Ноя 22, 2018
21 листопада, в День Гідності та Свободи, у Харкові стартував XV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Відкрився фестиваль у кінотеатрі «8 1/2» фільмом «Віддалений гавкіт собак», який демонструвався з тифлоперекладом для людей з порушенням зору.
Як зауважив правозахисник та регіональний координатор Docudays UA в Харківській області Юрій Чумак, наскрізною темою цьогорічному Фестивалю є «Рівні рівності». Людська гідність, свобода, справедливість і рівність – є цінностями, на яких тримається концепція прав людини. Саме тому організатори й приурочили початок Фестивалю про права людини до Дня Гідності та Свободи.
До того ж, тематика рівності передбачає і надання рівних можливостей всім верствам суспільства, меншинам та вразливим групам, – підкреслила ведуча заходу, керівниця Харківської обласної фундація «Громадська альтернатива» та представниця «Коаліції проти дискримінації» Марія Ясеновська. Отже, інклюзивний показ документального фільму для харків’ян є важливим на шляху до забезпечення дієвої рівності.
Документальне кіно «Віддалений гавкіт собак» (режисер Сімон Леренг Вільмонт, Данія, Фінляндія, Швеція) спостерігає за життям 10-річного Олега, яке перевернулося догори ногами через війну на сході України. Олежка із двоюрідним братиком і улюбленою бабусею живуть у невеликому будинку в селі Гнутове на лінії фронту. На XV Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA, що проходив у Києві в березні поточного року, стрічка здобула головний приз студентського журі – «за чисті очі дитини, що радіють простим речам усупереч меланхолії у тіні війни».
І даний фільм зворушив учасників показу та спричинив активне обговорення. Наводимо кілька характерних коментарів:
Ганна, громадська активістка:
– Це кіно ще раз підтверджує тезу про те, що у війни – не дитяче обличчя. Величезні оченята дитини, які дивилися на нас з екрану, брали за саме серце. І дуже сподобалася бабуся, яка уособлює собою образ справжньої жінки – спокійної, люблячої, яка здатна захистити своїх онуків навіть під час війни.
Ігор Пашнєв, юрист:
– На жаль, держава не надає необхідної матеріальної або психологічної підтримки дітям, що постраждали внаслідок бойових дій. Це є великою проблемою, адже на лінії зіткнення проживають тисячі, десятки тисяч дітей, і держава зобов’язана про них піклуватися. У квітні минулого року було прийнято урядову постанову, що затвердила «Порядок надання статусу дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій», до якої потім вносилися зміни… Проте наразі надання даного статусу є декларативним і не несе за собою ніяких наслідків.
Євген, студент і переселенець:
– На мене стрічка справила велике враження, оскільки в ній показано життя таким, як воно є – по ту сторону миру – на лінії фронту. Як живуть звичайні люди, як вони справляються з війною. Особисто я виділив для себе цю тонку грань у фіксуванні камерою речей побуту: ми бачимо, як живуть місцеві мешканці – це картаті сумки, постійні переїзди… У фільмі показано українського солдата – буквально один раз – як він вартує на блокпості. Моя позиція стосовно цього: ми повинні дякувати нашим військовим – за те, що маємо змогу у мирному місті на мирній території переглядати фільми про війну, а не бути учасниками військового конфлікту. Тому я бажаю всім українцям миру та якнайшвидшої перемоги у цій війні.
Ігор Шрамко, представник Харківської асоціації незрячих юристів:
– Даний унікальний показ – перший крок до того, щоб у майбутньому всі осередки культури працювали в інклюзивному режимі. І це не тільки питання забезпечення рівних можливостей, але й нормальна політика цивілізованого суспільства, яка, в кінцевому рахунку, призведе й до збільшення відвідувачів установ – з усіма позитивними наслідками.
