщо мова вище йшла про подарунки для дітлахів, які навчаються в школах, є неповнолітніми і не є виборцями? – вигукне уважний читач. А я відповім йому: раніше вітчизняні суди дотримувалися такої ж логіки. Але тепер…
Як зауважує радник з юридичних питань Громадянської мережі «ОПОРА» Павло Романюк, Вищий адміністративний суд України у 2016 році підготував свої «Узагальнення щодо особливостей провадження у справах за адміністративними позовами з приводу оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, інших учасників виборчого процесу, пов’язаних з підкупом виборців», в яких чітко наголосив на тому, що роздача кандидатами подарунків дітям здійснюється саме «з метою спонукання їхніх батьків, які зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і нести фінансову відповідальність за неї, голосувати за певного кандидата».
Іншими словами, ВАСУ юридично обґрунтував те, що фактично було всім і раніше зрозуміло: політики, коли роблять подарунки дітям, намагаються купити голоси їхніх батьків. І роблять це незаконно.
Певно, «адвокати» діячів, що полюбляють під час виборів «ходити в народ» до шкіл і ліцеїв, знайдуть інший аргумент на захист своїх патронів: мовляв, останні ще не зареєструвалися в якості кандидатів у Президенти, тому й обмеження щодо агітації на них допоки не розповсюджуються.
На жаль, українське законодавство виписано так, що за дочасну агітацію дійсно не передбачено відповідальності. З одного боку, це логічно: наперед же неможливо знати, чи буде хтось, хто активно піариться, незабаром висуватися у Президенти. А з іншого…
А з іншого – є пряма норма статті 31 (Особливості відносин між закладами освіти та політичними партіями і релігійними організаціями) Закону України «Про освіту», ч. 4 якої передбачає: «Керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в заходах, організованих… політичними партіями (об’єднаннями), крім заходів, передбачених освітньою програмою».
Так, тут ідеться про політичні партії, але, за аналогією права, навіть безпартійним кандидатам, якщо вони приходять агітувати за себе, любимих, нема чого робити в школах та інших освітніх закладах.
До прикладу, ще в лютому 2018 року Київська міськрада прийняла рішення щодо недопущення політичної діяльності та політичної агітації в загальноосвітніх навчальних закладах міста Києва. Відповідно до рішення, у столичних школах не допускається розповсюдження реклами політичного характеру. Також заборонена політична агітація серед учнів та просування політичного брендингу.
Однак через те, що у 2019 році в Україні відбудуться одразу дві виборчі кампанії, то і намагань політиків використовувати навчальні заклади як майданчики для агітації батьків побільшає.
Тому радимо свідомим батькам скаржитися до Департаментів освіти та правоохоронних органів на випадки політичної агітації в навчальних закладах. А свідомим політикам пропонуємо працювати на благо людей – таким чином, щоб ніхто не потребував передвиборчих подачок.
Отже, бійтеся політиків, що дари приносять! І хай школи обійдуться без політики! Та політиків.
Юрій Чумак
Рубрика
Дек 21, 2018
Про історії українських бранців, які вийшли з катівень у підвалі захопленої Луганської облдержадміністрації, харків’яни мали змогу дізнатися 20 грудня 2018 року під час 2-х показів документальної стрічки «Крихка свобода».
П’ять колишніх полонених діляться з глядачем своєю історією в контексті сьогодення України, від Революції Гідності до окупації Криму та східних регіонів країни.
«ЛОДА – приміщення Луганської обласної державної адміністрації, яке з початку захоплення незаконними збройними формуваннями перетворилося на одне з понад 200 місць несвободи на захопленій території. Фільм про те, як підвал обладміністрації в Луганську перетворився у катівню. Наступна незаконна в’язниця мала б з’явитися в підвалі Харківської ОДА. Пам’ятаймо про це!», – так оповів нам про стрічку «Крихка свобода» голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив (СЦГІ) Володимир Щербаченко – переселенець із Луганська.
Про те, як це відбулося в Луганську і як цього не сталося в Харкові – місті, де було знято частину фільму, – харків’яни мали змогу обміркувати 20 грудня 2018 року під час 2-х кінопоказів.
Творці фільму по-особливому підійшли до теми полону. Вони винесли на перший план долю звичайного українця, який несподівано втрачає свій дім, право на свободу думки, і якого потім позбавляють волі. Більшість героїв стрічки, чиї історії мали змогу побачити глядачі, родом з Луганщини. Для повноти кінокартини історії героїв були доповнені зйомками інтер’єрів обладміністрації у Харкові. Ця будівля, свого часу, теж була захоплена тими, хто волав про «Новоросію», але ХОДА змогли визволити.
