Дек 21, 2018
Про історії українських бранців, які вийшли з катівень у підвалі захопленої Луганської облдержадміністрації, харків’яни мали змогу дізнатися 20 грудня 2018 року під час 2-х показів документальної стрічки «Крихка свобода».
П’ять колишніх полонених діляться з глядачем своєю історією в контексті сьогодення України, від Революції Гідності до окупації Криму та східних регіонів країни.
«ЛОДА – приміщення Луганської обласної державної адміністрації, яке з початку захоплення незаконними збройними формуваннями перетворилося на одне з понад 200 місць несвободи на захопленій території. Фільм про те, як підвал обладміністрації в Луганську перетворився у катівню. Наступна незаконна в’язниця мала б з’явитися в підвалі Харківської ОДА. Пам’ятаймо про це!», – так оповів нам про стрічку «Крихка свобода» голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив (СЦГІ) Володимир Щербаченко – переселенець із Луганська.
Про те, як це відбулося в Луганську і як цього не сталося в Харкові – місті, де було знято частину фільму, – харків’яни мали змогу обміркувати 20 грудня 2018 року під час 2-х кінопоказів.
Творці фільму по-особливому підійшли до теми полону. Вони винесли на перший план долю звичайного українця, який несподівано втрачає свій дім, право на свободу думки, і якого потім позбавляють волі. Більшість героїв стрічки, чиї історії мали змогу побачити глядачі, родом з Луганщини. Для повноти кінокартини історії героїв були доповнені зйомками інтер’єрів обладміністрації у Харкові. Ця будівля, свого часу, теж була захоплена тими, хто волав про «Новоросію», але ХОДА змогли визволити.
Деталі тюремної реальності (факти катування, жорстокого поводження, приниження людської гідності) задокументовані правозахисниками СЦГІ, які виступили консультантами змісту фільму. У кінокартині передано емоцію, яка розкриває все пережите.
«Герої фільму довірились нам – ми обережно передаємо цю довіру глядачеві», – зауважив режисер Костянтин Кляцкін.
Враженнями від стрічки поділилася керівниця Східноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження» Олена Розсказова:
«Одна з колишніх полонених, родом з Криму, розповідала, що бойовики обіцяли принести голову її дитини, якщо та не заговорить. Думаю, вони не жартували. А що вона могла сказати, якщо її взяли у полон за те, що на блокпосту крикнула «Слава Україні!»? Що вона «іноземний агент»?
Інша жіночка з Сєвєродонедька, також колишня полонена, казала, що у неї таке враження, що або вона, або весь світ божеволіє…
У мене у 2014-2015 роках були схожі відчуття. Зараз вони трансформувались. Я кожного дня радію, що наш офіс не розтрощили ані сепари, ані правокадікали. І що не доводиться ховатися. І що ти можеш казати правду.
Костянтин Кляцкін, Володимир Щербаченко, дякую за фільм! Будемо сподіватись, що скоро свобода наша не буде крихкою…».
Кінопокази у Харкові проходили у кінотеатрі «Планета кіно» та Хабі соціальної активності «Студія 42». Інформаційні партнери показів – Харківська обласна державна адміністрація та Східноукраїнське представництво Міжнародного фонду «Відродження».
Довідково:
Документальну 35-хвилинну стрічку «Крихка свобода» створили кінематографісти об’єднання Вавилон’13 та студії DocNoteFilms на основі документальних свідчень, зібраних правозахисниками Східноукраїнського центру громадських ініціатив (СЦГІ).
Прем’єра фільму у Києві в жовтні поточного року об’єднала кінематографістів, правозахисників, представників держапарату, поціновувачів документального кіно. В переповненій залі кінотеатру «Жовтень» глядачі аплодували стоячи героям кінокартини, які теж були присутні на показі. Фільм також було показано у Польщі для учасників конференції з прав людини ОБСЄ та в Українському домі у Варшаві.
Тизер фільму: https://www.youtube.com/watch?v=UJFaSwTUNlU
Георгій Кобзар
Дек 16, 2018
15 грудня у Харківському національному університеті внутрішніх справ була проведена інформаційна зустріч «Подолання стигми та дискримінації стосовно представників вразливих груп населення в діяльності органів поліції».