Довідково:
За даними «Голосу України», 285 мільйонів населення планети має порушення зору: 39 мільйонів – незрячі, у 246 мільйонів – значна ступінь зниження зору. 90 відсотків незрячих живуть у країнах із низьким рівнем доходу. В Україні точної статистики щодо кількості людей із порушеннями зору немає: за неофіційними даними, їх приблизно 100 тисяч (з них понад 10 тисяч – діти).
Георгій Кобзар
Фото Андрія Чумака
Ноя 20, 2018
Наскрізна тема цьогорічному Фестивалю – «Рівні рівності»: людська гідність, свобода, справедливість та рівність – є цінностями, на яких тримається концепція прав людини.
21 листопада 2018 р. о 19.00 в кінотеатрі «8½» відбудеться відкриття XV Міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Харківській області. Фільм-відкриття – «Віддалений гавкіт собак» (режисер Сімон Леренґ Вільмонт, Данія, Фінляндія, Швеція). Стрічка демонструватиметься з тифлоперекладом.
Про цей та інші заходи Фестивалю розповіли 20 листопада в прес-центрі «KHARKIV Today» регіональні координатори Мандрівного фестивалю: Ольга Алфьорова – помічник президента Харківського університетського консорціуму «УНІКОН», Володимир Каплун – представник «Харківської правозахисної групи» та Юрій Чумак – голова «Центру правових та політичних досліджень «ДУМА».
Під час прес-конференції для журналістів було організовано показ та обговорення документального фільму «Вихідний» (режисерка Жанна Максименко-Довгич, Україна, 2017 р.).
Зауважимо, що Фестиваль пропонує відвідувач(к)ам подивитись на питання нерівності з різних позицій – і не лише через кіно (увазі глядачів пропонується 22 фільми вітчизняних та зарубіжних режисерів/режисерок), а й через правопросвітницькі та правозахисні заходи, дискусії, яких організатори підготували чимало. XV Мандрівний Docudays UA на Харківщині триватиме з 20 листопада до 10 грудня 2018 року.
Регіональними партнерами Фестивалю цьогоріч виступили: Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива», Українська бібліотечна асоціація (УБА), Громадська рада при Харківській обласній державній адміністрації, Жива бібліотека в Харкові, Центр гендерної культури, Харківський літературний музей, Молодіжний хаб «City» (Чугуїв), Харківське жіноче об’єднання «Сфера», Харківська асоціація незрячих юристів, правовий клуб PRAVOKATOR (Харків), ГО «Ізюмський шлях», Українська академія лідерства (Харків), інші неурядові інституції, низка ЗМІ Харківщини. А також Харківська державна наукова бібліотека ім. Короленка, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління, Національна академія Національної гвардії України, Головне територіальне управління юстиції в Харківській області, Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Мін’юсту України, Управління патрульної поліції в Харківській області…
Розклад публічних заходів Фестивалю див. тут:
http://travelling.docudays.ua/schedule/kharkiv-oblast/all-cities/all-days/
Більш детально про події Мандрівного Docudays UA на Харківщині – на Facebook-сторінці: https://www.facebook.com/DOCUDAYSinKHARKIV/
Довідково:
Docudays UA – єдиний в Україні Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. Він проходить щороку впродовж останнього тижня березня у Києві. По завершенню Docudays UA традиційно презентує свої кращі стрічки в регіонах України під час Мандрівного фестивалю. Фестиваль – неполітичний і некомерційний. Мета Мандрівного фестивалю – сприяти популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.
Георгій Кобзар
Фото Андрія Чумака
Ноя 9, 2018
— «Доброго дня!»
Ця фраза прозвучала в Старосалтівській загальноосвітній школі від учнів-первачків, які зустріли нас яскравим настроєм в холі першого поверху, коли йшли на подвір’я. Мабуть у них був урок фізкультури. Фраза: «Доброго дня!» звучала навкруги, наче відлуння, від кожного учня, який зустрічався на нашому шляху до класу, де на нас чекав молодіжний актив ОТГ.