Деталі тюремної реальності (факти катування, жорстокого поводження, приниження людської гідності) задокументовані правозахисниками СЦГІ, які виступили консультантами змісту фільму. У кінокартині передано емоцію, яка розкриває все пережите.
«Герої фільму довірились нам – ми обережно передаємо цю довіру глядачеві», – зауважив режисер Костянтин Кляцкін.
Враженнями від стрічки поділилася керівниця Східноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження» Олена Розсказова:
«Одна з колишніх полонених, родом з Криму, розповідала, що бойовики обіцяли принести голову її дитини, якщо та не заговорить. Думаю, вони не жартували. А що вона могла сказати, якщо її взяли у полон за те, що на блокпосту крикнула «Слава Україні!»? Що вона «іноземний агент»?
Інша жіночка з Сєвєродонедька, також колишня полонена, казала, що у неї таке враження, що або вона, або весь світ божеволіє…
У мене у 2014-2015 роках були схожі відчуття. Зараз вони трансформувались. Я кожного дня радію, що наш офіс не розтрощили ані сепари, ані правокадікали. І що не доводиться ховатися. І що ти можеш казати правду.
Костянтин Кляцкін, Володимир Щербаченко, дякую за фільм! Будемо сподіватись, що скоро свобода наша не буде крихкою…».
Кінопокази у Харкові проходили у кінотеатрі «Планета кіно» та Хабі соціальної активності «Студія 42». Інформаційні партнери показів – Харківська обласна державна адміністрація та Східноукраїнське представництво Міжнародного фонду «Відродження».
Довідково:
Документальну 35-хвилинну стрічку «Крихка свобода» створили кінематографісти об’єднання Вавилон’13 та студії DocNoteFilms на основі документальних свідчень, зібраних правозахисниками Східноукраїнського центру громадських ініціатив (СЦГІ).
Прем’єра фільму у Києві в жовтні поточного року об’єднала кінематографістів, правозахисників, представників держапарату, поціновувачів документального кіно. В переповненій залі кінотеатру «Жовтень» глядачі аплодували стоячи героям кінокартини, які теж були присутні на показі. Фільм також було показано у Польщі для учасників конференції з прав людини ОБСЄ та в Українському домі у Варшаві.
Тизер фільму: https://www.youtube.com/watch?v=UJFaSwTUNlU
Георгій Кобзар
Дек 16, 2018
15 грудня у Харківському національному університеті внутрішніх справ була проведена інформаційна зустріч «Подолання стигми та дискримінації стосовно представників вразливих груп населення в діяльності органів поліції».
Бінарний правоосвітній захід для курсантів та слухачів магістратури провели колишній помічник міністра МВС з питань дотримання прав людини, голова Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ Юрій Чумак та професор кафедри конституційного і міжнародного права факультету № 4 ХНУВС Андрій Войціховський.
Під час жвавого обговорення учасники виробили спільне розуміння таких понять як «вразливі групи», «Верховенство права», «дискримінація» та «стигма».
Ю. Чумак запропонував для перегляду документальний фільм «Білий танець», знятий Асоціацією УМДПЛ та студією Real Srories Production, що правдиво та без прикрас показує життя такої стигматизованої групи суспільства як секс-працівниці. У стрічці, зокрема, згадується, що секс-працівниці нерідко стають жертвами незаконних дій з боку поліцейських.
Також правоохоронці розглянули типові ситуації, з якими стикаються представники вразливих груп та проаналізували фактори, що сприяють порушенню прав і свобод. І наприкінці інформаційно-освітнього заходу учасники дійшли висновку про необхідність толерантного ставлення до різних груп суспільства та неухильного дотримання Закону в роботі поліції.
Зауважимо, що всього на Харківщині наприкінці 2018 року було організовано 10 таких тренінгів – для курсантів і магістрів ХНУВС, працівників поліції ГУНП в Харківській області та патрульних поліцейських.
Заходи проводилися за співпраці з Благодійною організацією «Легалайф-Україна» в рамках проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я» за фінансування Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
P.S.: До речі, 17 грудня – Міжнародний День захисту секс-працівників від насильства і жорстокості. Це день відкритого вираження солідарності і підтримки тих, хто зіткнувся з насильством. Міжнародна правозахисна організація «Amnesty International» закликає до декриміналізації секс-роботи де-юре і де-факто та наголошує на необхідності захищати і дотримуватися прав людини секс-працівників. Організація «Лікарі Миру» з нагоди 17 грудня солідарно підтримує секс-працівників та закликає до декриміналізації їх роботи. Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок (CEDAW) закликає уряди країн нашого регіону забезпечити захист секс-працівників від насильства.