Бінарний правоосвітній захід для курсантів та слухачів магістратури провели колишній помічник міністра МВС з питань дотримання прав людини, голова Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ Юрій Чумак та професор кафедри конституційного і міжнародного права факультету № 4 ХНУВС Андрій Войціховський.
Під час жвавого обговорення учасники виробили спільне розуміння таких понять як «вразливі групи», «Верховенство права», «дискримінація» та «стигма».
Ю. Чумак запропонував для перегляду документальний фільм «Білий танець», знятий Асоціацією УМДПЛ та студією Real Srories Production, що правдиво та без прикрас показує життя такої стигматизованої групи суспільства як секс-працівниці. У стрічці, зокрема, згадується, що секс-працівниці нерідко стають жертвами незаконних дій з боку поліцейських.
Також правоохоронці розглянули типові ситуації, з якими стикаються представники вразливих груп та проаналізували фактори, що сприяють порушенню прав і свобод. І наприкінці інформаційно-освітнього заходу учасники дійшли висновку про необхідність толерантного ставлення до різних груп суспільства та неухильного дотримання Закону в роботі поліції.
Зауважимо, що всього на Харківщині наприкінці 2018 року було організовано 10 таких тренінгів – для курсантів і магістрів ХНУВС, працівників поліції ГУНП в Харківській області та патрульних поліцейських.
Заходи проводилися за співпраці з Благодійною організацією «Легалайф-Україна» в рамках проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я» за фінансування Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
P.S.: До речі, 17 грудня – Міжнародний День захисту секс-працівників від насильства і жорстокості. Це день відкритого вираження солідарності і підтримки тих, хто зіткнувся з насильством. Міжнародна правозахисна організація «Amnesty International» закликає до декриміналізації секс-роботи де-юре і де-факто та наголошує на необхідності захищати і дотримуватися прав людини секс-працівників. Організація «Лікарі Миру» з нагоди 17 грудня солідарно підтримує секс-працівників та закликає до декриміналізації їх роботи. Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок (CEDAW) закликає уряди країн нашого регіону забезпечити захист секс-працівників від насильства.
Георгій Кобзар
Дек 15, 2018
Тренінг з цієї тематики для представників громадських організацій, блогерів, фрілансерів та активістів – тобто всіх, хто цікавиться ефективними інформаційними практиками – відбувся 14 грудня на базі Благодійного фонду «Карітас Харків».
«Сьогодні ми обговоримо те, як інформувати, щоб всі про вашу діяльність знали, але позовами не діставали», – розпочав захід тренер Юрій Чумак.
Нерідко громадські активісти, які роблять немало корисного, не дуже обізнані в тому, як «достукатися» до ЗМІ, аби інформація потрапила до глядачів, слухачів, читачів. І, найголовніше, не вистачає правових знань в галузі доступу до інформації. При цьому, при поширенні суспільно важливої інформації можна наразитися на невдоволення тих, кого вона «зачіпає за живе» та наразитися на судові позови.
Тому під час тренінгу були розглянуті питання:
— Як збирати та поширювати інформацію?
— Основи законодавства про доступ до публічної інформації.
— Як готувати матеріали, цікаві для ЗМІ?
— Як налагодити комунікацію між громадськістю та ЗМІ?
— Що таке дифамація та як запобігти звинуваченням у поширенні недостовірної інформації?
Заняття відбувалося в цікавій інтерактивній формі, супроводжувалося практичними прикладами та вправами. Кожен з учасників (учасниць) отримав для себе чимало нових корисних знань та навичок.
Як зауважила керівниця проекту Карітасу Харкова «Об’єднуючи людей заради миру» Марина Краснова, дана правопросвітницький захід був спрямований на те, аби підвищити правову обізнаність активістів, психологів та волонтерів у питаннях медіакомунікації, оскільки в XXI столітті належне інформування набуває особливої значущості для ефективної роботи в громадському секторі.
Довідково: Юрій Чумак є головою Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», членом правління Харківської обласної організації Національної спілки журналістів України, колишнім регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по Харківській області. У 2006 році виграв суд у Президента України щодо ненадання відповіді на інформаційний запит.