Я був дуже вражений ввічливістю та доброзичливістю дітей, які українською мовою, дуже голосно зустрічали гостей. Приємне відчуття задоволення заволоділо мною. Для мене це один із показників комфорту та душевного спокою нашого підростаючого покоління. Дуже добре – це означає, що кожен з нас робить правильні речі та йде тим шляхом, який написаний долею.
Власне, дякую правозахиснику Юрію Чумаку за запрошення поспілкуватися з молодіжними лідерами Старосалтівської ОТГ.
Разом із головою громади Едуардом Коноваловим згадали, як це бути «школотою-ботанами» й всілися за першу парту. Юрій Чумак організував показ фільму з репертуару кіноклубу Docudays UA «Боротьба Джамали». Стрічка розповідає про те, як після перемоги української співачки кримськотатарського походження на «Євробаченні-2016» світ більше дізнався про події 2014-го року в Криму. Складна історія кримськотатарського народу нікого не залишила байдужим. Після перегляду відбулось обговорення. Фільм нелегкий та дуже глибокий.
Потім мав честь презентувати діяльність Громадської ради при Харківській облдержадміністрації. Але більше задоволення отримав від особистого знайомства з кожним на зустрічі: молоддю, вихователями школи та коледжу.
Плануємо наступні поїздки та готуємо нові історії.
Олексій Курцев, голова Громадської ради при ХОДА
Фото Юрія Зуєва
PS: Захід було проведено в рамках ініціативи «Зустрічі в громадах з видатними людьми», що реалізується Чугуївською правозахисною групою в рамках проекту «Молодь Харківщини – за належне врядування» за підтримки Посольства Фінляндії в Україні.
Сен 22, 2018
Ці питання обговорювали учасники кінопоказу, що відбувся 21 вересня 2018 року для старшокласників Площанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобурлуцького району Харківської області.
До них у гості завітав пересувний кіноклуб Docudays UA «ДУМАй!». І модератор клубу, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак представив юним глядачам фільм китайського кінорежисера Вейдзюнь Чена «Голосуйте за мене, будь ласка!».
Документальна стрічка дотепно і детально демонструє виборчий процес на прикладі «перших демократичних виборів» старости класу в одній із шкіл КНР.
Троє восьмирічних школярів змагаються за місце старости класу. У ході «передвиборчої кампанії» на них чинять тиск надміру турботливі батьки. Троє головних героїв беруться до справи, використовуючи різноманітні методи: складання стратегії виборчої кампанії, передвиборчі обіцянки та фактичний підкуп виборців.
За кілька хвилин до закінчення фільму, як то кажуть, «на самому цікавому місці», Юрій Чумак застосував техніку «стоп-кадр», запропонувавши учасникам перегляду передбачити, хто ж таки стане переможцем виборчих кіно-перегонів.
І більшість юнаків і дівчат, разом з учителями, – не вгадали. Оскільки сам факт роздачі подарунків напередодні голосування одним із кандидатів було показано у стрічці пізніше. Як виявилося, цей епізод став вирішальним у питанні визначення майбутнього старости в китайській школі.
Чи вплинув би подібний вчинок на волевиявлення юних площанців? Навіщо і як ми голосуємо? І як це пов’язано з демократією?
Обговорення з цих питань виявилося жвавим та активним.
«Ви показали нам фільм про вибори у Китаї, але в ньому ми побачили багато схожого з Україною. Адже і в нашій країні під час виборів нечесні дорослі кандидати намагаються купувати голоси. Переконана, що коли я стану виборцем, голосуватиму через переконання, а не «за гречку», – сказала учениця 9-го класу Аліна.
Отже, можна стверджувати, що цього дня, завдяки мистецтву документального кіно, старшокласники Площанської школи отримали певний урок демократії.