Георгій Кобзар
Дек 15, 2018
Тренінг з цієї тематики для представників громадських організацій, блогерів, фрілансерів та активістів – тобто всіх, хто цікавиться ефективними інформаційними практиками – відбувся 14 грудня на базі Благодійного фонду «Карітас Харків».
«Сьогодні ми обговоримо те, як інформувати, щоб всі про вашу діяльність знали, але позовами не діставали», – розпочав захід тренер Юрій Чумак.
Нерідко громадські активісти, які роблять немало корисного, не дуже обізнані в тому, як «достукатися» до ЗМІ, аби інформація потрапила до глядачів, слухачів, читачів. І, найголовніше, не вистачає правових знань в галузі доступу до інформації. При цьому, при поширенні суспільно важливої інформації можна наразитися на невдоволення тих, кого вона «зачіпає за живе» та наразитися на судові позови.
Тому під час тренінгу були розглянуті питання:
— Як збирати та поширювати інформацію?
— Основи законодавства про доступ до публічної інформації.
— Як готувати матеріали, цікаві для ЗМІ?
— Як налагодити комунікацію між громадськістю та ЗМІ?
— Що таке дифамація та як запобігти звинуваченням у поширенні недостовірної інформації?
Заняття відбувалося в цікавій інтерактивній формі, супроводжувалося практичними прикладами та вправами. Кожен з учасників (учасниць) отримав для себе чимало нових корисних знань та навичок.
Як зауважила керівниця проекту Карітасу Харкова «Об’єднуючи людей заради миру» Марина Краснова, дана правопросвітницький захід був спрямований на те, аби підвищити правову обізнаність активістів, психологів та волонтерів у питаннях медіакомунікації, оскільки в XXI столітті належне інформування набуває особливої значущості для ефективної роботи в громадському секторі.
Довідково: Юрій Чумак є головою Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», членом правління Харківської обласної організації Національної спілки журналістів України, колишнім регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по Харківській області. У 2006 році виграв суд у Президента України щодо ненадання відповіді на інформаційний запит.
Георгій Кобзар
Дек 14, 2018
Тренінг під такою назвою відбувся 13 грудня 2018 року на базі Харківського обласного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Тренером виступив правозахисник Юрій Чумак – фундатор ініціативи «Чоловіки проти домашнього насильства», керівник Тренінгового центру прав людини, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА»
Учасники – співробітники і співробітниці ЦСССДМ та служб у справах сім’ї Харкова і області – розглянули разом із тренером чоловічі та жіночі «гендерні коробки». Та дійшли до висновку, що суспільні стереотипи привчають до того, що в чоловіків «повинно» бути більше влади і контролю у відношеннях, вдома і в соціумі в цілому.
Опрацювали учасники й вправу, присвячену статусу та владі. Статус – це соціальне становище людини в суспільстві, те, як людину сприймають інші, з огляду на кількість в неї влади. Влада – здатність впливати на інших людей та контролювати їх, певні можливості та ресурси.
І саме «влада над», яку нерідко намагаються застосовувати чоловіки в сім’ях, стає першопричиною насильства. Замість неї необхідно задіювати «владу з», тобто розбудовувати союзницькі і партнерські відносини між чоловіками й жінками та між батьками й дітьми.
Таке партнерство мусить стати запобіжником домашнього насильства.
Зауважимо, що тренер Ю. Чумак пройшов відповідне навчання за програмою EMAP в рамках проекту «Подолаємо наслідки війни разом». ЕМАР – це програма, яка включає в себе розгляд таких тем, як причини і сприятливі фактори для виникнення насильства, статус і влада, взаємодія і залежність один від одного жертви і кривдника, вплив присутності насильства в цілому на суспільство, а також практичні інструменти використання EMAP для протидії насильству над жінками та дітьми.
Георгій Кобзар
Дек 13, 2018
Захід проводився в рамках Всеукраїнського тижня права.
Ініціатором виступила Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів. В роботі «круглого столу» взяли участь представник громадської організації Юрій Чумак та співробітники Управління превентивної діяльності, Управління карного розшуку, Управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми та слідчого управління.
Під час «круглого столу» учасники говорили про стан дотримання прав і свобод уразливих груп населення з боку працівників поліції, принципи, якими керуються поліцейські під час службової діяльності, а також випадки дискримінації наркозалежних, секс-працівниць тощо.
За словами оперуповноваженого Управління карного розшуку ГУНП в Харківській області Олени Саморукової, безпідставне обмеження прав певної групи людей працівниками поліції неприпустимо. «Поліція завжди дотримується в своїй роботі вимог Закону та принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями», – додала Олена Саморукова.
В ході дискусії присутні обмінялися досвідом та визначили заходи щодо підвищення рівня правового захисту громадян, зокрема уразливих груп населення.
За інформацією Відділу комунікації поліції Харківської області