Георгій Кобзар
Дек 14, 2018
Тренінг під такою назвою відбувся 13 грудня 2018 року на базі Харківського обласного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Тренером виступив правозахисник Юрій Чумак – фундатор ініціативи «Чоловіки проти домашнього насильства», керівник Тренінгового центру прав людини, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА»
Учасники – співробітники і співробітниці ЦСССДМ та служб у справах сім’ї Харкова і області – розглянули разом із тренером чоловічі та жіночі «гендерні коробки». Та дійшли до висновку, що суспільні стереотипи привчають до того, що в чоловіків «повинно» бути більше влади і контролю у відношеннях, вдома і в соціумі в цілому.
Опрацювали учасники й вправу, присвячену статусу та владі. Статус – це соціальне становище людини в суспільстві, те, як людину сприймають інші, з огляду на кількість в неї влади. Влада – здатність впливати на інших людей та контролювати їх, певні можливості та ресурси.
І саме «влада над», яку нерідко намагаються застосовувати чоловіки в сім’ях, стає першопричиною насильства. Замість неї необхідно задіювати «владу з», тобто розбудовувати союзницькі і партнерські відносини між чоловіками й жінками та між батьками й дітьми.
Таке партнерство мусить стати запобіжником домашнього насильства.
Зауважимо, що тренер Ю. Чумак пройшов відповідне навчання за програмою EMAP в рамках проекту «Подолаємо наслідки війни разом». ЕМАР – це програма, яка включає в себе розгляд таких тем, як причини і сприятливі фактори для виникнення насильства, статус і влада, взаємодія і залежність один від одного жертви і кривдника, вплив присутності насильства в цілому на суспільство, а також практичні інструменти використання EMAP для протидії насильству над жінками та дітьми.
Георгій Кобзар
Дек 13, 2018
Захід проводився в рамках Всеукраїнського тижня права.
Ініціатором виступила Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів. В роботі «круглого столу» взяли участь представник громадської організації Юрій Чумак та співробітники Управління превентивної діяльності, Управління карного розшуку, Управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми та слідчого управління.
Під час «круглого столу» учасники говорили про стан дотримання прав і свобод уразливих груп населення з боку працівників поліції, принципи, якими керуються поліцейські під час службової діяльності, а також випадки дискримінації наркозалежних, секс-працівниць тощо.
За словами оперуповноваженого Управління карного розшуку ГУНП в Харківській області Олени Саморукової, безпідставне обмеження прав певної групи людей працівниками поліції неприпустимо. «Поліція завжди дотримується в своїй роботі вимог Закону та принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями», – додала Олена Саморукова.
В ході дискусії присутні обмінялися досвідом та визначили заходи щодо підвищення рівня правового захисту громадян, зокрема уразливих груп населення.
За інформацією Відділу комунікації поліції Харківської області
Дек 13, 2018
В межах реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!» на базі Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» 12 грудня проводився загальнонаціональний тест «Перевір свої знання права», спрямований на дослідження рівня правової грамотності молоді, який майже одночасно відбувався в усіх областях України.
До тестування залучилося понад 80 студентів із різних навчальних закладів м. Харкова, які охоче відповідали на поставлені питання. Адже даний тест не тільки дозволив визначити їм свій рівень правової грамотності, але й звернути увагу на наявні проблемні питання у сфері власних правових знань.
Після тестування студенти мали змогу подивитися фільм про права людини з колекції кіноклубів документального кіно про права людини Docudays UA «Коли-небудь ми станемо щасливими» (режисер Павел Височансьскі).
У даній стрічці йдеться про Даніеля, юнака з Ліпіни, найбільш нужденного містечка в усій південній Польщі. Даніель прагне вирватися з суцільної бідності. Юнак мріє зняти фільм, й робить все для того. Щоб зняти стрічку, він купує мобільний телефон, а потім і крадену відеокамеру. Пропускаючи уроки в школі, знімає своїх знайомих, розпитуючи про їх мрії.
Після перегляду учасники заходу мали змогу обговорити ті соціальні проблеми, які підняті у фільмі, а також які саме права героїв фільму були порушені.
Кіно не залишило байдужим нікого. Адже кожен МАЄ ПРАВО бути щасливим! І МАЄ ПРАВО втілювати у життя свої мрії!
Пам’ятайте, Конституція України гарантує, що:
Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
Дар’я Трофименко, Головне територіальне управління юстиції в Харківській області