Георгій Кобзар
Авг 21, 2018
Покази на дахах і в полонині, у стінах замку чи на літньому майданчику. Наші невтомні модератори та модераторки діляться своїм досвідом перегляду документального кіно просто неба цього літа!
Юрій Чумак, модератор пересувного кіноклубу медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй!», голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА»:
Пересувний кіноклуб медіа-просвіти Docudays UA «ДУМАй» ще торік започаткував традицію літніх показів просто неба. Разом із партнерами з дружніх організацій ми влаштували низку сеансів на даху Дому проектів у Харкові. Раз на місяць на глядач(ок)ів чекало гарне кіно на висоті 10-го поверху – панорамний вид на місто, дружня атмосфера, вечірнє небо та цікаве обговорення. Ми встигли переглянути фільми «Коли-небудь ми станемо щасливими», «Лізо, ходи додому!» та «Це моя земля». І після кожного з них усі активно включалися в дискусії: і згадували приклади з власного досвіду, і переносили побачене на нашу реальність, і розмірковували щодо розбудови безконфліктного життя в сім’ях і громадах.
У нас ніколи не буває показів за класичним принципом: вимкнули світло, продемонстрували фільм, увімкнули світло, і люди розійшлися – це означало б, що показ не відбувся. Нещодавно я показував кінофільми в одному з харківських вузів, це були стрічки про події на сході країни. Дві дівчини-студентки спитали, чому наприкінці обговорення не було висновку. Але якщо люди замислилися, зацікавилися, значить, усе вийшло. Фільми, які ми обираємо до перегляду, показують життя таким, яким воно є, змушують мозок, серце й душу працювати.
Фото – Денис Колесніченко
Docuclub
Авг 3, 2018
Чугуївська загальноосвітня школа №7 цього року пройшла конкурсний відбір та започаткувала на своїй базі літній табір GoCamp-2018. У таборі діти не тільки розвивають свої навички розмовної англійської мови, але й спілкуються з волонтерами, отримують нові й корисні знання, вміння та навички під час різноманітних заходів.
Так, 2 серпня до Чугуївського GoCamp завітав пересувний клуб Docudays UA «ДУМАй!», що працює на базі Центру правових та політичних досліджень «ДУМА». І голова Центру «ДУМА» правозахисник Юрій Чумак представив свою улюблену стрічку з репертуару кіноклубів Docudays UA – документальний фільм «Коли-небудь ми станемо щасливими» (режисер Павел Височанські, Польща).
У картині йдеться про Даніеля – юнака з депресивного містечка у південній Польщі. Озброєний відеокамерою, він розпитує своїх земляків – дітей та дорослих – про їхні мрії. І навіть допомагає трьом підліткам «доторкнутися» до жаданого: одна з дівчат побувала на день дитячою вихователькою, друга – фотомоделлю, а парубку, що заявив про бажання стати «злочинцем», було запропоновано відвідати в’язницю та поспілкуватися з засудженими…
«Чи є сенс мріяти?» – спитав Ю. Чумак у дітей після перегляду. І, хоча думки хлопчиків та дівчат розділилися, коли їх запросили докладніше обґрунтувати свої міркування, вони зійшлися: потрібно не просто мріяти, а наполегливо працювати, аби мрії втілилися в життя.
Як зауважила ініціаторка створення табору, вчителька англійської мови Чугуївської ЗОШ №7 Ірина Яськова, «ми робимо все, аби час, проведений дітьми в GoCamp, був дуже насиченим, і правозахисне кіно від Docudays UA стало справжнім відкриттям для наших вихованців».
Довідково: GoCamp – це найбільша волонтерська програма в Східній Європі, що працює під гаслом: «Ми прагнемо виховати нове всебічно розвинене та освічене покоління свідомих громадян України, здатних до навчання впродовж життя і готових до викликів 21-го століття; надихати молодь вільно володіти іноземними мовами та бути відкритими до інших культур і досвідів».
Георгій Кобзар
